Безробіття, його рівень, види, причини виникнення

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ІЗО

 

Кафедра : Маркетингу

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни : Безробіття, його рівень, види, причини виникнення.

варіант : № 9

 

 

                                               Виконала : студентка групи Б-МК-11-1

                                                                            Терешина Юлія Сергіївна

                                                                      № зал. Книжки 241650

                                             Перевірив: проф. Богрова Инна Васильевна

 

 

 

 

 

 

м. Дніпропетровськ

2014

Вступ

Розділ 1.Сутність безробіття

1.1 Поняття безробіття

1.2 Причини виникнення  безробіття

1.3 Види та показники  безробіття

Розділ 2. Соціально-економічні наслідки безробіття

2.1 Негативні наслідки  безробіття

Розділ 3. Шляхи подолання безробіття

3.1 Методи боротьби з  безробіттям

3.2 Особливості державної  політики зайнятості

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Праця і земля - два основні джерела багатства, два основні фактори зростання виробництва, бо всі інші фактори - капітал, організація, інформація - це справа рук і розуму людини. Тому суспільство на всіх етапах розвитку цікавило питання про ефективність використання робочої сили.

На жаль, явище безробіття не оминуло України, і ми це добре відчуваємо в сьогоднішні дні, спостерігаючи бідних людей, зростання злочинності та економічний спад в цілому. Особливо актуальне питання безробіття сьогодні, в час економічної кризи.

Зниження безробіття стало однією з головних проблем, з яким зіткнулось суспільство. Як уникнути безробіття? Як пом'якшити його удари? Від вирішення цих питань залежать соціальний мир і добробут населення. Від них залежить матеріальна і моральна стійкість людини, можливість її соціального просування, задоволеності, процвітання, щастя.

Актуальність теми визначається неминучістю безробіття у сучасній ринковій економіці та необхідністю вживання заходів щодо усунення та згладження негативних наслідків безробіття. З одного боку, безробіття вважається стимулятором активності працюючого населення, з іншого боку - великим суспільним горем. Усі країни докладають чимало зусиль для подолання безробіття, але ще жодній з них не вдавалося ліквідувати його повністю.

Предмет дослідження - соціально-економічні проблеми та наслідки безробіття.

Об'єкт дослідження - безробіття, як економічне явище з негативними наслідками.

Питання наслідків безробіття та проблем державного регулювання ринку праці досліджували такі науковці, як А.Сен, Л.Вальнева, С.Йолкін, Н.Запухляк, В.Лоскутов, В.Близнюк, Д.Богиня, О.Грішнова, Е.Лібанової, Н.Нижник, В.Князєва, І.Розпутенко, В.Бакуменко, Т.Степура, А.Чухно. С. І Бандур, Д. П. Богиня, І. К. Бондар, В. С. Васильченко, Є. М. Лібанова, І. С. Маслова, В. М. Петюх, В. В. Онокієнко, В. Г Швець так і зарубіжні вчені: А.Пігу, А.Фрідман, Д.Філіпс, О.Хеффе, Г.Теренс;

 

 

 

 

 

Методи дослідження: використані загальнонаукові методи пізнання: індукція, дедукція, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування - для поширення економічного змісту категорії безробіття, виявлення умов, причин, факторів, нових форм безробіття; системно-структурний підхід - для визначення характеристик та тенденцій безробіття, динаміки його змін у зв'язку з системною кризою, структурними перетвореннями, зовнішнім фактором; угрупування - для виявлення типів безробіття; створення схем взаємозв'язку економічних явищ.

Мета даної роботи - розкрити, що таке безробіття, звідки воно береться, які його види та соціально-економічні наслідки, що говорять відомі економісти про його виникнення та методи запобігання, зробити висновки як уникнути безробіття на основі історичного досвіду.

Завдання роботи полягає в систематизації умов і причин виникнення і поширення безробіття, виявленні особливостей, форм, тенденцій безробіття і його соціальних наслідків, визначенні напрямків державної політики регулювання зайнятості і скорочення безробіття в сучасних умовах економіки.

