Львівський книжковий форум як форма популяризації книжкової продукції

Метою будь-якого ярмарку є надання його учасникам можливості презентувати матеріальні приклади власного виробництва, показати раніше не відомі удосконалення та досягнення технічного характеру для того, щоб укласти вигідний торгівельний договір [9, с. 63].

В широкому значенні виставка – це публічна демонстрація досягнень у різних сферах діяльності людей, яка проводиться з ознайомчою метою. А якщо говорити про книжкову виставку, то, зрозуміло, що предметом демонстрації будуть саме книги – продукт видавничої діяльності. З цього й випливає суттєва різниця досліджуваних явищ: ярмарок проводиться загалом задля отримання прибутку, а виставка має на меті лише показ результатів людської діяльності.

Виставкова робота займає провідне місце в організації 
бібліотечно-інформаційної діяльності, бо саме книжкова виставка є надійним засобом розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки, її візитною карткою, відображаючи її стиль і творчі можливості персоналу.

І саме з погляду бібліотечної діяльності можна виділити такі основні  види виставок:

• авторська виставка;
• виставка-вікторина;
• виставка-кросворд;
• виставка-дискусія;
• виставка до знаменних та пам’ятних дат;
• виставка-діалог;
• виставка з актуальних проблем;
• виставка-інсталяція;
• виставка-конкурсне;
• виставка нових надходжень;
• виставка однієї книги (журналу, газети, публікації);
• виставка-рейтинг;
• виставка-словник;
• виставка-хобі;
• виставка-експозиція;
• віртуальна виставка;
• жанрова виставка;
• персональна виставка [6].

Перші книжкові ярмарки з’явилися  у XV столітті в Німеччині й проходили  в складі універсальних торговельних ярмарків. До середини XX століття вони не мали самостійного характеру в  зв’язку з недостатньо розвиненою міжнародною книжковою торгівлею  та політико-економічною ситуацією  того часу. На початку XX століття виникла  необхідність знайомства різних книжкових  культур одна з одною. Й тоді цю функцію почали виконувати міжнародні книжкові виставки: Міжнародна виставка друкарства та графіки 1914 року в Лейпцигу, Міжнародна книжкова виставка у Флоренції 1922 року тощо. Це були свого роду прообрази  сучасних міжнародних книготорговельних ярмарків [18].

Після закінчення Другої світової війни змінилася політична карта  світу, що спричинило переформовування суспільно-політичного ладу в багатьох країнах світу. Й тому більшість  самостійних міжнародних книжкових  ярмарків почали свій відлік з 50-х–70-х рр. XX століття: Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок (1949 рік); Лейпцизький книжковий ярмарок (розпочав роботу в 1949 році, але статус міжнародного отримав тільки в 1990 році); Варшавський міжнародний книжковий ярмарок (1956 рік); Лондонський міжнародний книжковий ярмарок (1971 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Белграді (1956 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Сінгапурі (1969 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Сан-Паулу (1970 рік); Московський міжнародний книжковий ярмарок (1977 рік). Цей період можна назвати розквітом міжнародних книжкових ярмарків [18]. Перераховані книжкові ярмарки міжнародного статусу продовжують існувати й вдало реалізовувати свою роботу й у наші дні.

Щодо історії виставок, то цей спосіб розповсюдження книжкової  продукції веде свій початок від  французьких музеїв, котрі започаткували  Джуліо Мазаріні та Жан-Батіст Кольбер  – відомі політичні діячі XV століття. Але першою виставкою, яка за всіма ознаками найбільше відповідала сучасному її значенню, стала «Ecole des beaux arts», що пройшла у 1763 році. Саме на її основі почали організовувати власні виставки такі європейські міста, як Дрезден (1765), Берлін (1786), Мюнхен (1788) та інші [9, с. 64].

Порівнявши ефективність роботи ярмарку та виставки, В. Кулаковська робить такі висновки: якість рекламного контакту з цільовою аудиторією на виставці найвища в порівнянні з іншими засобами просування; при цьому частота і розмір цільової аудиторії досить високий за умови правильного вибору виставки. Але ярмарки є більш вигідними для продавців через можливість не тільки досягнення рекламних, маркетингових цілей, а ще й суттєвого збільшення кількості реалізованого товару, що покриває не тільки технічні витрати, а й дає можливість отримати прибуток [9, с. 64].

