Фізіологічні критерії здоров'я

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2014 в 19:40, реферат

Краткое описание

Здоров’я — стан живого організму, при якому всі органи здатні виконувати свої життєві функці. Людина вважається здоровою при відсутності хвороб, певному рівні фізичної тренованості та підготовленості. Організм являє собою відкриту термодинамічну систему, і його життєдіяльність залежить від енергопотенціалу. Енергопотеціал - можливість споживання, накопичення та використовування енергії з навколишнього середовища для забезпечення фізіологічних функцій

Скачать полностью (51.69 Кб) Сколько стоит заказать работу?

Прикрепленные файлы: 1 файл

Zdorovye_referat.doc

— 200.00 Кб (Скачать документ)

Приблизно така ж трактування здоров'я людини наведена і в останньому виданні ВеликийМедичної Енциклопедії: здоров'я - це "природний стан організму, що характеризується його повною врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін".

Існує ціла група визначень здоров'я, які цепоняття розглядають як максимально можливий варіант стану організму. На таких максималістських позиціях побудовано офіційне визначення ВООЗ, яке наведене в передмові до її статуту: "Здоров'я - це стан повного фізичного, душевного і соціальногоблагополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів ". Зазначене визначення певною мірою спірне. По-перше, поняття соціального благополуччя суб'єктивне, дуже широке і вимагає, в свою чергу, чіткого визначення. По-друге, соціальнаповноцінність людини далеко не завжди характеризується кількісними критеріями і його біологічним станом. По-третє, виходячи з цього визначення, практично неможливо відшукати здорової людини.

У практичній діяльності лікарівгігієнічного та лікувального профілю найчастіше використовується визначення здоров'я як середньостатистичної величини. За допомогою такого підходу характеризується здоров'я групи осіб, які перебувають в ідентичних соціально-економічних умовах.

Середньостатистичне тлумачення здоров'я (норми) повинне бути доповнене уявленнями про те, що статистичний інтервал середньої величини розглядається як оптимальна зона, в межах якої організм не переходить на патологічний рівень саморегуляції. Наданий момент визначено велике число кордонів коливань різних показників організму, які можна вважати своєрідними критеріями індивідуального здоров'я. Такий підхід, але з урахуванням рекомендації ВООЗ про необхідність аналізу при оцінці здоров'я ще йпсихологічних, і соціальних ознак, часто використовується на практиці.

Таким чином, основні положення комплексного підходу до здоров'я як до середньостатистичної величиною можна коротко сформулювати так:

1) стан здоров'явизначається у груп осіб з ідентичними соціально-економічними умовами;

2) здоров'ям (нормою) вважається стан, який зустрічається в осіб, що входять в 95% довірчий інтервал популяції;

3) довірчий інтервал розглядається якоптимальна зона, в межах якої організм не переходить на патологічний рівень саморегуляції.

Індивідуальне теоретичне здоров'я - стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх органів і системорганізму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Індивідуальне фактичне здоров'я - стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції. Для кількісного опису рівня фактичного здоров'я індивіда запропоновано багато різних критеріїв, наприклад:

1) функціоналний стан основних органів і систем (серцево-судинної, дихання, ЦНС, крові);

2)рівень фізичного розвитку та його гармонійність;

3) резистентність організму по відношенню до несприятливих факторів навколишнього середовища (оцінюється за частотою і тривалістю захворювань за певний період).

Здоров’я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції. Охорона здоров’я громадян — одна з функцій держави. У світовому масштабі охороною здоров’я займається Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). В Україні державним органом, що опікується здоров’ям громадян є Міністерство охорони здоров’я України.

