Міжнародні кредитні відносини

 

 

 

 

Реферат

на тему:

“Міжнародні кредитні відносини”

 

 

 

 

 

ПЛАН:

 

 

1. Поняття “міжнародний кредит” і його форми.

2. Умови і регулювання міжнародних кредитних відносин.

 

1. Поняття  “міжнародний кредит” і його  форми.

Міжнародний кредит - рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, зв'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності, терміновості і сплати відсотка. Міжнародний кредит виник на зорі капіталістичного способу виробництва і був одним з важелів первісного нагромадження капіталу. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні рамки, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація, глобалізація світових господарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення масштабів і диференціацію термінів міжнародного кредиту. Сьогодні темп його росту в кілька разів перевищує темп зростання виробництва і зовнішньої торгівлі.

Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортного устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках.

З метою зміцнення  позицій ведучих країн банки, держави, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові організації періодично проводять політику кредитної дискримінації і кредитної блокади стосовно визначених країн, що проводять неугодну їм політику. Кредитна дискримінація - установлення гірших умов одержання, чи використання погашення міжнародного кредиту для визначених позичальників у порівнянні з іншими з метою надання на них економічного і політичного тиску. В даний час кредитна дискримінація застосовується як засіб політичного тиску у відношенні України й окремих країн, що розвиваються.

Ще більш  твердою економічною санкцією є  кредитна блокада - відмовлення надавати кредити тій чи іншій країні. Звичайно кредитна блокада тісно зв'язана  з економічною блокадою, частіше  проводиться неофіційно у виді відмовлення дати кредит по різних мотивах. Після другої світової війни країни НАТО на чолі зі США проводили кредитну блокаду у відношенні соціалістичних країн. Так, МБРР у 1947 р. відмовився надати кредити Чехословаччини і Польщі, хоча вони як жертви фашистської агресії мали першочергове право на одержання позичок для відновлення зруйнованої економіки.

Різноманітні  форми міжнародного кредиту загалом  можна класифікувати по декількох  головних ознаках, що характеризує окремі сторони кредитних відносин.

По джерелах розрізняються внутрішнє, іноземне і змішане кредитування і фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно взаємозалежні  й обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, включаючи  чи заготівлю виробництво експортного  товару, перебування його в шляху і на складі, у тому числі за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва і споживання.

По призначенню, у залежності від того, яка зовнішньоекономічна  угода покривається за рахунок позикових  засобів, розрізняються:

° комерційні кредити, безпосередньо зв'язані з зовнішньою торгівлею і послугами;

° фінансові  кредити, використовувані на будь-які  інші мети, включаючи прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію;

° “проміжні” кредити, призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів  і послуг, наприклад у виді виконання  підрядних робіт (інжиніринг).

Кредити по видах  поділяються на товарні, надані в основному експортерами своїм покупцям, і валютними, видаваними банками в грошовій формі.

По валюті позики розрізняються міжнародні кредити, надані у валюті чи боржника країни-кредитора, у валюті третьої країни, а також  у міжнародній рахунковій валютній одиниці, що базується на валютному кошику (ЕКЮ, заміненої євро).

 По термінах  міжнародні кредити підрозділяються  на: короткострокові - до 1 року, іноді  до 18 місяців (зверхкороткочасні  - до 3 місяців, добові, тижневі); середньострокові  – від 1 року до 5 років; довгострокові - понад 5 років. У ряді країн середньостроковими вважаються кредити до 7 років, а довгостроковими - понад 7 років. Короткостроковий кредит звичайно забезпечує оборотним капіталом підприємців і використовується в зовнішній торгівлі, у міжнародному платіжному обороті, обслуговуючи неторгові, страхові і спекулятивні угоди. Довгостроковий міжнародний кредит призначений, як правило, для інвестицій в основні засоби виробництва, великомасштабні проекти, науково-дослідні роботи, якщо короткостроковий кредит пролонгується (продовжується), він стає середньо- і іноді довгостроковим. Держава, виступає як гаранта.

