Отчет по практике на складе

• визначення на підставі даних проведеного аналізу переваг і недоліків у функціонуванні об’єкта практики;

• написання розділів і підрозділів звіту, підготовка вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел;

• підготовка та  оформлення звіту до захисту;

• захист звіту з ознайомчої практики.

 

5. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ознайомчої ПРАКТИКИ

Оформлення звіту являє собою  важливий елемент його виконання  і є одним з факторів, який враховується комісією при оцінюванні під час  захисту.

Загальні принципи щодо оформлення звітів такі:

• чіткість побудови, логічність і послідовність викладання матеріалу;

• повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових та інших інформаційних джерел;

• конкретність викладання результатів роботи, лаконічність і точність формулювань;

• загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам на текст роботи;

• акуратність зовнішнього оформлення роботи.

Звіт повинен бути відредагований, тобто бути стилістично грамотним.

Викладання матеріалу звіту, як правило, ведеться від третьої особи, тому що вся увага концентрується на змісті і логічній послідовності інформації. Необхідно слідкувати за тим, щоб викладання було зроблено в одному часі.

Звіт оформляється в одному екземплярі і тиражування його заборонено.

Основний текст друкується за допомогою  комп'ютера на білому папері формату А4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, шрифтом Times New Roman 14 розміру. Текст друкується з одного боку аркуша.

На кожному аркуші залишають  поля таких розмірів: ліве - 28 мм; праве - 15 мм; верхнє - 20 мм; нижнє - 20 мм.

Щільність тексту повинна бути однаковою. Вписувати в текст окремі слова, формули, умовні знаки можна тушшю, чорнилом, пастою чорного кольору, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності основного тексту.

Роздруковані на ЕОМ програмні  документи повинні відповідати формату А4, тобто бути розрізаними.

Звіт починається з обкладинки (див. додаток 2), на якій інформація подається у такому порядку:

•  назва міністерства;

• назва вищого навчального закладу;

• назва кафедри;

•прізвище та ініціали автора звіту;

• звіт з ознайомчої практики з зазначенням об’єкта практики;

• місто і рік проходження практики.

Титульний аркуш (див. додаток 3) повинен містити таку інформацію:

•  назва міністерства;

• назва вищого навчального закладу;

• назва кафедри;

• звіт з ознайомчої практики з зазначенням об’єкта практики;

• прізвище та ініціали автора роботи, група;

• прізвище та ініціали керівника практики від університету, його науковий ступінь і вчене звання;

• прізвище та ініціали керівника практики від підприємства, його науковий ступінь і вчене звання;

• місто і рік проходження практики.

Титульна сторінка підписується усіма означеними особами  та завіряється печаткою об’єкта  практики.

Текст основної частини  звіту поділяють на розділи, кожний з яких може мати кілька підрозділів (викладаються основні теоретичні та методологічні положення у галузі менеджменту, проблемні питання, дискусійні та значні питання теми, науково обґрунтовані соціально-економічні, професійно орієнтовані рішення).

Заголовки розділів друкують прописними літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу малими літерами. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Підкреслювання заголовків і перенос слів в них та крапка у кінці не припускається.

Текст підрозділів складається з абзаців. Абзаци складаються з одного або кількох речень, об'єднаних загальною темою.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах  всієї роботи і позначатися арабськими буквами з крапкою в кінці.

Розділи "Зміст", "Вступ", "Висновки", "Перелік використаних джерел" не нумеруються.

Підрозділи повинні  мати нумерацію арабськими цифрами  в рамках кожного розділу. Номер  підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу.

 

Наприклад:

 

1.Загальна характеристика  об’єкта практики

1.1.Стисла історія створення ЗАТ “Луганський трубний завод”

 

Відстань між заголовками і  текстом повинна дорівнювати  одному рядку тексту. Відстань між  текстом одного підрозділу і заголовком наступного підрозділу приймається  рівною трьом рядкам тесту.

Кожну структурну частину звіту (вступ, розділи, висновки) треба починати з нової сторінки.

Сторінки звіту нумеруються  арабськими цифрами. Нумерацію сторінок, а також розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають без знака "№".

Першою сторінкою звіту є  обкладинка, яка включається до загальної нумерації сторінок роботи. На обкладинці, титульному аркуші номер не ставиться, на наступних сторінках його проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Якщо в звіті містяться рисунки  і таблиці, що розташовуються на окремих сторінках, їх необхідно включати до загальної нумерації.

Великі і громіздкі таблиці  рекомендується розміщувати в додатку. До тексту звіту включаються лише таблиці з невеликим обсягом  інформації та органічно пов'язані з наведеним тестом.

Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більші за формат А4, враховують як одну сторінку. Аркуш формату, більшого за А4, подаються в додатках.

Зміст вміщує назви всіх розділів та підрозділів з номерами сторінок, на яких розташовано початок матеріалу розділу (підрозділу).

Перелік використаних джерел інформації і додатки вмішуються в нумерацію сторінок.

При написанні звіту  студент повинен наводити посилання  на джерела, матеріали, окремі результати з яких наводяться дані в роботі. Такі посилання дозволяють проконтролювати достовірність наведених відомостей. При посиланнях на джерела інформації в тексті роботи вказують порядковий номер за переліком інформаційних джерел, виділений двома квадратними дужками, наприклад, "Аналіз діючих чинників наведено у працях [1,3-7, 8-10]".

Посилання на ілюстрації свого звіту вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "див. рис. 5.7".

Посилання на таблиці  свого звіту вказують порядковим номером таблиці, наприклад, "табл. 2.4".

Посилання на формули  в дужках, наприклад, "... у формулі (4.1)".

Для конкретизації предмета досліджень в тексті звіту розміщують схеми, рисунки, графіки, діаграми, фотографії та інші наочні матеріали, що підвищують якість праці студента. Кількість  ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення викладеного тексту.

Ілюстрація позначається словом "Рис." і нумерується  послідовно арабськими цифрами в  рамках розділу, за винятком ілюстрацій, наведених в додатках. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, поділених крапкою. У кінці номера ставиться крапка, якщо після цього наводиться назва рисунка (під рисунковий текст). У випадку відсутності назви крапка у кінці номера рисунка не потрібна. Номер рисунка і його назву розміщують під ілюстрацією.

 

Наприклад: (другий рисунок першого розділу)

Рис. 1.2. Детермінанти успіху підприємства для окремого напрямку діяльності

 

Якість ілюстрацій повинна  забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).

Ілюстрації необхідно  розміщати так, щоб їх було зручно розглядати без повороту роботи або з поворотом за годинною стрілкою.

В звіті потрібно використовувати  тільки штрихові рисунки, оригінали  фотографій або їх ксерокопії. Ілюстрації повинні бути виконані чорною тушшю  або чорним чорнилом на стандартному аркуші білого непрозорого паперу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, таблиці  та ін.) розмішують в роботі відразу після тексту, де вони згадуються вперше, або на другій сторінці. Ілюстрації і таблиці, подані на окремих сторінках роботи, включають в загальну нумерацію сторінок.

Якщо ілюстрації, розміщені  у тексті, створені не студентом, необхідно  дотримуватися вимог діючого  законодавства з авторських прав.

Ксерокопії та фотографії розміром менші за формат А4 повинні  бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4. При необхідності до ілюстрації додають пояснюючі дані (підрисунковий текст).

Цифровий матеріал, як правило, повинен наводитись у вигляді  таблиць. До кожної таблиці необхідно  подати змістовний заголовок, розташувавши його під словом "Таблиця". Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад, "Таблиця 2.3" (третя таблиця другого розділу). Слово "Таблиця" з вказівкою її порядкового номера розміщують над правим верхнім кутом таблиці.