Наука про здоров’я людини — валеологія. ++++опорні точки++++ з підлітковоговіку відповідальньсть за здоровя стає вашою власною відповідальністю

Проблема визначення

Визначення поняття «здоров’я» є фундаментальною проблемою сучасної медико-біологічної науки. Оскільки це поняття має багато аспектів і обумовлене багатьма чинниками, то вимагає для свого розв’язання комплексного підходу. Всі добре уявляють собі, що «здоров’я — добре, а хвороба — погано». Пояснити сутність здоров’я складніше, ніж сутність хвороби. Саме тому однозначного, прийнятного для всіх визначення поняття «здоров’я» поки що не існує. У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться, що здоров’я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров’я, яке практично не зустрічається.

Вважається, що здоров’я – це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров’я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточення. Можна сказати, що здоров’я – це здатність організму перебувати в рівновазі з оточенням.

Багато хто з вчених розглядає здоров’я як форму життєдіяльності організму, яка забезпечує йому необхідну якість життя і максимально можливу за даних умов його тривалість. Зрозуміло, що здоров’я – це похідне від численних впливів на організм, у тому числі природно-кліматичних, соціальних, виробничих, побутових, психологічних чинників, способу життя і т.ін.

Можна також сказати, що здоров’я — це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.

Стан здоров’я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а, отже, стан здоров’я може покращуватись або погіршуватись. Кожна людина являє собою відкриту динамічну систему, тому існує широкий діапазон поняття «здоров’я» — від абсолютного здоров’я до граничних із хворобою станів.

Узагальнюючи всі наведені вище визначення поняття «здоров’я», доцільно сказати, що під здоров’ям треба розуміти процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості активного життя.

Загального, прийнятного для всіх показника, за яким можна було б визначити рівень здоров’я чи його якість немає. Результати будь-яких аналізів, дані будь-яких обстежень мають значний діапазон коливань в залежності від статі, віку, конституційного типу, функціонального стану організму, географічних та метеорологічних особливостей місця проживання, характеру та інтенсивності праці, способу життя, особливостей харчування та багатьох інших чинників. Функціональний стан організму та показники його діяльності змінюються у тої самої людини навіть протягом декількох годин (одразу після пробудження і після вставання з ліжка, до прийому їжі та після її прийому і т.ін.).

Складові здоров’я

Показниками фізичного здоров’я є індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.

Показники психічного здоров’я є індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уяви, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей людини. Показники духовного здоров’я є духовний світ особистості, сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва само ідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров’я.

Показники соціального здоров’я пов’язане з економічними чинниками, стосунками індивіда з структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. В загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі — економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємопов’язані, вони в сукупності визначають стан здоров’я людини. В реальному житті майже завжди спостерігається інтегрований вплив цих складових.

