Мисце кохання в "Декамерони" Бокаччо

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2013 в 09:33, реферат

Краткое описание

Джованні Боккаччо захищає кохання. Як приклад наведемо новелу 8-му 4-го дня. Коли кохання Джироламо та Сальвестри не згасає на відстані. Їх розлучили, Сальвестра вийшла заміж,але кохати вони продовжували одне одного. В кінці новели Джиромало помирає біля ніг коханої. Коли Джиромало у домовині віднесли до церкви: Сальвестра також помирає біля нього.

Прикрепленные файлы: 1 файл

РЕФЕРАТ_МІСЦЕ КОХАННЯ В «ДЕКАМЕРОНІ» БОКАЧЧО.doc

— 63.00 Кб (Скачать документ)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ»

 

 

 

Кафедра українознавства

 

 

 

РЕФЕРАТ

з курсу «Історія зарубіжної літератури» 

 

 

на тему:

«МІСЦЕ КОХАННЯ  В «ДЕКАМЕРОНІ» БОКАЧЧО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2008

 

 

Кохання… Це слово спонукає чоловіків робити героїчні вчинки, жінок – шалені.  Сім букв, які примушують серце битися сильніше і частіше. Це слово об’єднує людей не за верствою населення, не за віком, не за кольором шкіри…, а за почуттям до одне одного.

Джованні Боккаччо розкриває обрії кохання в своєму творі «Декамерон». Головна ідея книги – це цінність життя, а кохання є невід’ємною часткою в ньому. У словниках подаються такі терміни цього слова:

 

     це почуття, надзвичайно різноманітне

     за змістом та силою. Головні види кохання:

    1. статеве 2) кровне, родинне 3) як найвища

духовна емоція, що виражається в почуттях

захоплення у розумовому уявленні постаті,

що уособлює досконалість та красу.

[10, с.346]

 

Любов – 1. почуття  глибокої сердечної прихильності

до особи  іншої статі.2. Почуття глибокої сердечної

прив’язаності до кого-небудь.

[7, с. 220]

 

Джованні Боккаччо захищає кохання. Як приклад наведемо новелу 8-му 4-го дня. Коли кохання Джироламо та Сальвестри не згасає на відстані. Їх розлучили, Сальвестра вийшла заміж,але кохати вони продовжували одне одного. В кінці новели Джиромало помирає біля ніг коханої. Коли Джиромало у домовині віднесли до церкви: Сальвестра також помирає біля нього.

Любов, як ніяке  інше природне виявлення,терпіти

не може,щоб  її повчали, їй заважали:

така її природа, вона скоріше сама зникне,

ніж послухається голосу розуму.

[1, с. 258]

Коли кохані помирають – це є своєрідним висловленням протесту чи метою звернення уваги  на проблеми найсильнішого почуття. Це відбувається через соціальні закони, певні упередження  Усе це додає драматизму та викликає більше емоції чи то злість до несправедливості, чи то співчуття до закоханих. Таких трагічних новел чимало. У новелі 7-ій 4-го дня Сімону звинувачують у вбивстві коханця,але вона не винна. І щоб довести це сама помирає на очах у суддів, натерши собі зуби шалфеем, яким отруївся її коханий.

 Найяскравішим прикладом різновидів кохання, протесту соціальної нерівності слугує новела 1-ша 4-го дня. Тут представлене кохання як до рідні, так і до люблячої людини. З цього можна зробити висновок, що Боккаччо не виключає любов до рідних. А головна героїня має зробити вибір між батьком та коханим. І вона каже батькові:

 

Любов сильніше нас з вами.

[1, с. 224]

 

Героїня зробила  свій вибір.

Автор намагається звернути увагу читачів, що перед коханням усі рівні. Тому, коли Гісмонда розповідає батькові про свій зв'язок з не рівним їй за статком Гвіскардо, донька намагається пояснити, що її обранець такий як і усі. В нього червона кров, плоть, душа, серце. … Статуси та чини вигадали люди, а Бог створив нас рівними. Хоч Гвіскардо не багатій, але його шляхетність набагато сильніше, ніж у заможних чиновників. Гісмонда продовжує доводити батькові силу кохання і каже.

