Товарні біржі в міжнародній торгівлі та механізм їх функціонування

 Розвиток біржової торгівлі  впливає на біржовий товар.  Спочатку біржовий товар виступав  у виді реального товару, зробленого  чи уже виробленого до визначеного  терміну. Поява цінних паперів  як біржового товару, валюта, рідко земельні метали – це усе привело до появи об'єкта біржової торгівлі, стандартного контракту - ф'ючерс. Після ф'ючерса з'являється опціон, що надає право на висновок біржового контракту.

Реальний товар є об'єктом  біржової торгівлі на товарній біржі. Валюта і рідкоземельні метали є  об'єктом біржової торгівлі на валютній біржі. Цінні папери є об'єктом  біржової торгівлі на фондових біржах. Ф'ючерси й опціони є об'єктом  біржової торгівлі на усіх видах бірж.

  1.3. Учасники біржових торгів

 

Учасниками біржової торгівлі є  члени біржі, постійні і разові відвідувачі. Іноземні юридичні й фізичні особи, що не є  членами бірж, можуть брати  участь у біржовій торгівлі винятково  через біржових посередників.

Члени біржі, що є брокерськими чи фірмами незалежними брокерами, здійснюють біржову торгівлю безпосередньо  від свого імені  і за  свій рахунок, чи від імені клієнта  і за його рахунок, чи від свого  імені за рахунок клієнта, чи від  імені клієнта за свій рахунок.

Члени біржі, що не є брокерськими чи фірмами  незалежними брокерами, беруть участь у біржовій торгівлі:

• безпосередньо від свого імені - тільки при торгівлі реальним товаром, винятково за свій рахунок, без права на біржове посередництво;
• через брокерські контори, що організуються ними;
• на договірній основі з брокерськими фірмами, брокерськими конторами і незалежними брокерами, що здійснюють свою діяльність на даній біржі.

Безсумнівно, що дуже важливе значення має внутрішня структура товарної біржі. Виходячи з наявного світового досвіду, слід зазначити, що “обов'язковим органом товарної біржі повинні бути біржові збори (вищий орган) усіх її чи учасників же (при численності останніх) - обраних облич”. Оперативною господарською діяльністю займаються біржові комітети. Доцільне включення до складу виконавчих органів бірж (комітетів) представників державних органів, за яких одночасно могло б визнаватися і право бути співзасновниками товарних бірж. Ці органи, беручи участь у роботі біржі, здатні шляхом надання іншим учасникам додаткових інвестицій позитивно впливати на всі основні сторони їхньої діяльності.

Допоміжні органи бірж - біржові агентства, здійснюють посередницькі функції при висновку угод; біржові нотаріуси засвідчують відповідні акти; біржові чи суди арбітражні комісії дозволяють суперечки і непорозуміння, що виникають при висновку й виконанні біржових угод.

Усі структурні елементи біржі формуються таким чином, щоб забезпечити  успішну торгівлю членам біржі. Ті невеликі платежі, що одержує біржа за проведення угоди і від продажу інформації, повинні компенсувати зміст її апарата  і поточні витрати, а при необхідності і забезпечити поповнення резервних  фондів біржі.

Біржа, як уже згадувалося вище, є корпорацією, у цілому не має  права робити угоди купівлі - продажу  у своїх торгових залах. Торгувати  на біржі можуть тільки її члени, одержуючи  при цьому чи прибуток несучи збитки. На деяких біржах до торгівлі допускаються також відвідувачі, що купили разовий  квиток.

Членами біржі можуть бути як окремі громадяни, так і організації. Щоб  стати членом біржі, треба купити місце, пройти перевірку й одержати схвалення ради керуючих, мати необхідну  суму на рахунку в банку, підшукати  брокерську компанію і прикріпитися до неї, пройти курс навчання і здати  іспит.

Член біржі може здати своє місце  в оренду. Орендна плата призначається  за домовленістю сторін. Орендар зобов'язаний пройти той же процес перевірки і  навчання, що і член біржі. Знову  організована біржа продає місця  своїм членам, потім, надалі, будь-який член біржі, що побажав продати своє місце, сповіщає про це в комітет із членства і призначає ціну. Відповідно покупці місць на біржі повідомляють свої ціни.

