Кінематограф США

Кінематограф США — цим терміном позначають кіноіндустрію США, найбільшу  у світі, і зосереджену, головним чином, в околицях містечка Голлівуд (поблизу Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), в якому знаходяться офіси  та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній США. Індустрія кіно також добре розвинена у місті Нью-Йорк та у штаті Флорида.

 

Нерідко поняття  «американський кінематограф» і  «Голлівуд» об'єднують, але це невірно. Американське кіно це не тільки величезна  кіноіндустрія Голлівуду, але і  добре розвинена система незалежного кіно. Незалежне кіновиробництво не підтримується великими кінокомпаніями. З одного боку, це означає менші бюджети, з другого боку — менший тиск на режисерів. Великі кінокомпанії в першу чергу організують виробництво кінофільмів як комерційну діяльність, тому розбіжності між комерційними інтересами продюсерів фільму й інтересами режисера іноді закінчуються для фільму сумно. Найпоширеніше вимога: вирізання певних сцен, щоб у кінопрокаті фільм не одержав надто «дорослого» рейтингу. Іноді повна (режисерська) версія випускається на DVD окремим тиражем. Незалежне кіно США різнорідно: це і культовий «Безтурботний їздець» (англ. Easy rider), і творчі експерименти Енді Воргола, та треш для вузького кола глядачів.

 

                               Виникнення

До початку 20 століття існувало кілька десятків дрібних  кіностудій, переважно в Нью-Йорку. Дорога оренда приміщень, постійні судові позови, велика кількість похмурих і дощових днів заважали кіновиробництву. І висвітлення в павільйонах  через слабо розвинених освітлювальних засобів і малої світлочутливості кіноплівки безпосередньо залежало від сонячного світла.

Село Голлівуд, що отримало назву від величезного  ранчо, що знаходилося на його місці  в кінці 19 століття, розташована  в околицях глухого Лос-Анджелеса, володіла винятковими кліматичними та географічними особливостями: більше 300 сонячних днів у році, поблизу гірські масиви (в тому числі знаменитий Великий каньйон), величезні простори прерій і тихоокеанське узбережжя. Місто під боком могло поставляти будівельні матеріали і робочі ресурси, а з часом стати центром з виробництва кіноустаткування і кіноматеріалів (що і відбулося в подальшому).

Чуйно реагувала  на політичні події компанія «Вайтограф». У берегів Гавани в 1898 році відбулася  подія, що послужила приводом для початку американо-іспанської війни. За загадкових обставин був підірваний американський крейсер «Мен». У перший же день конфлікту С. Блектон зняв і випустив фільм під назвою «Іспанський прапор зірваний». Сотні копій фільму з великим успіхом розійшлися протягом декількох днів. Таким чином, вже на самому ранньому етапі свого розвитку кінематограф США відкрито виявляв своє ставлення до політичних подій.

Землі під  забудову діставалися практично  задарма, і в Голівуді почався  небачений будівельний бум. У 1907 кіновиробництво почалося в Лос-Анджелесі. У 1913 — в Голлівуді. Перший фільм, з якого почалася історія Голлівуду був вестерном Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки».

До 1920, завдяки  швидкому зростанню низки великих  студій і виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкоші, солодкого життя та ілюзорної магії кіно.

Протягом  якихось 15 років скромне село перетворилася  на столицю кіноіндустрії Америки, оскільки в ньому зосередилося близько 90% американських кіностудій.

                                  

 

                                     Становлення

Становлення американського кінематографа, найпопулярнішого на сьогоднішній день, почалося в 1892 році, коли Томас Едісон сконструював кінескоп. Перший публічний сеанс відбувся в Нью-Йорку в мюзик-холі Байела і Костера. Сеанс складався з невеликих гумористичних і танцювальних номерів.

 

Через 9 років з'явилися «Нікелодеони»  — вид дешевих кінотеатрів  у США початку 20 століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним роком кількість театрів збільшувалася, і до 1908 року їх було вже більше трьох тисяч. Звичайно ж, нова розвага користувалася великим успіхом у глядачів. Загострення конкуренції приводило до краху дрібнішіх студій.

Стали з'являтися великі об'єднання — так звані кінотрести. Ті у свою чергу стали об'єднуватися з прокатними фірмами. Наприклад:

В 1912 «Парамаунт» (назва з 1927)

В 1919 «Юнайтед артістс» (Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Чарлі Чаплін та Девід Гріффіт)

В 1924 «Метро — Голден — Маєр»

В 1925 «Ворнер  бразерс»

 

Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911 році незалежною компанією «Нестор». До 1914 року почалося будівництво фундаментальніших  студій багато в чому завдяки активній участі у проектах фірм, що входять  в Компанію кінопатентів: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д.

Орієнтація  американської кінопромисловості  на масового глядача сильно обмежувала «авторські» можливості режисерів. Система вимагала «видовищних» фільмів, що приносять більше прибутку, і  тому на перший план вийшли не режисери, а актори — зірки (виникла система кінозірок) та продюсери.

 

Розвиток  американського кінематографа не завжди йшло гладко. Суперечності, зіткнення  різних напрямків і тенденцій, розорення  і відродження студій, їх об'єднання. Досить виразно в житті Голівуду проглядалася тенденція до укрупнення кіновиробництва. Наприклад, у 1915 році була створена студія «Метро», в 1919 — «Голдвін Пікчерз», а в 1924 році вони об'єдналися в «Метро-Голдвін-Маєр».

