Дослідити стан дотримання мовних норм редагування в районних газетах

Різновидом логічного  стрибка є неправильне вживання конструкцій з прийменниками крім, разом з, між іншими і подібними. Наприклад, (шлюбне оголошення в германській газеті (переклад)): Шукаю чоловіка. Ще молода. Зріст високий, талія тонка. У господарстві, крім того, є трактор.

На уроці  були присутніми бібліотекар, а також  Лідія Петрівна Соколова. ("Сільські обрії", 06.10.2012. – С.3).

Зв’язка а також говорить про те, що ряд повинен бути продовжений найменуваннями присутніх за професією, а не за іменами й іменами по батькові. Тут присутній так званий логічний стрибок, на думку О.М. Беззубова, - дуже велика помилка.

Заміна понять

На класних  годинах обговорювались проблеми "братів наших менших".

Проблема – це складне  питання, яке вимагає розв’язання. Заміна поняття: проблеми стоять не перед "братами нашими меншими" - тваринами, а перед людьми, тому не можна обговорювати "проблеми тварин", можна обговорювати проблеми їх виживання, збереження та ін.

Амфіболія

Призначені  відповідальні за роботу з дітьми з неблагополучних сімей, в обов’язки  яких входить забезпечення їх зайнятості. ("Сільські обрії", 27.10.2011. – С.3).

Важко зрозуміти, в чиї  обов’язки (дітей з неблагополучних  сімей чи відповідальних?) входить  забезпечення зайнятості, і чиєї саме зайнятості. Краще було б написати: Призначені відповідальні за роботу з дітьми з неблагополучних сімей. В обов’язки відповідальних входить забезпечення зайнятості цих дітей.

Плеоназм

До логічних дефектів мовлення О.М. Беззубов відносить мовленнєві надлишки на основі плеоназму: натовп людей, зжатий кулак, йти пішки. Вони стали штампами, і не так просто довести іншому авторові необхідність редагування таких словосполучень. Але можливий і такий комічний ефект, зрозумілий будь-кому: Він був у береті, нап’яленому на праве вухо голови (газета), Приймальний пункт з прийому склотари (вивіска).

Особливий тип плеоназму пов'язаний з неточним знанням значення іншомовного слова. Це вже великі помилки і грубі: своя автобіографія (авто і є своя), пам’ятний сувенір (сувенір – подарунок на пам'ять), період часу (період – проміжок часу), прейскурант цін (прейскурант – поточна ціна) тощо.

На цьому  занятті ми знайомили з народним фольклором, на наступному будемо знайомити з етикетом… ("Надросся", 20.11.2010. – С.3). Плеоназм, фольклор – народне мистецтво; помилка викликана незнанням точного значення слова.

"Ламана метафора"

Вище згаданий дослідник відмічає, що недбалість, приблизність слововживання – часте явище в газеті, яке розповсюджується й на газетну метафору. Він нагадує термін ламана метафора, який означає логічну не співвідносність двох метафор: Нехай акули імперіалізму не простягають до нас свої лапи (З газет 20х рр.)

Радість життя  так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки ж йому минуло років. ("Вісник Городищини", 25.02.2010. – С.4). "Ламана метафора", викликана неправильним вживанням форми слова. Краще було б уникнути слова минуло: Радість життя так і світиться у його очах, і зрозуміти неможливо, скільки йому років.

Розповідний алогізм

Якщо присмоктування кліща попередити не вдалося, необхідно  його обережно видалити і обстежити  безкоштовно на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічній лабораторії… ("Надросся", 06.11.2010. – С.4).

Однорідні присудки видалити і обстежити повинні мати один підмет, але той, хто повинен видалити кліща – скоріш за все, його носій, - не зможе його дослідити – це повинен зробити спеціаліст. Це розповідний алогізм. Слово безкоштовно – зайве у цьому контексті. Крім того, дієслово попередити означає "відвести раніше, видалити", тобто попередити можна те, що реально очікується, але не можна попередити укус кліща – його можна уникнути. Краще було б написати так: Якщо ви виявили на собі кліща, обережно видаліть його і здайте на обстеження на зараженість вірусом кліщового енцефаліту в бактеріологічну лабораторію… Аналіз проводиться безкоштовно.

Таким чином, у текстах районних газет  «Сільські обрії» , « Вісник Городищини», «Надросся» зустрічаються як первинні, так і вторинні логічні помилки.