Україна також проводить  свої ярмарки та виставки, але, звісно, не може конкурувати з іншими містами, що вже мають немалий досвід у  цій справі. До того ж сьогодні в  Україні не існує чіткої ідентифікації  понять «ярмарок» та «виставка». Тому найбільш поширеним стає поняття  «ярмарок-виставка», яке активно  використовується в книжковій справі зокрема.

Об’єднуючи основні характеристики ярмарки та виставки, можна підсумувати, що книжковий ярмарок-виставка – це експозиція книжкової продукції всіх напрямків вітчизняними та зарубіжними видавництвами з метою досягнення маркетингових, рекламних та збутових цілей [9, с. 64].

Розглядаючи класифікацію ярмарок-виставок, можна виділити такі основні критерії:

• за складом учасників, місцем проведення й економічному значенню: регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні;
• за термінами й способами проведення: короткострокові 
  (соло-виставки), пересувні та постійні [9, с. 63].

Таким чином бачимо, що ярмарки  та виставки, які, об’єднуючи свої цілі та напрямки роботи, створюють майже  новий вид способу розповсюдження друкованої продукції – ярмарки-виставки, є одним із найпотужніших засобів промоції книги на вітчизняному ринку.

Як зауважує М. Тимошик, кожен ярмарок, а отже й ярмарок-виставка, підживлює в країні інтерес до книги, до читання, сприяє налагодженню контактів видавців, поліграфістів і книгорозповсюджувачів, заповнює ніші й прогалини у цій справі [20, с. 391]. Тому цілком закономірним буде той факт, що саме під час подібних заходів укладається найбільша кількість контрактів щодо реалізації та продажу книги на ринку.

Отже, як бачимо, промоція як ефективний спосіб формування сприятливої репутації автора та його видання – це важлива складова загального процесу реалізації книжкової продукції. Схожим за змістом є також поняття дистрибуції, який розуміють як сукупність чітко спланованих дій, що мають за мету організувати вдалий збут видавничого товару. Існують безліч видів промоції, які характеризуються різними особливостями, але одним з найефективніших залишається виставково-ярмаркова діяльність. Особливо це важливо для України, на території якої в останній час можна спостерігати значне збільшення кількості проведених ярмарок та виставок. Це говорить про те, що наша держава намагається удосконалити галузь видавничої справи та, можливо, навіть зробити її еталоном, за яким Україну будуть впізнавати за кордоном.

РОЗДІЛ 2

«ФОРУМ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ»

ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ПРОМОЦІЙНИЙ ЗАСІБ

2.1 «Форум видавців  у Львові»: мета, завдання та  особливості проведення

Національна виставка-ярмарок  «Форум видавців у Львові» – неприбуткова громадська організація, створена 1995 р. з метою об’єднання зусиль усіх зацікавлених осіб для сприяння розвитку українського книговидання, популяризації української книги й читання, підвищення культурного та освітнього рівня українських громадян [16].

«Форум видавців», як зазначає в своєму репортажі Олег Тимошик, – це не лише величезний книжковий ярмарок, що ставить за мету досягнення комерційних цілей, – це ще й абсолютно унікальний комплекс 
виставково-презентаційних заходів, який об’єднує аудиторію за читацькими інтересами [22, с. 10].

Окрім певної кількості рекламно-промоційних та 
культурно-просвітницьких заходів, щороку «Форум видавців» намагається виокремити проблемні моменти українського книговидання та створити можливі шляхи вирішення цих проблем [22, с. 10].

Як зазначає голова наглядової ради фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко, цінність цього заходу також  в тому, що «під час Форуму можна  почути дуже багато фактів та статистики стосовно позитивних та негативних аспектів сучасного книговидання в Україні» [22, с. 10].

Кожного року під час діяльності національної виставки-ярмарку «Форум видавців у Львові» проходить також низка інших подій та акцій, які безпосередньо прив’язані до вищеназваної події. Як приклад можна назвати спеціалізовану акцію «Форум видавців дітям» та фестиваль дитячого читання «Книгоманія». Президент ГО «Форуму видавців» Олександра Коваль так висловилася про значення подібних заходів, що супроводжують «Форум видавців»: «…Кожна з цих акцій є внеском в популяризацію читання, тому що читачі знайомляться з конкретними авторами, з конкретними книжками або ж обговорюють якісь цікаві проблеми на круглих столах і дискусіях» [22, с. 10].

