Проблеми кінематографії в Україні

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ

1)Особливістю кінематографії є нерозривний зв'язок творчості і виробничого процесу.

Кінематографія:

• Це культурна індустрія з комерційними можливостями.
• Це ефективний засіб впливу на свідомість, формування іміджу країни за кордоном.

2)Однією з серйозних проблем української кінематографії є недосконала система управління. Державна служба кінематографії у складі Міністерства культури і туризму та її наступник – Державне агентство України з питань кіно виявили неспроможність ефективно здійснювати політику у цій сфері. Так, і досі у стані проекту перебуває Концепція Загальнодержавної цільової національно-культурної програми розвитку національної кіноіндустрії на 2012 – 2016 роки.

3)Хронічною проблемою українського кінематографа е недостатнє фінансування. Цікаво порівняти кінобюджети України й деяких європейських країн.

У Франції в 2009 р. він становив 535 млн євро, у Росії 283 млн дол. США, у Німеччині Й 140 млн євро, у Польщі Й 45 млн євро, в Україні 5 млн грн. Того самого року було запущено у виробництво у Франції Й 240 фільмів, у Німеччині Й 120, у Росії Й 70, в Україні- 2.

4)Заради справедливості потрібно зазначити, що таке унікально низьке фінансування було наслідком кризи. У 2011 р. Й 110 млн 790 тис. грн; на 2012 р. заплановано 120 млн грн. Однак і ці кошти є замалими порівняно з наведеними вище.

Не виправдали покладених на них сподівань спроби зміни форм власності державних кіностудій. Унаслідок цього майже зруйнований був виробничий потенціал Ялтинської кіностудії і суттєво підірваний Одеської. Такі факти не заперечують у принципі необхідності й можливості приватизації державних кіностудій, а лише доводять, що вона має проводитися в інтересах сфери, а не окремих суб’єктів економічної діяльності.

5) Проблемою е надзвичайно мала пропозиція національного продукту на українському кіноринку. Із загального обсягу кінопродукції, що пропонується українському глядачеві, частка національного продукту складає менше ніж 0,1%. У Франції цей показник складає 36%, у Туреччині Й 53%, у Росії Й 23%, у Польщі Й 22%. І це при тому, що 70% українських глядачів, за даними соціологічних досліджень, хотіли б дивитися саме національне кіно”.

6)Держава намагається сприяти розвитку національної кінопродукції та «українізації» кінопрокату впровадженням податкових пільг.

Так, чинний Податковий кодекс України звільняє до 1 січня 2016 р. від сплати податку на додану вартість надання робіт і послуг з виробництва національних фільмів, надання послуг з їх демонстрування. Також звільняються від цього податку роботи з дублювання українською мовою іноземних фільмів. Створюються механізми залучення інвестицій до національного кіновиробництва. Одним із них є програма «Створення та розповсюдження національних фільмів». Із 87 фільмів, створених за держзамовленням у 2008-2010рр., 13(або 16,7%) не демонструвалися взагалі.

7)Нині стійке зростання українського ринку кінопрокату:зростання обсягу ринку – 36% на рік, зростання глядацької аудиторії – 11% на рік. Проте абсолютні показники є невтішними. Річний обсяг кіноринку в Україні втричі менший за річний обсяг польського кіноринку, а глядацька аудиторія є більш ніж удвічі меншою за польську.

Головний чинник, що гальмує розвиток кінопрокату, це неспроможність наявної мережі кінотеатрів забезпечити потреби глядачів.

8)В Україні налічується 3тис. кінотеатрів і кіноустановок(у 1991 їх було 22тис.). Показник забезпечення сучасними кінотеатрами в розрахунку на 1000 жителів в Україні 0,5, що в 15 разів менше, ніж у Франції, в 10 разів менше, ніж в інших європейських країнах. Нові кінотеатри із сучасними технологіями показу(понад 350)розташовані у столиці і великих обласних центрах. З 490 районних центрів лиш 106 мають діючі кінотеатри. Матеріально-технічна база потребує модернізації, особливо у невеликих населених пунктах.

Майже вся кіномережа модернізується за рахунок приватних інвесторів.

9) Держава має створити умови для розвитку кінобізнесу.

Підготовкою кадрів для кінематографії займаються такі ВНЗ: Кнуткт ім. Карпенка-карого, КНУ культури і мистецтв,Луганський НУ ім.Т.Шевченка та ін. Проте вони неспроможні забезпечити необхідну для України кількість фахівців.

10) Фото «літаючого» Параджанова (автор Юрій Мечітов),використане у фільму Романа Ширмана«Небезпечно вільна людина» (2004)

11) У картині Олеся Саніна «Мамай», створеній на основі епосу, традицій і фольклору українського і татарського народів, при всій полярності оцінок, нікого не залишила байдужим красота візуальної симфонії, віртуозність фонограми. Кадри з фільму Олеся Саніна «Мамай» (2002)

12) Кадри з фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001)

13) Момент зйомок фільму «Молитва за гетьмана Мазепу»: з кінокамерою — Юрій Іллєнко

14) Якість, успадкована у героя «Польотів уві сні…» Сергія Макарова, стає заповітною мрією сліпоглухонімого хлопчика Феді «літати подібно птаху» (у фільмі 2004 року «Ніч світла»). Робочий момент зйомок фільму «Ніч світла» (2004): режисер Роман Балаян та оператор Богдан Вержбицький. Кадр з фільму

15) Серед короткометражних робіт молодих режисерів привертає увагу

молодіжний експериментальний цикл фільмів «Любов — це…» (2004) До циклу увійшли 12 ігрових та один документальний фільм авторів-

початківців: «Говерла» (режисер Сергій Альошечкін), «Панна» (режисер

Костянтин Шафоренко), «ПтахоLOVE» та ін.. та документальна «Кіноманія» (режисер Ганна Яровенко). Кадр з фільму «Птахоlove» Лариси Артюгіної

16)Фільми було створено протягом 2003–2004 років за державний кошт на студії «Західно-Європейський інститут».Кадр з фільму «Кіноманія» Ганни Яровенко

17) Тематично вдало єднається з циклом створений у цей самий час і на тій самій студії документальний фільм режисера, сценариста й продюсера Олени Фетисової «Вероніка і саксофон» — фільм про любов до музики дівчини з непростою долею.

Кадр з фільму Олени Фетисової «Вероніка і саксофон»

18) Історія кохання двох хлопчиків до дорослої дівчини оповідана з гумором і знята у вишуканому колориті сепії «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи» (режисер Тарас Ткаченко, оператор Андрій Самарець)

Кадри з фільму Тараса Ткаченка «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи» (2004)

 19)ВИСНОВОК Необхідно розробити нову концепцію підготовки кіно фахівців, зміцнення технічної бази. Потребує вдосконалення законодавство. Необхідно враховувати європейський досвід. Ситуація ускладнюється кіно експансією з-за кордону, конкуренції з якими українському кінематографу витримати без державної підтримки майже неможливо.