Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ: склад, структура, повноваження та функції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 23:29, шпаргалка

Краткое описание

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Закон допускає можливість утворення й інших вищих спеціалізованих судів у загальному порядку, передбаченому у ст. 20 Закону України «Про судоустрій України».
Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. Вимога до судді бути обраним безстроково означає, що стаж роботи на суддівській посаді в нього має бути не менш п’яти років.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word (5).docx

— 25.08 Кб (Скачать документ)

1. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ: склад, структура, повноваження та функції.

Склад:

Вищими судовими органами спеціалізованих  судів є Вищий господарський  суд України та Вищий адміністративний суд України. Закон допускає можливість утворення й інших вищих спеціалізованих  судів у загальному порядку, передбаченому  у ст. 20 Закону України «Про судоустрій України».

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. Вимога до судді бути обраним безстроково означає, що стаж роботи на суддівській посаді в нього має бути не менш п’яти років.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної  спеціальної судової юрисдикції. Отже, кількість і предметна спеціалізація  судових палат у вищому суді визначаються не законом, а самим вищим судом.

Повноваження вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається з судових, аналітичних, методичних та організаційних повноважень. Поряд з цими спеціалізований суд наділений ще одним повноваженням, яке випливає з його статусу у гілці спеціалізованих судів — це правороз’яснювальне повноваження.

Поряд з судовими повноваженнями, тобто здійсненням правосуддя вищий  спеціалізований суд веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику як власне вищого суду, так і нижчих спеціалізованих  судів. Ці аналітичні повноваження виконує судова палата по справах, віднесених до її компетенції, у зв’язку з чим голова судової палати має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення по яких набули законної сили.

Методичні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні методичної допомоги судам нижчого рівня  з метою однакового застосування норм Конституції України та законів  у судовій практиці.

Правороз’яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у  наданні спеціалізованим судам  нижчого рівня рекомендаційних  роз’яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ  відповідної судової юрисдикції. Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні усім його структурним утворенням. Більшість  з них націлена на організацію  діяльності палат, президії, Пленуму.

Функції:За функціональним призначенням їх можна поділити на організаційнометодичні та контрольні. Їхній зміст в цілому збігається з аналогічними повноваженнями президій апеляційних судів з відмінностями, обумовленими рівнем вищого суду.

Водночас реалізація вищими спеціалізованими судами правороз’яснювальної функції  має особливості. По-перше, ініціювання  необхідності роз’яснення норм права  можуть здійснювати або суди нижчих рівнів відповідної юрисдикції, або  відповідний вищий спеціалізований  суд самостійно, або інші державні органи. По-друге, проведення аналізу  судової статистики й узагальнення судової практики дає підстави для  перевірки 

необхідності та своєчасності роз’яснення  норм законодавства. По-третє, в якості роз’яснень можуть бути підготовлені окремі правові позиції, інформаційні листи або постанови пленуму  вищого спеціалізованого суду. Якщо роз’яснення  викладатиметься у постанові  пленуму, то воно має бути прийняте тільки на засіданні пленуму за встановленою процедурою. По-четверте, правороз’яснювальні  акти (правові позиції, інформаційні листи, постанови пленуму) або публікуються в офіційному друкованому виданні  вищого спеціалізованого суду, або  розміщуються на його офіційному веб-сайті, або видаються окремими збірниками. Отже, правороз’яснювальна функція  вищого спеціалізованого суду полягає  у підготовці та виданні інтерпретаційних актів, які, незважаючи на те, що не мають  загальнообов’язкового характеру, є актами багаторазового використання всіма суб’єктами суспільних відносин.


2.Підсудність справ адміністративним судам в Україні.

Предметна підсудність адміністративних справ

1. Місцевим загальним судам як  адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких  однією зі сторін є орган  чи посадова особа місцевого  самоврядування, посадова чи службова  особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним  адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи  з приводу рішень, дій чи бездіяльності  суб'єктів владних повноважень  у справах про притягнення  до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи  щодо спорів фізичних осіб  з суб'єктами владних повноважень  з приводу обчислення, призначення,  перерахунку, здійснення, надання,  одержання пенсійних виплат, соціальних  виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту,  пільг;

5) адміністративні справи з приводу  рішень, дій чи бездіяльності  державного виконавця чи іншої  посадової особи державної виконавчої  служби щодо виконання ними  рішень судів у справах, передбачених  пунктами 1-4 частини першої цієї  статті;

6) адміністративні справи щодо  примусового повернення в країну  походження або третю країну  та примусового видворення іноземців  та осіб без громадянства за  межі території України.

2. Окружним адміністративним судам  підсудні адміністративні справи:

1) однією зі сторін в яких  є орган державної влади, інший  державний орган, орган влади  Автономної Республіки Крим, обласна  рада, Київська, Севастопольська міська  рада, їх посадова чи службова  особа, крім випадків, передбачених  цим Кодексом, та крім справ  щодо їх рішень, дій чи бездіяльності  у справах про адміністративні  проступки та справ, які підсудні  місцевим загальним судам як  адміністративним судам;

2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів  реагування у сфері державного  нагляду (контролю), якщо вони  можуть бути застосовані виключно  за судовим рішенням;

3) щодо підтвердження обґрунтованості  вжиття суб’єктами владних повноважень  заходів реагування під час  здійснення державного нагляду  (контролю) у сфері господарської  діяльності.

3. Справи щодо оскарження дій  або бездіяльності посадових  чи службових осіб місцевих  органів виконавчої влади розглядаються  і вирішуються місцевим загальним  судом як адміністративним судом  або окружним адміністративним  судом за вибором позивача.

