Особливості раціонів специфічних цільових груп

Національний медичниу університет імені О.О.Богомольця

Кафедра  гігієни та екології

 

 

 

Завідувач кафедрою, член-кориспондент НАМНУ

Професор Бардов ВасильГаврилович 

 

 

 

На тему: «Особливості раціонів специфічних цільових груп»

 

 

 

 

 

Студент 14м1

1-го медичного факультету

Корольчук С.О

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

 

 

1. Дитяче харчування

 

2. Лікувально-профілактичне харчування

 

3. Лікувальне харчування

 

4. Особливості харчування  людей розумової праці

 

5. Харчування в екстремальних  умовах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дитяче харчування

Раціональне харчування дітей  раннього віку (1-3 роки) базується на таких принципах:

1. збалансованість;

2. цілеспрямований вибір харчових продуктів;

3. ретельний контроль  за якістю харчової продукції.

Для максимального захисту  травної системи дітей раннього віку рекомендуються страви кашкоподібної  консистенції, а також у подрібненому вигляді. З ростом дитини місткість її шлунка збільшується. Для розвитку жувального апарату до раціону харчування включають яблука, овочі шматочками, м'ясне рагу. Порцію їжі дітям до трирічного віку збільшують до 300 г. Розмаїття і цілеспрямований вибір харчових продуктів мають забезпечувати потреби дітей раннього віку в харчових речовинах та енергії (табл. 1). Енергетична цінність добової норми білків, жирів і вуглеводів має становити 1540 ккал. Відповідно до принципів раціонального харчування, розподіл продуктів за енергетичною цінністю та вмістом харчових речовин упродовж дня має бути рівномірним. Водночас допускаються більш об'ємний обід (до 35%) і легкий полуденок (до 15%).

Організовуючи раціональне  харчування дітей дошкільного віку (3-6 років), враховують співвідношення між білками, жирами і вуглеводами в їх щоденному раціоні. Воно має становити 1:1:4. Кількість молока і кисломолочних продуктів у добовому раціоні має становити 500 г. У харчуванні дітей цієї вікової групи ширше застосовуються крупи, свіжі плоди й овочі для нормального функціонування травної системи. Не рекомендуються гострі страви, копченості, натуральна кава, гірчиця, оцет.

Енергетична цінність добової  норми білків, жирів і вуглеводів становить 1750 ккал. Добову потребу дітей дошкільного віку в харчових речовинах і енергії наведено в табл. 2.

Таблиця 1. Норми добової  потреби в харчових речовинах  і енергії для дітей раннього віку

Харчові речовини 

Норма 

Харчові речовини 

Норма

Білки, г 

45 

нікотинова кислота 

10

в тому числі тваринні 

34 

аскорбінова кислота 

45

Жири, г 

44 

фолацин, мкг 

100

в тому числі рослинні 

5-10 

ретинол, мкг 

450

Вуглеводи, г 

176 

кальциферол, мкг 

400

 

Вітаміни, мг: 

Мінеральні речовини, мкг: 

тіамін 

0,8 

кальцій 

800

рибофлавін 

0,9 

фосфор 

800

піридоксин 

0,9 

магній 

150

ціанокобаламін, мкг 

1,0 

ферум 

10

токоферол 

7 

 

Таблиця 2. Добова потреба  в харчових речовинах і енергії  для дітей дошкільного віку

Харчові речовини 

Норма 

Харчові речовини 

Норма

Білки, г 

60 

нікотинова кислота 

6

в тому числі тваринні 

37 

аскорбінова кислота 

35

Жири, г 

60 

фолацин, мкг 

40

в тому числі рослинні 

11 

ретинол, мкг 

400

Вуглеводи, г 

240 

кальциферол, мкг 

100

Вітаміни, мг: 

Мінеральні речовини, мкг: 

тіамін 

0,4 

кальцій 

1200

рибофлавін 

0,5 

фосфор 

1450

піридоксин 

0,5 

магній 

300

ціанокобаламін, мкг 

1,5 

ферум 

15

токоферол 

10 

 

Під час організації раціонального харчування школярів мають бути враховані вікові особливості. Як відомо, шкільний період поділяється на три:

1. молодший - 6-10 років,

2. середній - 11-13 років,

3. старший - 14-17 років.

Співвідношення між масою білків, жирів і вуглеводів у раціоні за енергетичною цінністю має становити 14 : 31 : 55. Потреба в білках, жирах і вуглеводах збільшується з віком. Однак легкозасвоювані моно- і димерні вуглеводи мають становити не більш як 20% їх загального споживання. Енергетична цінність харчового раціону підвищується з 2000 до 3000 ккал. Інтенсивне зростання і велике нервово-психічне навантаження школярів обумовлюють високу потребу у вітамінах і мінеральних речовинах. Оптимальне співвідношення між кальцієм і фосфором у раціонах має становити 1,2 : 1,5. Майже 60-80% добової потреби в кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів.