На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспільству була притаманна повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасне перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію. При рабстві була присутня повна зайнятість рабів усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, а їх основним призначенням було поповнення армії рабів. При феодалізмі існувало абсолютне і відносне аграрне перенаселення, частина людей становила прихований надлишок, деякі з них займалися промислами на “великій дорозі”, інші поповнювали військо, призначенням якого було завоювання нових земель. В умовах частого капіталізму на індустріальному етапі його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних.

Розділ1. Сутність безробіття

1.1 Поняття безробіття

Безробіття - складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Згідно з законом України «Про зайнятість населення»В умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України та його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

 

(Вводиться в дію Постановою  ВР N 804-XII [804-12] від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171) безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи та зареєстровані у державній службі зайнятості. Тобто це особи, які справді шукають підходящу роботу та здатні приступити до неї.

Підходящою вважається робота, яка відповідає освіті, професії (спеціальності),кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він мешкає. Заробітна плата й інші умови праці повинні відповідати середньому рівню за даною професією. У разі неможливості надати таку роботу безробітному служба зайнятості може запропонувати йому пройти професійну перепідготовку або підвищити кваліфікацію з урахуванням його здібностей , колишнього досвіду і доступних для нього засобів навчання.

Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків. Існує багато проблем щодо статистики безробіття:

· Особи, що втратили надію на працю. Як враховувати тих, хто втратив надію на працю?

· Часткова інформація. Як враховувати часткову зайнятість? Ті, хто примусово знаходяться у відпустках з ініціативи адміністрації, вважаються зайнятими.

· Неправдива інформація. Як перевіряти тих, хто отримує виплати по безробіттю, й задіяний в тіньовій економіці?

Таким чином, суспільство умовно можна поділити на зайнятих, безробітних, а також тих, хто не входить до складу робочої сили. (Рис.1.1) [2,ст.50]

Рис.1.1 Поділ суспільства на категорії щодо економічної активності

Якщо розглядати безробіття в контексті об'єктно-суб'єктних відносин, то на відміну від більшості політекономічних категорій, у яких відносини між певними суб'єктами виникають з приводу привласнення різноманітних об'єктів власності, безробіття означає, передусім, відносини між класом капіталістів і державою й класом найманих працівників з приводу відчуження частини останніх від виробничої діяльності, з одного боку, та забезпечення їх необхідним мінімумом задля існування з другого боку, а отже, звуженого відтворення. Якщо синтезувати обидва визначення, то безробіття означає виробничі відносини між протилежними класами та державою з приводу економічного відчуження частини працездатного населення від власності робочої сили та її відтворення на звуженій основі.

 

1.2 Причини виникнення  безробіття

У процесі розвитку теоретичних підходів щодо вивчення, аналізу безробіття західні економічні школи дотримувалися різних поглядів щодо причин безробіття.

Першу спробу пояснити сутність і причини безробіття зробив англійський економіст Т. Мальтус. Він пояснював його надто швидким зростанням населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування. Причину такого явища він вбачав у вічному біологічному законі, властивому всім живим істотам, відповідно до якого розмноження відбувається швидше, ніж збільшується кількість засобів існування. Позбутися безробіття, на думку Т. Мальтуса і неомальтузіанців, можна тільки завдяки війнам, епідеміям, свідомому обмеженню народжуваності та ін. На мою думку, це можливо і дасть деякі зрушення в цьому питанні, але тільки тимчасово. Однак все одно всі ці «засоби» потягнуть за собою низку інших негативних наслідків.

Недолік цієї теорії полягає в тому, що вона не може пояснити виникнення безробіття у високорозвинених країнах з низькою народжуваністю.[3]. Марксистська теорія трактує безробіття як закономірність розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законів конкурентної боротьби, що змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати технологічну базу виробництва. А це призводить до збільшення витрат на засоби виробництва порівняно з витратами на робочу силу. Таким чином, збільшується органічна будова капіталу і зростає безробіття. Це явище також пов'язане з циклічним розвитком економіки, з процесом нагромадження капіталу. Воно отримало назву всезагального закону капіталістичного нагромадження. Ця теорія найбільш вірно пояснює безробіття. Маркс органічно поєднує пояснення його причин як з боку технологічного способу виробництва, так і суспільної форми (тобто відносин економічної власності).

