Логічні помилки в текстах журналістських видань

Приймаємо заявки на лікування від керівників господарств. ("Авангард", 13.10.2007. – С.4).

Амфіболія: поєднання "лікування від" (чого?) вимагає назви захворювання. В результаті виходить, що приймаються заявки на лікування від керівників господарств, як від захворювання. Точніше було б: Приймаємо заявки від керівників господарств на лікування працівників від алкоголізму.

За хороше навчання і виховання дітей батьки 20 учнів одержали подяки адміністрації школи. ("Авангард", 06.10.2007. – С.1).

Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять. Виходить, що батьків нагородили за навчання. Щоб уникнути двозначності, треба було написати так: За хороше навчання дітей і правильне їх виховання батьки 20 учнів отримали подяки від адміністрації школи.

 

2.2.4 Плеоназм

На цьому занятті ми знайомили з народним фольклором, на наступному будемо знайомити з етикетом… ("Авангард", 20.10.2007. – С.3). Плеоназм, фольклор – народне мистецтво; помилка викликана незнанням точного значення слова.

 

 

2.2.5 "Ламана метафора"

Радість життя так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки ж йому минуло років. ("Авангард", 13.10.2007. – С.4). "Ламана метафора", викликана неправильним вживанням форми слова. Краще було б уникнути слова минуло: Радість життя так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки йому років.

 

2.2.6 Розповідний алогізм

Якщо присмоктування кліща попередити не вдалося, необхідно його обережно видалити і обстежити безкоштовно на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічній лабораторії… ("Авангард", 06.10.2007. – С.4).

Однорідні присудки видалити і обстежити повинні мати один підмет, але той, хто повинен видалити кліща – скоріш за все, його носій, - не зможе його дослідити – це повинен зробити спеціаліст. Це розповідний алогізм. Слово безкоштовно – зайве у цьому контексті. Крім того, дієслово попередити означає "відвести раніше, видалити", тобто попередити можна те, що реально очікується, але не можна попередити укус кліща – його можна уникнути. Краще було б написати так: Якщо ви виявили на собі кліща, обережно видаліть його і здайте на обстеження на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічну лабораторію… Аналіз проводиться безкоштовно.

Таким чином, у текстах районної газети "Авангард" зустрічаються як первинні, так і вторинні логічні помилки.

Для їх уникнення, вважаємо, редактору і автору слід уважніше працювати з текстами статей, ретельніше підбирати слова, щоб правильно і точно висловити думку.

 

Висновки

Проводячи дослідження, ми вивчили типи логічних помилок, познайомилися з їх класифікаціями, які пропонували різні автори, виявили помилки в публікаціях газети "Авангард".

Серед первинних логічних помилок найчастіше зустрічаються  логічні помилки на порушення  закону тотожності і порушення закону достатньої підстави. Такі помилки часто виявляються на рівні великого фрагменту тексту. Причини допущених помилок, на нашу думку, були недостатня інформованість, неточність термінології, що робить роздум розпливчатим, неконкретним. У будь-якому роздумі думки повинні бути внутрішньо пов’язані одна з одною, витікати одна з одної. Основні причини порушення чотирьох законів логіки виявлених нами в районній газеті можна сформулювати так:

1.  Причина порушення  закону тотожності – пропуск  смислового слова у висловлюванні.

2.  Причина появи алогічних  висловлювань – поєднання слів, одне з яких суперечить іншому.

3.  Часто порушення закону  виключення третього виявляється  в альтернативних ситуаціях, коли  висловлювання будується з опорою  на модель "або – або".

4.  Закон достатньої  підстави стосується зазвичай встановлення причинно-наслідкових відносин між частинами висловлювання. За неможливості співвіднести частини як причину і наслідок виникає алогізм.

Найбільш розповсюджені  вторинні логічні помилки в районній газеті – амфіболія і логічний стрибок. Логічний стрибок виникає  в основному через неправильне вживання конструкцій з прийменниками. Нагромадження логічних стрибків в одній фразі робить її нечіткою. Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять, двозначність.

Отже, кожен редактор повинен  знати закони логіки і володіти навичками  логічної правки тексту. Володіння  логічними прийомами аналізу  в ході редагування й авторедагування  – це не просто дотримування законів і правил формальної логіки, а творчий процес, який припускає у кожному випадку встановлення й оцінку зв’язків між логічним правилом – логікою думки – логікою події, що описується, - можливостями мови.

