Європейський банк реконструкції та розвитку

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин та світового господарства

бакалаврська робота

на тему:

„ЄБРР ”

студента IV курсу

відділення „Міжнародні економічні

відносини

Лагойди Тараса Петровича

Науковий керівник

доц. Негода А.В.

Київ-2010

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРІШНЬО - ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТА СТРУКТУРА ЄБРР

1.1  Передумови та історія створення ЄБРР

1.2 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР

1.3 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ НАДАННЯ КРЕДИТІВ ЄБРР

2.1 Життєвий цикл проекту: складові та етапи

2.2 Критерії оцінки проектів

2.3 Постпроектна оцінка ефективності реалізації проектів за участю ЄБРР

2.4 Оцінка ефективності виконання проектів ЄБРР у 2008р

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

РОЗДІЛ 3. СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З ЄБРР

3.1 Аналіз реалізації попередніх стратегій діяльності ЄБРР в Україні до 2007 року

3.2 Стратегічні орієнтири у співпраці ЄБРР та України відповідно до програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2010 роки

3.3 Проекти ЄБРР в Україні у 2010 році

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Список використаних джерел

ДОДАТКИ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Міжнародні фінансові організації є найбільш активними рушійними силами у стимулюванні глобалізаційного розвитку. Діяльність глобальних фінансових інституцій, а саме Європейського банку реконструкції та розвитку є чинником, який суттєво впливає на розвиток економіки, реалізацію програм, спрямованих на ринкове реформування, структурну перебудову народного господарства та стабілізацію національної валюти. Отже, і виникає потреба в дослідженні діяльності ЄБРР, його впливу на розвиток процесів у міжнародному економічному середовищі.

У різні часи проблемами діяльності міжнародних фінансових організацій займалися як вітчизняні, так і іноземні вчені-економісти. Серед них, наприклад, такі західні представники як Г.Браун, Дж.Вулфенсон, В.Говард; росіяни І.Герчикова, А.Кірєєв, Л.Красавіна, В.Коллонтай, Г.Чуфрін, В.Широков та багато інших. Цим проблемам присвячені також дослідження відомих українських учених О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Чужикова, В.Новицького, Б.Кваснюка, Л.Кістерського, Г.Климка, Д.Лук'яненка, М.Павловського, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Рум'янцева, В.Степаненка, А.Філіпенка, В.Хорошковського, та ін.

Таким чином, актуальність цієї теми зумовлюється тим, що формування глобальної економічної системи є відносно новим процесом, який економічною наукою ще не вивчений, так само як не вивчено і роль міжнародних фінансових організацій в ньому. Ці знання є необхідними для розбудови науково обґрунтованої стратегії співробітництва України з міжнародними інституціями і виявлення місця країни у глобальній економічній системі.

Мета та завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є аналіз і теоретичне осмислення цільової функції ЄБРР та механізму реалізації його діяльності, який певним чином визначає місце країн у глобальній економічній системі.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

· визначити роль міжнародних фінансових організацій у глобальній регулятивній системі;

· дослідити еволюцію моделі кредитної політики ЄБРР та висвітлити пріоритетні напрями діяльності ЄБРР;

· дослідити основні інструменти та механізми реалізації кредитної політики ЄБРР;

· розкрити сучасний стан співробітництва України та ЄБРР у кредитній сфері, здійснити комплексну оцінку ефективності реалізації ключових програм і проектів ЄБРР;

· оцінити перспективні напрями і сфери співробітництва України та ЄБРР у майбутньому.

Об'єктом дослідження є діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку як міжнародної фінансової організації глобального рівня за своєю організаційно-економічною структурою та сферою дії.

Предметом цього дослідження є система міжнародних економічних відносин, що виникають на основі механізму реалізації цільової функції ЄБРР у його впливі на формування глобальної економічної системи.

Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії міжнародної економіки стосовно закономірностей розвитку світового господарства та ролі в ньому міжнародних організацій. В першому розділі, при розкритті сутності міжнародних фінансових організацій використовувалися методи наукової абстракції, поєднання аналізу та синтезу, системного підходу, причинно-наслідкові зв'язки. В другому розділі роботи, в аналітичній частині, де досліджувалися особливості реалізації механізму діяльності ЄБРР, використовувалися методи логічного й історичного, кількісно-якісного аналізу, статистичні методи, методи порівняльного аналізу. У завершальному третьому розділі основним науковим методом був метод причинно-наслідкових, логічних та функціональних зв'язків та залежностей.

Теоретичну основу роботи склали економічні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених. При написанні роботи використовувались матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів України. Фактологічною та статистичною основою слугували щорічні звіти ЄБРР, аналітичні розробки ЄБРР.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що наукове опрацювання проблеми ролі ЄБРР в міжнародному економічному співтоваристві стало предметом цілісного дослідження, в процесі якого були отримані такі найбільш суттєві результати, які розкривають особистий внесок у розв'язання досліджуваної проблеми та конкретизують новизну:

· розкрито роль міжнародних фінансових організацій у формуванні глобальної економічної системи, завдяки чому було доведено, що міжнародні фінансові організації є провідним суб'єктом формування цієї системи, оскільки за своєю сутністю інституційно-організаційною природою і масштабами дії є глобальними;

· висунуто й аргументовано положення про те, що результатом реалізації цільової функції ЄБРР є формування глобальної економічної системи, що проявляється у (1) посиленні взаємозалежності національних валютно-фінансових систем країн-членів цих організацій, (2) зниженні рівня автономності національних органів влади країн-реципієнтів у сфері прийняття рішень стосовно національного економічного розвитку;

· розкрито особливості реалізації цільової функції ЄБРР в Україні.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що робота дозволяє відстежити роль ЄБРР в міжнародному економічному співтоваристві та виявити місце в цьому процесі України. Останнє є необхідним при розробці зовнішньоекономічної стратегії України, зокрема стратегії відносин з міжнародними фінансовими організаціями.

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРІШНЬО - ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТА СТРУКТУРА ЄБРР

1.1 Передумови та історія виникнення ЄБРР

Наприкінці 80х років світове суспільство все більше переконувалось в необхідності створення та розширення таких міждержавних установ як ЄБРР, МВФ,ЄІБ. Це було викликано неможливістю багатьох держав самотужки долати кризи інфляції, безробіття, що було викликано політичною ситуацією, модернізацією усіх сфер життя.

Європейський банк реконструкції і розвитку є міжнародною організацією і був створений згідно з підписаною 29 травня 1990 року в Парижі Угодою для сприяння реформ в країнах Центральної та Східної Європи в зв'язку з переходом країн цього регіону до орієнтованої на ринок економіки. Засновниками банку є 40 країн - усі країни Європи (окрім Албанії), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея та дві міжнародні організації - Європейський економічний союз і Європейський інвестиційний банк, а також ряд країн Східної Європи. В заснуванні банку брав також участь колишній СРСР.

Членами ЄБРР окрім європейських країн можуть бути усі члени Міжнародного валютного фонду. Угода про створення ЄБРР є результатом декількох нарад експертів з підготовки тексту Угоди і трьох зустрічей представників країн-членів в Парижі 15-16 січня, 8-11 березня та 9 квітня 1991 р., а також особистої участі майбутнього президента ЄБРР Жака Атталі. На сьогодні ЄБРР фінансує проекти тільки в таких країнах: Азербайджан, Киргизька Республіка, Словенія, Албанія, Латвія, Таджикистан, Арменія, Литва, Туркменістан, Бєларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарія, Монголія, Україна, Боснія и Герцеговина, Польща, Хорватія, БЮР Македонія, Росія, Чорногорія, Угорщина, Румунія, Естонія, Грузія, Сербія, Казахстан, Словакія.