А також можна ще розглядати здоровя з 6 аспектів: Здоров'я — це стан повного психічного, фізичного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та фізичних вад. При розкритті поняття здоров'я необхідно використати концепцію цілісності. Це означає, що здоров'я має розумітися як цілісність, складові частини якої взаємозалежні. Все, що трапиться з якоюсь із них, негайно позначиться на всіх інших. Кожна частина має сприйматися в загальному контексті поняття «здоров'я». Ми використали символ квітки для того, щоб проілюструвати поняття цілісності. Кожне кільце-пелюстка квітки символізує один з аспектів здоров'я фізичний, емоційний, розумовий, соціальний, особистий і духовний. Фізичне здоров'я - функціонування нашого організму й стан здоров'я кожної з його систем. Для нас важливо знати як повинен наш організм функціонувати, як визначити, що все гаразд у нас із здоров'ям. Розумове здоров'я - це наша здатність отримувати інформацію, це наша обізнаність, звідки отримувати необхідну інформацію, як її використовувати. Ми повинні вміти збирати потрібні знання із різноманітних джерел і бути спроможними використовувати цю інформацію для прийняття рішень стосовно нашого організму. Емоційне здоров'я - це здатність розуміти наші почуття й виражати їх. Знання про те, як почуваємось ми самі і як почуваються інші, допомагає нам виражати свої почуття у зрозумілий для інших спосіб. Важливо комфортно почувати себе, беручи до уваги діапазон емоцій, і знати, коли людям добре, а коли - ні. Соціальне здоров'я - це те, як почуваємо ми себе як індивідууми чоловічої або жіночої статі, як ми взаємодіємо з іншими людьми. Нам необхідно розуміти, що дійсно є для нас важливим у стосунках з друзями, сім'єю, коханими і всіма тими, з ким ми взаємодіємо. Ми повинні виробляти вміння, що допоможуть нам у цих стосунках. Особистісне здоров'я - це відчуття себе як особи, це відчуття розвитку свого «его» («его» - це частина нашої суті, яка вимагає від нас розвитку почуття власної особистості й самовираження), це наші сподівання у досягненнях, це наше уявлення про успіх. Кожний із нас знаходить унікальні способи самовираження, залежно від того, що ми цінуємо й чого ми сподіваємось досягти для себе та суспільства. Наприклад, деякі люди знаходять самовираження в своїй роботі або кар'єрі, інші - в сім'ї, а ще інші - в діяльності на благо інших. Ми можемо визначити для себе те, що принесе задоволення нашому власному «его». Духовне здоров'я є стеблом і серцевиною квітки, яку ми використовуємо для ілюстрування життєво важливої для всіх аспектів нашого здоров'я. Це стосується суті нашого буття (що ми цінуємо і що є для нас важливим). Це є стрижнем нашого існування, це нас об'єднує і дає можливість зрозуміти співвідношення цього аспекту здоров'я з іншими п'ятьма. Отже, всі шість аспектів здоров'я є важливими і взаємопов'язаними. Ось чому є дуже важливим донести до свідомості учнів поняття цілісності концепції здоров'я.

Ступені здоров’я

Досконале здоров’я, відмінний настрій, сильний імунітет.
Здоровий, але присутні незначні вади, що практично не заважають життєдіяльності і не мають потреби в лікуванні. Наприклад — шрами, пломби.
Нормальний стан. Здоровий, але присутні захворювання що не розвиваються, що іноді можуть обмежти життєдіяльність, підвищувати втомлюваність. Наприклад: короткозорість і далекозорість, лупа, плоскостопість, сутулість. Рекомендується лікувати по можливості.
Здоровий, але поганий настрій, стрес, ослаблення імунітету. Рекомендується швидше перейти в нормальний стан.
Хворий. Наявність легкого захворювання, що піддається лікуванню. Немає загрози життю. Необхідно швидке лікування або припинення розвитку захворювання. Наприклад: застуда, нежить (риніт), грип, викривлення хребта.
Хронічне захворювання або інвалідність.
Травма. Тимчасова втрата деякої здатності. Можлива загроза здоров’ю. Наприклад, забите місце, поріз, вивих, опік, відмороження, шок, втрата свідомості. Необхідна перша медична допомога. Майже кожна людина повинна вміти робити першу медичну допомогу. Легкі травми можна цілком вилікувати. Важка травма може привести до ампутації органу (гангрена).
Загроза життю. Наприклад: важке поранення, температура тіла вище 42 °C, утрата крові, зупинка серця, дихання. Необхідна термінова інтенсивна перша медична допомога.
Клінічна смерть. Припинення дихання або кровообігу. Реанімація можлива протягом 5 хвилин.
Біологічна смерть.

Піклування про власне здоров’я

Кожна людина повинна дбати про своє здоров’я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Першим важливим елементом піклування про здоров’я є відсліджування власного самопочуття. Важливе місце займає особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, раціональне харчування і здоровий спосіб життя.

Звернімося до теми здоров'я. Смішно питати: «Що таке здоров'я?». Кожен відчуває: немає хвороби, гарне самопочуття, можу працювати. Є, звичайно, академічні визначення, але я не буду їх наводити. Хіба що одне, прийняте Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (ВООЗ): здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби.

