Творчість Івана Багряного

ТВОРЧІСТЬ ІВАНА  БАГРЯНОГО

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника  до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму —  серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах  євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків".

Популярність іншого роману «Тигролови», що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, — «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами», спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. Так з'явився гумористичний Горотак, що на думку Лавріненка, читався радше як беззлобний дружній шарж. Зате незадовго до смерті письменника, а саме 1963 року, з'явився друком плід заздрості й ненависті до Багряного, схоже, що витвір аноніма, бо псевдонім і досі не розшифровано, — брудна книженція «На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного».

Етапи творчого шляху І.Багряного:

• 1926 – 1932 – початок літературного шляху до першого арешту;
• 1932 – 1940 – період ув’язнень і концтаборів;
• 1941 – 1945 – період Другої світової війни й окупації України;
• 1945 – 1963 – повоєнна доба і еміграція.

Теми творчості:

• Викриття системи більшовицького терору.
• Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів.
• Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей.
• Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому «раю».
• Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму.
• Звернення до історії і боротьба проти Росії.
• Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни.
• Віра в перемогу добра над злом.

Премії:

 

• 1963 року філія Об'єднання демократичної  української молоді (ОДУМ) в Чикаго  розпочала акцію за надання  Нобелівської премії Іванові  Багряному, але його несподівана  смерть перешкодила офіційному висуненню на цю нагороду.
• 1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

Твори

 

Оповідання:

• «Етюд» (серпень 1921 р.)
• «Міщаночка» (Охтирка, 1924)
• «Мадонна» (Жмеринка, 1925)
• «Заєць» (Ялта, 1925)
• «Петро Каменяр» (Охтирка, 1925)
• «З оповідань старого рибалки» (1927)
• «В сутінках» (1927)
• «Пацан» (1928)
• «Рука» (1928)
• Збірка оповідань «Крокви над табором» (Харків, 1931)
• «Тигролови»

Поеми:

• «Монголія» (1927)
• «Собачий бенкет» (Київ, 1928)
• «Вандея» (1928)
• «Ave Maria» (Харків, 1929)
• «Батіг» (1928—1930),
• «Ґутенберґ» (1928—1930, зникла на початку 1930-тих років)
• Сатирична епопея «Комета» (повністю не збереглась) (1928—1930)
• «Гуляй-Поле» (Тернопіль, 1944)
• Сатирична поема «Антон Біда — герой труда: повість про ДІ-ПІ» (Новий Ульм, 1947)
• «Цукроварня» (Поема про чотирьох)
• «Меченосці»

П'єси:

• «Бузок»
• «Генерал» (1944)
• «Морітурі» (1947)

Поетичні збірки:

• «В поті чола» (1929) (заборонена до друку цензурою)
• «До меж заказаних» (Київ, 1929)
• «Золотий бумеранґ» (1946)
• «Пісні» (авторські пісні І. Багряного різних років)

Романи:

• «Марево» (був заборонений до друку цензурою)
• Роман у віршах «Скелька» (Харків, 1930)
• «Тигролови» (Львів-Краків, 1944)
• «Люба» (1944) (знищений власноруч).
• «Сад Гетсиманський» (Новий Ульм, 1950)
• «Маруся Богуславка» — перша книга роману «Буйний вітер» (Мюнхен, 1957)
• «Людина біжить над прірвою» (посмертно, Новий Ульм — Нью-Йорк, 1965)

Повісті:

• «Огненне коло» (Новий Ульм, 1953)
• Повість-вертеп «Розгром» (1948)

Статті:

• «Україна біля Тихого океану» (1944)
• «На новий шлях» (1946)
• Памфлет „Чому я не хочу вертати на «родіну»?“ (інша назва «Чому я не хочу вертатись до СРСР?») (1946)
• «Народження книги» (1956)

Дитячі твори:

• «Казка про лелек та Павлика-мандрівника» (1943)
• «Колискова» (1955)
• «Телефон» (1956)

 

 

 

ТИГРОЛОВИ

«Тигроло́ви» — пригодницький роман з автобіографічними елементами Івана Багряного, написаний 1944 року як «Звіролови», згодом перероблений і виданий 1946 року під назвою «Тигролови».

Роман окремими виданнями українською  мовою виходив за кордоном 1955 р. (Детройт, США), 1970 р. (Нью-Йорк), 1991 р. (Детройт), а  також видавався англійською, німецькою, нідерландською і російською мовами.

 

Історія написання

Перебуваючи на окупованій німцями  Західній Україні, переховуючись деякий час від Гестапівців у Моршині, Іван Багряний написав твір за 14 днів. В основу роману поклав власний гіркий притайожний випадок:

«Мені не треба було нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником...

Я не просто писав, я - жив! І упивався тим життям, повтореним з такою  страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів»

Твір був вперше надрукований 1944 року у львівському журналі «Вечірня година» у скороченому вигляді  під назвою «Звіролови». Того ж року на літературному конкурсі у Львові роман був нагороджений першою премією, яку розділив з повістю Тодося Осьмачки «Старший боярин».

 

Про назву твору

Назва твору є символічною. Змінивши її з початкової «Звіролови» на «Тигролови», Іван Багряний суттєво поглибив змістові акценти розповіді. Тигр — один з  наймогутніших і найнебезпечніших диких звірів. Родина Сірків, живучи в єдності з навколишньою природою, навчилася приборкувати цих звірів. Автор стверджує мужність, фізичну та моральну силу Сірків, представників українського народу, їхню здатність перемагати найтяжчі обставини.

Через мотиви утечі й «польованої людини» образ Григорія Многогрішного також асоціюється з цим сильним, сміливим і вольнолюбивим диким звіром. Іван Багряний показує становлення «нового українця», який зможе здолати дракона, і таким чином вибороти право свого народу на майбутнє. Нащадок козацької шляхти (Григорій — брачний товариш гетьмана Дем'яна Многогрішного) вступає у боротьбу і вбиває «новітнього тигролова», уособлення радянської імперської системи майора Медвина.

 

Проблематика  твору

• Виживання людини в умовах жорстокого терору;
• Боротьба добра і зла;
• Справедливість і кара;
• Моральний вибір;
• Воля до життя і цілеспрямованості;
• Стосунки людини і природи;
• Родинні взаємини;
• Вічність вікових традицій предків;
• Кохання.

 

Сюжет

Сюжетна канва роману побудована навколо  двох постатей — Григорія Многогрішного  і майора НКВС Медвина. Їх двобій — це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання над людьми, приниження їх людської гідності, насильства, приреченості на забуття в пеклі концтаборів.

Юнак тікає з ешелону смерті — і в сотень інших арештантів піднімається дух, з'являється надія  хоч не на порятунок, а на помсту своїм мучителям. Блукає в нетрях у пошуках порятунку й безпечного місця — і рятує дівчину-мисливця від розлюченої ведмедиці, хоча сам  був на межі смерті від фізичного  виснаження. Користується гостинністю  українського роду Сірків із Зеленого Клину — і стає їм за сина та брата, партнера у полюванні. Закохується  в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не наражати дівчину  на небезпеку, — і дає їй врешті-решт омріяне щастя взаємної любові.

Цікавий факт :

Тираж перших трьох  накладів книги "Тигролови" англійською (The Hunters and the Hunted) становив понад 1 млн примірників, перше видання голландською (Vlucht in de taiga) мало тираж 200 тис. примірників.