Для їх уникнення, гадаю, редактору і автору слід уважніше працювати з текстами статей, ретельніше підбирати слова, щоб правильно і точно висловити думку.

 

 

ВИСНОВКИ

Проводячи дослідження, я вивчила види мовних норм та типи логічних помилок, познайомилися з їх класифікаціями, які пропонували різні автори, виявила помилки в публікаціях газет «Сільські обрії» , « Вісник Городищини», «Надросся».

Серед первинних логічних помилок найчастіше зустрічаються  логічні помилки на порушення  закону тотожності і порушення закону достатньої підстави. Такі помилки  часто виявляються на рівні великого фрагменту тексту. Причини допущених помилок, на мою думку, були недостатня інформованість, неточність термінології, що робить роздум розпливчатим, неконкретним. У будь-якому роздумі думки повинні бути внутрішньо пов’язані одна з одною, витікати одна з одної. Основні причини порушення чотирьох законів логіки виявлених мною в районній газеті можна сформулювати так:

1. Причина порушення закону тотожності – пропуск смислового слова у висловлюванні.
2. Причина появи алогічних висловлювань – поєднання слів, одне з яких суперечить іншому.
3. Часто порушення закону виключення третього виявляється в альтернативних ситуаціях, коли висловлювання будується з опорою на модель "або – або".
4. Закон достатньої підстави стосується зазвичай встановлення причинно-наслідкових відносин між частинами висловлювання. За неможливості співвіднести частини як причину і наслідок виникає алогізм.

Найбільш розповсюджені  вторинні логічні помилки в районних газетах – амфіболія і логічний стрибок. Логічний стрибок виникає в основному через неправильне вживання конструкцій з прийменниками. Нагромадження логічних стрибків в одній фразі робить її нечіткою. Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять, двозначність.

Отже, кожен редактор повинен знати мовні норми редагування,а також володіти навичками логічної правки тексту. Володіння логічними прийомами аналізу в ході редагування й авторедагування – це не просто дотримування законів і правил формальної логіки, а творчий процес, який припускає у кожному випадку встановлення й оцінку зв’язків між логічним правилом – логікою думки – логікою події, що описується, - можливостями мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов.     ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
2. Газети «Сільські обрії» , « Вісник Городищини», «Надросся».
3. Галь Н. Слово живое и мертвое: Из опыта переводчика и редактора. – М., 1987. – 167 с.
4. Голуб И.Б. Конспект лекций по литературному редактированию. – М., 2004. – 654 с.
5. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. – М., 1982. – 275 с.
6. Дуцяк І. Логіка. – Л.: Просвіта, 1996. – С. 75 – 81.
7. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. К., 1988;
8. Тимошик М. С. Історія видавничої справи: практ. посіб. / М.С. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2012. – 560 с.
9. Коваль А. П. Слово про слово. К., 1986;
10. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. А. Э. Мильчин. – М. : ОЛМА-Прес, 2003. – 560 с.
11. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М., 1980. – 493 с.
12. Мучник Б.С. Человек и текст. – М., 1985. – 196 с.
13. Накорякова К.М. Литературное редактирование: Общая методика работы над текстом. Практикум. – М., 2004. – 432 с.
14. Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. – М., 1994. – 294 с.
15. Нилин П. Опасность не там // Новый мир. – 1958. – № 4. – С. 93-94.
16. Одинцов В.В. Стилистика текста. – М., 1980. – 282 с.
17. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник. – Л.: ВФ Афіша, 2006. – 416 с.
18. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. К., 1976;
19. Рахманин Л.В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов. – М., 1997. – 391 с.
20. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. Н.М. Сикорского. – М., 1987. – 539 с.
21. Рождественская К.В. За круглым столом: Записки редактора.
22. Розенталь Д.Э. Справочник по правописанию, произношению, литературному редактированию. – М., 1994. – 656 с.
23. Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. – М., 1970. – 272с.
24. Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное
25. Сучасний тлумачний словник української мови / за редакцією                Дубічинського В. В. – К. : Грамота,2010. – 288 с.
26. Словники України – інтегрована лексикографічна система [Електронний ресурс] / В. А. Широков, І. В. Шевченко, О. Г. Рабулець, О. М. Костишин, М. М. Пещак.– К. : Український мовно-інформаційний фонд, 2001.