Проектування кабельних ліній зв'язку на залізницях

 

 

 

 

 

Кафедра "Транспортний зв'язок"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

 

«Проектування кабельних ліній зв'язку на залізницях»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 

Заочного  відділення

Факультету  АТЗ 

Перевірив:

доцент

Радионов С.В.

 

 

 

 

 

 

2012 

Зміст

 

Завдання  на курсовий проект 3

Вступ……………………………………………………………………………….8

1 Магістральний,  дорожній і відділковий зв'язок 9

2 Проектування  кабельної лінії зв'язку на  основі електричного кабелю 12

2.1 Організація відділкового зв'язку  і кіл автоматики по кабельній  лінії 12

2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам 16

2.3 Розрахунок індуктованих впливів  тягових мереж змінного струму 18

2.3.1 Розрахунок небезпечних  впливів 18

2.3.2 Розрахунок заважаючих  впливів 22

3 Проектування  магістральної кабельної лінії  зв'язку на основі 

оптичного кабелю 24

3.1 Вибір типу і ємності оптичного  кабелю 24

3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання 27

3.3 Розрахунок швидкодії системи 31

Висновок………………………………………………………………………….32

Список літератури 33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання  на курсовий проект

Варіант-42

1 На заданій двоколійній ділянці  залізниці А-К (рисунок 1) з електротягою  змінного струму напругою 25кВ  передбачити будівництво кабельної  магістралі.

 

Рисунок 1

2 Передбачити організацію дальнього  (магістрального і дорожнього) зв'язку  по волоконно-оптичному кабелю, а  відділкового оперативно-технологічного — по електричному кабелю. Задане число каналів дальнього зв'язку наведене в таблиці 1.

Таблиця 1 — Число каналів дальнього зв'язку

Види зв'язку	Число каналів
Магістральний	380
Дорожній	100

Види і число кіл відділкового оперативно-технологічного зв'язку передбачити у відповідності з вимогами ПТЕ.

Початок усіх кіл відділкового зв'язку на станції А, а закінчення - на станції К. Кожний з видів відділкового зв’язку організується по окремому ланцюгу.

Для роботи приладів СЦБ передбачити 6 двопровідних кіл.

3 Схеми  організації зв'язку і відгалужень  від кабельної лінії достатньо  навести для одного перегону  А-Б.

4 Розрахунок  небезпечної напруги в жилах  кабельної лінії зв'язку виконати  тільки для примусового режиму  роботи тягової мережі.

5 На перегоні  Г-Д залізничну лінію перетинає  судноплавна ріка глибиною 6м,  через яку прокладений нерозвідний  залізничний міст. Ширина ріки  та інші відомості про ділянку  А-К наведені в таблицях 2 і  3.

6 Розміщення  і найменування об'єктів зв'язку  і СЦБ на перегоні А-Б наведене  в таблиці 4.

 

Таблиця 2 — Відомості про ділянку А-К

Варіант (передостання цифра шифру  або номера за списком)	Відстань між осями станцій, км									Шири-на ріки, м
	А-Б	Б-В	В-Г	Г-Д	Д-Е	Е-Ж	Ж-З	З-І	І-К
4	9	11	11	18	11	7	13	6	10	160

Таблиця 3 — Розрахункові величини електромагнітних впливів на кабельну лінію

Найменування величин
Еквівалентний впливаючий струм визначальної гармоніки, А	3,0
Провідність ґрунту, мСм/м	30
Число електрово-зів, які одночасно знаходяться в ме-жах плеча живлення	6

7 Віддалення об'єктів зв'язку  і СЦБ від найближчої рейки  залізничної колії:

• пост ЕЦ, пасажирський будинок, пункт зупинки, черговий пост контактної мережі — 35м;
• тягова підстанція — 50м;

 

 

Таблиця 4 — Розміщення об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б

 

