Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2012 в 20:13, контрольная работа
1.Складські логістичні функції й операції на складах
2. Формування системи логістичного сервісу
Задачи
1.Завдання 2
2. Складські логістичні функції й операції на складах 5
3. Формування системи логістичного сервісу 13
Задача 1 22
Задача 26 24
Задача 27 28
Задача 31 29
Література 32
Виріб |
Коефіцієнт варіації |
Питома вага |
Питома вага з накопиченням |
Група |
1 |
6% |
28% |
28% |
X |
2 |
8% |
29% |
57% |
X |
3 |
27% |
43% |
100% |
Z |
Виходячи зі значень коефіцієнтів варіації, можна зробити висновок, що Виріб 1 та 2 належать до групи Х, для них ми маємо високий рівень прогнозу реалізації та низькі коливання попиту. Тому доцільно здійснювати їх постачання відповідно до планового рівня споживання цих виробів, не створюючи запасів. Виріб 3 належить до групи Z, тому для нього характерний низький ступінь надійності прогнозу споживання, при тому, що питома вага цього виробу в загальній реалізації більше 15%. Виріб 3 доцільно постачати в магазини тільки при виникненні у ньому потреби.
Задача № 26
Підприємству
необхідно забезпечити
У свою чергу, ступінь конкурентоспроможності виробу в значній мірі залежить від якості вихідної сировини, а також від його вартості. Виходячи із цього, відділу постачання й збуту продукції варто визначити на альтернативній основі постачальника продукції, який би гарантував високу якості сировини при мінімальних витратах на доставку й закупівлю сировини. Характеристика підприємств і постачальників представлена в табл.1,2.
Таблиця 26 - Характеристика постачальників
Ресурси |
Норма витрат ресурсу, кг |
Завод №1 |
Завод №2 | ||
Відстань до заводу, км |
Ціна сировини, грн |
Відстань до заводу, км |
Ціна сировини, грн | ||
Ресурс «А» |
а12 |
а2 |
а3 |
а5 |
а6 |
Ресурс «Б» |
а13 |
а2 |
а4 |
а5 |
а7 |
Поставки сировини можна організувати різними видами транспорту:
- автомобільний - 6,9 грн/км;
- залізничний - 5,8 грн/км;
- авіатранспорт - 28 грн/км
Вибір постачальника й виду транспорту повинен забезпечити найменші транспортно-заготівельні видатки, а також видатки по закупівлі сировини. На величину собівартості виробу впливають загально фірмові витрати, у які крім витрат на доставку сировини входять також і витрати по зберіганню ресурсів у запасі.
Річні витрати по зберіганню одиниці ресурсу А – а8 грн, ресурсу Б - а9 грн відповідно.
Які рішення
необхідно прийняти менеджерові
відділу постачання й збуту по
оптимізації процесу
Як розрахувати оптимальний обсяг партії поставки по кожному ресурсі?
Який з моделей керування запасами варто віддати перевагу?
Який зі способів перевезення буде найдешевшим?
Побудувати графік поставок ресурсів «А» і «Б» на рік; визначити дату 1-ї поставки ресурсів, з обліком того, що на фірмі є торішні залишки ресурсів у кількості: по ресурсі «А» - а10 кг; по ресурсі «Б» - а11 кг.
Норма витрат на виготовлення виробу ресурсу А – а12 кг, ресурсу Б – а13 кг.
Таблиця 27 - Вихідні дані
Умовні позначення | ||||||||||||
а1 |
а2 |
а3 |
а4 |
а5 |
а6 |
а7 |
а8 |
а9 |
а10 |
а11 |
а12 |
а13 |
3370 |
5565 |
556 |
1115 |
4410 |
660 |
1117 |
44,3 |
66,2 |
3320 |
4410 |
77,8 |
112,2 |
Розв’язок задачі:
Оскільки в задачі не відомий обсяг партії сировини, яку можна перевезти за раз кожним з видів транспорту, а також не відомо, скільки днів триватиме поставка товару кожним видом транспорту, вважаємо терміни поставки та розмір максимальної партії однаковими. Отже, рішення про оптимальний вид транспорту можна прийняти лише на основі вартості перевезення на 1 км. Тому найдешевшим транспортом для підприємства буде залізничний транспорт, інші види транспорту для подальшого розв»язку використовуватись не будуть.
