Види реферативних видань

Залежно від характеру інформації і цільового призначення інформаційні видання поділяються на:

- бібліографічні

- реферативні

- оглядові.

Бібліографічні – видання, що включають лише бібліографічні дані про документи, а також в окремих випадках анотацію.

Реферативні видання відрізняються тим, що поруч із бібліографічними відомостями подається короткий виклад змісту документів.

Реферат – короткий виклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для першопочаткового ознайомлення з документом, книгою й доцільність звернення до нього.

Функції реферативних видань:

• інформативна
• науково-комунікативна
• орієнтовна
• оціночна (реферуванню підлягають не всі первинні документи, а лише ті, які містять цінну наукову, технічну або іншу інформацію).

На сьогоднішній день існують такі види реферативних видань:

1. реферативний журнал
2. реферативний збірник
3. експрес інформація
4. інформаційний листок

Реферативний журнал – періодичне видання журнальної або карткової форми, що містить реферати опублікованих первинних документів.

Реферативний збірник – містить реферати одного документа, опубліковані матеріали можуть бути періодичними, неперіодичними й тривалими.

Експрес-інформація – періодичне видання журнальної або листової форми, що містить розширені реферати найбільш актуальних опублікованих та неопублікованих вітчизняних та зарубіжних документів, що потребують оперативного доведення.

Інформаційний листок – неперіодичне видання, у якому міститься реферат, що відображує інформацію про передове досягнення.

 

2.2 Редакторська підготовка реферативних  текстів

 

Робота редактора над реферативним виданням складається з декількох етапів:

1. Оцінка вибору типу реферату
2. Аналіз змісту й структури
3. Оцінка обсягу, мови й стилю
4. Формування основної частини
5. Видавниче оформлення

Залежно від цільової й адресної спрямованості реферати можуть бути інформативні та індикативні.

Інформативні – реферати, у яких викладено основний зміст первинних документів. Домінує інформативність. Інформативні реферати включають фактографічну інформацію, служать джерелом даних про наукові факти.

Індикативні – реферати, у яких вказується лише на те, що і як розглядається у тому ж документі. Домінує описовість, індикативність. Індикативні реферати вказують на основні аспекти змісту первинних документів, дають характеристику ступеня розробки даних, новизни, повноти висвітлення у першоджерелі.

У реферативному виданні можуть бути опубліковані реферати, що містять інформацію, яка стосується одного першоджерела або декількох першоджерел.

Це дозволяє виділити реферати:

• монографічні – одноджерельні, що складаються на основі одного первинного документа;
• зведені – містять відомості з ряду первинних документів з однієї теми, викладені у вигляді зв’язного тексту. Зведені реферати публікують в реферативних збірниках;
• аспектні – складаються на основі одного або декількох структурних елементів (розділів, частин, глав) першоджерела.

За обсягом реферати бувають короткі (обсяг встановлений ГОСТом 7.9.-95) і розширені, обсяг яких не регламентується, він може складати 10-15%, або в середньому 1/8 обсягу першоджерела. Розширені реферати публікуються в експрес-інформації, а також в реферативному журналі із суспільних наук, культури, мистецтва.

Абсолютна більшість рефератів має текстову форму. Текстовими слід вважати й ті реферати, у яких поруч із текстом наводяться ілюстрації, таблиці, формули.

Задача редактора полягає в тому, щоб встановити змістову відповідність реферату й першоджерела. Для вирішення даної задачі застосовуються критерії семантичної адекватності (для оцінки точності реферування) і семантичної еквівалентності (для оцінки ступеня повноти відображення змісту першоджерела в рефераті).

Семантично адекватним вважається такий реферат, у якому в скороченій формі, але без інтерпретацій відтворюється основний зміст документа. Додаткова інформація довідкового або оціночного характеру, що вводиться до реферату, не повинна впливати на його змістову відповідність реферованому документові.

Семантично еквівалентним вважається реферат, що містить усю інформацію по першоджерелу. Однак такого реферату бути не може, оскільки реферування обов’язково пов’язане з певною втратою інформації [9, 259]. Ці втрати поділяються на три групи:

1. Втрати навмисні, виправдані (коли заради короткого викладу в рефераті свідомо відмовляються від частини інформації першоджерела, як правило, ця інформація несуттєва).