Чи важливо здоров'я? Всі скажуть: «Звичайно!». Люблять говорити навіть так: «Головне - це здоров'я!».

Проте чи так вже головне? Кілька років тому я проводив невеликі анкетні опитування через газети «Комсомольская правда», «Тиждень», «Літературна газета». Запитував: «Що вас більше турбує?» Відповіді були такі: перше - економіка, друге - злочинність, третє - політика, четверте - сім'я і суспільство і лише п'яте - здоров'я. Але ... це поки воно - здоров'я - є. Саме по собі воно не робить людину щасливою. Звичка. Інші турботи важливіше. Зате коли його немає, коли приходять хвороби, то відразу ж все інше відходить на задній план. А вже коли старий і смерть маячить неподалік ... Втім почекаємо говорити про старість.

Важливість здоров'я в державному масштабі відповідає цим особистих оцінок:

витрати на охорону здоров'я складають 3-8 від% валового національного продукту (ВНП). Не порівняти з ВПК, міліцією, армією, не кажучи про витрати на дурну політику, які взагалі незліченні ...

Тому не будемо перебільшувати! Але вже дуже погано хворіти ... А вже коли хворіють діти, то зовсім - труба.

Загалом здоров'я - предмет, який вартий того, щоб поговорити про нього серйозно.

Спробувати виплисти з океану суперечливих думок і порад, які накопичені в суспільстві з цього питання.

На всіх історичних етапах розвитку медицини простежуються дві основні лінії: перша - це відновлення порушеного здоров'я за допомогою ліків і друга - досягнення тієї ж мети шляхом мобілізації «природних захисних сил організму». Зрозуміло, завжди були розумні лікарі, що використовували обидва підходи, але в практиці, як правило, превалював один з них. Це до питання про хвороби. Але є ще здоров'я як самостійне поняття. Повинно бути, але, здається, в медицині як науці його немає.

Справді, що це таке - здоров'я! Стан організму, коли немає хвороби? Інтервал часу між хворобами? Наша медична практика, мабуть, його так і розглядає. Якщо немає хвороби, значить, здоровий. Про хвороби ми вже говорили: різні вони, великі і маленькі, легкі і важкі. Медична наука їх добре вивчила. Створила номенклатуру, що налічує кілька тисяч назв. Кожну описала: механізми розвитку, симптоми, перебіг, прогноз, лікування, відсоток смертності і тяжкість страждань.

А здоров'ю не пощастило. Начебто б кожному зрозуміло: здоров'я - протилежність хвороби. Потрібно його вимірювати. Багато здоров'я, менше шансів на розвиток хвороби. Мало здоров'я - хвороба. Так люди і думають. Кажуть: «погане здоров'я», «слабке здоров'я».

Поки ж здоров'я не що інше, як виведене статистикою якісне поняття кордонів «норми». Нормальна температура тіла. Нормальний вміст глюкози в крові. Нормальне число еритроцитів, нормальний кров'яний тиск, нормальна кислотність шлункового соку, нормальна електрокардіограма. Чим більше накопичується методик вимірювання та визначення різних показників, тим більше цих статистичних норм, що описують «здоров'я». Правомочним? Так, цілком. Але що буде з людиною, якщо ці нормальні умови трошки зрушити? Може статися, всі нормальні показники «попливуть», і почнеться хвороба.

Ні, визначення здоров'я тільки як комплексу нормальних показників явно недостатньо. Цей науковий підхід до поняття «здоров'я» має бути кількісним. «Кількість здоров'я» - ось що потрібно.

Кількість здоров'я можна визначити як суму «резервних потужностей» основних функціональних систем. У свою чергу, ці резервні потужності слід висловити через «коефіцієнт резерву».

Візьмемо серце. Є хвилинний об'єм серця: кількість крові в літрах, яка викидається в 1 хв. Припустимо, що в спокої воно дає 4 л в 1 мін. При найбільш енергійної фізичній роботі - 20 л. Значить «коефіцієнт резерву» дорівнює: 20 / 4 = 5.

