Основні етапи сучасного уроку української мови

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

 

 

Реферат

на тему: «Основні етапи сучасного уроку української мови»

 

 

 

 

                                                                             студентки ІV курсу групи УМЛ2

факультету української філології

                                                                  та соціальних комунікацій

                                                  Каторгіної Дар’ї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ, 2012

План

1. Вступ…………………………………………………………………….. 3
2. Основні етапи сучасного уроку………………………………………... 4
3. Особливості структури уроків різного типу…………………………... 8
4. Висновок………………………………………………………………… 11
5. Література……………………………………………………………….. 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Рідна мова є одним з основних предметів у системі навчально-виховної роботи в школі. Її особливе місце серед інших навчальних дисциплін визначається тим, що саме від мовленнєвої компетентності школярів (уміння читати, слухати, запитувати і відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки в усній і письмовій формі) безпосередньо залежать їхні успіхи в опануванні знань з усіх інших предметів, зростання їхнього загального культурного рівня, кругозору.

Одним із найголовніших завдань уроків української мови є формування в учнів умінь, що стосуються різних видів навчальної мовленнєвої діяльності, найголовнішим з яких є уміння висловлюватися в доступних для них типах мовлення, передбачених програмою.

Програма з мови в початковій, в основній і старшій школі будується за спіралевидним принципом: опрацьовані в початкових класах відомості з різних розділів науки про мову, мовні і мовленнєві вміння, навички розширюються і поглиблюються в наступних класах.

Для виконання передбачених програмою завдань і цілей, вчитель має кожен урок планувати, так би мовити виробляти певну структуру уроку.

Структура уроку – це сукупність різноманітних варіантів, що взаємодіють між елементами уроку, з’являється в процесі навчання і забезпечує його цілеспрямованість.

Про структуру уроку та обґрунтування кожного з її компонентів далі й ітиметься мова.

 

 

 

 

 

 

 

Основні етапи сучасного уроку

До основних етапів уроку методисти відносять наступне:

1. Організаційний момент, зовнішньою і внутрішньою (психологічною) готовністю учнів до уроку;
2. Перевірка домашнього завдання;
3. Перевірка знань та навичок учнів для підготовки до нової теми;
4. Постановка мети уроку перед учнями;
5. Організація сприйняття та осмислення нової інформації;
6. Первинна перевірка розуміння нової інформації;
7. Організація засвоєння засобів діяльності шляхом озвучення інформації і вправ по її використанню (в тому числі зміна варіантів) за зразком;
8. Творче застосування й добування знань, освоєння засобів діяльності шляхом рішення проблемних задач, побудованих на основі раніше освоєних знань та навичок;
9. Узагальнення досліджуваного на уроці й введення його в систему раніше засвоєних знань;
10. Контроль над результатами навчальної діяльності, здійснюваний вчителем і учнями, оцінка знань;
11. Домашнє завдання до наступного уроку;
12. Підведення підсумків уроку.

Щоб визначити, чого учні повинні навчитися на кожному конкретному уроці, вчителеві необхідно керуватися важливим положенням: одиницею навчання в сучасній школі є не матеріал окремо взятого уроку, а тема (розділ). А це означає, що тема і мета уроку визначаються його місцем у системі уроків з даного розділу.

Щодо визначення цілей уроку з мови варто зазначити наступне. Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно випливало, якими конкретними знаннями, уміннями і навичками мають оволодіти учні на уроці. В навчальній меті повинні знайти відображення дві частини – мовна і мовленнєва. Мовна мета залежить від фонематичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці. Мовленнєва – визначається на основі тієї роботи, що проводиться над зв’язним мовленням (текстом). Ця робота є обов’язковим елементом сучасного уроку української мови, адже на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища у мовленні, вчаться використовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання.

Розвивальні цілі уроку повинні бути спрямовані на формування уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією тощо.

Виховні можливості уроків мови закладені передусім у змісті текстів, пропонованих підручником, навчальними посібниками або дібраним учителем додатково з навчальною і виховною метою.  

Залежно від провідної мети уроку розрізняють такі типи: пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення, контролю і перевірки. Найбільш типовим є комбінований урок. Сучасні погляди на порівняно вільну структуру такого типу уроків дають учителеві змогу уникати традиційного трафарету в їх побудові, у використанні методів і прийомів.

Чи потрібно перевіряти домашнє завдання? Не перевіряти завдання можна лише тоді, коли всі діти відвідують ГПД. Але перевіряти повністю домашню вправу – це даремна трата часу на уроці. Можна запропонувати вибіркову перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, аналіз домашнього завдання, перевірку домашньої вправи за допомогою диктанту або за аналогією. Варіативність способів перевірки домашнього завдання дасть змогу активізувати навчальний процес, збагатити його різними формами роботи.

Тема і мета уроку має бути чітко сформульована всьому класові. Ефективним є залучення учнів до визначення мети і плану уроку.

Щоб учитель упевнився в тому, що новий матеріал буде сприйнятий учнями, необхідно актуалізувати ті знання, які є опорою для осмислення мовного явища. Як показують спостереження, вчителі часто планують на цей етап уроку повторення того матеріалу, який органічно не пов’язаний з виучуваним. Це затягує час і, як правило, пояснення нового матеріалу розпочинається десь після 15-20 хвилини уроку, коли активність учнів спадає. Тому планувати урок бажано так, щоб пояснення нового матеріалу починалось не пізніше 10-ї хвилини.