Традиційно, національна  виставка-ярмарок «Форум видавців у  Львові» пройшла й в 2013 році. Цьогорічний Форум характеризується тим, що він є двадцятим, ювілейним [25].

Задовго до початку  роботи, ще у серпні офіційний сайт Форуму повідомляв, що удвадцяте національна виставка-ярмарок «Форум видавців у Львові» підтвердить, що:

• саме тут знаходиться епіцентр сучасного українського літературного процесу та книжкового бізнесу;
• це найбільший у світі ярмарок української книги;
• місто Львів, яке завдяки Форумові називають книжковою столицею України, з повним правом може претендувати на звання «Місто літератури ЮНЕСКО» [1].

Подаючи анонс ювілейного «Форуму видавців», електронні ресурси наводили такі факти про хід цього заходу, що допоможе проаналізувати очікування як організаторів, так і потенційних учасників та відвідувачів:

1. 5 000 000 проінформованих про «Форум видавців» в Україні та за кордоном;
2. 100 000 книжок привезуть учасники, з них майже 10 000 – це нові видання;
3. 50 000 очікуваних відвідувачів;
4. 10 000 осіб, які слідкують за новинами, що стосуються Форуму, в соціальних мережах: Facebook, YouTube, ВКонтакте;
5. 711 зареєстрованих учасників, з них: 362 автори, 220 видавців;
6. 380 акредитованих журналістів із 230 українських та іноземних ЗМІ;
7. 500 анонсів та інших публікацій в українських ЗМІ (станом на 3.09);
8. 150 волонтерів;
9. 408 книжок, номінованих на здобуття премії «Найкраща книга Форуму 2013», від 85 видавництв;
10. 771 захід у програмі;
11. 250 автограф-сесій;
12. 23 країни-учасники світу: Польща, Росія, Німеччина, Чехія, США, Канада, Білорусь, Грузія, Вірменія, Велика Британія, Франція, Данія, Латвія, Литва, Колумбія, Румунія, Сербія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Австралія, Каталонія й Нова Зеландія;
13. Вперше встановлений статус «Країна – Почесний Гість», який отримала Республіка Польща, представляючи програму, що включає 53 заходи;
14. 48 учасників у складі польської делегації;
15. Зірковий гість – всесвітньо визнаний філософ і культуролог Зигмунт Бауман (Zygmunt Bauman) [10].

Таким чином бачимо, що XX ювілейний «Форум видавців у Львові» – це надзвичайно велика кількість різноманітних заходів та проектів, кількість яких сягає не однієї сотні. Це вже дає підстави вважати, що промоційні заходи цього ярмарку досягли поставлених завдань. Події «Форуму видавців» були розкидані по різних локаціях у центрі Львова й відбувалися в кав’ярнях, ресторанах, театрах чи проти неба, хоча серцем Форуму як було, так і залишилось подвір’я палацу Потоцьких і Палац мистецтв. Вже звичною візитівкою при вході став зелений запорожець братів Капранових, на капоті якого були розкладені їхні книги (Додаток А) [23]. На кожен день був складений план, за яким і відбувалися всі події Форуму. З них наймасштабніші та найосновніші:

1. Львівський міжнародний літературний фестиваль – найбільший у Центрально-Східній Європі. Про це засвідчили 362 автори з України та 23 країн світу і 310 подій у програмі. Фестиваль очолив п’ятірку найкращих осінніх книжкових заходів світу за версією журналу «Forbes».

Найцікавішим проектом цьогорічного Літературного фестивалю стало відвідання Форуму почесним гостем – Польщею.

Головними заходами польської програми виступили такі:

• лекція Зигмунта Баумана «Невелике доповнення до довгої соціальної історії часу» (Додаток Б);
• презентація книжки Данути Валенси «Мрії і таємниці»;
• круглий стіл: «Польща і Україна в останньому десятилітті» за участі депутата ЄП Павла Коваля;
• презентація книги Кшиштофа Зануссі «Пора вмирати», демонстрація фільмів;
• круглий стіл «Вплив мас-медіа на розвиток суспільства» за участі Яцка Жаковського, Матвєя Ганапольського, Володимира Мостового й Андрія Куликова.

