Становлення та розвиток соцiальноi роботи в США

•   сучасній  американській школі,  соціальні працівники виконують різні функції. Перш  за  все,  вони  займаються

питаннями прогулів . Робота з дітьми, які пропускають заняття,

• прикладом індивідуальної роботи з клієнтом-учнем. Соціальні працівники консультують учнів, які мають ті чи інші проблеми: підлітки  можуть  надмірно  дистанціюватися,  вести  себе агресивно,  знизити свою  успішність;  зустрічаються випадки вагітності  дівчат-підлітків.  У таких випадках,  соціальний працівник проводить індивідуальну роботу з підлітком.

Іншим  видом  соціальної  роботи  в  школі  є робота  з

батьками. Соціальний працівник часто спілкується з батьками,

щоб  отримати  додаткову  інформацію  про  дитину,  допомогти батькам ближче ознайомитися зі школою і зрозуміти дитину, та щоб дізнатися про установки батьків по відношенню до школи. Соціальний працівник може дати батькам поради з приводу їх поведінки, найбільш  ефективної  у відносинах  з дитиною. У випадках необхідності він направляє батьків у різні агентства, наприклад, агентства сімейної служби.

Шкільні  соціальні  працівники  ведуть  групи,  в  яких обговорюють з дітьми різні проблеми. Предметом обговорення можуть бути теми, які не викликають заперечень з боку батьків (наприклад,  як  спілкуватися  із  ровесниками),  але  часто піднімаються  і  такі  проблеми,  як  зловживання  алкоголем, попередження  вагітності,  сексуальні  порушення.  З  приводу таких тем,  інколи  виникають дебати,  оскільки  деякі батьки вважають, що  їх (наприклад,  такі  теми, як секс)  необхідно обговорювати тільки вдома. Тому соціальні працівники, зайняті розробкою  нових  програм  для  дискусійних  груп,  попередньо

обговорюють їх з педагогічним колективом, отримують  дозвіл шкільної адміністрації, заручаються  підтримкою батьків.

Шкільні  соціальні  працівники взаємодіють  з  вчителями

школи: консультують  їх  про  індивідуальні  особливості  тієї  чи іншої  дитини, про  відносини  в  класі, діляться  з  ними  своїми психолого-педагогічними знаннями.

Соціальні працівники беруть участь у виявленні учнів, які потребують  матеріальної  допомоги,  для отримання ними безкоштовних або частково оплачуваних обідів, безкоштовного гарячого молока. В деяких школах, серед незабезпечених дітей розподіляються книги, одяг, письмові приналежності.

• багатьох школах соціальні працівники з'явилися тільки після прийнятого федеральним урядом закону про спеціальну освіту для деяких категорій дітей (1975). У відповідності з цим законом, соціальні працівники входять в бригаду спеціалістів, які обстежують дітей, направлених на навчання за спеціальними програмами  з причин:  порушення мови,  певних  фізичних недоліків,  зниження  здатності  до  навчання,  розумової відсталості або інших порушень розвитку, емоційних порушень, вагітності.

Соціальний  працівник, який входить до складу спеціальної  бригади,  повинен  визначити  чи  проявляються  порушення  у домашній  обстановці,  чи  в  більш  широкому  соціальному оточенні.  У  відповідності  із  законом  про  спеціальну  освіту, прояви  аномальної  поведінки  тільки  в  умовах  школи  не  є ознакою емоційних порушень. Погана поведінка в школі (в той час як вдома, чи в більш широкому оточенні дитина „добре себе поводить") свідчить  про те, що  проблема  є в школі, а не  в дитині.  В даному  випадку соціальний  працівник,  повинен проконсультуватися  з вчителями школи,  щоб визначити, що потрібно змінити в шкільній програмі для задоволення потреб дитини.

Шкільний  соціальний  працівник  приймає  участь  у підготовці дитини до обстеження. У відповідності із законом про спеціальну  освіту,  батьки  повинні дати  письмову  згоду на обстеження.  Дане  обстеження,  яке  проводиться  бригадою спеціалістів є прикладом прикладного дослідження. Кожен член бригади  зацікавлений  в  отриманні  інформації  про  дитину  в рамках  своєї  спеціальності.  На  протязі  90  днів  з  дня направлення  на  обстеження  мультидисциплінарна бригада

повинна визначити, чи потребує дитина спеціальних  послуг і, якщо  потребує,  то  який  вид  послуг  рекомендується.  Такий висновок має серйозні наслідки для дитини.

Соціальний  працівник  вивчає  історію  розвитку  дитини, особливості  її  поведінки  вдома  і  в  суспільстві.  Він  збирає інформацію,  яка  допомагає  йому  визначити  чи  нормально розвивається  дитина.  Що  відчували  батьки  у  зв’язку  з народженням дитини? Чи почала дитина ходити і говорити в тому ж віці, що й більшість дітей? Які проблеми (якщо були), пов'язані з дитиною були в минулому, що турбувало батьків? Як дитина відноситься до батьків? Як вона веде себе дома? Які виховні впливи найкраще впливають на дитину? Чи є брати і сестри? Якщо так, то в якій послідовності народжувалися діти в сім'ї? Як дитина відноситься до них? Чи має дитина труднощі в спілкуванні із однолітками? Якщо так, то які? Що турбує батьків зараз у дитині? Як справи у дитини зі школою? Це тільки деякі питання, на які повинен мати відповіді соціальний працівник. Інколи батьки відчувають тривогу у зв'язку з обстеженням своєї дитини. Це  пов'язано з тим, що  надання ними  деякої інформації,  необхідної  для оцінювання  дитини,  піднімає хвилюючі  питання і оживляє хворобливі  спогади.  За  таких обставин  соціальний  працівник  повинен  використати  свої комунікативні навички і переконати батьків у тому, що з будь- якої  виходячої від них інформації будуть ознайомлені лише ті спеціалісти,  які проводять обстеження.  Гарантія конфіденційності допомагає батькам подолати свій страх. Інколи соціальний  працівник декілька  разів зустрічається з батьками дитини для того, щоб добитися від них довіри і співпраці, на що потрібен  час.  Соціальний  працівник при необхідності  бере  у батьків  дозвіл  на  збір  медичної  та  іншої  діагностичної інформації.

•   той час, як  соціальний  працівник приймає участь  в обстеженні,  інші  члени бригади теж виконують свої  функції. Психолог  використовує  психологічні  тести,  призначені  для виявлення емоційних порушень, оцінки рівня інтелектуального розвитку.  Педагог спостерігає за  поведінкою  дитини  в класі, робить  відмітки  в документі відносно  кількості часу,  який затрачає  дитина  на  навчальну роботу,  у співставленні  з кількістю часу, який витрачається безцільно.
• Зібравши  всі  дані,  члени  мультидисциплінарної  бригади зустрічаються з батьками. На цій зустрічі, бригада виносить свої рішення з приводу того, чи потрібна дитині спеціальна освіта. Батьки  повинні  дати  письмову  згоду  на  те, щоб  їх  дитина отримала спеціальну освіту. Вони можуть відмовитися від цього а, також можуть добиватися рішення, у відповідності з яким їх дитина не потребує спеціальної освіти.
• Шкільна соціальна робота - це значна сфера діяльності, яка ще розвивається.