 

Таким чином, дитяче харчування має свої особливості, які полягають  у збалансованості харчових речовин  з урахуванням росту і розвитку дитячого організму.

 

Лікувально-профілактичне  харчування

 

 

Профілактика різних аліментарних і професійних захворювань є одним із найважливіших державних завдань.

Лікувально-профілактичне  харчування обов'язково входить до системи запобіжних та оздоровчих заходів у багатьох галузях промислового виробництва.

Ще в 20-ті роки як універсальний  профілактичний засіб було запроваджено видачу молока працівникам шкідливих виробництв.

Розвиток біохімії, медицини і токсикології зумовили можливість удосконалення лікувально-профілактичного харчування. Розроблені раціони містять компоненти, що покривають дефіцит біологічно активних речовин, поліпшують функції органів і систем, які зазвичай уражуються, нейтралізують шкідливі речовини, сприяють їх найшвидшому виведенню з організму.

В основу складання лікувально-профілактичного  харчування має бути покладено такі принципи:

1.затримання надходження шкідливих речовин із травного каналу до тканин організму через зв'язування їх у шлунку;

2.прискорення виведення шкідливих речовин з організму;

3.захист окремих систем організму від шкідливої дії токсичних речовин;

4.прискорення метаболізму токсичних речовин чи, навпаки, сповільнення.

 

Розробленню лікувально-профілактичного  харчування передують глибокі теоретичні дослідження зі з'ясування механізму дії на організм окремих шкідливих речовин і різних їх комбінацій. За одночасного впливу окремих компонентів може змінюватися характер їхнього токсичного ефекту - синергізм чи антагонізм.

Створення умов для прискореного виведення токсичних сполук з  організму відкриває широкі можливості для лікувально-профілактичного харчування. Такі умови виникають також за використання антагоністичних взаємовідношень між харчовими речовинами й отрутами. Прикладом може бути усунення токсичної дії молібдену під час додавання до раціону солей купруму, а також позитивний вплив кальцію за надходження підвищених кількостей стронцію до організму.

Загальною закономірністю впливу багатьох токсичних речовин є  порушення функціонального стану  печінки. Тому практично до всіх розроблюваних  раціонів додають харчові речовини і компоненти, що поліпшують функціонування печінки.

Велике значення має забезпечення організму достатньою кількістю  ліпотропних речовин, які запобігають  жировій інфільтрації печінки. Це виправдовує  широке використання в лікувально-профілактичному  харчуванні молока і молочних продуктів. Особливе місце в харчуванні посідають вітаміни.

У сучасних умовах більшість  раціонів лікувально-профілактичного  харчування базуються на принципі підвищення загальної резистентності організму і поліпшенні стану здоров'я. Дослідження виявили, що в профілактиці шкідливого впливу хімічних забруднювачів велике значення має вміст у харчових раціонах білка, окремих амінокислот, багатьох вітамінів і мінеральних речовин. Лікувально-профілактичне харчування має здійснюватися на тлі збалансованого харчування.

Для поліпшення обміну речовин  і підвищення опірності організму несприятливим чинникам довкілля рекомендується обмеження вмісту засвоюваних вуглеводів і збільшення вмісту жирів і незасвоюваних вуглеводів у раціоні. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів за енергетичною цінністю має бути 12 : 37 : 51.

 

Енергетична цінність раціонів профілактичного харчування має становити приблизно 45% добової потреби в енергії. У середньому вміст білків у них становить 60 г, жирів - 50 г, вуглеводів - 160 г, енергетична цінність - 1400 ккал. Оцінюючи вміст вуглеводів у раціоні, необхідно, крім їхньої загальної кількості, виділити частку легкозасвоюваних вуглеводів, а також крохмалю і харчових волокон (суми целюлози, геміцелюлози та пектинових речовин). Оптимальним є їхнє співвідношення 20 : 75 : 5.

Оцінюючи вміст мінеральних речовин у раціоні, передусім визначають ступінь споживання кальцію, особливо "молочного". Його вміст має становити не менш як 400-500 мг на добу. Для нормального засвоєння велике значення має співвідношення кальцію, магнію і фосфору в харчовому раціоні. Оптимальне їхнє співвідношення 1 : 0,5 : 1,5. Розробляючи раціони лікувально-профілактичного харчування,враховують рівень споживання гемового феруму як найзасвоюванішої форми (не менше за 1 мг/добу) і вітамінів.