Серце викидає 4 л в 1 хв, і цього цілком достатньо, щоб забезпечити киснем організм у спокої, тобто створити нормальне насичення киснем артеріальної і венозної крові. Але воно може дати 20 л на 1 хв і здатне забезпечити доставку кисню м'язам, виконуючим важку фізичну роботу. Отже, і в цих умовах збережеться якісне умова здоров'я - нормальні показники насичення крові киснем. Для доказу важливості кількісного визначення здоров'я уявимо собі детренирован серце. У спокої воно теж дає 4 л в 1 мін. Але його максимальна потужність всього 6 л. І якщо з таким серцем людина буде змушений виконувати важку навантаження, що вимагає, припустимо, викиду 20 л, то вже через кілька хвилин тканини опиняться в умовах важкого кисневого голоду, тому що м'язи заберуть з крові майже весь кисень. Всі показники вкажуть на «патологічний режим». Це ще не хвороба, але вже можуть виникнути приступ стенокардії, запаморочення і всякі інші симптоми. Умови «статичного здоров'я» (нормальні показники кисню крові в спокої) були дотримані, але суб'єкт явно неповноцінний.

«Сумарні резервні потужності» є не тільки найважливішою характеристикою стану здоров'я як такого, вони не менш важливі для визначення ставлення організму до хвороби.

Коли хвороба зменшує максимальну потужність органу, то при хороших резервах ще вдається забезпечити його функціонування в стані спокою.

Або ще один приклад: старість. З віком закономірно слабшають функції клітин, мабуть, в результаті «нагромадження перешкод». Резерви потужності зменшуються. Добре, якщо ці резерви є. А якщо їх немає?

Динаміка детренированности (швидкість ослаблення функції) по днях, тижнях або місяцям залежить від часу напіврозпаду білків-ферментів, які представляють структуру цієї функції, а ступінь детренированности - від величини кінцевої функції, яка мінімально необхідна для підтримки життя в умовах спокою.

Є кілька простих істин, що стосуються тренування. Перша - поступовість. Кожен день або кожну тиждень додавати на певний відсоток від уже досягнутої функції. Друга - субмаксимальні навантаження. Періодично пробувати максимум і використовувати навантаження дещо менше максимальних. Третя - багаторазовість повторення. Вона, однак, не замінює нарощування навантажень. Четверта - є тренування на тривалість і є на максимум. Для одних обов'язкові багаторазовість, для інших важливіше нарощування максимальних навантажень. Приклади зі спорту відомі: бігуни на короткі і довгі дистанції, спринтери і стаєри. П'ята - перетренування небезпечні.

На типовій характеристиці залежності подразник - функція вже були показані три режими: нормальний, форсований і патологічний.

Найбільш ефективні тренування на форсованому режимі, але це небезпечно, бо можна легко переступити межу патології. Безпечна тренування - верхня межа «робочого» режиму, або так звана субмаксимальная навантаження.

Здатність клітини до тренування не безмежна. Можна уявити собі характеристику «тренируемости»: вона виражає залежність досягнутого максимуму функції від тренувальних зусиль і часу.

Після досягнення деякої межі, прибуток функції припиняється. Чим нижче тренувальні навантаження, тим нижче максимум. Низькими навантаженнями не можна досягти задовільної тренованості, скільки б їх не повторювати.

Оптимальна життя - жити довго і з високим рівнем душевного комфорту (УДК). Він складається з приємних і неприємних компонентів всіх відчуттів - як біологічних, так і соціальних. Для стимулу потрібно отримати максимум приємного при мінімумі неприємного. На жаль, є ще адаптація. Приємне швидко перетворюється на байдуже. Щоб зберегти високий УДК, потрібна різноманітність. Адаптація до неприємного набагато слабкіше. До невеликого неприємного можна звикнути, а до великого - ні, не можна. Щастя - різне для кожної людини в залежності від різної «значущості» його потреб. Для одного щастя - це влада, для іншого - речі, для третього - інформація, для четвертого - доброта, спілкування. Найчастіше необхідна комбінація всіх цих та ще інших компонентів, але в різному співвідношенні.

