Сучасний ринок і логістика

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

Р Е Ф Е Р  А Т

з дисципліни «Логістика»

На тему: «Сучасний ринок  і логістика»

 

 

 

Виконав: студент 4 курсу

                                                                                 спеціальності 6507

1 групи 

                                                                                  заочної форми навчання

                                                                                 Мойсеєнко Борис Валентинович

Перевірила: Кривещенко Вікторія Віталіївна

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

Вступ

1. Сучасний етап розвитку логістики.

2. Мета, завдання та функції логістики  як інструменту ринкової економіки.

Висновки.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасний ринок  стоїть перед логістикою як зв’язувальний  ланцюг між потребами ринку, виробництвом, мережею розподілу і доставки, задачами прискорення руху матеріальних потоків і зокрема засобів  виробництва по логістичному ланцюгу. Тривалий процес транспортування приводить  до того, що продукція стає морально застарілою ледь потрапивши на ринок (напр. комп’ютери). Необхідно прискорити рух товарів, зробити всю логістичну систему (ЛС) більш гнучкою, що швидко адаптується до умов ринку.

Є три основні  шляхи вирішення цієї проблеми:

- скорочення довжини  логістичного ланцюга шляхом  більш тісних контактів з постачальниками  і споживачами і виключення  із процесів руху товарів операцій  складування ;

- контроль за  матеріальним потоком на всьому  шляху його просування на основі  створення інформаційних систем  управління логістикою ;

- надання всіх  видів діяльності, які зв’язують  ринок послуг з ринком попиту, як взаємозв’язаної ЛС.

Основою економіки  будь-якої держави є ринок товарів  і послуг або товарний ринок. Об’єктами  товарного ринку є товари і  послуги, а суб’єктами – виробники  і споживачі, продавці і покупці. Товар – це продукт праці, який призначений для продажу і  задовольняє певну потребу підприємства або населення. Послуга – це товар, який не має матеріальної форми.

Складовою товарного  ринку є ринок засобів виробництва (РЗВ), який складається із засобів  праці та предметів праці. Предмети праці – це природна речовина (сировина, матеріали), на яку людина впливає  в процесі праці з метою  пристосування її для особистого або виробничого споживання. Засоби праці – це сукупність усіх речових  елементів, які людина використовує для впливу на предмети праці.

 

 

1. Сучасний етап розвитку логістики

Термін “логістика” відомий  донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища  полягає в тому, що поняття “логістика”  почало використовуватися в економіці.

Логістика – наука про  планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення  матеріальних і інформаційних потоків  у просторі і в часі від їхнього  первинного джерела до кінцевого  споживача.

Логістика – наука про  планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними  операціями, здійснюваними у процесі  доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і  напівфабрикатів, доведення готової  продукції до споживача з врахуванням  інтересів та вимог останнього, а  також передачі й обробки відповідної  інформації.

Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу  переміщення продукції, форма оптимізації  ринкових зв’язків, тобто вдосконалення  управління матеріальними і пов’язаними  з ними інформаційними та фінансовими  потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача  готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів  для отримання синергічного ефекту.

Сучасний етап розвитку логістики  характеризується створенням великої  кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво  логістики розвивається настільки  стрімко й швидко, що професіоналам  приходиться постійно займатися  самоосвітою. Застосування логістики  значно підвищує продуктивність праці  як у сфері обігу, так і у  сфері виробництва:

1. Значно виросла вартість  транспортних послуг. Транспорт  перестав вважатися стабільним  фактором бізнесу, у проблемах  логістики, зв'язаних із транспортом, потрібно було здійснювати менеджмент більш високого рівня, причому одночасно як на рівні поточних операцій, так і на рівні політики.

2. Ефективність виробництва  досягла максимуму. Стало важко  домагатися додаткової економії  коштів, оскільки весь прибуток  формувався у виробництві. Але  фізичний розподіл і логістика  були фактично недослідженими  областями з погляду прибутковості  й ефективності.

3. Відбулися фундаментальні  зміни у філософії товарно-матеріальних  запасів.

4. Асортимент товарів істотно  розширився. Кількість одиниць обліку  запасів росло за експонентним  законом, що значно ускладнювало  ефективне управління запасами.

