Хворобы голосового апарату

Приводом до крововиливу служить  продовження занять вокалом при  співочих вузликах і нелюдські навантаження на голос. Як відомо, зв’язки складаються  з численних судин. Коли співочі  вузли починають терти зв’язки, складки викривляються, знаходячи  більш зручне положення для роботи. Вузли продовжують натирати вже  нове місце, і в результаті декількох  таких "протирань", відбувається розрив судини.

Симптоми: Залежать від того скільки крововиливів відбулося (скільки судин лопнуло). При одиничному — пропадає голос, при потрійному — пропадає навіть тембр — залишається тільки шепіт. Набрякає гортань, викликаючи почуття набухання в горлі.

Лікування: Дуже довге. Готуйтеся близько року не займатися вокалом і якомога більше мовчати. Голосові зв’язки (а правильно говорити складки) — відновлюються самі, і якщо є можливість мовчати, згодом голос сам відновиться. Для прискорення процесу лікування можна застосувати фізіотерапію – магніт. П’ять процедур, не більше. У цьому випадку не варто робити ніякого роду інгаляцій, адже потрапляння мікроскопічних крапель на голосові зв’язки сприяє їх набуханню, що в даному випадку неприйнятно. Прискорити процес можна прийняттям вітаміну "Е" (Аевіт) три рази на день по дві капсули.

П.2.5. Рубці на складках

Симптоматика: рубці — це наслідки крововиливів. Неправильно зрощені судини утворюють рубець на зв’язці, який схожий на співочий вузлик. Якщо терміново не звернутися до лікаря, то зарубцювавшись, вони не підлягатимуть видаленню, оскільки на місці видалення знову утворюється рубець. Точно так само, як і співочі вузлики, рубець натирає іншу складку, тому при навантаженні голос пропадає, при повному мовчанні — відновлюється, але дуже повільно.

Лікування: іноді рубці розсмоктуються завдяки грамотним заняттям з академічного вокалу. А також компреси і вливання, плюс — електрофорез з лідазу (10 процедур), Дицинон — по 1 таблетці три рази на день протягом декількох місяців.

Лікування є довгим, даний курс рекомендується проводити два рази на рік протягом двох років.

 

П.2.6. Нервовий стрес

Симптоми: Після сильного нервового потрясіння частково пропадає голос, з’являється хрип.

Лікування: як правило, в таких випадках лікування не потрібно. Досить заспокоїтися, і через чотири-п’ять днів голос відновлюється.

 

Розділ ІІІ. Профілактична  робота над голосом.

Гігієна голосо тісно пов'язана з режимом життя та загальноприйнятими правилами. Під гігієною голосу розуміють дотримання людиною певних правил поведінки, які забезпечують збереження здоров'я голосового апарату.

Ось лише деякі правила гігієни  голосу:

– навантаження на голос має відповідати ступеню його тренованості;

– неприпустимо форсоване звучання голосу, зловживання високими нотами, криком,надмірним мовним навантаженням тощо.;

– неприпустимі великі мовні навантаження, спів під час хвороби;

– необхідно уникати різкої зміни  температури, і навіть спеки, холоду, задухи, пилу й т.п.;

– рекомендується уникати їжі і  напоїв, дратуючих слизову оболонку горла, – гострого, солоного, надміру гарячого чи холодного;

– у разі хвороби органів голосового апарату необхідно своєчасно  звертатися до лікаря.

Для здорової, нормальної роботи голосy необхідна спокійна атмосфера  нормального психологічного клімату, доброзичливості, що виключає нервово-психічні травми і зриви. Не випадково при  нервових розладах першим страждає голосова функція. Такт і культура в спілкуванні - це головна умова збереження здоров'я. Не повинно бути ніяких насильницьких  штучних прийомів у навчанні і роботі, абсолютно виключається агресія і ворожість. У спілкуванні необхідна гранична природність і доброзичливість. Потрібен індивідуальний підхід до кожної особистості з урахуванням її фізіологічних можливостей. Треба уникати перевтоми голосy.

Якщо було несподівано велике навантаження, то дайте голосовому апарату відпочити, мовчання - це найкращі ліки. Слід уникати тривалого співу без перерви (не більше 45-60 хв. для професіоналів). Стомлення може накопичуватися і нашаровуватися до зриву. При надмірному навантаженнi слабшають гортанні м'язи, голос втрачає свіжість, звучність, стає важким, не піддається контролю, виділяється багато слизу, трапляються крововиливи. Ліки одні – мовчання i відпочинок. Для педагогів, лекторів, екскурсоводів та інших, фізіологічні норми дозволяють використовувати голос без шкоди для його якості не більше чотирьох академічних годин на день з перервою між ними в 15 хвилин.

Оперні співаки можуть бути зайняті в день не більше 5 годин (для солістів). Правильне використання фізіологічних функцій організму  попереджає захворювання. Неприпустимо безконтрольний, багаторазовий спів важких творів і високих нот. Це не приносить користі, а тільки стомлює і збіднює голос. Режим занять у навчальних закладах має враховувати чергування (предметів) занять з голосовим навантаженням. «Pозминка» голосy розігріває м'язи голосового апарату і створює своєрідний психологічний настрiй всього організму.