З погляду забезпечення розрізняються забезпечені і  бланкові кредити. Забезпеченням звичайно служать товари, товаророзпорядчі й  інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість і цінності. Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (визначена товарна маса закладається на користь банку); застава товару в обороті (враховується залишок товару відповідного асортименту на визначену суму); застава товару в переробці (із закладеного товару можна виготовляти виробу, але передаючи їх у заставу банку).

Кредитор воліє  брати в заставу товари, що мають  великі можливості реалізації. Іноді  як забезпечення кредиту використовують частина офіційних золотих запасів, оцінюваних по середньоринковій ціні країн, що розвиваються, (особливо на початку 80-х років) стали ширше практикувати депонування золота під заставу отриманих іноземних кредитів для погашення своєї зовнішньої заборгованості.

Бланковий кредит видається під зобов'язання боржника погасити його у визначений термін. Звичайно документом по цьому кредиту  служить соло-вексель з одним  підписом позичальника. Різновидами  бланкових кредитів є контокоррент і овердрафт.

У залежності від  того, хто виступає як кредитор, кредити  поділяються на: 1) приватні, надані фірмами, банками, іноді посередниками (брокерами); 2) урядові; 3) змішані, у  яких беруть участь приватні підприємства і держава; 4) міждержавні кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організацій.

Фірмовий (комерційний) кредит - позичка, надана фірмою, звичайно експортером, однієї країни імпортеру  іншої країни у виді відстрочки платежу  Терміни фірмових кредитів різні (звичайно до 2 - 7 років) і визначаються умовами кон'юнктури світових ринків, видом товарів і інших факторів. Фірмовий кредит звичайно оформляється чи векселем надається по відкритому рахунку.

Вексельний  кредит передбачає, що експортер, уклавши  угоду про продаж товару, виставляє перекладний вексель (тратту) на імпортера, що, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в зазначений на ньому термін.

Кредит по відкритому рахунку надається шляхом угоди  між експортером і імпортером, по якому постачальник записує на рахунок покупця в якості його боргу вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити кредит у встановлений термін. Кредит по відкритому рахунку практикується при регулярних постачаннях товарів. Різновидом фірмових кредитів є авансовий платіж імпортера (купівельний аванс), що під час ідписання контракту здійснюється імпортером на користь іноземного постачальника звичайно в розмірі 10 -і 15% (іноді і більш) вартості замовлених машин, устаткування, судів. При невиконанні договору з вини обличчя, що надало аванс, він підлягає поверненню за винятком збитків на відміну від задатку, що у цьому випадку втрачається. Якщо договір не виконаний з вини задаток, що одержав, то він зобов'язаний повернути його з покриттям збитків покупцю.

Банківські  кредити. Банківське кредитування експорту й імпорту виступає у формі  позичок під заставу товарів, товарних документів, векселів, а також  обліку тратт. Іноді банки надають  великим фірмам-експортерам, з якими  вони тісно зв'язані, тобто без формального забезпечення.

Банківські  кредити в міжнародній торгівлі мають переваги перед фірмовими. Вони дають можливість одержувачу вільніше використовувати засобу на покупку  товарів. Завдяки залученню державних  засобів і застосуванню гарантій приватні банки нерідко надають експортні кредити на 10 - 15 років по ставках нижче ринкових. Однак банки, як правило, обмежують використання кредиту межами своєї країни і нерідко ставлять умови про израсходовании його на визначені цілі для координації операцій по кредитуванню зовнішньоекономічних операцій, мобілізації великих кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні фінансові кредити. Експортний кредит - кредит, видаваний банком країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування постачань машин, устаткування і т.д. Банківські кредити видаються в грошовій формі однієї з форм кредитування експорту банками з 60-х років став кредит покупцю (на 5 - 8 і більш років).