2. Втрати  навмисні, невиправдані (референт в  силу суб’єктивних поглядів або  незгоди з автором уникає важливі  в плані науки та практики  дані).

3. Втрати навмисні, невиправдані (як наслідок помилок, допущених в результаті неправильного розуміння матеріалу).

Смислова відповідність реферату першоджерелу оцінюється методом порівняння їх за основними смисловими аспектами. Смислові аспекти, що заслуговують відображення в рефераті, можуть бути наступні:

1. Для  описових текстів (для технічних  наук):

- предмет  опису

- його  призначення

- сфера  застосування

- ким  і де розроблений

- конструкція

- технічні  та експлуатаційні характеристики

- ефективність  використання

- економічні  дані.

2. Для  розповідних (гуманітарних):

- предмет, подія, явище

- характеристика

- час  і місце дії

- умови  подій

- результат

- висновки

Редактор при підготовки реферативного тексту до публікації також має оцінювати реферат з погляду його структури.

Реферат складається з трьох частин:

• заголовок
• власне реферативна частина
• довідковий апарат.

Заголовок складається з власне заголовку та бібліографічного опису першоджерела.

Власне заголовок не співпадає із заголовком реферованого документу. Якщо заголовок реферату співпадає із заголовком першоджерела, а також у випадку іноземного першоджерела, бібліографічний опис наводиться повністю слідом за заголовком реферату.

Власне реферативна частина. Включає в себе основну інформацію, отриману шляхом аналітико-синтетичної переробки змісту першоджерела. Однак порід із текстом, вона може містити формули, таблиці, ілюстрації. Важливим для редакторської оцінки є питання – із чого починати виклад власне реферативної частини. У рефераті із суспільних наук, культури, мистецтв на початок реферату вводяться довідкові дані, у природничих науках починають із назви проблеми, що вирішується, наукової задачі, теми. Для рефератів, у яких описуються вироби, технологічні процеси, методи дослідження, характерним є початок, у якому вказується призначення предмету опису [13, 86].

При оцінці об’єму власне реферативної частини, редактор спирається на ГОСТ 7.9-95. Реферат і анотація за цим ГОСТом повинні мати обсяг до 850 знаків.

Довідковий апарат. До довідкового апарату відносять індекс УДК, шифр реферату, довідки про наявність таблиць, ілюстрацій, посилання референта або редактора.

Робота редактора над мовою та стилем. Текст реферату відрізняється високою термінологічністю. Використовувана термінологія повинна бути стандартизованою. Дещо по-іншому використовуються терміни в суспільних науках. Наукові твори з суспільної області знань характеризуються термінологічною синонімією й невпорядкованістю термінів. Тому у випадку багатозначності термінів, редактору варто роз’яснити їх значення з яким ці терміни використовуються в авторському мовленні. Термін або беруть у лапки, або користуються посиланням типу „за термінологією автора”, „за визначенням певної особи”. Більшої уваги редактора вимагає оцінка граматико-стилістичних засобів викладу. Речення повинні бути простими, завершеними. Іноді замість викладу основних даних обмежуються коротким узагальненням змісту першоджерела, використовуються фрази типу „детально описані”. Зайвими є слова, які на початку реферату дублюють його заголовок або передують основному тексту словами типу „у статті розглядається”, вставні слова і слова такого типу, як „відрізняється тим, що”, „вказується, що”, „автор стверджує, що”. „на думку автора”. Початкова фраза виконує свою функцію лише тоді, коли безпосередньо пов’язана із заголовком реферату, доповнює його [1, 27].

Велике значення з погляду лаконічності мови мають позатекстові засоби (формули, таблиці, абревіатури, буквені позначення, ілюстрації). Формули включають до реферату в тому випадку, коли обійтися без них неможливо, або якщо вони виражають основний результат реферованого документа. Оцінюючи використані в рефераті абревіатури та інші текстові скорочення, редактор має звернути увагу на те, наскільки ясним є їхній зміст із урахуванням контексту. Назви закладів, фірм, організацій, прізвищ подають у рефераті мовою оригіналу, за виключенням загальновідомих (ЮНЕСКО). Разом із тим, ГОСТ 7.9-77 допускає наводити поруч із величинами прийнятої системи одиниць значення величин у першоджерелі.

