Мовленнєвий етикет спілкування

До професіоналізмів належать слова, вжиті в особливому, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери. Наприклад, літературна норма не допускає вживання абс­трактних іменників у множині, а в мові професійній такі випадки трапляються.

Часто слова означають наявність якихось ознак (якісний, кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рівня тієї самої ознаки.

У межах одного колективу, однієї спеціальності може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- (недопромисел, не-довнесок); за- (задебетувати, запроцентувати); над-, серед-; серед суфіксів -ість, -ат, -ація та ін.

Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.

Засмічують мову й недоречно вжиті слова, що давно вийшли з ужитку. Проте в мові документів законодавчого характеру трапляються такі, які в літературній мові вважа­ються застарілими, а в юридичних документах належать до активної лексики.

Застарілі слова в офіційних документах іноді вживаються з певною стилістичною метою, надаючи мові певної урочистості.

Список використаної літератури:

1. Ващенко В.С. Стилістичні явища в українській мові. – Ч.1. – Харків, 1958.
2. Виноградов В.В. Про мову художньої літератури. – М., 1959.
3. Виноградов В.В. Стилістика. Теорія поетичної мови. Поетика. – М., 1963.
4. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови. – К., 1985.
5. Єрмоленко С. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К., 1999.
6. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.,1989.