Особливість кредиту  покупцю полягає в тім, що банк експортера безпосередньо кредитує не національного експортера, а іноземного покупця, тобто фірми країни-імпортера  і їхні банки. Тим самим імпортер здобуває необхідні товари з оплатою  рахунків постачальника за рахунок засобів кредитора і віднесенням заборгованості на чи покупця його банк. Звичайно такі кредити зв'язуються з придбанням товарів і послуг у визначеної фірми. При цьому експортер не бере участь у кредитуванні угоди. Термін кредиту покупцю перевищує термін кредиту постачальнику; в основному це середньо- і довгострокові позички. Банківські кредити покупцю відтискують кредити постачальнику (експортеру) і фірмові кредити.

Фінансовий  кредит дозволяє закуповувати товари на будь-якому ринку, і, отже, на максимально вигідних умовах. Найчастіше фінансовий кредит не зв'язаний з товарними постачаннями і призначений, наприклад, для погашення зовнішньої заборгованості, підтримки валютного курсу, поповнення авуарів (рахунків) в іноземній валюті.

Великі банки  дають акцептний кредит у формі акцепту тратти. Експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар буде зроблений через банк шляхом акцепту останнім виставлених експортером тратт. Акцепт повинний бути простим, нічим не обумовленим, але може бути обмежений частиною вексельної суми (частковий акцепт). Акцептант є головним боржником, тобто відповідає за оплату векселя у встановлений термін. У випадку неплатежу власник векселя має право пред'явити проти акцептанта прямий позов. Векселя, акцептовані банками, служать інструментом при наданні міжбанківських кредитів.

Однієї з  форм кредитування експорту є акцептно-рамбурсний кредит, заснований на сполученні акцепту  векселів експортера банком третьої  країни і перекладі (рамбурсуванню) суми векселя імпортером банку-акцептантові.

Експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар  буде зроблений через банк шляхом акцепту останнім тратти, виставленої  експортером, якщо він не упевнений  у платоспроможності чи імпортера  зацікавлений у швидкому одержанні  вирученої валюти за продані товари, до настання терміну векселя.

 

 

 

 

 

АКЦЕПТНО-РАМБУРСНЫЙ КРЕДИТ

 

 

 

Банк-акцептант

 

                                                3     5     6                                 

11     8      2                                           

Банк імпортера	Банк експортера
10    9 1                 4 Імпортер	4а    12          7   Експортер

 

 

 

 

Світовий  ринок позичкових капіталів

 

1. Доручення  про акцепт тратти банком-акцептантом. 2. Угода про акцепт. 3. Виставляння безвідкличного акцептного акредитива з зобов'язанням акцептувати тратту. 4. Відвантаження товару. 4а. Облік тратти і передача комерційних документів банку. 5. Пересилання тратти для акцепту і комерційних документів. 6. Повернення акцептованої тратти. 7. Переоблік тратти. 8. Пересилання комерційних документів. 9. Передача комерційних документів імпортеру під забезпечення (охоронна розписка). 10. Рамбурсування - переклад суми векселя і повернення забезпечення. 11. Переклад суми векселя банку-акцептантові. 12. Пред'явлення тратти до оплати при настанні терміну.

Акцептно-рамбурсний кредит найбільш забезпечений, коли він  зв'язаний із зовнішньоторговельними операціями і застосовується при  розрахунках між експортером  і імпортером. Умови акцептно-рамбурсного  кредиту визначаються на основі попередньої міжбанківської домовленості.

Проміжною формою між фірмовим і банківським кредитом у деяких країнах (наприклад, Великобританії, ФРН, Нідерландах, Бельгії) є брокерський  кредит. Він має відношення до товарних угод і одночасно до банківського кредиту, оскільки брокери звичайно запозичають засоби в банків. Брокерська комісія складає 1/50 - 1/32 суми угоди. Крім здійснення кредитних операцій брокери надають гарантії по платоспроможності покупців.