Художня література як джерело інформації по історії соціальної роботи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 01:18, курсовая работа

Краткое описание

Мета цієї роботи, дослідити наскільки художня література може бути джерелом інформації по історії соціальної роботи, адже зазвичай ми акцентуємо свою увагу на темі твору, співчуваємо головним героям, або радіємо за них, і зовсім не звертаємо уваги на те, що у художніх творах часто йдеться про соціальну роботу і соціальну допомогу. Для того, щоб довести, що у літературі можна знайти приклад соціальної роботи, я обрала такі книги:
1.Антон Макаренко « Педагогічна поема».
2.Філіп Пулман тетралогія «Саллі Локхарт».
3.Серіал «Сімейний будинок».

Прикрепленные файлы: 1 файл

РГР История соц. работы.docx

— 20.84 Кб (Скачать документ)

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Одеський національний політехнічний університет

Кафедра соціальної роботи та кадрового менеджменту

 

 

 

 

 

РГР

З дісциплини «Історія соціальної роботи в Україні »

На тему: «Художня література як джерело інформації по історії соціальної роботи»

 

 

 

                                                                           

 

Виконала:                                                                                                                                Студент гр. ІС-132                                                                                                                                Гнатів Богдана

                                                                                   Перевірив:                                                                                                                               

                                                                                     Богуславська Юлія Юріївна

 

 

Одеса 2013

Вступ

     Мета цієї роботи, дослідити наскільки художня література може бути джерелом інформації по історії соціальної роботи, адже зазвичай ми  акцентуємо свою увагу на  темі твору, співчуваємо головним героям, або радіємо за них, і зовсім не звертаємо уваги на те, що у художніх творах часто йдеться про соціальну роботу і соціальну допомогу. Для того, щоб довести, що у літературі можна знайти приклад соціальної роботи, я обрала такі книги:

  1. Антон Макаренко « Педагогічна поема».
  2. Філіп Пулман  тетралогія «Саллі Локхарт».
  3. Серіал «Сімейний будинок».

Окрім цих творів можна знайти незначні приклади соціальної роботи і в інших творах. Наприклад, у творі Клайва Льюїса « Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і чарівна шафа», можна помітити такий приклад: чотирьох дітей було евакуйовано з Лондона під час війни, через повітряні нальоти, і поселлено у будинку старого професора. Також прикладом є персонаж творів Агати Крісті Міс Марпл. Це стара жінка, яка скромно живе у невеличкому англійському селі. Міс Марпл має визначний детективний талант, але її основне заняття- догляд за рослинами та виконання  суспільних доручень- збір пожертв на різноманітні місцеві заходи.

      А далі  я хочу більш детально зупинитися  на творах, які я обрала для  своєї роботи.

 

 

 

 

 

    Перший твір який я розглянула- «Педагогічна поема» Антона Макаренка. Цей твір не лише показує приклад соціальної роботи, а й дає змогу безпосередньо спостерігати за   історією народження та розвитку колонії ім. М. Горького і колективу горьківців (1920 – 1928 рр..). В колонії ім.Горького основним засобом виховання і перевиховання була добре організована праця, яка була педагогічно скерована і добре організована. 
Велику увагу приділяє А.С.Макаренко самоуправлінню. Дисциплінованісті та організованості. Вихованці любили і поважали Антона Семеновича Макаренка. Питання виховання колективу в роки діяльності А.С.Макаренка в бувшому Союзі було досить актуальне та злободенне.  
В свою чергу Антон Семенович виховання колективу розглядає у творах “Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”, “Книга для батьків”, А.С.Макаренко виходив з того, що до життя у великому колективі слід готувати людей з дитинства. Тому він ставив завдання: виховання в колективі і через колектив. 
Під колективом він розумів – об’єднану спільністю дій групу людей (дітей), діяльність яких має суспільне, громадське корисне значення . 
У колективі повинні бути правильні стосунки між його членами, вплив на окрему особу колективу і принцип індивідуальної дії – вплив вихователя безпосередньо на виховання. Принцип паралельності дії полягає у впливі на особистість вихованця – колективу, а з другої сторони вихователя. 
Рисами колективу є наявність мети- людина не може жити на світі, якщо в неї нема нічого попереду радісного. 
Істинним стимулом людського життя є завтрішня радість, – писав А.С.Макаренко. 
Наступною рисою колективу є діяльність. Діяльність навчальна, трудова, виробнича, наукова тощо. Лише діяльність сприяє зміцненню колективу. Бездіяльність губить людину, тим більше колектив, веде до розпаду його. 
Організацію колективу А.С.Макаренко розпочинає з організації діяльності, а не повчань і сентенцій, наприклад він дав вихованцям сокири і пили в руки і відправив заготовляти у лісі дрова. 
 У педагогічній системі А.С.Макаренка питання праці, трудове виховання займає особливе місце. Добре організована праця і раціонально педагогічно скерована у певній системі виховання є однією із основ виховання і перевиховання молоді. 
Заслуга А.С.Макаренка полягає в тому, що він розглядає працю не лише з точки зору виробництва, але й з точки зору психолого-педагогічного значення. Педагог на практиці довів можливість поєднання навчання з продуктивною працею.

