Контрольная работа по "Культорологии"

Як бачимо, процес всесвітньо-історичного розвитку суспільства збігається з естетичним розвитком, оскільки передбачає послідовний рух суспільства від жорсткої необхідності в його діяльності, що диктується матеріальними потребами, до відносної свободи, де головним завданням є не виробництво матеріальних благ як самоціль, а розвиток творчих здібностей людини у всіх сферах життя, універсальний і гармонійний розвиток людських сутнісних сил. При цьому слід пам'ятати, що така свобода здобувається лише завдяки всебічному розвитку виробничих сил суспільства і самої людини. Таким чином, категорія естетичного є визначальним поняттям, що характеризує специфічно людський чуттєвий аспект всесвітньо-історичної практики, яка знімає протиріччя свободи і необхідності людської праці.

В категорії естетичне, як вона розуміється у сучасній естетиці, закладені фундаментальні ідеї:

про діалектичну єдність універсального розвитку людської діяльності і творчості за законами краси;

про взаємозв'язок розвитку виробничих сил людства з розвитком багатства людської природи як самоцілі;

про взаємозалежність розвитку індивіда, а отже, і його духовного світу від універсального його практичного відношення до дійсності;

про особливості творчої праці в умовах «царства необхідності» і «царства свободи».

ЛІТЕРАТУРА

1. Борев Ю.Б. Эстетика. В 2 т. – Смоленск, 1997.

2. Гатальська С.М. Філософія  культури. Підручник К.: Либідь, 2005.

3. Гусейнов А.А. Апресян  Р.Г. Этика. – М.: Гардарики, 1999. – 470 с.

4. Гусейнов А.А. Золотое  правило нравственности. – М.: Молодая  гвардия, 1988. – 269 с.

5. Гусейнов А.А., Иррлитц  Г. Краткая история Этики. – М.: Мысль, 1987. – 589 с.

6. Ерасов В.С. Социальная  культурология. Учебник для студентов  высших учебных заведений – 2-е изд., испр. и доп. – М.:Аспект Прес, 1996.

7. Естетика.: Навч. пос. / В.О. Лозовой та ін. – К.: Юрінком  Інтер, 2003. – 207 с.