Після завершення роботи над окремими рефератами перед редактором стоїть задача систематизації та оформлення матеріалів. Ця робота пов’язана з формуванням і редагуванням апарату видання.

 

2.3 Реферативні тексти в системі інформаційних ресурсів країни

 

Інформаційні ресурси — це документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах та ін.).

Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація, яка є загальноприйнятою формою обміну науковими досягненнями та спілкування вчених в усьому світі, допомагає зорієнтуватия у потоці наукової літератури, одержати найновіші відомості щодо наукових досліджень з певних галузей знання.

Світовий досвід. У світі існує велика кількість реферативних видань і в друкованому (реферативні журнали), і в електронному вигляді (бази даних на CD-ROM, бази та банки даних, які функціонують на Web-сайтах та ін.), перевагою яких є наявність гнучкого пошукового механізму. Найпопулярніші з них:

• "Biological Abstracts" — реферативний журнал з біології та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Інформаційна служба з біології BIOSIS, США. Виходить щомісяця.
• "Chemical Abstracts" — реферативний журнал із хімії та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює American Chemical Society (США). Виходить щотижня.
• "Computer & Control Abstracts" — реферативний журнал з питань кібернетики, комп'ютерного програмування, теорії контролю, інформатики та документознавства, підготовку якого здійснює Institution of Electrical engineers (США). Щорічно опрацьовується близько 110 тис. публікацій. Виходить щомісяця.
• "Computer and Information Systems Abstracts Journal" — реферативний журнал з питань організації комп'ютерних та інформаційних систем, програмування, комп'ютерної математики, використання комп'ютерної техніки у різних галузях, підготовку якого здійснює Cambridge Scientific Abstracts. Виходить щомісяця.
• "Electrical & Electronic Abstracts" — реферативний журнал з питань електроніки та електротехніки (електронні матеріали та мережі, напівпровідникова техніка, електричні матеріали, енергетичні системи та апарати), а також суміжних наук. Підготовку його здійснює Institution of Electrical Еngineers (США). Щорічно опрацьовується близько 140 тис. публікацій. Виходить щомісяця.
• "F & S plus TEXT. Internatiоnal" — БД з економіки. Виробник — Information Access Company. Опрацьовується понад 1 000 видань з питань індустрії, бізнесу, розвитку промисловості, прикладних технологій. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутими рефератами або повними текстами статей.
• "Index Medicus" – реферативний журнал з медицини, підготовку якого здійснює Національна медична бібліотека США.
• "Math Sci Disk" — БД з математики та суміжних дисциплін: статистики, економетрії, фізики, біології, комп'ютерних наук та ін. Виробник — Американське математичне товариство. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутими рефератами.
• "Mathematical Reviws" — реферативний журнал з математики та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Американське математичне товариство.
• "Medline" — база даних з медицини. Виробник — Національна медична бібліотека США. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутими рефератами.
• "PsycLIT Journal Articles" — БД з психології, підготовку якої здійснює Американська психологічна асоціація. Опрацьовується понад 1 300 наукових журналів 27 мовами з 50 країн світу. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутими рефератами.
• "Solid State & Superconductivity abstracts" — реферативний журнал з питань атомної й молекулярної фізики, фізики конденсованих систем, ядерної фізики, фізики напівпровідників, математичної фізики, підготовку якого здійснює Cambridge Scientific Abstracts.
• "Physics Abstracts" — реферативний журнал з фізики та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Institution of Electrical Engineers (США). Щорічно опрацьовується близько 190 тис. публікацій.
• реферативні бази даних Всеросійського інституту наукової та технічної інформації (ВІНІТІ), які містять описи більше 15-ти млн. першоджерел та є доступними для пошуку в мережі Internet; електронний реферативний журнал та реферативний журнал (багатогалузевий) у друкованій формі.
• реферативні та бібліографічні видання Інституту наукової інформації з суспільних наук Російської академії наук (ІНІСН РАН) у традиційній (друкованій) формі, а також у вигляді БД (на CD-ROM та в мережі Internet) з суспільних та гуманітарних наук.