Знайдемо дату першої поставки сировини. Попит на товар фірми складає 370 од. на рік, отже на день необхідно виробляти 1 од. товару (370 одиниць / 365 днів). Знайдемо по кожному ресурсу кількість одиниць товару або кількість днів, на яку вистачить залишків.
V залишків (Ресурс А) = Залишок ресурсу / Норму витрат ресурсу = 320 / 7,8 = 41 од. товару = 41 день
V залишків (Ресурс Б) = Залишок ресурсу / Норму витрат ресурсу = 410 / 12,2 = 33 од. товару = 33 дні
Оскільки виробництво товару без одного з ресурсів неможливе, запасів обох ресурсів вистачить максимум на 33 одиниці товару, а перша поставка ресурсів повинна відбутись через місяць (на 33 день) після початку року.
До кінця року для задоволнення попиту необхідно виробити ще 370-33 = 337 одиниць товару.
Розрахуємо
кількість одиниць по кожному
ресурсу з урахуванням
V поставок (Ресурс А) = (Попит на товар – V залишків) * Норма витрат = (370-41)*7,8 = 2567 од.
V поставок (Ресурс Б) = (Попит на товар – V залишків) * Норма витрат = (370-33)*12,2 = 4112 од.
Знайдемо оптимальний розмір замовлення найдешевшим залізничним транспортом по кожному ресурсу за формулою Вільсона:
де А – витрати на доставку одиниці ресурсу, S – попит у ресурсі (обсяг поставок), i – витрати на зберігання одиниці ресурсу.
Для Заводу 1:
ОРЗ (Ресурс А) = корінь квадратний (2*(56+5,8*565)*2567/4,3) = 1995 од.
ОРЗ (Ресурс Б) = корінь квадратний (2*(115+5,8*565)*4112/6,2) = 2122 од.
Для Заводу 2:
ОРЗ (Ресурс А) = корінь квадратний (2*(60+5,8*410)*2567/4,3) = 1707 од.
ОРЗ (Ресурс Б) = корінь квадратний (2*(117+5,8*410)*4112/6,2) = 1820 од.
Для наглядності побудуємо матрицю з отриманих результатів ОРЗ:
вид ресурсу |
Обсяг поставок |
ОРЗ |
К-ть партій |
||
Завод 1 |
Завод 2 |
Завод 1 |
Завод 2 | ||
Ресурс А, шт |
2567 |
1995 |
1707 |
2 |
2 |
Ресурс Б, шт |
4112 |
2122 |
1820 |
2 |
3 |
Оскільки ми платимо не за вагу або кількість, по Ресурсу А немає значення, який завод вибрати для постачання, так як однаково потрібно робити 2 поставки. По ресурсу Б Завод 2 не зможе задовольнити попит за дві поставки, тому вибираємо для постачання Завод 1
Отже, за умови відсутності залишків наприкінці року, графік поставок буде виглядати таким чином:
Місяць поставки |
Ресурс А, шт |
Ресурс Б, шт |
01/01/12 |
||
01/02/12 |
2122 |
1995 |
01/03/12 |
||
01/04/12 |
||
01/05/12 |
||
01/06/12 |
||
01/07/12 |
||
01/08/12 |
1990 |
|
01/09/12 |
||
01/10/12 |
527 | |
01/11/12 |
||
01/12/12 |
Задача 27
У таблиці 28 наведено загальний список послуг, які фірма може надати в процесі реалізації своєї продукції, а також час, необхідний для надання кожної окремої послуги. Однак фактично фірма надає тільки послуги № 1, 3, 7, 8 і 10.
Таблиця 28 - Перелік послуг, які фірма може потенційно надати
Номер послуги |
Час, необхідний для надання послуги, люд./год. |
1 |
5 2 |
2 |
2 |
³ |
1 |
4 |
5 |
5 |
0,5 |
6 |
0,8 |
7 |
1 |
8 |
3 |
9 |
8 |
10 |
3 |
Розв’язок задачі:
Визначимо рівень логістичного обслуговування, який надає дана фірма. Для послуг 1, 3, 7, 8 та 10 він становить 44,7% від часу, який фірма могла б витрачати на надання всіх послуг, тобто не є розумним компромісом між високоякісним обслуговуванням та витратами на його надання клієнтам. Для досягнення оптимального рівня сервісу, необхідно визначити такий набір послуг, для яких рівень логістичного сервісу знаходитиметься в межах 70-90%, а отже буде відчутним для клієнта та адекватно витратним для фірми.
Додавши дорогу для фірми лише одну послугу №9, фірма досягне рівня сервісу більше 70%. У межах 44,7-71,9% і знаходитиметься поріг оптимальності сервісу для даної організації.
Задача 31
З метою
удосконалення управління запасами
продукції в роздрібної торгівлі,
розрахувати коефіцієнти
Таблиця 1 – Обсяг реалізації продукції по кварталах
Вид виробу |
Обсяг реалізації по кварталах, тис. грн | |||||||
Магазин №1 |
Магазин №2 | |||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІУ |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІУ | |
1 |
150 |
180 |
160 |
140 |
310 |
330 |
360 |
380 |
2 |
240 |
270 |
260 |
225 |
300 |
280 |
215 |
250 |
3 |
160 |
280 |
480 |
120 |
860 |
520 |
160 |
440 |
Розв’язок задачі:
Розрахуємо загальний обсяг реалізації кожного виробу та їх питому вагу:
Вид виробу |
Обсяг реалізації по кварталах, тис. грн |
Загалом |
Питома вага у реалізації | |||||||
Магазин №1 |
Магазин №2 | |||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІУ |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІУ | |||
1 |
150 |
180 |
160 |
140 |
310 |
330 |
360 |
380 |
2010 |
28% |
2 |
240 |
270 |
260 |
225 |
300 |
280 |
215 |
250 |
2040 |
29% |
3 |
160 |
280 |
480 |
120 |
860 |
520 |
160 |
440 |
3020 |
43% |
Всього реалізовано |
7070 |
100% |
Розрахуємо середній обсяг реалізації кожного виробу та стандартне відхилення від середнього обсягу для обчислення коефіцієнту варіації за формулою:
Підставимо отримані дані у формулу середнього обсягу та визначимо його для кожного виробу:
σ 1 = √(2475/3) = 28,72
σ 2 = √(4950/3) = 40,62
σ 3 = √(123500/3) = 202,90
Період |
Хт |
Х1-Хт |
(Х1-Хт)2 |
Хт |
Х1-Хт |
(Х1-Хт)2 |
Хт |
Х1-Хт |
(Х1-Хт)2 | |||
Виріб №1 |
Виріб №2 |
Виріб №3 | ||||||||||
І |
460 |
502,5 |
-42,5 |
1806,25 |
540 |
510 |
30 |
900 |
1020 |
755 |
265 |
70225 |
ІІ |
510 |
502,5 |
7,5 |
56,25 |
550 |
510 |
40 |
1600 |
800 |
755 |
45 |
2025 |
ІІІ |
520 |
502,5 |
17,5 |
306,25 |
475 |
510 |
-35 |
1225 |
640 |
755 |
-115 |
13225 |
ІУ |
520 |
502,5 |
17,5 |
306,25 |
475 |
510 |
-35 |
1225 |
560 |
755 |
-195 |
38025 |
рік |
2010 |
2475 |
2040 |
4950 |
3020 |
123500 |