Така оперативність при створенні міжнародного фінансового інституту пояснюється тим, що соціальні і економічні перетворення, які відбулися у 80-х роках в країнах Центральної та Східної Європи, призвели до економічної і політичної перебудови, а також до зниження виробництва і зовнішньої торгівлі, розладу фінансової сфери, погіршенню рівня життя, соціальним та національним конфліктам в регіоні. Це перетворило країни Центральної та Східної Європи (разом з колишнім СРСР) в небезпечних сусідів, які не тільки не відповідали процесу європейської інтеграції, але й могли його ускладнити і затримати. При створенні тексту Угоди і деяких принципів діяльності ЄБРР використовувався досвід практичної роботи провідних міжнародних фінансових інститутів, наприклад МВФ, а також регіональних банків розвитку.

Офіційно вважається, що ЄБРР було створено 15 квітня 1991 р. в Лондоні. Ця дата є саме датою, коли ЄБРР розпочав свої операції.

[48, с. 320-331].

Створення ЄБРР було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Необхідно було інтегрувати співробітництво з країнами Заходу в межах спільного економічного простору за допомогою адміністративних, фінансових, і культурних інфраструктур.

Особливістю ЄБРР є вдала спроба зберегти вплив європейських країн в регіональній організації за допомогою розподілу акцій таким чином, що при голосуванні країни-члени ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ зберігають більшість у 51%, що закріплене в пункті 2 статті 5 Статуту ЄБРР. Це прагнення пояснюється передусім бажанням не допустити, щоб США зайняли провідне місце в регіональному банку розвитку в Європі, як це сталося практично у всіх МКФО. При вступі, країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мали 51% акцій, США - 10%, Японія, ФРГ, Великобританія, Франція, Італія - по 8,5%. Сьогодні Німеччина має 10% акцій у зв'язку з відповідним перерахунком квот після об'єднання з НДР, яка спочатку була самостійним членом.

На частку СРСР припадало 6% акцій. Після підписання в грудні 1991 року в Алма-Аті документу, що означав припинення існування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, з'явилось питання про розділ квоти СРСР в Банку. Колишні радянські республіки претендували на свою частку в 6% статутного капіталу, а також на частину вже внесеного в акціонерний капітал ЄБРР внеску. Це питання було розв'язане колишніми республіками СРСР та керівництвом ЄБРР таким чином: Росія отримала 4% статутного капіталу, країни СНД - останні 2%, в тому числі Україна - 0,8%, держави Прибалтики - по 0,1% з нерозподілених акцій. Квота Росії в капіталі ЄБРР складає 40 тис. акцій, що дозволило Російській Федерації призначити свого директора в Раду директорів ЄБРР. [38, с. 311-332]

1.2 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР

Цілі та функції ЄБРР витікають з мети створення самого банку, якою насамперед є створення безтіньової ринкової економіки, прозорого управління та сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі. Політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів але окрім того, велику роль відіграють й екологічні питання. ЄБРР являє собою так званий банк-гібрид, оскільки поєднує в собі як функції банку розвитку, який надає середньо та довгострокові кредити, а також банківські гарантії, а також виступає в ролі інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал. Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (82%) та інвестиції в акціонерний капітал (20%), питома вага банківських гарантій невисока і складає лише 2%.

Головними рисами ЄБРР на мою думку є:

· Сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління;

· ЄБРР - є єдиною міжнародною фінансовою інституцією, яка фінансує на комерційних принципах як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких “м'яких” кредитів або цінових субсидій;

· На відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики, оскільки країни операцій є водночас акціонерами, а також ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також перед проектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).

Текст Угоди про заснування ЄБРР дає повне уявлення про цілі та задачі діяльності цього банка, регламентує його діяльність. У відповідності до статті 1 глави 1 Угоди про ЄБРР, ціль Банка - сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, що визнають принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки та втілюють їх у життя.

Тому, виходячи з тексту про заснування ЄБРР можна виділити такі функції:

1) Сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоздатної та приватнопідприємницької діяльності, зокрема, малим та середнім підприємствам;