 

Бідність вказує лише на відсутність

 грошей, а не на відсутність шляхетності.

[1, с.227]

 

Головні герої  помирають. Батько Гісмонди вирізає  серце Гвіскардо і посилає  його до любої доньки у золотому кубку. Гісмонда отруює серце коханого і помирає на очах батько, який визнає усю силу їхньої любові та ховає в одній могилі.

З цього можна  зробити ще один висновок, що Боккаччо вводить елемент кохання –  людське серце. Тепер кохання  можна не тільки відчути, а й побачити, доторкнутися до нього. Це важлива деталь, бо саме на цей предмет ми спираємося, коли намагаємось змалювати своє почуття – кохання.  Серце як предмет кохання зображується в новелі 9-ій 4-го дня. Коли один чоловік дає своїй дружині скуштувати серце коханця. Жінка не витримує цього, коли дізнається усю правду і кидається з вікна. Її поховали не з чоловіком,а з коханим. Це свідчить, що кохані мають бути разом хоча б у потойбічному світі. Бо вони заслуговують на це.

Також Джованні Боккаччо вміло поєднує еротичні сцени з духовними почуттями. Він вважає, що у людині має проявлятися плотський та духовний початок.  Статеві стосунки є проявом здорових, природних інстинктів. У «Декамерон» можна побачити декілька різновидів еротичних сцен. Перший це – пристрасть закоханих, що супроводжуються сильними почуттями. Автор не соромиться показувати еротичні сцени, але він робить це красиво, не нав’язливо. Тому такі сцени не   виглядають вульгарно. У людині мають проявлятись духовні почуття і сексуальний потяг до закоханого. Перш за все - кохання, а секс - його складова. Другий – розпуста, брудна пристрасть. Зазвичай у таких сценах задіяне духовенство, яке каже одне, але переступає кордон за яким знаходиться спокуса. Такій дійсності відповідають новели 4-а 1-го дня,4-а 8-го дня , 2-а 9-го дня та інші. Боккаччо висміює духовенство, навмисно розкриває їхні пороки і жадає повернути його до високих ідеалів кохання та милосердя раннього християнства.

Для Боккаччо кохання  – найвищий закон. Автор виступає проти шлюбу без любові. Бо закони, що діяли в той час обмежували жінку у виборі. Джованні Боккаччо виступає за те, щоб залишити за жінкою право вирішувати за кого виходити заміж.  Важко знайти гармонію у подружньому житті, коли не кохаєш жінку чи чоловіка. Більшість новел про шлюбну зраду побудовано на комічних сюжетах. Візьмемо наприклад новели 8-ма 7-го дня, 8-ма 8-го дня та інші.

Автор вважає, що кохання здатне змінити людину на краще. Вона зможе змінити себе на краще (новела 1-ша 5-ий день), вчинити  шалений, сміливий, відчайдушний вчинок, або пожертвувати чимось чи кимось. Останнє є проявом сильного, вірного кохання.. У новелі 9-ій 5-го дня Федеріго відмовляється від свого статку та найкращого друга – чарівного со

кола.

 

Монна Джованні гідно оцінила його натуру,

Яку біла не в  змозі схитнути бідність.

[1, с.322]

 

Монна Джованні вийшла заміж за Федеріго. Бо його шляхетність її приголомшила. Бо коли ти вмієш  жертвувати заради коханих найдорожчим це є справжнім коханням.

Кохання робить людину кращою, вищою (за певним рівнем розуміння життя). Джованні Боккаччо був гуманістом. Він захищає право людини на життя. А кохання допомагає прийти до цього розуміння значно легше. Гуманістичні ідеали Боккаччо: жінка – прекрасна істота та кохання – високий, благородний прояв.

 

Герої новел-чоловіки сприймають жінок

 та схвалюють  її, як об’єкт чуттєвого кохання,

як  ласий плід, як статую з живої плоті,

джерело сил, що пробуджує в людині добро.

