Логістика - інструмент ринкової економіки

Тема 1. Логістика - інструмент ринкової економіки

 

План

1. Поняття і  сутність логістики

2. Мета, цілі і завдання логістики

3. Види  логістики

 

1. Поняття і сутність логістики

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття “логістика” почало використовуватися в економіці.

Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Джоміні (1779–1869 pp.), котрий визначив логістику як "практичне мистецтво руху військ". Він також стверджував, що логістика стосується не тільки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів і т.ін. Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон

Етимологія поняття “логістика” викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін “логістика” походить від грецького і означає: обчислювати, міркувати, за другою – від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського - склад, зберігання.

Семантика поняття “логістика” також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії – діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії – процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії.

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації.

Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача.

Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

Найбільш узагальнюючим є концептуальний підхід, за яким логістика – це:

- сукупність різних видів  діяльності з метою одержання  з мінімальними витратами необхідної  кількості продукції в установлений  час та в установленому місці, в якому існує конкретна потреба  в даній продукції;

- деяка система, розроблена  для кожного підприємства з  метою оптимального, з точки зору  отримання прибутку, прискорення  руху матеріальних ресурсів і  товарів усередині та поза  підприємством, починаючи від закупівлі  сировини та матеріалів, проходження  їх через виробництво і закінчуючи  постачанням готових виробів  споживачам, включаючи інформаційну  систему, яка зв’язує ці задачі;

- наука управління матеріальними  потоками від первинного джерела  до кінцевого споживача з мінімальними  витратами, пов’язаними з товаропросуванням  і відносним потоком інформації;

- способи і методи координування  відносин підприємства з партнерами, засіб координування поставленого  ринком попиту і виставленої  підприємством пропозиції;

- спосіб організації діяльності  підприємства, який дозволяє поєднати  зусилля різних одиниць, виробляючих  товари і послуги, з метою оптимізації  фінансових, матеріальних і трудових  ресурсів, які використовує підприємство  для реалізації своїх економічних  цілей;

- науково-практичний напрям  господарювання, який заключається  в ефективному управління матеріальними  і пов’язаними з ними інформаційними  та фінансовими потоками в  сферах виробництва та обігу;

- теорія і практика  управління матеріальними і пов’язаними  з ними інформаційними потоками;

- міждисциплінарний науковий  напрям, безпосередньо пов’язаний  з пошуком нових можливостей  підвищення ефективності матеріальних  потоків;

- напрям господарської  діяльності, який заключається в  управлінні матеріальними потоками  в сферах виробництва і обігу;

- наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними  і нематеріальними операціями, здійснюваними  в процесі доведення сировини  і матеріалів до виробничого  підприємства, внутрізаводської переробки  сировини, матеріалів та напівфабрикатів, доведення готової продукції  до споживача у відповідності  з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання  та обробки відповідної інформації;

- наука про процес фізичного  розподілу продукції в просторі  і часу;

- наука про взаємозв’язок  і взаємодію постачання зі  збутом і транспортом;

- комплексний напрям в  економіці, який охоплює проблеми  управління матеріальними потоками;

- наука про раціональну  організацію виробництва і розподілення, яка в комплексі вивчає постачання, збут и розподілення засобів  виробництва.

Більш конкретним до розуміння логістики є функціональний підхід. Він зумовлює її визначення з погляду виконуючих підприємством логістичних функцій. Згідно з таким підходом логістика – це:

- процес дослідження і  прогнозування ринку, планування  виробництва, закупівлі сировини, матеріалів  та обладнання, включаючи контроль  за запасами і ряд послідовних  товаропросувних операцій, вивчення  технології обслуговування покупців;

- переміщення та зберігання  сировини, напівфабрикатів і готових  виробів в господарському обігу  з моменту сплати грошей постачальнику  до моменту одержання грошей  за постачання кінцевої продукції  споживачу;

- процес планування, контролю  та управління формуванням матеріального  потоку, його складуванням та  інтегрованою інформацією від  місця виготовлення до місця  споживання з метою пристосування  до потреб споживача;

- процес управління просуванням  і зберіганням сировини, компонентів  та готової продукції в господарському  обігу з моменту сплати грошей  постачальникам до моменту отримання  грошей за доставку готової  продукції споживачу.

Однак всі наведенні тлумачення не суперечать концептуальній сутності логістики, а їх численність є цілком закономірним явищем, яке часто супроводжує становлення і розвиток нових науково-практичних напрямків.

При цьому не важко помітити, що основним об’єктом дослідження, управління й оптимізації вважається саме матеріальний потік. Пізніше в сферу інтересів логістики потрапили інформаційні та фінансові потоки, які супроводжують матеріальний, а зовсім недавно - потоки послуг. Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування логістики шляхом виділення як об’єктів її дослідження енергетичних, трудових та інших потоків, які присутні в економічних системах.

У даному навчальному курсі логістика розглядається як теорія і практика управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками.

Новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового тощо). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптимізація потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на якісні.

Як науковий напрямок логістика і далі розширює межі свого застосування. На сьогодні вона виділилася в спеціальну дисципліну, тісно пов’язану з математикою, кібернетикою, статистикою та певними економічними науками.

Теоретичні положення і конкретні рекомендації логістики активно впроваджуються в практичну діяльність фірм і компаній у багатьох країнах. У прикладній сфері зворотна віддача виявляється у відчутному економічному ефекті, такому як скорочення витрат і часу в сферах виробництва і обігу.

До логістики як наукової основи управління потоковими процесами звертаються не тільки у промисловості, торгівлі і на транспорті, але також у сфері послуг, банківській і страховій справі, організації після продажного сервісу, у комунальному господарстві, у сфері туризму та інших галузях діяльності.

 

2. Мета, цілі і завдання  логістики

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від постачальника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Відомі дослідники у сфері логістики бачать мету логістики “в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах”.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики.

- продукт-потрібний продукт;

- кількість-у необхідній  кількості;

- якість-необхідної якості;

- час-необхідно доставити  у потрібний час;

- місце-у потрібне місце;

- витрати – з мінімальними  витратами.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як “споживач”, тобто потрібному споживачу, “персоніфікованість”, що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів  у відповідних кількостях, якості  й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів  у відповідь на інформацію  про можливості їх швидкого  придбання;

3) зміна політики продажу  вироблюваних товарів на політику  виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального  розміру партії постачання та  обробки до одиниці;

5) якісне виконання усіх  замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених  цілей - це ідеал, до якого слід  прагнути. І чим вищий виробничий  та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції  логістики окремими фірмами сприяє  створення ними системи оперативної  доставки вантажів. У Німеччині, наприклад, замовлення на матеріали  та вироби відповідного асортименту  виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються індивідуальні  потреби замовника, виконуються  за 14 днів.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:

1.  глобальні; Тому незалежно  від виду логістичної системи  до її глобальних завдань відносять:

- створення комплексних  інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й  інших потоків;

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням  логістичних потужностей сфер  виробництва й обігу;

- постійне вдосконалювання  логістичної концепції в рамках  обраної стратегії в ринковому  середовищі;

- досягнення високої системної  гнучкості шляхом швидкого реагування  на зміни зовнішніх і внутрішніх  умов функціонування.

2. загальні; Умовою життєздатності  логістичних систем усіх видів  є розв’язання таких загальних  завдань:

- здійснення наскрізного  контролю за потоковими процесами  в логістичних системах;

- розробка та удосконалювання  способів управління матеріальними  потоками;

- багатоваріантне прогнозування  обсягів виробництва, перевезень, запасів  і т.д.;

- виявлення незбалансованості  між потребами виробництва і  можливостями матеріально-технічного  забезпечення, а також потребами  у логістичних послугах під  час збуту і можливостями логістичної  системи;

- стандартизація вимог  до якості логістичних послуг  і окремих операцій;

- раціональне формування  господарських зв’язків;

- виявлення центрів виникнення  втрат часу, матеріальних, трудових  і грошових ресурсів;

- оптимізація технічної  та технологічної структури транспортно-складських  комплексів;