 

Список використаної літератури

1.  Абдуллин Р.Г. К  определению понятия "редактирование" // Книга. Исследования и материалы.  Сб. 37. – М.: Книга, 1978. – С. 39 – 41.

10.  Кондаков Н.И. Логический  словарь-справочник. Изд. 2-е, исправл.  – М., 1975. – 717 с.

11.  Красиков Ю.В. Теория  речевых ошибок. – М., 1980. – 298 с.

12.  Максимов В.И. Стилистика  и литературное редактирование. – М., 2007. – 814 с.

13.  Мильчин А.Э. Издательский  словарь-справочник. – М., 1998. – 511 с.

14.  Мильчин А.Э. Методика  редактирования текста. – М., 1980. – 493 с.

15.  Мильчин А.Э. Памятная  книга редактора. – М., 1988. –  436 с.

16.  Мучник Б.С. Человек  и текст. – М., 1985. – 196 с.

17.  Накорякова К.М. Литературное  редактирование: Общая методика  работы над текстом. Практикум.  – М., 2004. – 432 с.

18.  Накорякова К.М. Редактирование  материалов массовой информации. – М., 1994. – 294 с.

19.  Нилин П. Опасность  не там // Новый мир. – 1958. – № 4. – С. 93-94.

2.  Беззубов А.Н. Введение  в литературное редактирование. СПб., 1997.

20.  Одинцов В.В. Стилистика  текста. – М., 1980. – 282 с.

21.  Партико З.В. Загальне  редагування: нормативні основи: Навчальний посібник. – Л.: ВФ Афіша, 2006. – 416 с.

22.  Рахманин Л.В. Стилистика  деловой речи и редактирование  служебных документов. – М., 1997. –  391 с.

23.  Редактирование отдельных  видов литературы / Под ред. Н.М. Сикорского. – М., 1987. – 539 с.

24.  Рис О.В. Семь раз  проверь: Опыт путеводителя по  опечаткам и ошибкам в тексте. – М., 1977. – 203 с.

25.  Рождественская К.В.  За круглым столом: Записки редактора.

26.  Розенталь Д.Э. Справочник  по правописанию, произношению, литературному  редактированию. – М., 1994. – 656 с.

27.  Свинцов В.И. Логика. – М., 1987. – 305 с.

28.  Свинцов В.И. Смысловой  анализ и обработка текста. –  М., 1970. – 272с.

29.  Свинцов В.И. Смысловой  анализ и обработка текста. –  М., 1979. – 289с.

3.  Бельчиков Ю.А. Стилистика  и культура речи. – М., 2000. –  462 с.

30.  Сенкевич М.П. Стилистика  научной речи и литературное  редактирование научных произведений. Изд. 2-е, исправл. – М., 1984. –  319 с.

31.  Сикорский Н.М. Теория  и практика редактирования. –  М., 1980. – 362с.

32.  Сметанина С.И. Литературное  редактирование для журналистов  и специалистов по связям с  общественностью. СПб., 2003 – 203 с.

33.  Солганик Г.Я. Стилистика  текста. – М., 1997. – 514 с.

34.  Справочная книга  редактора и корректора. – М., 1985. – 265 с.

35.  Стилистика и литературное  редактирование / Под ред. проф. В.И. Максимова. – М, 2004. – 731 с.

36.  Чуковская Л.К. В  лаборатории редактора. – М., 1960. – 361 с.

37.  "Авангард", жовтень.  – 2007 р.

38.  Великий тлумачний  словник сучасної української  мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.

4.  Галь Н. Слово живое  и мертвое: Из опыта переводчика  и редактора. – М., 1987. – 167 с.

5.  Голуб И.Б. Конспект  лекций по литературному редактированию. – М., 2004. – 654 с.

6.  Доблаев Л.П. Смысловая  структура учебного текста и  проблемы его понимания. –  М., 1982. – 275 с.

7.  Дуцяк І. Логіка. –  Л.: Просвіта, 1996. – С. 75 – 81.

8.  Западов А.В. От  рукописи к печатной странице. – М., 1979. – 217 с.

9.  Колесников Н.П. Стилистика  и литературное редактирование.