4. Вищому адміністративному суду  України як суду першої інстанції  підсудні справи щодо встановлення  Центральною виборчою комісією  результатів виборів або всеукраїнського  референдуму, справи про дострокове  припинення повноважень народного  депутата України, а також справи  щодо оскарження актів, дій  чи бездіяльності Верховної Ради  України, Президента України,  Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України.

5. У разі невизначеності цим  Кодексом предметної підсудності  адміністративної справи така  справа розглядається місцевим  адміністративним судом за вибором  позивача.

Стаття 19. Територіальна підсудність адміністративних справ

1. Адміністративні справи вирішуються  адміністративним судом за місцезнаходженням  відповідача, крім випадків, передбачених  цим Кодексом.

2. Адміністративні справи з приводу  оскарження правових актів індивідуальної  дії, а також дій чи бездіяльності  суб'єктів владних повноважень,  які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної  чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача  адміністративним судом за зареєстрованим  у встановленому законом порядку  місцем проживання (перебування,  знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за  місцезнаходженням відповідача,  крім випадків, передбачених цим  Кодексом. Якщо така особа не  має місця проживання (перебування,  знаходження) в Україні, тоді  справу вирішує адміністративний  суд за місцезнаходженням відповідача.

3. Адміністративні справи з приводу  оскарження нормативно-правових  актів Кабінету Міністрів України,  міністерства чи іншого центрального  органу виконавчої влади, Національного  банку України чи іншого суб'єкта  владних повноважень, повноваження  якого поширюються на всю територію  України, крім випадків, передбачених  цим Кодексом

4. У разі невизначеності цим  Кодексом територіальної підсудності  адміністративної справи така  справа розглядається місцевим  адміністративним судом за вибором  позивача.

Стаття 20. Інстанційна підсудність адміністративних справ

1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні  суди та окружні адміністративні  суди), а також Вищий адміністративний  суд України у випадках, встановлених  цим Кодексом, вирішують адміністративні  справи як суди першої інстанції.

2. Апеляційні адміністративні суди  переглядають судові рішення  місцевих адміністративних судів  (місцевих загальних судів як  адміністративних судів та окружних  адміністративних судів), які знаходяться  у межах їхньої територіальної  юрисдикції, в апеляційному порядку  як суди апеляційної інстанції.

3. Вищий адміністративний суд  України переглядає судові рішення  місцевих та апеляційних адміністративних  судів у касаційному порядку  як суд касаційної інстанції.  У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

 

3) Розмежування компетенції між федеральними судами та судами штатів в США, а також між федеральними судами та судами земель у ФРН.

Загальнодержавна (федеральна) судова система в США є значно молодшою, ніж штатні судові системи  принаймні тих тридцяти штатів, що утворили Союз, та й інших штатів, які приєднувалися потім до Союзу, маючи сталі Інститути державної влади.

Федеральна і штатні системи  існують паралельно, не перетинаючись  у сфері загальної юрисдикції. Судова установа федерації — Верховний суд США — має зверхність лише у сфері конституційної юрисдикції І не може скасувати чи не розглянути в апеляційному порядку рішення судових установ певного штату, якщо це не стосується питань конститу-ційності.

Суди федеральної системи  послуговуються кодифікованим законодавством, застосовуючи при розгляді спорів їхньої компетенції нормативні акти федерації, а суди в штатах здебільшого послуговуються прецедентами, а за їх відсутності — законами штатів і федерації.

За формування федерального суддівського корпусу відповідальним є федеральний уряд (Президент і Сенат), а за формування корпусу суддів у штатах — населення штату та органи влади певного штату при яскравому різноманітті процесу допуску особи до крісла судді.

Конституція США, зафіксувавши принципи і основні напрями організації, діяльності і компетенції судової  влади, надала можливість творчого підходу  до утворення І реформування судової системи федерації залежно від потреб суспільства, не втручаючись у Конституцію — ту норму (ст. III), яка є конституційною основою судового устрою в державі.

Федеральні суди:

Загального права

Спеціальні

Діють як окружні — у 94 округах. Кожен окружний суд має  у своєму складі від 2 до 28 суддів. Розглядають  справи, що стосуються федеральних  питань (на основі федеральних законів  і Конституції США). Федеральні судді  призначаються Президентом довічно, їх рішення можна опротестувати  в 12 регіональних апеляційних, а рішення  апеляційних судів — у Верховному суді США (складається з 9 суддів)

Розглядають податкові, митні, патентні та інші справи. Суд з позовів  розглядає виключно претензії до федерального уряду. Податковий суд  розглядає справи про федеральні податки. Суд з питань міжнародної  торгівлі розглядає цивільні справи, пов'язані з тарифними і торговими  договорами. Існує система судів  з питань банкрутства та ін.

t


Судова система  штату

В одних штатах вона двоступінчаста, в інших — триступінчаста. У  більшості штатів судову систему  очолює Верховний суд штату, який може створювати ще й спеціальні суди штатів (у справах неповнолітніх, у справах спадкування, сільські суди, поліцейські суди та ін.). Верховний  суд штату обирається населенням або призначається губернатором за згодою сенату штату. Як правило, він  займається розглядом апеляцій на рішення  нижчих судів. Подібно до Верховного суду США верховні суди штатів володіють  і правом конституційного нагляду. Вони можуть скасувати будь-який закон  штату, піддати ревізії конституцію  штату, визнати недійсним будь-який розділ конституції штату на підставі ведення його суперечності федеральній  конституції.

Судами первинної юрисдикції в штаті є окружні суди: розглядають  справи з участю присяжних засідателів, мають апеляційну юрисдикцію щодо рішень вищих судів (одноособові мирові судді, поліцейські суди, муніципальні суди).

У деяких штатах є. суди обмеженої  юрисдикції: розглядають справи про  нечисленні злочини. Ці суди іменуються муніципальними, поліцейськими.

Информация о работе Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ: склад, структура, повноваження та функції