2. Поетичний потяг Чернівці – Львів спільно з «Meridian Czernowitz».

9 вересня з Чернівців до Львова  вирушив потяг №136 з поетами з 16 країн світу на борту. Рівно о 15:51 у потязі розпочались поетичні читання, а 10-15 вересня ці читання продовжились на заходах XX Форуму видавців.

3. Фокусна тема ювілейного Форуму – «Жінка у світі, що змінюється», на яку організаторів надихнула Ольга Кобилянська – письменниця, яку називають першою українською феміністкою і 150-річчя з дня народження якої відзначається цього року. «Жіноча» програма налічувала 19 заходів, серед них: «Історії жінок і жінки в історії», «Авторка і героїня. Жінка в українській літературі», «Жінка в українській освіті», «Жінка-керівник або Чоловічий погляд на управління в культурі».
4. Фестиваль «Контекст-2» – продовження програми створення, підтримки й розвитку інфраструктури, яка обслуговує літературний процес. Програму втілив ГО «Форум видавців» за підтримки Програми і³ 
   «Ідея – Імпульс – Інновація» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Якщо «Контекст-1» був присвячений менеджменту літературних подій, то програма «Контексту-2» зосереджена на літературній критиці й книжковій журналістиці. Лекції й майстер-класи провели найкращі літературні критики та журналісти з різних країн: Юстина Соболевська (Польща), Олександр Гаврілов (Росія), Олаф Кюль (Німеччина), Костянтин Мільчин (Росія), Татьяна Толстая (Росія), Ганс-Петер Куніш (Німеччина). Учасниками проекту стали 24 молоді журналісти, відібрані на спеціальному конкурсі.
5. Фестиваль «Трансліт» – наймасштабніший в Україні проект, спрямований на промоцію перекладацької діяльності. Основний захід фестивалю – публічна дискусія «Вулиця із двостороннім рухом: український переклад за останні 20 років», що відбувся в межах проекту «Book Platform» (за підтримки програми «Культура» Східного партнерства ЄС) за участі перекладачів, видавців, авторів, науковців та підсумував результати досліджень перекладів українською мовою, а також з української іншими мовами.
6. 9-та Молода Республіка Поетів – конкурс-фестиваль поезії молодих (до 25 років) авторів. На конкурс надійшли заявки від 99 поетів, а на 
   гала-концерті фестивалю, що відбувся 14 вересня, свої твори прочитали 10 призерів.
7. Ніч поезії та музики нон-стоп – найдавніший (з 1997 р.) і найпопулярніший (близько 2 тисяч відвідувачів) захід «Форуму видавців». До цьогорічної програми ввійшли: поезія Енріка Казасеса (Enric Casasses), Клауса Анкерсена (Claus Ankersen), Томаша Ружицького (Tomasz Rozycki), Еугеніуша Ткачишина-Дицького (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki), Юрка Іздрика, Галини Крук, Івана Малковича та ін. Співали музичні гурти «Pablopavo & Ludziki» (Польща), Ян Бедерман (Росія), «DrumТиАтр» та «Zapaska».
8. Урочистості з нагоди 20-річчя Форуму видавців у Львові, які відбулися 11 вересня у Львівській обласній філармонії за участі Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Богдана Здроєвського (Bogdan Zdrojewski), Посла Канади в Україні Троя Лулашника, голови Львівської обласної ради Петра Колодія, голови Львівської обласної державної адміністрації Віктора Шемчука, міського голови Львова Андрія Садового та інших офіційних представників. Заспівала «перша леді польського джазу» Ага Зар’ян (Aga Zaryan).
9. Урочиста церемонія вручення книжкової премії «Найкраща книга Форуму-2013» традиційно відбулася в перший день ярмарку (12 вересня) в Львівській обласній філармонії. На почесну премію у цьому році претендували 80 видавництв і 340 книжок. 20 лауреатів конкурсу отримали відзнаки й грошові премії. Преміальний фонд в цьому році склав 50 тисяч грн. Також були вручені традиційні нагороди від голови ЛОДА Віктора Шемчука, міського голови Львова Андрія Садового й партнерів «Форуму видавців» (Додаток В).
10. Видавничий бізнес-форум.