Особливость ділової культури Великобританії

«Особливості міжособистісного спілкування у Великобританії»

Виконала

студентка 1 курсу 1 групи

відділення «Міжнародних відносин»

Барбанюк Вікторія Ігорівна

Перш за все, збираючись у ділове відрядження до Великої Британії і сподіваючись на встановлення тривалих ділових відносин, потрібно передусім подбати про те, щоб не називати "англійцями" шотландців, валлійців, ірландців, оскільки офіційна назва мешканців Британських островів - британці.

Англійський національний характер не має нічого спільного з емоційністю, основні його якості - раціональність, стриманість, холодність у стосунках. Англійцям властиве глибоке почуття поваги до людини, особливо до її власності й особистого часу, тактовність, нелюбов до категоричних суджень. До поганих манер у Британії зараховують нарікання на своє життя, перелічування власних проблем у відповідь на традиційне: "Як справи?". Тому, відвідуючи Велику Британію, бажано стримувати свої емоції, надмірний ентузіазм: ніколи не нарікай, ніколи не пояснюй.

Спілкування, з погляду  носіїв культури, завжди має бути приємним його учасникам, які повинні стримано висловлювати свої судження, використовуючи такі звороти, як "мені здається", "можливо, я не правий, але..." тощо. На ділових переговорах британці, як правило, уникають усього, що може бути розцінене як особистісне. Більш того, неофіційних розмовах вони уникають розмов про професійні успіхи, віросповідання. Не люблять вони співрозмовників, які намагаються хизуватися своєю ерудицією. Також в розмовах з іноземцями вони не люблять обговорювати проблеми, пов’язані з Північною Ірландією та життям королівської сім’ї. Охоче беруть участь британці в розмовах про садівництво, домашніх тварин, спорт. Саме з обговорення таких тем найчастіше починаються переговори з британськими партнерами.

Сучасних англійських  джентльменів вирізняють вміння дотримуватися  обіцянки, бездоганне володіння собою, здатність на справжню дружбу, непогане почуття гумору. Англійський гумор  є характерною складовою британської  комунікативної культури, її національним надбанням. Веселі, незлобливі жарти  та анекдоти допомагають британцям  налагоджувати доброзичливі стосунки.

У Великій Британії дотепер шанують аристократичні традиції. Особисті успіхи людини менш значущі, ніж приналежність до знатного роду. Статус залежить тут переважно від регіону, в якому народилася і виховувалася людина, її соціального походження. Представники вищих суспільних верств надзвичайно чемні у використанні форм звертання.

У ділових стосунках англійські бізнесмени воліють мати справу з партнерами, яких добре знають. Чим триваліші й доброзичливіші стосунки, тим вища ймовірність досягнення позитивного результату. Досить важливо справити якомога краще враження при першій зустрічі з англійським партнером. Британцям, з якими відбулося знайомство, склалися ділові стосунки, не слід забувати надсилати поздоровлення, особливо на Різдво, а також передавати вітання їхнім близьким.

Певного такту й обережності  потребує вибір подарунків для них. У європейському співтоваристві діловим партнерам заведено презентувати календарі, записнички, фірмові авторучки, інші канцтовари, шоколад, вироби народних ремесел, сувеніри, квитки до театрів  тощо. На Різдво можна дарувати алкогольні напої. Однак представники багатьох західноєвропейських кампаній доволі прискіпливо ставляться до подарунків. Тому у Великій Британії подарунок має коштувати не більше 50 доларів, за винятком подарунків найвищим посадовим особам.

На ділових переговорах  британці поводяться прагматично: гнучко й охоче відповідають на ініціативу партнера. Однак негативно ставляться до тривалих монологів, оскільки вважають їх формою тиску на співрозмовника або партнера. У бізнес-стосунках  зневажають хитрість, підступність, цінують  чесну взаємодію, ретельно дотримуються всіх формальностей, особливо у спілкуванні (форми звертання "містер" і "місіс" слід використовувати доти, поки вони не запропонують перейти до менш формального  спілкування). Вдало британці-бізнесмени уникають у розмові гострих кутів. Вони більш схильні до компромісу, непрямих висловлень. Під час переговорів варто підкреслювати свою симпатію до британського народу та його ідеалів, адже таким чином ви демоструєте, що загальнолюдські цінності для вас не менш важливі, ніж комерційні інтереси.

У Великобританії існують жорсткі вимоги до пунктуальності. Перед початком ділової зустрічі трбе запитати у партнера, скільки в нього є часу. Так ви продемонструєте, що цінуєте його час.

У домах Великобританії не прийнято обмінюватися вітитівками і цілувати руку жункам. Більш того, коли вас запросили до дому британця, що є знаком особливої поваги, ніколи не звертайтеся до незнайомців, якщо вас їм не представили. За столом не чокаються і не виголошують тостів.

Збираючись у гості  до англійської родини, краще взяти  із собою дорогий шоколад або  цукерки. Не даруйте квітів і вина, оскільки квіти завдадуть зайвого  клопоту господині (куди їх поставити, як їх доглядати), а вино господар може сприйняти як натяк на те, що у  його будинку немає пристойних напоїв. Оскільки британці дотримуються строгих правил при виборі одягу для візитів, на обід чоловікам краще прийти у смокінгу, а на офіційний вечір – у фраці. 

Діловим жінкам, які мають справи з англійськими партнерами, не можна зловживати прикрасами і макіяжем. Відповідно до традиційних британських уявлень про елегантність і вишуканий стиль не варто носити багато прикрас, а також одночасно персні з сапфірами, смарагдами та діамантами. Непристойно бути занадто засмаглою, носити глибоке декольте і дуже короткі спідниці. Підбираючи сукню, жінкам варто пам'ятати: повні ноги у Великій Британії вважаються ознакою плебейського походження. Золоте правило англійської елегантності - витончена скромність. Леді і джентльмени надають перевагу натуральним тканинам шляхетних кольорів - зеленим, сірим, синім, пастельним; немасивним коштовним прикрасам - годинникам, запонкам тощо.

Також варто памятати, що розмовляють британці неголосно. Відстань між співрозмовниками має становити приблизно 50 сантиметрів. Навіть у неформальному спілкуванні британці стримані, як правило, завжди позитивно налаштовані щодо співрозмовника. У бесідах цінується вміння вислухати. Розмовляти з британцем про справи після завершення робочого дня вважається неетичним.

Отже, Сполучене Королівство  Великобританії та Північної Ірландії – це особливе середовище спілкування, де люди цінують власні традиції та слідують певним чітким правилам. Тобто, подорожуючи до Великобританії, або під час переговорів з діловими партнерами з Великобританії, варто дотримуватися ділового етикету та пам’ятати про правила спілкування та поведінки у цій країні.

Список використаних джерел

1. Діловий етикет: - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: «Альтерпрес», 2001. – 352с., іл.. – («Бібліотека ділової людини»). – Рос. Мовою.