Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині

Робота 2. Приготування розчину заданої молярної концентрації.

Отримавши завдання від  викладача на виготовлення певного  об'єму розчину заданої молярної концентрації, студент як і в попередньому досліді, виконує потрібні розрахунки для визначення кількості речовини на заданий об'єм розчину. На терезах зважує розраховану масу речовини, яку вносить в мірну колбу певного об'єму. В колбу наливають воду менше половини її об'єму, перемішують до повного розчинення речовини і доливають воду до мітки (об'єм розчинів відзначають: для кольорових - по верхньому меніску, для безбарвних – по нижньому).

Робота 3. Виготовлення розчину заданої молярної концентрації еквівалента.

Кожний студент отримує  завдання на виготовлення розчину певного  об'єму з вказаною молярною концентрацією  еквівалента речовини. Студент виконує розрахунки для визначення маси речовини, необхідної для виготовлення розчину. Результати розрахунків погоджуються з викладачем, після чого студент приступає до виконання досліду. Масу речовини зважують на терезах і кількісно переносять в мірну колбу. В колбу доливають воду менше половини її об'єму, перемішують до повного розчинення речовини і додають воду до мітки (об'єм розчинів відзначають: для кольорових – по верхньому меніску, для безбарвних - по нижньому).

Робота 4. Виготовлення розчину заданої молярної концентрації еквівалента з фіксаналу.

Для виготовлення розчинів з точною концентрацією  часто використовують фіксанали. Фіксанал - це точно відміряна або відважена  кількість реактиву, яка заплавлена в спеціальну скляну ампулу. Найчастіше ампули містять 0,1 або 0,01 моль-еквіваленту речовини в сухому вигляді або в розчині. Ампулу фіксаналу промивають дистильованою водою і кількісно переносять вміст ампули в колбу певного об'єму (інструкція по перенесенню вмісту ампули в колбу- в наборі фіксаналів).

Одержані  розчини використовуються як для  встановлення еквівалентності і  титру інших розчинів, так і  в якості робочих розчинів при  кількісних дослідженнях.

Примітка: лабораторна робота закінчується оформленням протоколу і захистом її у викладача.

Оформлення  протоколу здійснюється за схемою:

Тема:

Мета:

№ досліду	Назва досліду. Техніка виконання досліду.	Спостереження, рівняння реакції, розрахунки, малюнки, графіки	Висновки
1	2	3	4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 6

 

Тема: Основи титриметричного (об’ємного) аналізу.

 

Актуальність  теми: Титриметричний аналіз ґрунтується на точному вимірюванні об’єму розчину хімічного реагента з відомою концентрацією, витраченого на взаємодію з певним об’ємом досліджуваного розчину.

Метод титриметричного аналізу застосовуються в медико-біологічних і санітарно-гігієнічних дослідженнях біологічних рідин, питної і стічної води, харчових продуктів, ліків і інших.

В об’ємному аналізі процес повільного приливання розчину реагента з відомою концентрацією до розчину визначуваної речовини до моменту еквівалентності називається титруванням, а метод – титриметричним.

Основою розрахунків  в об’ємному аналізі є закон еквівалентів: речовини вступають в хімічні реакції і утворюються в результаті реакцій в кількостях, пропорційних їхнім еквівалентам.

 

Навчальні цілі:

Знати: Основні вимоги до хімічних реакцій, які використовуються в об’ємному аналізі.

Вміти: Виконувати розрахунки по приготуванню робочих і стандартних розчинів, готувати їх і проводити визначення за їх участю в об’ємному аналізі.

 

Самостійна позааудиторна  робота студентів

 

1. Суть (принцип) об’ємного аналізу.
2. Які типи реакцій використовують в об’ємному аналізі:

а). залежно від типу хімічних реакцій;

б). за способом проведення аналізу.

4. Основні вимоги до хімічних реакцій, які використовуються в об’ємному аналізі.

5. Дати визначення  поняттю «робочий розчин» (титр  ант, титрований розчин).

6. Способи вираження  концентрації «робочих» розчинів (молярна концентрація еквіваленту,  титр).

7. Дати визначення  поняттю «стандартний розчин». Вимоги до речовин з яких готують «стандартні» розчини.

8. Що таке точка  еквівалентності?

9. Закон еквівалентів  і його застосування в об’ємному аналізі.

10. Індикатори. Їх роль  в об’ємному аналізі.

11. В 300 мл розчину  соди міститься 3 г Na₂CO₃. Розрахуйте молярну концентрацію еквіваленту соди в розчині і

 титр, одержаного розчину.