Пояснення нового матеріалу ефективним буде тоді, коли проходить чітко, максимально конкретно, переконливо, доступно учням і за активної участі всього класу.

Пояснення, як виконувати вдома вправу, то на цьому етапі уроку зустрічаються такі недоліки. По-перше, учням не даються поради щодо його виконання. По-друге, не завжди враховується рівень засвоєння знань, тому домашні завдання не диференціюються.

Необхідна систематична, чітка перевірка виконання домашніх завдань. Тільки за цієї умови молодші школярі ставитимуться до них відповідально. Домашня робота втрачає свою ефективність, якщо залишається неперевіреною вчителем.

Як свідчать спостереження, переважна більшість школярів, отримавши зошит з перевіреним завданням, зосереджує свою увагу лише на оцінці. Помилки цікавлять їх менше або зовсім не цікавлять. Тому потрібно використовувати диференційований підхід і під час перевірки робіт. Деякі помилки виправляти, інші лише підкреслювати, робити на полі сигнальну помітку про допущену помилку. Самостійна участь школярів у виправленні допущених помилок – найефективніша форма їх аналізу і подолання.

Також для запобігання помилок, слід систематично привчати школярів користуватися навчальними словниками.   

Як показує практика, на уроці мови оцінюються в основному усні відповіді, причому іноді наспіх, на перерві. Не завжди учні залучаються до оцінювання знань та зв’язних висловлювань своїх товаришів. В процесі обговорення діти засвоюють основні вимоги до тексту, вчаться вільно триматися перед класом, слухати, виступати. Крім цього, навички усного висловлювання є основою письмового мовлення.

В уроці немає дрібниць, тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спрямований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому, мовному і мовленнєвому зростанні (а не лише ілюстрував те, що учні вже знають), сприяв прищепленню дітям інтересу до навчання, до мови, формуванню уміння працювати творчо.

Отже, можна сказати, що запорукою успіху в діяльності кожного вчителя є вміння проаналізувати свій урок, побачити в ньому досягнення і невдачі та з’ясувати їх причини, співвіднести заплановане і сформульоване в плані-конспекті уроку з його фактичним ходом і здобутими результатами, бачити подальші перспективи кожного уроку в опрацюванні теми, розділу програми, початкового мовного курсу в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості структури уроків різного типу

Структура уроку вивчення нового матеріалу:

• Первинне введення матеріалу з урахуванням закономірностей процесу пізнання при високій осмисленій активності учнів;
• Демонстрація матеріалу, який учні повинні вивчити;
• Мотивація запам’ятовування й тривалого збереження в пам’яті;
• Повідомлення або актуалізація техніки запам’ятовування (робота з опорними для пам’яті матеріалами, смислове групування …);
• Первинне закріплення під керівництвом вчителя за допомогою прямого повторення, часткових висновків;
• Контроль результатів первинного запам’ятовування;
• Регулярне системне повторення через короткі, а потім через більш великі проміжки часу в відповідності з різними вимогами до відтворення, у тому числі й з диференційованими завданнями;
• Внутрішнє повторення й постійне застосування отриманих знань і навичок для придбання нових;
• Часте включення опорного матеріалу для запам’ятовування в контроль знань, регулярна оцінка результатів запам’ятовування й застосування.

Структура уроку закріплення нового матеріалу:

• Повідомлення учням мети роботи, яку необхідно виконати;
• Відтворення учнями знань, умінь і навичок, які будуть потрібні для виконання перевірочних вправ;
• Ознайомлення з новими вміннями, показ зразка формування;
• Виконання вправ на їх засвоєння;
• Виконання вправ на їх закріплення;
• Тренувальні вправи по зразку, алгоритму, інструкції;
• Вправи на використання знань, умінь, навичок в подібних ситуаціях;
• Вправи творчого характеру;
• Підсумки уроку;
• Домашнє завдання.

Структура уроку повторення:

• Організація початку уроку;
• Постановка навчальних, виховних та розвиваючих задач;
• Перевірка домашнього завдання, направлена на повторення основних понять, знань, умінь, способів діяльності (практичної та теоретичної).
• Підведення підсумків повторення, перевірка результатів роботи на уроці;
• Домашнє завдання.

Структура уроку перевірки знань:

• Організація початку уроку. Тут необхідно створити спокійну, ділову обстановку. Діти не повинні боятися перевірочних і контрольних робіт або дуже хвилюватися, так як вчитель перевіряє готовність дітей к подальшому вивченню матеріалу;
• Постановка задачі уроку. Вчитель повідомляє учням, який матеріал він буде перевіряти або контролювати. Просить, щоб учні пригадали ключові правила й користувалися ними при роботі. Нагадує, щоб вони обов’язково самостійно перевірили свою роботу перш ніж здавати її вчителю;
• Викладення змісту контрольної або перевірочної роботи (задачі, приклади, диктант, твір або відповіді на запитання …). Завдання по об’єму або степеню важкості повинні відповідати програмі та бути посильними для учнів.
• Підведення підсумків уроку. Вчитель вибирає найкращі роботи учнів, аналізує допущені помилки в інших роботах і організовує роботу над помилками (іноді на цей процес відводиться наступний урок);
• Визначення типових помилок и пробілів в знаннях та умінь, а також шляхів їх знищення та вдосконалення знань та умінь.

Структура уроку використання знань, умінь та навичок: