Криміналістичні версії та планування розслідування

Повна і точна фіксація матеріальної картини місця події сприяє встановленню обставин злочинної події.

Факт застосування криміналістичної фотографії та відеозапису, отримані результати мають бути процесуально й технічно оформлені (для доказового значення). В протоколі слідчої дії в описовій або заключній частині вказується, що знімалося (об'єкти), використовувані засоби та їх характеристика; послідовність, види, методи, умови, час зйомки; кількість фотознімків, метраж плівки тощо. До протоколу доцільно додати план, де позначені точки зйомки.

Фотознімки оформлюються як фототаблиця, що є додатками до протоколів. [С.25, 1].

Науково-технічний прогрес зумовив появу цифрових технологій і активне їх упровадження у всі сфери діяльності людини. Зокрема, це поява цифрової фотографії та, як наслідок, їх використання в практиці при розслідуванні злочинів.

Одним із аргументів не на користь цифрової фотографії є можливість внесення змін у зображення, отримані таким способом. Ми не вдаватимемося в деталі технології внесення змін у зображення, але зазначимо, що на цей час існує вид судової експертизи, що дозволяє встановити як факт змін, так і первинний вид зображення тощо.

Як правило, слідчий застосовує відкриті методи та способи використання криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону, а орган дізнання застосовує криміналістичну і спеціальну техніку переважно таємним способом. Останнє не суперечить принципам законності та етичності, бо спеціальні засоби у більшості безконтактні (фото- та кінозйомка, звуко- та відеозапис) і не спричинюють фізичних страждань.

Предметом фототехнічної експертизи є фактичні дані, що стосуються справи, які пов'язані із зафіксованою в кіно-, та фотодокументах інформацією, технікою та технологією їх виготовлення. Як правило, фототехнічна експертиза призначається в тих випадках, коли необхідно встановити дані, зафіксовані на фотозображеннях в латентному (неявному) вигляді. Наприклад, визначити розміри зафіксованих на фотознімку предметів, взаємне розташування автомобілів відносно країв проїжджої частини дороги, точку зйомки фотознімка чи відтворити матеріальну обстановку місця події за фотознімками.

Об'єктами дослідження є фотознімки, технічні засоби та фотоматеріали, які застосовувались для їх виготовлення.

У фототехнічній експертизі мають місце дві самостійні спеціалізації: дослідження фотографічних зображень та технічних засобів їх отримання; дослідження матеріальної частини фотознімків.

При дослідженні фотозображень вирішуються: ідентифікаційні завдання - ототожнення технічних засобів, які використовувались для виготовлення фотознімків, негатива - за фотознімком, окремих предметів (одягу, виробів, приміщень, окремих ділянок місцевості) - за зображеннями їх на фотознімку; діагностичні - встановлення обставин виготовлення фотознімків (ретуш зображення, монтаж, диференціація репродукцій та фотознімків, отриманих з натури, визначення точки зйомки, тощо), визначення натуральних розмірів предметів, зафіксованих на фотознімках, відновлення первинного зображення на фотознімку, втраченого в результаті дії агресивних для фотоемульсії факторів, реконструкція матеріальної обстановки місця події за фотознімком; класифікаційні - встановлення класу фотоапаратури, за допомогою якої міг бути виконаний фотознімок.

Типовими питаннями фототехнічної експертизи є такі:

Типовий перелік вирішуваних питань: чи експоновано наданий негатив (обернений позитив) даним фотоапаратом (кінознімальною камерою); камерою); чи зняті кадри наданих негативів (обернених позитивів) одним і тим самим знімальним апаратом; апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення даного фотознімка (кінофільму, кінокадрів); чи виготовлявся даний фотознімок (фотокопія мікрофільму, мікрокартки) за допомогою наданого збільшувача; чи застосовувалась певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні даного фотознімка; якого типу фотозбільшувач використовувався для виготовлення даного знімка; чи виготовлено наданий фото- або кінодокумент з даного негатива; чи виготовлені дані знімки з одного негатива; якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка) використовувався для виготовлення даного зображення; чи має спільну родову (групову) належність фотоплівка, що використана для виготовлення даного негатива, та фотоплівка, знайдена в особи, що ідентифікується (за типом, місцем виготовлення, іншими характеристиками); той самий чи різні предмети (приміщення, ділянки місцевості) зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах); який вид зйомки використовувався для виготовлення даного фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований); чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу; який об'єктив застосовувався для зйомки даного об'єкта (нормальний, ширококутний, довгофокусний); з якої відстані знято зафіксований на фотознімку об'єкт; при якому освітленні (природному чи штучному) проводилась зйомка; чи виготовлено фотознімок з додержанням технології фотографічних процесів; чи вико­ристовувались при виготовленні фотознімка ті чи інші технічні прийоми (глянсування, ретушування, тонування та ін.); які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку; на якій відстані один від одного знаходились два (декілька) зображених на знімку об'єкти; яке зображення було на вицвілому фотознімку. Залежно від поставлених питань експертові надається фото- та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та кіноматеріали. Якщо у особи, яка ідентифікується, фото- і кінознімальна апаратура не знайдена, але відомо, що вона в неї була, факт використання цієї апаратури для виготовлення негатива, який досліджується, може бути встановлено шляхом порівняння цього негатива з негативами, щодо яких достовірно відомо, що вони проявлені з плівок (пластинок), якими була заряджена дана апаратура.

При реконструкції місця події, зафіксованій на фотознімку, виконаному без дотримання правил метричної фотозйомки, експерт у лабораторних умовах визначає точку зйомки, відстань між предметами, інші умови фотозйомки, після чого на місці події шляхом співставлення зображень з досліджуваного фотознімка з зображеннями натури здійснює реконструкцію предметної обстановки місця події. Це дає змогу ретроспективно дослідити місце події та виявити необхідні для слідства дані.

Досить часто фототехнічна експертиза призначається у справах за позовами про порушення авторських прав, коли об'єкт інтелектуальної власності фігурує в рекламній тиражній продукції, відеокліпах та інших видах. При цьому вирішуються задачі як ідентифікації зображених на фотознімках об'єктів, так і визначення технології виготовлення фотознімка в тиражній продукції (монтаж, ретуш, фрагментація тощо).

Як вже зазначалось, сучасні цифрові засоби фотозйомки дозволяють оперативно, без мокрого фотопроцесу, отримувати фотознімки. Негативи в такому разі замінюються на файли з цифровими даними, які можуть бути змінені без видимих ознак. У таких випадках дослідження файлів та їх структури з метою ідентифікації фотоапарата та діагностики фотознімка проводиться разом з фахівцем з комп'ютерної експертизи для визначення ідентифікаційних ознак, можливих ознак зміни зображення і т. ін. При експертизі фотознімків, отриманих за допомогою відеокамери, також здійснюється комплексне дослідження із залученням експертів у галузі відеозвукозапису та комп'ютерної техніки. Практика свідчить, що запровадження комплексного підходу для вирішення таких питань дозволяє значно розширити можливості фототехнічної експертизи сучасних засобів фотопроцесу. [С.82, 2].

Загальна оцінка висновків фототехнічної експертизи проводиться за тими самими принципами, за якими оцінюються й інші експертизи. Особливості в оцінці даної експертизи виникають у тих випадках, коли на експертизу надаються технічні засоби із змінними пристроями (об'єктиви, касети, рамки тощо). У таких випадках необхідно звернути увагу на те, чи проведено ідентифікацію на основі дослідження належних об'єктів та чи не зроблено висновок про тотожність технічних засобів за ознаками їх змінюваних частин.

При підготовці матеріалів до відправки на експертизу необхідно використовувати упаковку, що не спричиняє будь-яких змін у стані об'єктів дослідження. Особливо це стосується кадруючих рамок, скла фотозбільшувачів та копіювальних станків; скло та рамки не можна протирати від бруду й пилу тощо. Світлочутливі матеріали повинні мати надійний захист від дії світла та вологи.

ВИСНОВОК

Таким чином, судова фотографія є галуззю криміналістичної техніки. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками: 1) дає змогу з великою точністю зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки; 2) забезпечує швидке фіксування тих чи інших об'єктів; 3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об'єкт; фотографічне зображення має властивість наочності і документальності; 4) існує можливість одержати маловидимі й невидимі деталі, сліди, ознаки.

Судова фотографія розробляє фотографічні засоби, методи і прийоми виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.

Система криміналістичної фотографії складається з двох розділів: судово-оперативної фотографії (використовують оперативний працівник, дізнавач, слідчий, спеціаліст, суд) та судово-дослідницької або експертної фотографії (використовують спеціалісти та експерти). В судово-оперативній фотографії застосовують методи фіксуючої зйомки, у експертній - дослідницькі методи, але це досить узагальнено, тому що чітке розмежування методів, прийомів і засобів криміналістичної фотозйомки неможливе.

Відеозапис використовується в тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв'язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка може застосовуватися для фіксації якої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Експертиза фототехнічна — вид криміналістичної експертизи. Основними завданнями експертизи є: ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів (збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі та ін.); ідентифікація негатива за позитивом; ідентифікація типу марки) фото- і кіноматеріалів, які застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і кінофільмів; ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах); визначення технологічних і технічних харак­теристик зйомки та виготовлення фотознімків і кінофільмів; відновлення первісних зображень на фотознімках та інше.

Вид криміналістичної фотографи та відеозйомки - це сукупність правил і рекомендацій щодо правильного вибору місця, напрямку, відстані, методу (способу, прийому), завдяки чому здійснюється певна систематизація зафіксованого матеріалу і розкриття його змісту від загального до окремого.

Фотозйомки оформлюється у вигляді фототаблиці. Фототаблиця - це додаток до протоколу, і має доказове значення у справі

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Експертизи у судовій практиці : наук.-практ. посіб. / за заг. ред. В. Г. Гончаренко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.
2. Кофанов А. В., Кобилянський О. Л., Кузьмічов Я. В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 280 с.
3. Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський, Г. С. Семаков. — К.: МАУП, 2001. — 216 с. — Бібліогр.: с. 211-212.
4. Криміналістика: підручник / [Берназ В. Д. та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Ф. Волобуєва ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х. : ХНУВС, 2011. - 665 с. : рис., табл. - (Бібліотека слідства та дізнання). - Бібліогр.: с. 639-648.
5. Криміналістика: Підручник / Кол. авт.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. — 4-е вид., перероб. і доп. — X.: Право, 2008. — 464 с.