Ординати об'єктів		Найменування об'єктів за варіантами (передостання цифра шифру або  номери за списком)
Км	м	4
79	000	ЕЦ(п)
79	350	ТП(л)
79	450	ШН(п)
80	500	РШ-вх(л)
82	000	РШ-с(л)
82	010	РШ-АСП(п)
82	020	Пб(п)
83	000	РШ-с(п)
83	700	РШ-с(п)
83	715	ПСКЦ(л)
85	400	РШ-с(л)
86	800	РШ-вх(п)
88	000	ПЗ(п)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітки: 1 Скорочення в назвах об'єктів  зв'язку і СЦБ: ЕЦ — пост ЕЦ; ЧПКМ — черговий пункт дистанції контактної мережі; П — житловий або службовий  будинок служби шляху; ПБ — будка  чергового по переїзду (переїзд, що охороняється); РШ-ВХ - релейна шафа вхідного світлофора станції; РШ-С —  релейна шафа прохідного світлофора; РШ-АПС — релейна шафа автоматичної переїзної сигналізації; ШН квартира електромеханіка СЦБ або зв'язку; ТП — тягова підстанція; ПСКЦ — пост секціонування контактного ланцюга; ОП —пункт зупинки приміських поїздів; ПЗ — пасажирський будинок.

Літера  л або п, означена в дужках поруч  з назвою об'єкта, означає розташування об'єкта з лівої або правої сторони  залізничної колії по лічбі кілометрів.

2 Ординати  об'єктів вказують відстань від  кінцевого пункту кабельної магістралі.

 

• будка чергового по переїзду, пост секціонування контактної мережі — 5м;
• лінійно-шляховий будинок, квартира електромеханіка — 100м;
• релейна шафа сигнальної точки автоблокування або переїзної сигналізації — 3м;

8 Ґрунт  на ділянці м'який (I група). Кліматичні  умови —помірні.

9 На ділянці  А-К для регулювання руху поїздів  передбачене автоблокування, станції  обладнані електричною централізацією.

Для електроживлення  приладів СЦБ вздовж залізниці з  правої сторони в напрямку збільшення кілометражу на відстані 20м від  рейки прокладена трифазна високовольтна  лінія автоблокування напругою 10кВ.

10 Розміщення  ОРП передбачається на станціях  А, Д, і К. Підсилювальні пункти  оперативно-технологічного зв'язку  розташовуються на станціях ділянки  з урахуванням допустимої відстані  між ними (16…25км). НРП слід розташовувати  безпосередньо на трасі кабельної  магістралі згідно з розрахунками.

11 Тягові  підстанції розташовані на станціях  А, Д і К.

 

Вступ

Кабельні  лінії мають високу експлуатаційну надійність і дають можливість організації  всіх видів зв'язку і каналів передачі інформації, необхідних для управління процесом перевезення на залізницях.

Кабельні  лінії зв'язку будують: при електрифікації залізниць за системою змінного струму як основну міру захисту ланцюгів зв'язку, автоматики і телемеханіки від впливів тягової мережі; замість  повітряних ліній зв'язку; при будівництві  автоматичного блокування і диспетчерської централізації; при електрифікації залізниць за системою постійного струму і будівництві додаткових головних шляхів, коли реконструкція повітряних ліній економічно недоцільна; та на залізницях магістрального значення, що знов будуються.

Залізнична  мережа зв’язку представляє собою  складний комплект ліній зв’язку  й апаратури передачі, що забезпечують виконання основних функцій управління технологічними процесами на залізниці. Структура мережі зв’язку сформувалася на основі розвитку залізничної мережі з урахуванням потреби в оперативному інформуванні забезпеченні процесу  управління вантажними і пасажирськими  перевезеннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Магістральний,  дорожній і відділковий зв'язок

Зв'язок на залізничному транспорті побудований  по ієрархічному принципу, що відображає структуру управління залізничним  транспортом. Першим верхнім рівнем є Державна адміністрація залізниць  України, другим — управління залізниці, третім — відділення залізниці і  четвертим — станції.

У відповідності  з такою структурою залізниці  оснащені магістральним, дорожнім, відділковим і станційним зв'язком.

Канали  магістрального зв'язку зв'язують Адміністрацію  залізниць і управління залізниць, а також управління залізниць  між собою. Канали дорожнього зв'язку зв'язують управління і відділення однієї залізниці. Магістральний і  дорожній зв'язок організують здебільшого  за допомогою волоконно-оптичних ліній  із застосуванням відповідної апаратури  ущільнення.

Відділковий зв'язок призначений для організації оперативної роботи залізниці і забезпечує постійний телефонний зв'язок з усіма роздільними пунктами і житловими будинками лінійних робітників. Залізничні лінії оснащені такими видами відділкового телефонного зв'язку: поїзним диспетчерським (ПДЗ), енергодиспетчерським (ЕДЗ), вагонно-розпорядчим (ВГЗ), службовим зв'язком електромеханіків (ЗЕМ), постанційним (ПЗ), лінійно-шляховим (ЛШЗ), диспетчерським по розподілу місць на пасажирські поїзди (ДБК), поїзним міжстанційним (МЖЗ), перегінним (ПГЗ), поїзним радіозв'язком (ПРЗ), зв'язком переїзду, який охороняється (Пр-зд).

Деякі з  цих видів зв'язку вимагають виділення  їх на перегонах. Відділковий зв'язок організують здебільшого з використанням електричного кабелю з виділенням окремого фізичного ланцюга для кожного виду зв'язку.

Відділковий зв'язок, як правило є груповим, в ланцюги якого

включаються до 20 телефонів.

Згідно  з ПТЕ, для організації для  організації відділового оперативно-технологічного зв’язку на заданій дільниці необхідні  наступні види зв’язку йавтоматики:

Поїзний диспетчерський зв'язок(ПДЗ) - використовується для переговорів поїзного диспетчера з усіма роздільними пунктами, що входять в ділянку, що обслуговується ними. Перші розміщаються при відділені дорого, другі – у приміщеннях чергових по станції, операторів і чергових по депо.

Енергодиспетчерський зв'язок(ЕДЗ) – для оперативного керування подачею електроенергії в контактну мережу. У ланцюг ЕДЗ включають : енергоділянку, тягові підстанції, чергові пункти, пости секціонування і пункти угрупування перемикачів.

Вагонно-розпорядницький  зв'язок (ВГЗ) – для службових  переговорів працівників відділення дороги зі станціями з питань стануц вагонного парку, а також для зв’язку нарад. Організований за схемою ПДЗ. У ланцюг ВГЗ включають проміжні пункти, розташовані в приміщені чергового по станції.

Службовий зв'язок електромеханіків (ЗЕМ) – для  оперативного керівництва лінійними  працівниками в дистанції сигналізації та зв’язку. Зорганізується за принципом  ПДЗ. Розпорядницьку станцію встановлюють в ЛАЗі при дистанції сигналізації та зв’язку, а проміжні пункти – у релейних приміщеннях і на квартирах лінійних працівників.

Постанційний  зв'язок (ПЗ) – для переговорів  працівників роздільних пунктів  між собою. Забезпечує вихід каналів  дорожнього зв’язку до цих пунктів. У ланцюг ПЗ включаються апарати чергових по станціях, тягових підстанцій і квиткових кас зупиночних пунктів. Кількість апаратів не повинна перевищувати 15.

Лінійно-шляховий зв'язок (ЛПЗ) – для здійснення оперативного керівництва лінійними працівниками на дистанції шляху і переговорів  лінійних працівників між собою. Він організований в межах  дистанції, за принципом ПЗ. У ланцюг ЛПЗ входять апарати начальника дистанції, апарати дорожніх і бруківок майстрів, бригадирів колії, ділянки яких вимагають спостережень, чергових по станції.

Диспетчерський  зв'язок по розподілу місць на пасажирські  потяги (ДБК) – для передачі інформації про наявність місць у потягах далекого прямування в квиткові каси транзитних станцій. Організований за принципом ПДЗ.

Поїзний міжстанційний зв'язок (МЖЗ) – для  переговорів чергових суміжних розподільних пунктів з питань руху потягів. Ланцюг МЖЗ має рівнобіжні відгалуження в релейні шафи на перегонах і  в будки на переїздах без установки  телефонного апарата.

Перегінний  зв'язок (ПГЗ) – дає можливість лінійним працівникам, що знаходяться на перегоні вести переговори з черговим по станції, з єнерго- і поїздним диспетчером, а також з дистанцією сигналізації і зв’язку. Ланцюг ПГЗ заводять у релейні шафи автоблокування, установленні на перегонах і у вхідних сигналів, у будки на переїздах, у пункти зупинки і лінійно-шляхові будки, що включають в ланцюг ЛПС.

Поїзний радіозв’язок (ПРЗ) – всі ділянки  повинні бути обладнані ПРЗ у  КВ і УКВ діапазонах. ПРЗ КВ –  діапазону повинен забезпечувати  надійний двосторонній зв'язок машиністів поїзних локомотивів: з поїзним  диспетчером у межах усієї  диспетчерської дільниці, з черговими  найближчих станцій, що обмежують перегін, з машиністами зустрічних і вслід локомотивів, що йдуть, що знаходяться на одному перегоні.