Члени біржі обирають її керівництво - Рада керуючих і комітети біржі. У  Раду обираються члени біржі по квотах від кожної групи членства, а також  політичні діячі, бізнесмени, представники фермерів. Рада керуючих обирає голови, його заступника, виконавчий комітет  і призначає президента. Правила  поведінки виборів у Раду, його керівників, терміни встановлюються кожною біржею самостійно. Рада приймає  найбільше відповідальні рішення  по функціонуванню біржі (правила, фінансові  питання і т.д.)

Комітети біржі формуються з  її членів. Звичайно створюються комітети з кожного виду біржового товару, а також арбітражний комітет (для  рішення споровши між членами  біржі, клієнтами і членами), правовий комітет (виробляє і контролює виконання  правил торгівлі), фінансовий комітет, страховий комітет, дисциплінарний і так далі. Президент біржі  не повинний бути її членом. Він сам  і апарат обслуговування, що набирається  їм, біржі є найманими робітниками. Наприклад на Чикагській біржі їхня чисельність досягає 700-1000 чоловік.

Головна задача біржі, що служить, і  її членів - надання послуг клієнтам біржі, так само як і її членах, що дозволяють більш ефективно вести  торговий процес.

Біржова торгівля здійснюється шляхом:

• здійснення біржових угод біржовим посередником від імені клієнта і за його рахунок, від імені клієнта і за свій чи рахунок від  свого  імені  і  за рахунок клієнта (брокерської діяльності);
• здійснення біржових угод біржовим посередником від свого імені і за свій рахунок із метою наступного перепродажу на біржі (дилерської діяльності).

     Біржове посередництво  в біржовій торгівлі здійснюється  винятково біржовими посередниками.  Під біржовими посередниками  розуміються брокерські фірми,  брокерські контори і незалежні  брокери.

Учасники біржової торгівлі товарної біржі:

• брокери;
• біржові маклери;
• старші маклери;
• помічники брокерів і біржових маклерів.

Права брокера в біржовій торгівлі:

• чи купити продати товар відповідно до замовлення клієнта, чи по власному розсуді (дилер);
• змінити ціну і в товару запропонованого для продажу;
• ознайомитися з інформацією про товари, що виставляються в торг;
• користатися послугами біржі.

Обов'язку брокера:

• присутність у залі в той момент, коли з'являється товар, заявлений їм для чи продажу покупки;
• дотримання правил біржової торгівлі конкретної біржі;
• виконання замовлень клієнта;
• реєстрація і документальне оформлення укладеної угоди;
• надання необхідної інформації у брокерську фірму, контору, від імені якої він працює на біржі.

В міру  діяльності  товарних   бірж   визначилися   основні  діючі обличчя - це біржові маклери  і брокери.

Задача маклеріата - забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Маклер - посередник, що  здійснює з  доручення і за рахунок клієнтів виявлення попиту та пропозиції, а  також роботу з узгодження умов угоди, її  оформленню і реєстрації від  імені біржі. Маклер надає брокерам можливість для здійснення торгових угод.

Функції маклера:

• оформлення угод
• контроль за виконанням обома сторонами договірних зобов'язань
• уживання заходів до безумовного виконання вимог чи покупців      продавців  у випадку відмовлення однієї зі сторін виконувати переддоговірні зобов'язання
• здійснення експертизи партій товарів, що  надходять на біржовий торг.

Брокери здійснюють посередницькі  послуги  при  здійсненні угод купівлі-продажу  як на біржі,  так і поза нею  від імені  чи члена  клієнта  біржі, за їхній рахунок. Вони всебічно знають кон'юнктуру ринку, можливості закупівлі і збуту продукції, спеціалізуються на досить вузькому асортименті товарів. Завдання брокера  полягає в тім, щоб допомогти  включити товар у загальний ринковий оборот.