5. Відбулися революційні  зміни у сфері виробництва  комп'ютерів і комунікаційних  технологій, що сприяло здійсненню  логістичного підходу, побудованого  на безлічі облікових елементів  і оперуючого великими обсягами даних.

6. Використання комп'ютерів  у світі бізнесу постійно розширюється. У багатьох фірм з'явилася можливість  систематично вивчати якість  сервісу, що їм надають постачальники.  Проводячи  такого роду аналіз, багато фірм одержали можливість  модернізації своїх систем розподілу.

7. Громадськість звернула  увагу на проблеми забруднення  навколишнього середовища і повторного  використання відходів (рециклінг). Ці проблеми зв'язані з логістикою, оскільки мова йде про пакувальні матеріали і про створення каналів повернення відходів для переробки.

8. З'явилися нові, великі  мережі роздрібного продажу і  торговельні фірми масового продажу  з дуже складними логістичними  системами. Крім центрів масової  торгівлі, з'явилися також мережі  великих спеціалізованих магазинів,  що процвітають багато в чому  завдяки добре відпрацьованим  логістичним системам [2, c. 19-21].

Сучасний етап розвитку логістики  характеризується створенням великої  кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво  логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою.

Застосування логістики  значно підвищує продуктивність праці  як у сфері обігу, так і у  сфері виробництва. За оцінками фахівців, з початку 1980-х р.р. у США в щорічному загальному збільшенні продуктивності праці (5 - 6%) половина (2,5 -3 %) досягається за рахунок поширення логістики. Установлено, що скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10%-ному збільшенню обсягу продажів. Наскрізний моніторинг матеріального потоку, за даними Європейської асоціації, забезпечує скорочення запасів на 30 - 70%; за даними промислової асоціації США - на 3 - 50%. На думку фахівців (експертна оцінка), застосування логістики дозволяє: знизити рівень запасів на З0 - 50%; скоротити час руху продукції на 25 -45%; скоротити повторні складські перевезення в 1,5-2 рази; скоротити витрати на автоперевезення на 7 - 20%, на залізничні - на 5 - 12% [6, c. 32-34].

2. Мета, завдання та функції логістики як інструменту ринкової економіки

Головна ідея логістики - організація  у рамках єдиного потокового процесу  переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника  до споживача. Принципи логістичного підходу  вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про  пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і  міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення  шляхом комплексного, орієнтованого  на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі  продукції.

Відомі дослідники у сфері  логістики Е.Мате та Д.Тискьє бачать мету логістики «в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах».

Найчастіше мету логістичної  діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення  «шести правил логістики», так званого  логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики:

· продукт - потрібний продукт;

· кількість - у необхідній кількості;

· якість - необхідної якості;

· час - необхідно доставити  у потрібний час;

· місце - у потрібне місце;

· витрати - з мінімальними витратами.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього  такі елементи як «споживач», тобто  потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена  найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно  намагатися досягти.

Головна мета логістики конкретизується  в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [1, с.40-42]:

· глобальні;

· загальні;

· часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською  діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної  системи до її глобальних завдань  відносять:

• створення комплексних  інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

• стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням  логістичних потужностей сфер виробництва  й обігу;

• постійне вдосконалювання  логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому  середовищі;

• досягнення високої системної  гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань  не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних  систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань:

· здійснення наскрізного  контролю за потоковими процесами в  логістичних системах;

· розробка та удосконалювання  способів управління матеріальними  потоками;

· багатоваріантне прогнозування  обсягів виробництва, перевезень, запасів  і т.д.;

· виявлення незбалансованості  між потребами виробництва і  можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами  у логістичних послугах під час  збуту і можливостями логістичної  системи;

· стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих  операцій;

· раціональне формування господарських зв'язків;

· виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

· оптимізація технічної  та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

· визначення стратегії та технології фізичного переміщення  матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

· формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних  цілей і параметрів функціонування логістичної системи [6, c. 21-23].

Часткові завдання в логістиці  мають локальний характер. Вони більш  динамічні та різноманітні:

· оптимізація запасів  усіх видів і на всіх етапах товароруху;

· максимальне скорочення часу зберігання продукції;

· скорочення часу перевезень;

· швидка реакція на вимоги споживачів;

· підвищення готовності до постачань;

· зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

· раціональний розподіл транспортних засобів;

· гарантування якісного післяпродажного обслуговування;

·підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;