Здорова людина буває нещасним, але хворий не може бути щасливим. Здоров'я приємно, але якщо воно постійно, то діє закон адаптації: його перестають помічати, воно не дає компонента щастя.

Як вже говорилося, здоров'я - це «резервні потужності» клітин, органів, цілого організму,

Так, резерви. Але які? Скільки їх потрібно сучасній людині? Чи є можливість визначення їх оптимального рівня?

Щоб з'ясувати, яка кількість здоров'я необхідно сучасній людині, потрібно розглянути найважливіші системи організму. При цьому слід брати до уваги їх еволюцію, отже, умови до цивілізації, а також потреби в резервах для сучасних умов життя і можливості їх досягнення.

Головне призначення резервів газообміну і кровообігу - постачання киснем м'язів при виконанні великої фізичної роботи. Потреба в енергії може зрости в десятки разів, відповідно підвищується і потреба в кисні. Вага інші «приводи», наприклад, холод або емоції, вимагають значно меншого збільшення обміну - в 2-3 рази в порівнянні зі спокоєм.

Не дуже просто обгрунтувати, які мінімальні потужності необхідні сучасній людині (не спортсмену) тільки для збереження здоров'я, коли вони не потрібні ні для заробітку, ні для краси, ні для престижу. Особливо, якщо людина і так відчуває себе здоровим. Такі резерви потрібні, щоб врятуватися від майбутніх хвороб і зменшити тягар старості. Ймовірність цих неприємностей зростає прямо пропорційно віку.

Думаю, що для профілактики майбутніх недуг відмінний рівень тренованості не обов'язковий, але хороший необхідний, а задовільного мало.

Таблиця 1. Ступеня тренованості організму за К. Куперу (1976)

Ступінь тренованості	Максимальне споживання О2 (мілілітрів на кілограм маси тіла в 1 хв.)	Серцевий викид (літрів в 1 хв)	Коефіцієнт резерву: ставлення до стану спокою
Дуже погано	Менше 25	Менше 9	Менше 2
Погано	25—34	9,4—12,7	2—3
Задовільно	35—42	13—15,7	3—4
Добре	43—52	16—19,5	4—5
Відмінно	Більше 52	Більше 20	Більше 5

Спортивний лікар К. Купер, на якого я ще буду не раз посилатися, пропонує п'ять рівнів тренованості, розрізняючи їх за рівнем споживання кисню при випробуваннях з різною фізичним навантаженням. Наводжу його таблицю для 30-річних. Для людей старшого віку Купер знижує вимоги на 5% щодекади життя.

Регулювання серцево-судинної системи складне. Серце саме себе регулює: сила його скорочення - систола - тим більше, чим більше крові надійшло в його камери під час паузи - діастоли. Кров надходить до серця за рахунок енергії розтягування аорти і великих її гілок.

Механізм тренування ми вже розібрали. Щоб він включився, серце потрібно навантажувати. Одним з показників його навантаженості є частота серцевих скорочень: частота пульсу. Це найважливіший показник навантаженості, але не величини хвилинного викиду. Якщо сила детренирован серця мала, то за рахунок однієї частоти можна отримати більшого серцевого викиду. У такої людини малий «ударний об'єм». Величина викиду за одне скорочення у тренованого досягає 150-200 мл, а у детренирован - 40-60. Саме тому у таких суб'єктів пульс у спокої щодо частий: 70-80, навіть 90 в 1 хв. Треноване серце дає великий ударний об'єм, тому йому досить рідкісних скорочень, щоб забезпечити невеликі потреби в кисні в спокої. Частота пульсу в спокої у бігунів на довгі дистанції іноді знижується до 40, а при навантаженні підвищується до 200. З усього цього випливає важливий для практики ознака: рівень тренованості серця орієнтовно можна оцінити за частотою пульсу в стані повного фізичного спокою.

