Крилаті вислови: походження та особливості використання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

Тема: «Крилаті вислови: походження та особливості використання»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        

 

 

 

                                                             Виконала : студентка групи ТРГ-12А

Алмамедова

Любов Робертівна

 

 

ВСТУП

Крилатий вислів – це різноаспектний лінгвістичний феномен, оскільки за своєю природою є складним об’єктом, який у різних своїх виявах може мати різні ознаки.

Дослідження його природи й особливостей функціонування стало одним із головних завдань сучасної лінгвістики. Такий підвищений інтерес зумовлений тим, що ці конструкції є творчою базою всього лінгвокультурного процесу.

Актуальність дослідження полягає в необхідності розв’язання питання про статус крилатих висловів на тлі загального інтересу як мовознавців, так і широкого кола носіїв мови до національних експресивно-забарвлених одиниць.           

Мета – простежити основні етапи та напрямки дослідження крилатих висловів у мовознавстві з виявленням особистого внеску вчених.        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Крилаті вислови: походження

 

Український народ протягом своєї довгої, багатовікової історії створив багаті скарби образного слова, влучні приказки, прислів’я,численні ідіоми різних типів тощо. Значна частина цих дорогоцінних перлів народної мудрості передається від покоління до покоління.

 Ці образно-поетичні вислови, як правило, до нашого часу включалися у різні фольклорні та етнографічні збірники прислів’їв і приказок. Першими такими лексикографічними працями є збірки українських вчених, наприклад ”Лексис…”(1596 р.) Лаврентія Зизанія Тустановського, “Лексикон…” (1627 р.) Памви Беринди, “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864 р.) М.Номиса та ін. Звичайно, стійкі образно-поетичні сполуки з’явилися раніше ніж наука, що їх вивчає.

 Ідею створення фразеології  як науки про стійкі сполуки обґрунтував ще в 20-ті роки ХХ ст. С.Д.Поливанов. Свій внесок у розвиток фразеологічної теорії зробили дослідники різних національних мов: О.О.Потебня, Ш.Баллі, Л.А.Булаховський, В.В.Виноградов, С.І.Ожегов, М.М.Шанський, Л.І.Ройзензон, В.І.Гаврись,Г.М.Удовиченко, І.К.Білодід,В.М.Телія, І.І.Чернишова, Л.Г.Скрипник та інші.

 

2.2 Крилаті вирази як об’єкт лінгвістичного дослідження

 

В основі більшості праць лінгвістів лежать результати пошуків власних методів дослідження. У центрі уваги вчених – сталі мовні сполуки, яким притаманна семантична цілісність та відтворюваність у процесі мовлення.

Власне сам вираз “крилате слово” походить з античних джерел. Його автором вважається давньогрецький поет Гомер, який використав цей вислів як поетичний засіб. Термінологічного ж значення вираз “крилате слово” набув після публікації книги Г.Бюхмана “Geflugtlte Worte“ (1864 р.). Крилатим словом Г.Бюхман вважав вислів або ім’я будь-якої мови, історичне джерело, літературне походження якого відоме (або можна довести).

Першим збірником власне крилатих слів вважається праця російського етнографа С.В.Максимова, яка була надрукована в 1891 році.

Одним із перших, хто вступив у полеміку з Г.Бюхманом, був російський мовознавець С.Г.Займовський, який у першому виданні свого довідника цитат і афоризмів (1930 р.) відзначає існування двох умов, які дозволяють слову або виразу стати крилатим: по-перше, його літературне джерело або автор повинні бути доведені; по-друге, воно або він повинне бути не тільки тимчасовим, а й тривалим.

На думку вченого, основними ознаками крилатого слова є його розповсюдженість і влучність. С.Г.Займовський зазначає, що крилате слово– це нагадування про особливу думку, момент або обставини, гарний спосіб зекономити неточне висловлювання бажаної думки коротким і виразним словом або виразом. Вчений акцентує на тому, що крилаті слова – це приказки або прислів’я літературно-освічених людей, на відміну від приказок, прислів’їв народного мовлення.

 Крилаті вислови –  це золотий фонд світової та національної культури. У пам’яті кожної освіченої людини зберігається велика кількість крилатих висловів, які використовуються в її рідній мові, а часто й багато інших популярних зарубіжних крилатих виразів. І це природньо, бо ці мовні одиниці виконують у мовленні важливу і специфічну функцію. Вони дають можливість яскраво й стисло висловити думку, охарактеризувати ситуацію, в гарній літературній формі висловити свої відчуття.

Як відомо, проблема мовного статусу крилатих висловів належить до дискусійних. Незважаючи на важливість публікацій видатних лінгвістів, на сьогодні ще недостатньо вивчені проблеми семантики, структури та функціонування крилатих слів (виразів). До цього часу однозначно не з’ясовано: чи вважати ці мовні одиниці об’єктом фразеології, чи виносити їх за межі фразеологічного фонду.

