Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2012 в 17:34, реферат
Історія розвитку радіології. Радіоактивність і доза. Дозиметрія іонізуючого випромінювання: одиниці й методи визначення радіоактивності та дози опромінення. Будова радіометрів і дозиметрів. НРБУ-97.
1)
Біологічний ефект залежить
2)
Ефект опромінення пов'язаний
з розподілом дози в часі, тобто
зі швидкістю поглинання
3)
Ступінь і форма променевого
ураження визначається
4)
Біологічна дія залежить від
виду випромінювання (див. розділ
“Взаємодія іонізуючого
5) Наявність прихованого періоду дії радіації..
6) Властивість кумуляції - накопичення.
.Дія іонізуючих випромінювань на клітину і організм теплокровних тварин
В результаті опромінення в клітині можна зареєструвати безліч найрізноманітніших реакцій - затримку поділу, пригнічення синтезу ДНК, пошкодження мембран і ін
.
Летальні реакції клітин. Форми клітинної загибелі.
Під
клітинною загибеллю або
Інший різновид репродуктивної загибелі нащадків опромінених клітин - утворення так званих гігантських клітин,
Природа радіаційної загибелі клітин.
головною причиною репродуктивної загибелі клітин при опроміненні є пошкодження їх генетичного апарату.
Пострадіаційне відновлення (репарація) клітин
Постреплікаційна репарація - це процес, при якому клітина зберігає життєздатність, незважаючи на наявність дефектів ДНК.
Реплікативна репарація (відновлення ДНК в процесі її реплікації) здійснюється вилученням в ході реплікації пошкоджень в зоні точки росту ланцюга, або шляхом елонгації, минаючи пошкодження.
Нестохастичні і стохастичні наслідки радіаційного впливу
Нестохастичними називають такі ефекти, для яких існує поріг опромінення, а імовірність їх виникнення і ступінь тяжкості залежить від дози опромінення.
Стохастичними називають такі ефекти, для яких не існує поріг впливу.
Основними стохастичними ефектами є генетичні і канцерогенні наслідки променевого впливу.
Табл. 2.3. Структура патологічних порушень внаслідок радіаційного впливу на організм людини.
Радіаційний вплив | |||
Безпосередні ефекти |
Віддалені ефекти | ||
Соматичні |
Тератогенні |
Генетичні | |
Гостра променева хвороба |
Ріст загальносоматичних захворювань |
Розумова відсталість |
Домінантні мутації |
Хронічна променева хвороба |
Лейкоз |
Природжені дефекти |
Наведені генетичні ефекти |
Гіперплазія, деструкція щитовидної залози |
Рак щитовидної залози |
Бластомогенні ефекти |
Дефекти, пов’язані з дією на хромосоми |
Катаракта |
Рак молочної залози |
||
Променеві травми |
Рак легенів |
||
Психоемоційні розлади |
Інші види пухлин |
||
Патологія вагітності і пологів |
|||
Скорочення тривалості життя |
Соматичні наслідки радіаційного впливу
Серед нестохастичних наслідків, окрім променевої хвороби, можуть розвиватися гіпопластичні і дистрофічні стани, дисфункція залоз внутрішньої секреції. Найбільш типовими наслідками є функціональні і органічні зміни з боку нервової, серцево-судинної, імунної систем, а також кровотворення.
Генетичні наслідки радіаційного впливу
Генетичні наслідки опромінення виявляються в першій і наступних генераціях. Під впливом іонізуючих випромінювань в малих дозах найчастіше розвиваються генні мутації, що в найбільшому ступені відбиваються на спадковості людини. Чинники, що зумовили зміни генетичної інформації, називаються мутагенами, а це явище - мутагенезом.
При ураженні хромосомного апарату соматичних клітин під впливом іонізуючих випромінювань можуть розвиватися різні непухлинні хвороби (соматичні, тератогенні ефекти).
При дії іонізуючих випромінювань на статеві клітини (гонади) можуть виникати зміни числа, структури хромосомного апарату, що викликають спадково зумовлені форми патології:
Дія випромінювання на ембріон та плід
Внутрішньоутробний розвиток дитини відбувається в три періоди — передімплантації, органогенезу та фетогенезу.
Рідіочутливість залежить від віку (у дітей значно вища, ніж дорослих та осіб похилого віку), генетичної конституції, стану здоров’я (хворі зазвичай більш радіочутливі ніж здорові), харчування (повноцінне та збалансоване харчування підвищує радіостійкість), гормонального статусу (порушення гормонального статусу підвищує радіочутливість), статі (особи жіночої статі більш радіостійкі, ніж чоловіки), кількості кисню в атмосфері під час опромінення біологічних об’єктів (кисневий ефект – підвищення радочутливості при зростанні чи зниженні парціального тиску кисню в атмосфері), температури (охолодження тіла нижче нормальної супроводжується підвищенням радіостійкості).
радіочутливість тканин
найбільш
чутливими є кровотворна
В залежності від радіочутливості встановлено 3 групи критичних органів або тканин:
І група - все тіло, гонади і червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина.
ІІ група - щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, м'язи, кришталик ока і органи, що не відносяться до І і ІІІ груп.
ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, гомілки і стопи.
Обгрунтування променевої терапії злоякісних пухлин
Механізм радіаційного пошкодження пухлинних клітин.
Променева терапія
базується на біологічній дії
іонізуючих випромінювань (див.главу 2).
В результаті променевого впливу
в пухлині спостерігається
Розширенню радіотерапевтичного інтервалу сприяють радіосенсибілізатори (підвищують радіочутливість пухлин):
Радіопротектори — знижують чутливість нормальних тканин до опромінення — це фармакологічні препарати (серотонін, цистамін, цистеїн та ін), гіпотермія та гіпоксія (вдихання суміші азоту з киснем з вмістом кисню до 12%, накладання джгута на кінцівку).
З метою підсилення
променевого ураження клітин застосовуються
так звані
1. Радіочутливі
пухлини - семінома, тимома, лімфосаркома,
пухлина Юінга,
2. Помірно радіочутливі - плоскоклітинний рак.
3. Помірно радіорезистентні - аденокарцинома
4. Радіорезистентні
пухлини - нейрофібросаркома,
1 Грей Луї Гарольд — видатний англійський фізик-радіобіолог.
2 Рольф Максиміліан Зіверт — видатний швецький дослідник в галузі дозиметрії і радіаційної безпеки.