Заголовок і слово "Таблиця" починаються з прописної літери. Крапку в кінці номера таблиці  і її заголовка не ставлять. Заголовок  не підкреслюють.

 

Наприклад:

Таблиця 2.3

 Собівартість виробництва деталей на підприємстві

Показник	Витрати на 1 деталь
Прямі перемінні  витрати	100 грош. од.  /шт
Постійні накладні  витрати	40 грош. од.  /шт
Разом (повна собівартість)	140 грош. од. /шт

 

Таблиці, що даються в додатках, мають самостійну назву і нумерацію.

Заголовки граф таблиць  починають з прописних літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з прописних, якщо самостійні. Ділити заголовки таблиці за діагоналлю не дозволяється.

Таблицю розміщують після  першої згадки про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або  з поворотом за годинною стрілкою.

Таблицю з великою  кількістю рядків дозволяється переносити на другу сторінку. При переносі таблиці на другу сторінку заголовок розміщують тільки над її першою частиною. На другій і подальших сторінках, на яких розміщено одну таблицю, у верхньому правому куті над таблицею роблять запис з великої літери "Продовження таблиці 2.3" з вказівкою номера таблиці, що продовжується.

 

Наприклад:

 

Продовження табл. 2.3

Показник	Витрати на 1 деталь
Прямі перемінні  витрати	100 грош. од.  /шт
Постійні накладні  витрати	40 грош. од.  /шт

 

Таблицю з великою кількістю  граф можна ділити на частини і  розміщувати другу частину під першою в рамках однієї сторінки.

Якщо рядки або графи таблиці  виходять за межі формату А4, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюються назви її головки, а в другому випадку - боковини.

Якщо повторювальний в графі  текст складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "те ж саме", а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних і хімічних символів, що повторюються, неприпустимо. Якщо цифрові дані в будь-якій графі таблиці не наводять, то в ній ставлять риску (дефіс).

На всі таблиці повинні  бути посилання в тексті роботи. При посиланні на таблицю вказують її номер і слово "таблиця" в  скороченому вигляді, наприклад, "(табл. 2.3)". Повторні посилання на таблицю слід давати таким чином: "(див. табл. 2.3)".

Якщо в роботі тільки одна таблиця, то її не нумерують і  слово "Таблиця" не пишуть.

Формули, що наводяться в  тексті, якщо їх більше однієї, нумеруються  в межах розділів послідовно арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, поділених крапкою, наприклад, "(1.2)" (друга формула першого розділу). У кінці номера крапка не ставиться. Номер формули подається в круглих дужках і розміщується справа від формули на рівні її нижнього рядка.

 

Наприклад:

                                     (1.2)

де СВФВ - сила впливу фінансового важеля;

БП - балансовий прибуток;

% - відсотки за кредит.

 

При посиланні на формулу  в тексті треба в дужках вказати її номер, наприклад, "у формулі (1.2)".

Рівняння і формули  потрібно вирізняти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули  потрібно залишати один вільний рядок. Якщо формула не вміщується на один рядок, вона повинна бути перенесена після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (/).

Роз'яснення (експлікації) значень символів і числових коефіцієнтів необхідно наводити безпосередньо  під формулою в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід починати (подавати) з нового рядка. Перший рядок експлікацій починають зі слова "де", двокрапку після нього не ставлять.

Примітка до тексту і  таблиць, в яких вказуються додаткові  і пояснювальні дані, подаються на тій же сторінці і нумеруються в її межах.

Список використаних джерел.

При написанні звіту  необхідно скласти список джерел інформації, матеріалів, які використовуються для рішення  задач практики. До списку використаних джерел вносяться тільки ті літературні джерела, якими студент користувався при виконанні звіту і на які в тексті є посилання. Список використаних джерел складається за загальними бібліографічними правилами у відповідності до систем стандартів на бібліографічний опис документа.