Російський вчений С.І.Ожегов, взявши за основу семантичну класифікацію фразеологізмів Л.А.Булаховського, виділив фразеологію у вузькому розумінні, до якої відносив усі вирази, які мають різну структуру і які використовуються як засіб побудови речень, їх частин тощо, і фразеологію у широкому розумінні – вважаючи, що сталі сполуки не мають специфічних структур, і які є стилістичними засобами мови .

 При вирішенні цього питання вчені спираються на різні критерії, хоч і відзначають у крилатих висловів і у фразеологізмів схожі ознаки. Респонденти вузького розуміння обсягу фразеології виносять крилаті вислови за межі фразеологічного фонду. На думку лінгвістів, ці мовні одиниці виконують тільки комунікативну функцію.

Так, Л.Г.Авксентьєв, прислів’я та крилаті вирази ставить поруч із цитатами й штампами, при цьому зазначаючи, що вони “також є стійкими зворотами, але за своєю будовою становлять закінчені судження, самостійні комунікативні одиниці і не можуть бути об’єктом вивчення фразеології”.

 Респонденти ж широкого розуміння обсягу вважають, що предметом фразеологічних досліджень можуть бути практично усі крилаті вислови, бо відмінність крилатого вислову від будь-якої фразеологічної одиниці полягає лише у його зв’язках із джерелом.

На думку М.М.Шанського, до фразеологічного складу слід зараховувати всі константні утворення, які утримуються в пам’яті, від ідіом, семантично еквівалентних слову, до прислів’їв і крилатих слів, якщо визнати основними та обов’язковими такі ознаки фразеологічної одиниці, як відтворюваність і надслівність .

В.А.Архангельський поділяє всі фразеологічні одиниці на фраземи й сталі фрази, зокрема, до останніх відносить, поряд з іншими, більшість прислів’їв, крилаті афоризми і фразеологічні цитати, які тією чи іншою мірою відірвалися від контексту.

У праці “Фразеология современного немецкого языка”(1970 р.) І.І.Чернишова зазначає, що склад фразеологічних висловів може бути доповнений різними за походженням мовними одиницями (з античної літератури та міфології, Біблії, художньої літератури й публіцистики та ін.), і які традиційно позначаються як крилаті слова .

 Так, Л.Г.Скрипник у книзі “Фразеологія української мови” (1973 р.), зазначає, що всі усталені поєднання слів найрізноманітніших структурних типів – співвідносні з лексичними одиницями, з предикативними словосполученнями і з реченнями, що набули виразних показників фразеологічності, мають всі підстави бути віднесеними до складу фразеології .

Таким чином, крилаті одиниці, як і всі фразеологічні одиниці, мають такі диференційні ознаки як відтворюваність, сталість, не відкидаючи варіантність, семантичну цілісність при нарізно оформленості. Відмінність крилатих одиниць від інших полягає лише у зв’язку з автором, з конкретним джерелом.

Отже, аналіз наукових праць, присвячених дослідженню крилатих висловів, свідчить про те, що провідне місце належить російським лінгвістам.

Таким чином, крилаті одиниці будь-якої національної мови, які зберігають свій основний фонд, можна віднести до наймобільніших мовних шарів. Вони надають мові своєрідне національне забарвлення.

 Незважаючи на те, що крилаті вислови є предметом дослідження багатьох мовознавців, з’ясування природи та специфіки цих мовних феноменів і на сьогодні залишається одним з перспективних завдань сучасної лінгвістики, зокрема української.

 

2.3 Особливості використання крилатих висловів

 

 Відповідаючи на питання «звідки ці слова» наведемо такий приклад:  
грецькій міфології Амфітріон - цар Тиринта, чоловік Алкмени, обдуреної Зевсом, що прийняв вигляд самого Амфітріона. Цей міф послужив Плавту (близько 254-184 рр. до н. е.) сюжетом для комедії «Амфітріон», в якій Юпітер (Зевс), видаючи себе за Амфітріона, запрошує до себе на сніданок одне з дійових осіб. В комедії Жана Ротру (1609-1650) «Двійники», написаної на цей же сюжет, є вірш: «Той не Амфітріон, у кого не обідають». Мольєр переніс цю фразу в свою комедію «Амфітріон» (1668) у формі: «Справжній Амфітріон - 
Амфітріон, у якого обідають» (д. 3, явл. 5). Звідси ім'я Амфітріон стало прозивним для позначення гостинного господаря.

Наведемо деякі приклади крилатих виразів, які вживаються особливо активно сьогодні в мові ЗМІ. 
 Крилаті вислови з давньогрецької міфології.

 Наприклад, Авгієві стайні. 
      У грецькій міфології Авгієві стайні - великі стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені вони були в один день героєм Гераклом (Геркулесом): він направив через стайні річку, води якої і забрали весь гній. Міф цей вперше повідомлений грецьким істориком Диодором Сицилійським (1 ст. до н. е.). Звідси виникло вираз "авгієві стайні" застосовується для позначення дуже брудного приміщення, а також сильної занедбаності, засміченості, безладу у справах, що вимагають великих зусиль для їх усунення; крилатим воно стало ще в давнину (Сенека, Сатира на смерть 
імператора Клавдія; Лукіан, Олександр).