(Відповідь: 0,188 моль-екв/л; 0,01г/мл).

Контрольні  питання

 

1. Принцип методу нейтралізації, на чому він ґрунтується?
2. Робочі і стандартні розчини методу нейтралізації.
3. Криві титрування. Точка нейтралізації.
4. Індикатори методу нейтралізації.
5. Визначення моменту еквівалентності при кислотно-основному титруванні.
6. Прикладне значення методу нейтралізації в медицині.
7. Визначення кислотності  шлункового соку.

 

Самостійна робота на занятті

 

Виконати лабораторні  роботи:

1. Визначення молярної концентрації еквіваленту соляної кислоти за стандартним розчином бури.
2. Визначення концентрації лугу за титрованим розчином соляної кислоти.

 

Методика виконання  лабораторної роботи

 

Робота1 Визначення молярної концентрації еквіваленту соляної кислоти за стандартном розчином бури.

В колбочку для титрування відміряють піпеткою точно 5 мл стандартного розчину тетраборату натрію, додають 2 краплі індикатора метил-оранжу, від  чого розчин стає жовтого кольору. В бюретку наливають досліджуваного розчину соляної кислоти (невідомої концентрації) і титрують нею розчин в колбочці до моменту зміни забарвлення у блідо-рожеве. Титрування повторюють ще 2 рази. Дані записують у таблицю:

№ проби	Vбури, мл	Сбури	VHCl	Розраховано
				С(HCl)	T(HCl)
1	5	0,05
2	5	0,05
3	5	0,05
Середнє	5	0,05

За середнім значенням V_(HCl) витраченого на титрування розраховують молярну концентрацію еквіваленту соляної кислоти в розчині та титр розчину.

                

 

Робота 2. Визначення концентрації лугу за титрованим розчином соляної кислоти.

В колбочку для титрування відміряють 5 мл досліджуваного розчину  лугу (невідомої концентрації), додають 2 краплі індикатора метил-червоного і титрують із бюретки тією ж соляною кислотою, що в роботі №1 до моменту переходу забарвлення від жовтого до блідо-рожевого. Титрування повторюють ще 2 рази. Результати записують у таблицю:

№ проби	V(NaOH), мл	С(HCl)	V(HCl), мл	Розраховано
				С(NaOH)	T(NaOH)
1	5
2	5
3	5
Середнє	5

За середнім значенням V_(HCl) витраченого на титрування та С_(HCl), визначеної в роботі №1, розраховують молярну концентрацію еквіваленту лугу в розчині та титр досліджуваного розчину:

           

 

За одержаними даними аналізу зробити відповідні висновки.

 

Література для  підготовки

 

1. Селезнев К.А. Аналитическая химия. М., 1978.
2. Бабков А.В. и соавт. Практикум по общей химии с элементами количественного анализа. М., 1978.
3. Бірінбойм С.М. і співав. Практикум з кількісного аналізу. К., 1972.
4. Павлюк В.М. Методичні вказівки з хімії «Основи титриметричних (об’ємних) методів аналізу». Івано-Франківськ, 1999.
5. Сегеда А.С. Аналітична хімія. Якісний і кількісний аналіз. К., 2003.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №7

Тема: Дослідження води.

Актуальність  теми: Найбільш поширена на Землі речовина – вода, відіграє важливу роль для життєдіяльності людини. Вода не є ідеально чистою речовиною. В ній містяться розчинені гази (О₂, N₂, CО₂), багато катіонів (Na⁺, K⁺, Mg²⁺, Ca²⁺), а також аніони (CI^-, SO₄^2-, НСО₃^-). Якісною є питна вода в якій концентрація деяких йонів не перевищують допустимі норми. Значення цих норм, а також вміння оцінювати якість питної води мають важливе значення для практичної діяльності лікаря.

Навчальні цілі:

Знати: допустимі концентрації вмісту найважливіших йонів в питній воді.

Вміти: визначати тимчасову, загальну і постійну твердість води.

Самостійна позааудиторна  робота студентів.

1. Поширення води в природі.
2. Показники якості питної води.
3. Твердість води і фактори, які зумовлюють її.
4. Види твердості води, одиниці вимірювання.
5. Способи усунення твердості води.
6. Способи визначення загальної та постійної твердості води.
7. Методи очистки води. Витрати прісної води на Землі.
8. Визначення тимчасової твердості води методом нейтралізації.
9. Застосування комплексонометричного мет<span class="dash041e_