[10, с. 138]

 

Жінка несе значну роль майже у кожній новелі. Автор захоплюється розумом, хитрістю, щирістю, красою жінок. Тільки жінка може відмовити самому королю. Новела 5-а 1-го дня це чітко доводить. Коли жінка кохає свого чоловіка, але король жадає її розташування до нього. І жінка дуже розумно виходить з даної ситуації. Коли король приїхав до неї на обід (у відсутності чоловіка), вона веліла зготувати усі страви з курей. А коли король з  посмішкою  запитав,:

 

Панночка моя! Хіба у вас є лише кури, а півнів нема?

[1, с. 41]

 

На що жінка  відповіла:

 

Звісно, в нас  є і півні,- тому  нашим курочкам

чужі півні  не потрібні.

[1, с. 41]

 

Король зрозумів натяки і маркіза вийшла переможницею, а нажаль не в усіх новелах жінкам вдається втекти від примусового «кохання».

Як висновок можна сказати, що кохання – найсильніше  почуття, що супроводжується добрими  намірами. Перед коханням усі рівні. Таким принципам дотримується Боккаччо. І намагається поєднати це у новелах «Декамерон», що супроводжуються комічними і трагічними сюжетами. Це слугує своєрідним контрастом у творі та не робить його одноманітним. Боккаччо намагається довести, що кохання – найсвітліше почуття до усіх верств населення: королів,  духовенства, селян… Автор розкриває силу кохання, яка здатна змінити людину на краще. Він уміло поєднує почуття із сексуальним потягом, який вважає абсолютно здоровим бажанням людини. Бо і почуття, і статевий зв'язок дві складові кохання. Також письменник показує елемент кохання - людське серце. Що є символом кохання у декількох новелах. 

Лише кохання  робить людину кращою. Вона стримує гордість, егоїзм, вчиться відмовлятися від найдорожчого заради кохання, не звертає увагу на походження іншої людини, її фінансовий стан, вік…., а просто кохає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік літератури

 

  1. Декамерон/ Пер. с ит. Н. Любимова; Худож. С. Щеткин.-Х.: Прапор, 1991.- 608 с.
  2. Зарубежные писатели. Библиогр. слов. В 2 ч. 4.1.А. –Л/ Под ред. З-35 Н. П. Михальской.- М.: Просвещение: Учеб.лит., 1997.- С. 79-83.
  3. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение: Учеб. для филол. спец. вузов/ М.П.Алексеев, В.М. Жирмунский, С.С. Мокульский, А.А. Смирнов. – 4-е изд. испр. и доп.- М.: Высш.шк., 1987.- С. 171-186.
  4. Краткая литературная энциклопедия.  Гл. ред. А. А. Сурков. т.1- М.: Советская энциклопедия, 1962. - С. 669-671.
  5. Литература средних веков и Возрождения: Учеб. пособие для вузов/ Т.В. Ковалева, И.Л. Лапин, Н.А. Паньков; Под ред. Я. Н. Засурского. – М.: Изд-во Университетское, 1988.- С. 100-111.
  6. Литературный энциклопедический словарь/ Под общ. Ред. В.М. Кожевникова, П. А. Николаева. Редкол.: Л. Г. Андреев, Н. И. Балашов, А.Г. Бочаров и др.- М.: Сов. Энциклопедия, 1987. – С. 98.
  7. Основные произведения иностранной художественной литературы. Лит.- библиогр. справочник. Отв. ред. М. И. Рудомино. Изд. 3-е доп.    и перераб. М.: Книга, 1976. – С. 182-183.
  8. Тлумачний словник української мови / Худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків:Фоліо, 2007. – С.220.
  9. Українська літературна енциклопедія: В 5 т./Ред. кол: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. – К.: Голов.ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988.- т.1: А-Г.- С. 208.
  10. Энциклопедия литературных произведений.- М.: ВАГРИУС, 1998.- С. 137-139.
  11. Энциклопедический словар. Современная версия.- М.: Изд-во Эксмо, 2004.- С. 346.


 


Информация о работе Мисце кохання в "Декамерони" Бокаччо