Ахіллесова п'ята. 
      У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) - один з найбільш сильних і хоробрих героїв; він оспіваний в "Іліаді" Гомера. Послегомеровский міф, переданий римським письменником Гигином, повідомляє, що мати Ахіллеса, морська богиня Фетіда, щоб зробити тіло сина невразливим, занурила його в священну річку Стікс; занурюючи, вона тримала його за п'яту, якої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилася єдиним вразливим місцем Ахіллеса, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса. Виникло звідси вираз "ахіллесова (або ахіллового) п'ята" вживається в значенні: слабка сторона, вразливе місце чого-небудь.

Дамоклів меч. 
      Вираз виникло з давньогрецького перекази, розказаного Цицероном у творі "Тускуланские бесіди". Дамокл, один з наближених сіракузького тирана Діонісія Старшого (432 - 367 рр. дон. е.), став заздрісно говорити про нього як про счастливейшем з людей.13 Діонісій, щоб провчити заздрісника, посадив його на своє місце. Під час бенкету Дамокл побачив, що над його головою висить на кінському волосі гострий меч. Діонісій пояснив, що це - емблема тих небезпек, якими він, як володар, постійно піддається, незважаючи на гадану щасливою життя. Звідси вираз "дамоклів меч" отримало значення навислої, 
загрозливою небезпеки.

 

З біблійної міфології. 
Блудний син. 
      Вираз виник з євангельської притчі про блудного сина (Лука, 15, II-32), в якій розповідається про те, як якийсь чоловік розділив маєток між двома синами; молодший пішов у далеку сторону і, живучи в розкошах, розтратив маєток свій. Випробувавши нужду і позбавлення, він повернувся до батька; батько зглянувся над ним, обійняв його і поцілував;  син сказав йому: “Отче! Я згрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний вже зватися сином твоїм". Але батько велів одягнути його в кращу одяг і влаштував на його честь бенкет, сказавши: “Будемо їсти й радіти! Бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся". Вираз “блудний син" означає: син, що вийшов з покори батькові; вживається в значенні: людина безпутний, морально нестійкий, але частіше у значенні: розкаявся в своїх помилках.

Вовк в овечій шкурі. 
      Вираз виник з Євангелія: “Бережіться лжепророків, які приходять до вас в овечій одежі, а всередині суть вовки хижі".Вживається як характеристика лицеміра, що приховує свої погані наміри під маскою чесноти 
      Дуже і дуже багато фрази з відомих кінофільмів не просто допустимі в мові ЗМІ, але і бажані. Вони прикрашають мова і водночас звертають слухача і глядача до історії кінематографа.

 
    "Біле сонце пустелі" 
· Ні, хлопці, кулемета я вам не дам! 
· Махмуд, запалюй! 
· Павичі, кажеш... 
· Гюльчатай, відкрий личко! 
· Пан призначив мене коханою дружиною! 
· Схід - справа тонка 
· Помийтеся, хлопці 
· Мені за державу прикро 
· А ти звідки тут узявся? Стріляли... 
· Давно влаштувався? 
· Гранати так у нього не тієї системи 
· Геть забобони! Жінка - вона теж людина! 
· Абдулла, митниця дає добро! 
· Пов точно. 

"Бережись автомобіля!" 
· Тебе посодют, а ти не кради! 
· Поклади пташку! 
· Одружуватися треба на сироті... 
· Я торгую кулубникою, выращенною на дачі! 
· Дєточкін дуже любив дітей... Він не міг вчинити 
інакше... 
· - Хто свідок?Я свідок! А що сталося? 
· Дєточкін замахнувся на найсвятіше, що у нас є. 
На Конституції! 
· Маша, налий їм нашого СПЕЦІАЛЬНОГО пива 
· Свободу Юрію Деточкину! 
· Так! І, між іншим, хороший працівник!.. А ви не 
знаєте - так і не кажіть!20 
· Ця нога - у кого треба нога... 
· Твій дім - тюрма! 
· Він, звичайно, винен, але він... не винен... 

"Діамантова рука" 
· Я не боягуз, але я боюся! 
· Шеф, все пропало, все пропало! Гіпс знімають, 
клієнт виїжджає!СПОКІЙНО! 
· СЕМЕН СЕМЕНОВИЧ! 
· І будь ласка, Семен Семенович Ніякої... самодіяльності! 
· Невинувата я! Він сам прийшов!!! 
· Має клюнути по-справжньому велика риба 
· Будете у нас на Колимі - ласкаво просимо! 
-- Ні, вже краще ви до нас! 
· Як казав один мій знайомий... Нині покійний..."Я занадто багато знав" 
· Дітям морозиво, бабі квіти. Дивись, не переплутай, Кутузов.