Недільна школа найвидатнішої просвітительки Х.Д.Алчевської

Недільна школа  найвидатнішої просвітительки Х.Д.Алчевської

У 50 – 60 рр. Російську  імперію охопив могутній громадський  рух на користь народної освіти. У першій половині ХІХ ст. у Харкові  існувало дві чоловічі та одна жіноча недільні школи для дорослого населення. Найбільшою популярністю у Харкові користувалася недільна школа Христини Дмитрівни Алчевської (1841-1920), видатної подвижниці освіти серед населення, знаного педагога, віце-президента Міжнародної ліги народної освіти. У 1862 р. Х.Д.Алчевська нелегально відкрила безкоштовну жіночу недільну школу, в якій навчалося 50 учениць. Її переслідували, залякували, час від часу примушували припинити заняття.

22 березня 1870 р. Харківська жіноча  недільна школа була відкрита  офіційно. Удосконалюючи форми та методи навчання й застосовуючи їх на практиці, «учні-недільники» все гостріше відчували потребу в посібниках. І тут їм став у пригоді тритомний бібліографічний покажчик «Что читать народу?» (1884-1906), 1150 статей якого належить Х.Д.Алчевській. Третій том покажчика містив «Издания для народа на украинском языке». За 43 роки існування школи освіту здобули 20 тис. жінок. За її зразком відкривалися недільні школи в інших містах Російської імперії.

Христина Данилівна  Алчевська, у дівоцтві Журавльова, народилася 16 квітня 1841 р. в м. Борзна Чернігівської губернії у дворянській родині. Батько – Д. Журавльов – викладач міського училища, мати – дочка героя війни 1812 р. генерала Вуїча. Освіту здобула самотужки. Юність вона провела в Курську, куди переїхала її родина. Тут, навчаючи письма селянських дітей, уперше випробувала свої сили на ниві народної освіти. Вона з дитинства мріяла стати вчителькою, але отримати професійну освіту їй не вдалося.

В часи революційної ситуації 60-х рр. ХІХ ст. під псевдонімом  “Українка” листувалася з російським революціонером – демократом О.Герценом, один з її листів надруковано в його часопису “Колокол”. У 1862 році Христина Данилівна одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова. Тут молода жінка стала активним членом товариства “Громада”, діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву[24].

Христина Данилівна склала іспит на право викладати і  у 1862 році заснувала приватну безплатну недільну школу для жінок. З 1862 до 1870 р. школа існувала нелегально, заняття відбувалися вдома у Алчевської.

Потім школа знаходилася  у приміщенні початкового училища, а в 1896 році за проектом А.Н.Бекетова для школи збудували власну споруду  у Мироносицькому провулку – нині вул. Раднаркомівська, 9. Будинок вартістю 50 тис. руб. – єдине власне (тобто таке, що належало школі) приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії. Школа проіснувала до 1919 року. Христина Данилівна працювала з колективом педагогів – сподвижників. Безплатно викладали понад 100 учителів (серед яких – видатні учені Д.І.Багалій, В.Я.Данилевський). [7]

Унікальним  явищем у діяльності Харківської  приватної жіночої недільної  школи став музей наочних посібників (таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт, манекенів, чучел тощо) – єдиний у своєму роді, якого не мала жодна початкова школа Російської імперії. У 1896 р. музей налічував 434 експонати, причому, були посібники, спеціально виготовлені для цього музею. [9]

Алчевська була однією із засновників Харківського товариства поширення в народі грамотності , а також Першої безплатної народної бібліотеки-читальні.

Поряд з просвітницькою, Христина Данилівна займається бібліографічною  діяльністю. З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг “Что читать народу?” (1884–1906), який на виставках в Антверпені, Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди. У ньому понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів (учителів, викладачів, професорів і просто читачів) на твори зарубіжної, російської та української літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник “Книга взрослых” (1899–1900), що протягом 1899–1917 рр. витримав 40 видань. Вона – авторка мемуарів “Передуманное и пережитое” (1912), методичних статей з навчання дорослих, укладач “Каталога книг” та “Програм викладання у недільних школах”. Друкувала оповідання в журналі “Детское чтение”.[15]

В садибі Алчевських у Харкові (тепер будинок Центру громадських зв’язків) у 1899 році з  ініціативи Христини Данилівни було встановлено перший у світі пам’ятник  Кобзареві – Тарасу Шевченку (скульптор  академік В. Беклемішев).

Мармуровий бюст Т. Шевченка в 1899 р. планувалося встановити на одній із вулиць Харкова. Він мав би стати першим громадським пам’ятником Кобзареві. Бюст мав бути виготовлений коштом родини Алчевських – відомих українських меценатів. Замовляла погруддя з білого італійського мармуру особисто Христина Алчевська – визначний український педагог-просвітитель, віце-президент Міжнародної ліги освіти, почесний член багатьох російських і зарубіжних освітніх товариств. Ця жінка народилася в містечку Борзна на Чернігівщині, неподалік Ніжина. Христина Дмитрівна стояла у витоків створення недільних шкіл (зокрема, Харківської, якою керувала з 1860 р.), відстоювала право викладання у таких школах українською мовою, представляла роботу керованої нею школи на Всесвітніх виставках у Парижі, Чикаго, Антверпені, Брюсселі, Москві, Нижньому Новгороді. Вона – автор унікального тритомного навчального видання “Книга для взрослых” та бібліографічного покажчика “Что читать народу?”

Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України

Ровеньківський техніко-економічний коледж

Доповідь

на тему:

«Недільна школа найвидатнішої  просвітительки Х.Д.Алчевської»

Підготувала:

викладач Шпилевська

Анна Вікторівна

Ровеньки – 2011 р.