                                 

                                   Розквіт

Головні досягнення Голлівуду пов'язані  з розробкою жанрів:

Комедії М. Ліндера, Ч. Чапліна, Б. Кітона, Г. Ллойда, братів Маркс

Мелодрами за участю Рудольфо Валентіно

Вестерни Джона Форда

Фільми-нуар з Г. Богартом

Мюзикли з Фредом Астером та Джином Келлі

[Трилер]и А. Хічкока

і т. ін. аж до фантастичних стрічок, жахів, бойовиків та блокбастерів останнього часу, — всі ці жанри живуть і  виникають «на вимогу» масового глядача, задають досить вузькі рамки  для самовираження режисера.

                         Післявоєнний період

 

Для повоєнного періоду характерно створення пеплумов — високобюджетних  масштабних кінострічок великого хронометражу по античних сюжетів, з великою кількістю  грандіозних сцен масовок і вражаючих  уяву декорацій, приміром, «Бен-Гур». Саме з них почалася популярність широкоекранного кіно, яке дозволяло глядачеві «розкрити очі ширше», насолоджуючись панорамою, збудованою у кадрі. Перші десятиліття після війни також вважаються часом розквіту традиційних голлівудських мюзиклів.

                          

                                      Сучасний період

 

Сучасний період у голлівудському кіно розпочався в кінці 1960-х років  з розвалом студійної системи. Інтерес  до традиційних, шаблонним студійним  фільмів за участю зірок неухильно падав, і багато хто навіть великі кіностудії були поставлені на межу розорення. Студійні боси дивувалися про те, яке кіно хоче бачити глядач, і почалися експерименти. Серед молодих режисерів, яким був даний шанс продемонструвати свої здібності, виявилися Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола, Брайан Де Пальма. І саме ця група режисерів сформувала сучасний кінематограф в тому вигляді, в якому він увійшов в XXI століття. Їхні фільми в кінці 1960-х і на початку 1970-х мали величезний успіх, саме через них виникло слово «блокбастер». Керівники великих студій стали довіряти молодим режисерам, запрошувати їх для зйомок стало модно, тим більше що вони, вийшовши з кіношкіл і маленьких студій, вміли укладатися в дуже невеликі бюджети. Потужна хвиля нового, незвичайного, відвертого кіно 1970-х захопила глядачів і в голлівудському кіно почалася нова епоха.

 

Голлівудський кінематограф виступає ідеологічним знаряддям, таким собі символом сучасної Америки і засобом  формування іміджу цієї держави на світовій арені.

 

                       

 

                            Зірки голлівудського кіно

        

                                                                                                                     Інститут зірок

Інститут зірок у голлівудському кіно почав виникати ще приблизно  в 1920-х роках, сформувався протягом 1930-х і досягнув розквіту в 1940-х  та 1950-х. Зірки здавалися глядачам небожителями, майбутніх зірок спеціально готували на курсах при кіностудіях. Величезна піар-індустрія при великих кіностудіях спеціально працювала над створенням і підтримкою іміджу зірок. Жовта преса пильно стежила за кожним кроком зірок, розповідаючи про всі події в їх життя і про ексцентричних витівки самих зірок, які таким чином перевіряли межі своєї популярності. Лише в 1970-х роках, з крахом студійної системи та зародженням сучасного голлівудського кінематографа, інтерес до зірок почав набувати інший відтінок: зірки стали ближче, вони вже не здавалися недосяжними. З другого боку, зірки ставали набагато самостійнішими і, врешті-решт, до 1980-м років повністю звільнилися від контролю кіностудій і стали самі формувати свій імідж і навіть самі вибирати репертуар фільмів, в яких вони будуть грати. А до 1990-х років самостійність зірок досягла такого масштабу, що не було перебільшенням сказати, що багато в чому вони самі диктують стиль і напрям розвитку кінематографа, вибираючи ті чи інші фільми, поява у яких відразу приносить фільмів популярність і високі касові збори. Таким чином ситуація кардинально змінилася в порівнянні з 1940-ми роками: кіностудії лише пропонують матеріал для зірок, а зірки, гонорари яких досягли позахмарних вершин, вибираючи той чи інший фільм для зйомки, як раз і задають цим напрям розвитку цілих жанрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знамениті режисери

Вуді Аллен

Роберт Альтман

Девід Гріффіт

Сесіл Блаунт де Мілль

Клінт Іствуд

Стенлі Кубрик

Джеймс Камерон

Пітер Джексон

Орсон Веллс

Форд, Джон

Джон Х'юстон

Джордж Лукас

Стівен Спілберг

Мартін Скорсезе

Френсіс Форд Коппола

Браян Де Пальма

Спайк Лі

Біллі Вайлдер

Вільям Вайлер

Квентін Тарантіно

Люк Бессон

                           

              Фестивалі

 

У Сполучених Штатах Америки налічується  понад 100 кінофестивалів різної тематики та специфіки:

Кінофестиваль «10 менше 10»

Кінофестиваль «Ґарден Стейт»

Міжнародний кінофестиваль у Малібу

Кінофестиваль у Мауї

Кінофестиваль «Санденс»

Фестиваль документальних фільмів  «Чечня»

Чиказький відкритий кінофестиваль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         Кінематограф США

 

   

 

 

 

                                                        Підготувала

                                                                                      Учениця 11-Б класу 

                                                                                      Лехман Ангеліна