У першому випадку - це прогрес техніки, який зумовлює більш швидке зростання попиту на засоби виробництва порівняно з попитом на робочу силу. З боку суспільної форми безробіття необхідне, оскільки в умовах конкурентної боротьби і особливості капіталістичного нагромадження настає період піднесення й виникає додатковий попит на робочу силу, а резервом для задоволення цього попиту стає масове безробіття. Воно також є важливим фактором тиску на зниження заробітної плати працюючих.

Проте закон капіталістичного нагромадження не слід вважати всезагальним, оскільки він діє не у всіх суспільно-економічних формаціях і до того ж безробіття зумовлене й іншим комплексом причин - таких як структурні зміни в економіці, нерівномірність розвитку продуктивних сил у народному господарстві окремих регіонів, НТР, пошук працівниками нових робочих місць, де зарплата вища тощо.

Технологічна теорія безробіття виникла у середині 50-х рр. ХХ ст. Згідно з нею причиною безробіття є прогрес техніки, технічні зміни у виробництві, особливо раптові. Прихильники цієї теорії переконані, що боротися з безробіттям слід шляхом обмеження, сповільненням технологічного прогресу. Я вважаю, ще це не є виходом із ситуації, оскільки так припиниться розвиток суспільства в технічних можливостях, і взагалі тоді значно погіршиться конкурентоспроможний рівень багатьох країн.

Кейнсіанська теорія безробіття є зараз найпоширенішою. Причиною безробіття вважається недостатній попит на товари. Це зумовлено схильністю людей до заощадження і недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття, на думку кейнсіанців, можна стимулюючи попит та інвестиції з боку держави. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення інвестицій на розширення громадських робіт і навіть на військові витрати. Крім того, держава, підвищуючи доходи або знижуючи податки, може збільшити сукупний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття. Кейнс та його послідовники визнають, що безробіття є закономірним явищем для капіталізму епохи вільної конкуренції.

Інша теорія - класичний аналіз - не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може.

Послідовник цієї теорії, видатний англійський економіст А. Пігу в роботі “Теорія безробіття” (1923 р.) обґрунтував тезу про те, що на ринку праці діє неідеальна конкуренція. Монополія профспілок, захист ними своїх доходів призводять до завищення ціни праці висококваліфікованих робітників відповідної галузі.

З'являється надлишок попиту на ринку праці. Таке безробіття є визначною мірою добровільним. У своїй книзі Пігу детально і всебічно обґрунтовував думку, що загальне скорочення грошової заробітної плати може стимулювати зайнятість. Але все-таки ця теорія не може дати повного пояснення джерел безробіття. Та й статистика не підтверджує положення про те, що армія безробітних завжди поповнюється за рахунок працівників з порівняно низьким рівнем заробітної плати.[3]

Ще одне пояснення причин безробіття випливає з того, що безробіття вважають наслідком деформації та негнучкості ринку праці.

 

Виходячи з усього вищезазначеного можна виділити комплексний характер причин безробіття. Воно зумовлено низкою таких причин:

структурними змінами в економіці;

нерівномірністю розвитку продуктивних сил в народному господарстві загалом і в окремих його регіонах;

постійним прогресом техніки, особливо розгортанням НТР;

пошуком працівниками нових робочих місць з метою отримання більшої зарплати, змістовнішої роботи;

диспропорційним розвитком економіки;

обмеженістю попиту на товари і послуги;

дискримінацією на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;

демографічними змінами в чисельності та складі робочої сили; сезонними коливаннями в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

1.3 Види та показники  безробіття

Безробіття характеризується двома основними показниками: рівнем і тривалістю. Державний комітет статистики України для характеристики ринку праці використовує два показники: рівень зареєстрованого безробіття, який визначається як відношення чисельності зареєстрованих безробітних до чисельності працездатного населення працездатного віку, тарівень безробіття, що розраховується як відношення чисельності безробітних, визначених під час проведення обстеження домогосподарств, до чисельності економічно активного населення.