Правила, що забезпечують збереження здоров'я голосового апарату:  
– Навантаження на голосовий апарат повиннe відповідати ступеню його тренованості;  
– Неприпустимо форсованe звучання голосу, зловживання високими нотами, криком, непомірне мовнe навантаженняe;

– Спів під час хвороби;

– Необхідно уникати різкої зміни температури, а також спеки, холоду, пилу;  
– Необхідно виключити куріння і вживання алкогольних напоїв;  
– У разі хвороби органів голосового апарату необхідно звертатися до лікаря- фоніатра.

Висновки.

1. Голосовий апарат - комплекс органів і систем, які беруть участь у голосоутворенні. За механізмом голосоутворення, а також з точки зору способу та мети використання голос поділяється на розмовний (мовленнєвий) та співочий (вокальний). Головні якості будь-якого голосу - це висота, сила, тембр. Голосовий апарат має три периферичних відділи, взаємопов'язанi між собою і якi регулюються корою головного мозку: органи дихання (легені, бронхи, трахея), гортань з голосовими складками (в гортані утворюється слабкий первинний тон голосу), надставнa труба (порожнина рота, носа, глотки, додаткові пазухи носа). Ступінь нормалізації голосової функції оцінюється за такими параметрами: збільшення тривалості фонаційного дихання, інтенсивності голосу, відсутності додаткових призвуків, що змінюють тембр, розширення діапазону звучання, поліпшення адаптації до голосових навантажень.
2. Порушення голосy розділяються на центральні та периферичні, кожне з них може бути органічним і функціональним. Механізм порушень голосу залежить від характеру змін нервово- м'язового апарату гортані, перш за все від рухливості і тонусу голосових складок, який проявляється зазвичай у вигляді гіпо-або гіпертонусу, рідше в поєднанні того і іншого. Розлади голосy класифiцирують за проявою (істеричний мутизм, афонія, фонастенія,  порушення голосy після ларінгоектомії),  за етіопатогенетичними механізмами (органічні і функціональні).
3. Для попередження різних голосових розладів дуже важлива охорона і виховання голосу з раннього дитинства. Кожен повинен знати, що розвиток голосу йде поступово, що дитячий голосовий апарат ще слабкий і форсування голосу може завдати непоправної шкоди. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам'ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гарячої і сильно охолодженої їжею неприпустимі, тому що при цьому дратується слизова оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися простудних захворювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

1. Белобрыкина О. А. Речь и общение. Пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1998 – 240 с.
2. Бойкова Н.Э. и др. Клиника, диагностика и особенности реабилитации голосового аппарата при дисфункции щитовидной железы. // Вестник оториноларингологии. - 2000. - №5. - С.61-63
3. Вильсон Д. К Нарушения голоса у детей. – Изд-во: Медицина, 1990. – 448 c.
4. Емельянов В. В. Развитие голоса. Координация и тренинг. — СПб., Изд-во «Лань», 2006—192 с.
5. Ермакова И. И. Коррекция речи и голоса у детей и подростков: Кн. Для логопеда. – 2 – е изд., перераб. – М.: Просвещение: АО «Учеб. Лит.», 1996. – 143 с.
6. Козлова П.А. Дифференцированная система коррекционно-педагогического воздействия при функциональных и органических нарушениях голоса у детей / О.С.Орлова, Е.Э.Артемова, Н.В.Бирюлина, П.А.Козлова, К.У.Хоппе, Т.В.А.Сорокина // Российская оториноларингология. – 2002. – № 1. – С. 46-47.
7. Козлова П.А. Нарушения голоса у детей и подростков / Ю.С.Василенко. О.С.Орлова. П.А.Козлова // Актуальные проблемы логопедии в трудах ученых ХХ века. – СПб.,  2000. – С. 72-73.
8. Колпак Татьяна Викторовна Нарушения голоса в структуре речевого дефекта. -  Aвтореферат. – М, 1999. – 16 c.
9. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии/ Б.П.Пузанов, В.И.Селиверстов, С.Н.Шаховская, Ю.А.Костенкова; Под ред. Б.П.Пузанова. - М.: Издательский центр «Академия», 1998.  – 183 c.

Лаврова Е.В. Нарушения голоса: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.В.Лаврова, О.Д. Коптева, Д.В. Уклонская. - М.: Издательский центр "Академия", 2006. – 128 с. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. - М.: Просвещение, 1991.  –  203 c. Логопедия: Учебник для студентов дефектологических факультетов педагогических высших учебных заведений. Под редакцией Л.С. Волкoвoй, С.Н. Шаховской. 3е изд., М.: Гуманитарный издательский центр «Владос», 2003. – 680 c. Методы исследования голосового аппарата: Учеб. пособие / Л. М. Телеляева, И. И. Крушевская; Центр. ин-т усоверш. врачей, М., ЦОЛИУВ, 1990. - 25 с. Орлова О. С. Нарушения голоса. - Издательство: М: АСТ/ Астрель/ Владимир: ВКТ, 1999. - 224 c.