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Другий твір на який я хочу звернути вашу увагу- тетралогія « Саллі Локхарт», англійського письменника Філіпа Пулмана. У кожній з чотирьох книжок серії можна знайти приклад соціальної роботи. Головна героїня твору шістнадцятирічна дівчина Саллі Локхарт. Дія твору відбувається  в Англії кінця ХІХ століття. ЇЇ батько загинув за невідомих обставин, тому Саллі всиновила її тітка. Незабаром дівчина тікає з дому. Саме тоді починаються її пригоди. Вона пристосовується до жорстокого дорослого світу, а з часом навіть відкриває приватне детективне агенство. Через переслідування дівчина змушена тікати і раптово стає членом товариства «Суспільної місії Спайталфілдс». Метою цієї організації була допомога нужденним. Голова товариства- Елізабет Роббінс. Жінка отримала у спадок велику суму грошей і так як вона була самотня, то вирішила відкрити організацію, яка б надавала бездомним і нужденним притулок, медичну допомогу. В її розпорядженні був великий будинок, в якому працювали дві молоді дівчини, медсестра і один лікар. Товариство відвідувало клієнтів і допомагали їм у разі потреби. Наприклад, вони відвідували одну жінку, її чоловік погано з нею поводився, не працював, пиячив. Цій родині допомогли - дали кошти і допомогли чоловіку знайти роботу і кожного тижня навідувалися до них, щоб у разі потреби допомогти. Саллі також допомагала доглядати за родиною яка тимчасово жила у притулку -це була молода жінка з трьома дітьми, вони мусили тікати з дому рятуючись від побоїв чоловіка, який будучи в стані алкогольного сп’яніння побив маленького сина кочергою. Місс Роббінс забов’язалася виплачувати цьому хлопчику гроші, адже він на все життя залишиться інвалідом. Місс Роббінс збирала матеріал для звіту про умови життя в Іст-Енді і одночасно допомагала нужденним. Після життя у будинку товариства «Суспільної місії Спайталфілдс» Саллі Локхарт, яка була з багатої родини і жила в достатку,  почала замислюватися над проблемою бідності.

 

    Також прикладом є серіал «Сімейний будинок»- російська мелодрама 2010 року. Сюжет серіалу- розповідь про п’ятьох дітей-сиріт. Їх звали Люда, Катя, Руслан, Ксюша і Сергій. Усім їм від восьми до шістнадцяти років. Всі їхні батьки або загинули, або у в'язниці. Їх вирішують взяти сімейна пара Соколових , Євгенія  і Дмитро. Євгенія - колишня шкільна вчителька. Соколови вирішують взяти опіку над дітьми. Їм доводиться дуже тяжко, враховуючи те , що підлітковий період завжди супроводжується масою труднощів, тим більше дітей-сиріт. Опікуни поступово виховують своїх прийомних дітей. Їм вдалося зробити майже неможливе - їхні прийомні діти стали слухняними і полюбили своїх нових батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Висновки

   Отже, якщо брати до уваги вищевказані твори можна помітити, що майже в кожному художньому творі можна знайти приклад соціальної роботи чи соціальної допомоги, а нам, як майбутнім соціальним робітникам дуже важливо помічати приклади соціальної роботи як у житті так і в літературі. Тому потрібно якомога уважніше читати будь-яку літературу, і зупинятися на таких, на перший погляд неважливих моментах, як соціальна робота та соціальна допомога.


Информация о работе Художня література як джерело інформації по історії соціальної роботи