Відповідно до зазначених принципів лікувально-профілактичного  харчування, розроблено варіанти раціонів для працівників шкідливих виробництв:

раціон 1 - для профілактики шкідливого впливу радіонуклідного забруднення;

раціон 2 - для зайнятих у  галузях хімічної промисловості;

раціон 3 - для задіяних у  виробництві свинцю, керамічних барвників, олова, електровугільних виробів;

раціони 4, 4а, 4б - для зайнятих у виробництві фосфорних сполук, миш'яку, фенолу, хлорорганічних і ртутевмісних пестицидів, каучуку, іонообмінних смол, токсинів, а також умов підвищеного тиску довкілля;

раціон 5 - для зайнятих у  виробництві сульфурокарбону, сполук барію, метилену, етилену та їхніх  похідних, синтетичного каучуку, хімічних волокон, гальванічних елементів та електричних батарейок.

Розроблені раціони постійно вдосконалюють; до них додатково  вносять біологічно активні добавки.

 

 

Лікувальне харчування

Лікувальне харчування відрізняється від звичайного тим, що застосовується з лікувальною метою завдяки спеціально складеним раціонам харчування і режиму приймання. Лікувальне харчування -невіддільний і суттєвий складник загального плану лікування за всіх без винятку захворювань.

В останні роки харчування дедалі більше розглядають як лікувальний чинник. 1987 року у Варшаві на 5-тій Європейській конференції з проблем харчування шведський дієтолог Б. Ізаксон вперше вжив термін "лікувальне харчування - відновлена сила".

Існує спеціальна наука про  лікувальне харчування - дієтологія, яка  базується на даних фізіології, біохімії та гігієни харчування.

Особливо велику роль відіграє лікувальне харчування за всіх хронічних  захворювань шлунково-кишкового  каналу, нирок, хворобах обміну речовин, серцево-судинної й ендокринної систем. Дієтотерапію з профілактичною метою широко застосовують в період видужання, після оперативних втручань. Там, де немає лікувального харчування, немає і раціонального харчування. Кожна дієта складається з урахуванням фізіологічних потреб організму в харчових речовинах і енергії, хімічного складу і технологічних режимів оброблення харчової продукції, характеру патологічного процесу, його стадії, активності та функціональних розладів, типових для цього захворювання. Необхідно також враховувати звички й особливості харчування конкретного хворого.

Розроблення дієтичного харчування для людей із різними захворюваннями базується на дотриманні таких принципів:

1.створення сприятливих умов для функціонування ураженого органу;

2.індивідуалізація харчування хворих;

3.пристосування дієти до порушень всмоктування харчових речовин у шлунково-кишковому каналі;

4.стимулювання утворення ферментативних систем за рахунок збагачення дієти незамінними чинниками харчування;

5.компенсація підвищених витрат окремих речовин;

 

6.цілеспрямована зміна режиму харчування і використання харчових речовин як фізіологічних антидотів (протиотрути) для зв'язування чужорідних компонентів, що потрапили в організм.

Розрізняють три способи  створення сприятливих умов для  функціонування ураженого органу:

1.   механічний,

2.   термічний, 

3.   хімічний.

 

Механічний спосіб створення  сприятливого режиму функціонування органів  травлення полягає в зменшенні  разового обсягу їжі, ступеня подрібнення, зміні консистенції, характеру теплового  оброблення (варіння, смаження та ін.), більшому чи меншому вмісті в ній харчових волокон і сполучної тканини. З огляду на це з дієти вилучають грубу їжу - чорний хліб, сирі овочі та фрукти, розсипчасті каші, смажені страви. Всю їжу готують вареною, протертою чи дрібно рубаною.

Термічний спосіб полягає  в обмеженні споживання дуже холодних чи дуже гарячих страв.

Хімічний спосіб зумовлений виключенням чи зменшенням вмісту в  продуктах деяких речовин, що подразнюють  хеморецептори тканин організму  людини. До таких подразників особливо чутливі печінка, нирки, підшлункова залоза, серце, частково головний мозок. Ці речовини можуть провокувати загострення захворювання і впливати на ослаблені хворобою внутрішні органи людини.

До хімічних подразників належать:

1.азотисті екстрактивні речовини, що містяться в м'ясі;

2.органічні кислоти, найбільша кількість яких міститься у щавлі, шпинаті, лимонах, журавлині, червоній смородині, аличі, деяких сортах яблук;

3.леткі ефірні олії з цибулі, часнику, кропу, петрушки, редьки, хрону, перцю; антисептики, кухонна сіль, оцет, гострі приправи, алкогольні напої, міцний чай, кава,какао.

 

Однак створення "м'яких" умов упродовж тривалого часу може призвести до подальшого прогресування  патологічного процесу, порушення  багатьох компенсаторних механізмів.

Сучасне лікувальне харчування базується на врахуванні механізмів розвитку захворювання і тому спрямоване на корекцію функцій основних регуляторних систем організму, хоча принцип створення  сприятливих умов для ураженого  органу на певному етапі лікування має зберігатися.

За більшості захворювань внутрішніх органів певних обмежень у виборі харчових продуктів хворий має дотримуватися довго, іноді ціле життя. На гострій стадії хвороби і в період видужання ступені обмеження харчових речовин дуже різняться.