Продавці-товаровласники не  пізніше  чим за день до торгів дають брокерам, що  діють на товарних біржах,  доручення про продаж  товарів. Брокерами вважаються обличчя, що купили на біржі брокерське місце через  брокерські контори.  Торги відбуваються по секціях,  у кожній з який призначається  маклер  - ведучий торгів. Маклер надає брокера,  у порядку надходження  їхніх прохань, слово для оголошення пропозиції. Протягом наступних трьох  хвилин відбувається з'ясування попиту,  при цьому брокер не може змінювати  умов продажу.  Якщо брокер не оголосив про  зняття пропозиції, воно вважається дійсним, і покупці протягом усіх біржових зборів до публічного скасування пропозиції мають право  укласти  угоду  з брокером. У той же час кожен бажаючий теж має  право укладати угоди на біржі  від свого імені і за свій  рахунок  як  особисто, так  і  через  професійних посередників в особі біржових маклерів і брокерських  контор. Виключним правом  організації  подібних  контор повинні  користатися  члени  біржі. На  закритих товарних біржах угоди полягають тільки між  біржовими  маклерами  і  брокерами,  що представляють інтереси і виступають від імені як учасників біржі, так і разових відвідувачів. На відкритих біржах  контракти  можуть  укладати  і клієнти  біржі як самостійно, так і через  своїх посередників.

Успішна діяльність товарних бірж знаходиться  в  прямої  залежності  від  брокерських  контор. Брокери  отримують прибуток в основному не від членства на біржі,  а від власної посередницької  діяльності. Чим більше брокер провів угод, тим велику одержить комісію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ  ТОВАРНОЇ БІРЖІ

2.1. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі

 

Біржова угода - це взаємна згода про передачу прав і обов'язків щодо біржового товару, яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, яка реєструється на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі (контракті). Укладаючи угоди на біржі, необхідно врахувати наступні її сторони:

• організаційна, вказує на порядок дій і перераховує документи, які необхідні для укладання угоди;
• економічна, вказує на ціль угоди, її ефективність та ризик, які необхідно врахувати при укладанні угоди;
• правова, встановлює права і обов'язки сторін угоди і їхню матеріальну відповідальність;
• етична, відображає суспільне ставлення до угоди, рівень довіри до угоди з біржовим товаром і бажання конкретно взятого (індивідуального) інвестора вкласти свої кошти у нього.

Під час укладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кількість і ціна, базис поставки, вид контракту. Решта умов угоди  можуть бути комерційною таємницею.

Залежно від місця здійснення існують біржові і позабіржові  угоди. Згідно із Законом України  «Про товарну біржу» біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:

• якщо вона являє собою купівлю-продаж, постачання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;
• якщо її учасниками є члени біржі;
• якщо вона пред'явлена до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Розглянемо докладніше кожен  вид біржових угод.

Угоди з реальним товаром передбачають купівлю або продаж конкретної партії зробленого або в процесі виробництва в конкретному періоді товару. Розвиток біржової торгівлі починався саме з угод з реальним товаром, метою яких було дійсне постачання реально існуючого товару. Еволюція біржової торгівлі виробила своєрідний біржовий механізм, що дозволяє укладати угоди під час відсутності товару на товар, що буде виготовлений у майбутньому і реальне постачання якого буде здійснюватися не на біржовому, а на так званому наявному (реальному) ринку. Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до обігу на біржі, у будь-якій кількості, якості, з будь-якими базисними умовами постачання і формами розрахунку.

Залежно від терміну постачання товару угоди з реальним товаром поділяються на:

• угоди з негайним постачанням (до 15 днів). Це угоди типу «спот» або «кеш». Метою угод з коротким терміном постачання є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, обумовлених у договорі купівлі-продажу;
• угода типу «форвард» (на термін до 6 місяців) — взаємна передача прав і обов'язків стосовно реального товару з відстроченим терміном постачання. Вона полягає в тому, що організація-продавець зобов'язується поставити (передати у власність) закуплені товари організації-покупцеві в термін, обумовлений у договорі. У свою чергу, організація-покупець зобов'язується прийняти і оплатити придбаний товар за встановленими договором умовами і цінами. Ліквідація такої угоди здійснюється шляхом постачання реального товару, але не негайно, а протягом 6 місяців. Характерне встановлення ціни не в момент проведення біржових торгів, а згодом, з ініціативи покупця або продавця (онкольна угода). Відмінною рисою термінових угод є те, що момент виконання зобов'язань (угод) не збігається з моментом їхнього виконання. Крім того, об'єктом таких угод може виступати як наявний товар, так і товар, що буде виготовлений до терміну, встановленого договором.