Лізинг:суть,природа,та його форми

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2013 в 19:46, контрольная работа

Краткое описание

Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізингового ринку, обумовлена передусім нестприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність його використання, немає забезпеченості запасними частинами тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг, який об’єднує всі елементи зовнішньо-торгівельних, кредитних та інвестиційних операцій.Перехід до ринкової економіки поставив перед промисловими підприємствами ряд проблем, головною з яких являється наступна: як за твердитися в умовах зростаючої конкуренції, скорочення ринку збуту че рез невисокі ціни продукції та неплатоспроможність, складність пошуку постачальників сировини, матеріалів та обмеженості фінансових ресурсів.

Содержание

Вступ
1.Історія виникнення лізингу.
2.Лізингові правовідносини:
2.1)Поняття та фун-ії лізингу
2.2 )Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин
2.3)Види лізингу
2.4) Якісні переваги і вади лізингу
3.Проблеми та перспективи розвитку лізингу в Україні
Висновок
Використана літеретура

Прикрепленные файлы: 1 файл

Осн.підпр.docx

— 47.54 Кб (Скачать документ)

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

   Попри широку розповсюдженість лізингу у розвинутих країнах, в економічному середовищі України такий вид взаємовідносин ще дуже мало поширений через його порівняну новизну, брак досвіду і недосконалість законодавчої бази. Лише 16.12.1997 р. в Україні прийнято закон "Про лізинг", який, до речі, оцінюється спеціалістами досить критично. Якщо для вітчизняних лізингових компаній, котрі тільки-но почали виникати й розвиватися в Україні, відсутність спеціального законодавства до певної міри не була серйозною перешкодою, а в окремих випадках — навіть навпаки, якимось чином сприяла їх фінансовим успіхам, то великі лізингові компанії Заходу аж тепер, після прийняття згаданого закону, мають можливість серйозно працювати на ринку України.

   Українські компанії до лізингу відносяться набагато холодніше, ніж їх західні колеги. Пов’язано це з тим, що Україна не надто пестить фінансові структури і промисловість сприятливими умовами для проведення таких угод, і з відсутністю у самих фінансових структур потрібної кваліфікації. Проте, не дивлячись на це, лізингом в Україні вже намагаються займатися.

   Україна за допомогою лізингу може підняти свою авіабудувальну промисловість, виходячи з того, що тепер повітряні вантажі — найприбутковіші і що держава володіє найкращим в світі вантажним літаком АН-225 "Мрія" і має зручне геополітичне становище, яке дозволяє контролювати перевезення по напрямках: Західна Європа — Близький Схід, Близький Схід — Північна Америка (через Північний полюс), Західна Європа — Далекий Схід. Потрібно додати, що АЕРОФЛОТ Росії взяв в лізинг 5 аеробусів "А-310", які дають йому 15% всіх валютних надходжень. Україна має в лізингу 2 аеробуси "Боінг 737", які повністю себе окуплюють, але це викликає невдоволення вітчизняних літакобудівників, оскільки валюта йде за кордон, тому нам потрібно брати не іноземні літаки, а власні. До речі, акціонерна російська міжнародна авіакомпанія АЕРОФЛОТ створила самостійний підвідділ, який займається вантажними перевезеннями, - АЕРОФЛОТ-карго; проте він використовує менші за потужностями літаки АН-124 Руслан та Ту-204С, тому Україна має поки що значні переваги в цьому секторі ринку повітряних транспортних перевезень.

      На думку більшості фахівців, сьогодні розвиток лізингових економічних взаємовідносин у нас блокується ще й відсутністю чіткої узгодженості в діях різних відомств і служб у плані регулювання цього процесу: різні законодавчі акти передбачають різні моменти лізингу, митна служба має при цьому свої інтереси, податкова — свої і т.д. Без досягнення такої узгодженості перспективи широкого розвитку лізингу в Україні досить сумнівні.

                                          Висновок

Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд його переваг  у порівнянні з іншими формами  інвестування. Основними з них  є:

  • інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;
  • лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;
  • часто підприємству легше отримати майно по лізингу, ніж позику на його купівлю, оскільки лізингове майно виступає в якості застави;
  • лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає мажливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;
  • для лізингоодержувача зменшується ризик морального і фізичного старіння майна, так як майно не купується у власність, а береться в тимчасове користування. При лізингових відносинах лізингоодержувач має справу з прискореною амортизацією майна;
  • лізингове майно не враховується у лізингоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;
  • лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповіджно знижують оподаткований прибуток;
  • виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, оскільки обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам своєчасно оновлювати технологічну систему.

Разом з тим лізингу  властивий ряд негативних сторін. Зокрема, на лізингодавця покладається ризик морального старіння устаткування (особливо, якщо договір лізингу  укладається не на повний строк його амортизації), а для лізингоодержувача  вартість лізингу виявляється більш  високою, ніж ціна купівлі устаткування. Ще одним недоліком фінансового  лізингу є те, що у випадку виходу з ладу устаткування, платежі відбуваються у встановлені строки незалежно  від стану устаткування.

З використанням лізингу  ефективність орендованого устаткування зростає. Висока рентабельність лізингу  та наявність чіткої нормативної  бази можуть сприяти форсуванню темпів розвитку цієї операції. При дефіциті внутрішніх капіталовкладень такий  шлях є виходом із створеної ситуації.

 

 

 

 

                                                             Література

  1. Белов А. Финансовый лизинг и его возможности // Внешняя торговля. — 1990. — №1
  2. Васильев Н.М. Лизинг:организация, нормативно-правовая основа, развитие. — М.: 1997
  3. Горемыкин В.А. Лизинг: практическое учебно-справочное пособие. — М.: 1997
  4. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. — 1998. — №11
  5. Закон Украины "О лизинге" от 16 декабря 1997 года // Резюме вновь принятых законодательных и нормативных актов по предпринимательской деятельности на Украине.— 19 - 25 января 1998 года. — № 4 (218)
  6. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р.
  7. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.1994 р.
  8. Кравченко И. Лизинг в капиталистических странах // Мировая экономика и международные отношения. — 1986. — №12
  9. Лещенко М.И. Лизинговый "бум" уже запланирован // ИТО. — 1996. — №2
  10. Медведков С.Ю. Лизинг в экономике США // США: политика, экономика, идеология. — 1980. — №5
  11. Усенко Я.Б. Відмінності лізингу від оренди. Класифікація лізингових операцій // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію. — 1998. — №2
  12. Чекмарева Е.Н. Лизинговый бизнес. — Москва: "Экономика", 1993
  13. Черевко Г.В. та Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України. — 1999. — №2

Информация о работе Лізинг:суть,природа,та його форми