Серце тренується як силою скорочень, так і частотою. Обидва фактори важливі в збільшенні серцевого викиду в момент навантаження.

Судини тренуються разом з серцем.

Здоров’я – це найцінніше, що є у людини. Здоров’я не купиш. І навіть, якщо у вас є великі фінансові можливості, ви можете якось зміцнити його або залікувати недуга, але купити саме здоров’я не зможете.

Здоров’я – це стан організму людини, при якому всі його органи повноцінно функціонують.

Здоров’я класифікується на дві категорії: фізичне і психічне. Фізично здоровим людиною є та людина, у якої немає будь-яких хвороб, і всі фізіологічні процеси його організму функціонують правильно. Психічне здоров’я – це здатність людини справлятися зі складними життєвими ситуаціями, яка проявляється в адекватності поведінки і збереженні емоційного фону. Поняття «душевного здоров’я» пов’язують з досягненням людини внутрішньої гармонії.

Якщо ж сталося так, що ви захворіли, і вас стало щось турбувати, то необхідно одразу звертатися до лікаря. В залежності від виду вашої недуги, необхідно визначити який лікар зможе надати вам медичну допомогу. Якщо у вас болить шлунок – вам необхідний гастроентеролог, якщо турбує серце – кардіолог, погіршився зір – йдіть до офтальмолога, зламали руку – до хірурга. Загальні рекомендації за станом вашого здоров’я вам може дати терапевт.

А чи знаєте ви, що крім гастроентерології, кардіології, офтальмології, хірургії, терапії та інших медичних наук існує найголовніша наука, що вивчає здоров’я? Вона називається «валеологія». У перекладі з латинської мови слово «valeo» означає «загальна теорія здоров’я». Ця досить молода наука. Вона вивчає загальні підходи до фізичного, моральному, духовному здоров’ю людини у взаємозв’язку з іншими науками. І, можна сказати, робить великі успіхи в цьому.

Кожна людина повинна обов’язково стежити за своїм здоров’ям. Це не так вже складно. Досить дотримуватися звичайні правила гігієни, стежити за своїм харчуванням, займатися спортом, більше бувати на свіжому повітрі, по можливості дотримуватися режиму дня. Якщо ви будете це робити, багатьох проблем зі здоров’ям ви уникнете. Виробите для себе свій особистий підхід до дотримання цих правил, відповідний до вашого способу життя і вашим звичкам. Так, про звички … Киньте палити, якщо ви це ще не зробили, і, звичайно ж, відмовтеся від вживання алкогольних напоїв. Встаньте на лижі або роликові ковзани, в залежності від сезону, займіться плаванням, крутите педалі велосипеда, запишіться в танцювальний гурток, практикуйте тривалі піші прогулянки. Сміливіше, і нічого не бійтеся! Пам’ятайте: «У здоровому тілі – здоровий дух!». Ви самі відчуєте різницю! Настрій відмінний, хвороби не турбують, тіло в тонусі, хочеться жити, творити і насолоджуватися життям!

Не забувайте, що здоров’я людини – тільки в руках самої людини. Пам’ятаєте фразу: «Людина, допоможи собі сам»? Ось і допомагайте собі. Самі створюйте собі умови для хорошої, здорової життя, самі давайте собі сили на звершення прекрасних і гідних вчинків в цьому житті, любіть себе і близьких і ви будете щасливі в житті!

А тепер знайдіть телефончик басейну у вашому районі або поблизу. І запишіться на сьогоднішній сеанс. І вперед, підкорювати спортивні вершини і зміцнювати своє здоров’я! Фізкультпривіт

Информация о работе Фізіологічні критерії здоров'я