Роль книги в житті суспільства. Подвійна природа книги

Роль книги в житті  суспільства. Подвійна природа книги.ПОДВІЙНА ПРИРОДА КНИГИ

За винятком суто спеціалізованого газетно-журнального та етикетково-пакувального виробництва, у всіх інших випадках головним предметом діяльності і  видавця, і поліграфіста стає підготовка та випуск у світ книжкової продукції. Осягнути всю повноту цього складного, відповідального і тривалого  в часі процесу не можна без  з'ясування сутності, форм, функцій  та інших особливостей книги як основного  предмета видавничої діяльності.

Точне і повне визначення поняття "книга" й досі залишається  проблемою для дискусій у світовому  книгознавстві. Існуючі десятки  тлумачень "книги" як терміна не є досі загальноприйнятими, бо не змогли в короткій, місткій і переконливій формі окреслити ні глибинної  її сутності, ні меж, які відрізняють  її від інших засобів збереження і передачі інформації. Пояснюється  це, з одного боку, еволюцією матеріальної форми книги в історичному  розрізі, а з іншого — її універсальними особливостями та багатофункціональним призначенням.

Складною і багатозначною  є етимологія слова книга 

в різних мовах. Доведено, що в слов'янських народів воно походить від кореня кна (киен), що означало обрубок  або вирізку з дерева. Правдоподібність такої етимології підсилює зв'язок цього слова з буковим деревом  у ряді романо-германських мов (англійське book, німецьке buck, голландське boek). Саме на вирізках із цього дерева писали перші в Європі книги. У найдавнішій  українській рукописній пам'ятці "Остромирова  Євагнелія" слово "книга" вживається в значенні письмо, буква. Існують  припущення, що в слов'янські мови це слово могло прийти через тюркські від китайського ку єн — буквально  сувій паперу, шовку. Давньомонгольська  назва книги bicig означає загострений  предмет для писання, а готське boka виводить на конкретну букву алфавіту. Отож, у всіх випадках у різних народів  первинним значенням для поняття  книга ставав або матеріал для  нанесення на нього письма, або  якийсь писемний елемент, або пристрій, з допомогою якого цей елемент  фіксували на матеріалі. Віддавна формувалася  й головна функція книги як чинника збереження та поширення  в часі і просторі інформації певного  змісту.

У цьому контексті напрошується важливість розуміння подвійної  природи книги. З одного боку, це викінчений матеріальний предмет, що має  свою форму і конструкцію, з іншого, це носій зафіксованої людиною писемної чи графічної інформації, це своєрідний світ знань, поглядів і образів її творців.

Звернемо увагу на існування  двох найпоширеніших визначень поняття "книга". Перше випливає з рекомендацій ЮНЕСКО, поширених для книговидавничого світу ще 1964 року. У відповідності  до рекомендацій цієї міжнародної організації  у сфері культури, книга — це друкована неперіодична публікація, яка містить більше 48 сторінок, не враховуючи обкладинки, і призначена для читацької 

аудиторії. Відповідно друкований текст обсягом до 4 сторінок називається  листівкою, а від 5 до 48 сторінок —  брошурою.

Чітко окреслене поняття  книги і в Державному стандарті  України (Видання. Основні види). Книга  — це видання у вигляді блока  скріплених у корінці аркушів  друкованого матеріалу будь-якого  формату в обкладинці чи оправі обсягом  понад 48 сторінок. Як культурна цінність і як матеріальний предмет книга  змістовно і просторово організована. Вона має свою внутрішню і зовнішню конструкцію, ієрархічно підпорядковані великі й малі її складові, численні художні і шрифтові елементи, вироблені  століттями її творцями неписані закони творення. Іншими словами, ідеться про  подвійну природу книги — і  як носія зафіксованих у певній формі  знань, поглядів та образів, і як викінченого  матеріального предмета зі своєю, виробленою століттями, формою та конструкцією. Отож, структуру, іншими словами, побудову книги варто розглядати саме крізь призму цих двох характеристик: змістової і матеріальної. 

Ми оточені  інформацією завжди: коли читаємо  книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді , прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і  передавати інформацію привела до появи  мови, писемності, мистецтва; викликала  до життя книгодрукування телебачення, обчислювальну техніку. Технічний  прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом  з ними - нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення  і, нарешті Інтернет.

Згадаємо, коли з'явилася  перша книга ? (4-3 тис. до н.е.)

Чим книга прислужилася людству ? (В книгах відображені історія  людства, його досвід, думки, почуття  тощо).

Згадаймо, як любили і поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже : "Книга вчить, як на світі  жити", "Книга - джерело життя", "З книгою жити - з добром дружити"

Висловлювання видатних людей : "Люди перестають мислити, коли перестають читати" , "Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт), "Книжки - кораблі  думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс Бекон), "Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його" (Я.Корчак), "Без  пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).

Тривалий час книга  була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.