Чи є принципова різниця між поняттями «культура книги» та «мистецтво книги»?

Чи є принципова різниця між поняттями «культура книги» та «мистецтво книги»?

    Книга – явище унікальне. Її можна розглядати в безлічі аспектів – і як явище духовної культури, і як предмет матеріальної культури. Та книга – це не тільки інформація, це ще й пам’ятка історії, пам’ятка культури, пам’ятка книжкового мистецтва. Шанувальники книги, як правило, звертають увагу не лише на зміст і літературну майстерність автора, а й на художнє оздоблення книги та майстерність її виготовлення.

    Та чи є принципова  різниця між поняттями «культура  книги» та «мистецтво книги»? Щоб дати відповідь на це  питання потрібно спочатку з’ясувати  тлумачення цих термінів.

    Спостереження  свідчать:  праці  дослідників різняться тлумаченнями поняття «культура видання».  Актуальні  пошуки  Н.  Зубко  резюмує таким  чином:  «Розуміння  культури  книги  сучасними дослідниками здебільшого трактується як  гармонійна  єдність  змісту  й  форми  та  пов’язується або з якістю авторського (основного) тексту, поглибленого елементами науково-довідкового апарату, або з якісним художнім оформленням та поліграфічним  виконанням  (при цьому  увиразнюються  мистецькі  акценти  книготво-рення), або ж беруться до уваги усі чинники загалом».

    Щодо терміна  «мистецтво книги», то В. Барикін у своїй статті «Культура книги» зазначав: «Мистецтво книги – синтетично-просторове мистецтво, яке формує книгу як цілісний художньо-осмислений предмет, наділений функціональними і технічними якостями, які тісно пов’язані з образністю. Тобто елементи власне художні (зображальні, символічні, декоративні) взаємодіють з конструктивно-технічними та знаковими. При цьому самі способи виробництва книги, технічні засоби відтворення і розмноження текстів та зображень виявляються в ній художньо значущими.

Книга може стати повноцінним  твором мистецтва і за допомогою художньої організації одних тільки її функціонально-технічних елементів».

    Ознайомившись  із значеннями даних термінів  можна побачити, що вони нерозривно  доповнюють один одного. Такої  думки додержуються і деякі науковці (В. Ляхов, А. Гончаров, О. Панченко, В. Васильєв, М. Кукушкіна), більше того вони ці терміни ототожнюють,  при цьому основну увагу приділяють естетичним якостям. Так, наприклад, вважаючи, що “мистецтво – це проблема, яка торкається у першу чергу таких важливих понять як твір і автор, як книга і письменник”, академік О. Панченко фактично ставить знак рівності між мистецтвом книги, культурою книги і книжною справою.

    В. Ляхов у своїх працях оперує такими термінами як “мистецтво книги”, “мистецтво оформлення книги”, “культура книги” та ін. До поняття “мистецтво книги”, наприклад, він відносить в якості творчої діяльності художнє конструювання, книжну графіку і типографічне мистецтво. “Художня конструкція книги живиться не лише досягненням мистецтва, але і даними багатьох наук та наукових дисциплін – соціології, психології, економіки, педагогіки, окремих положень інформації, кібернетики і теорії візуальних комунікації”. До широкого кола спеціалістів, які працюють у книжному мистецтві, В. Ляхов відносить художніх і технічних редакторів, оформлювачів, ілюстраторів і художників-конструкторів книги. У той же час, окрім названих вище спеціалістів, ансамбль книги формують і поліграфісти, а для підвищення культури книги “необхідно, – на думку В Ляхова, – підняти рівень її видавничого і поліграфічного виробництва”. Як бачимо, для науковця мистецтво книги і культура книги – поняття-синоніми.

    Отже, виходячи із усіх вищенаведених трактувань понять можна дійти висновку, що поняття «культура книги» та «мистецтво книги» безперечно пов’язані між собою, але цілковитого ототожненими, на мою думку, бути не можуть, адже даючи тлумачення поняттю “культура книги”, важливо усвідомити, що її формують три основні блоки: зміст, оформлення та поліграфічне виконання. Окрім того, культура книги формується, у першу чергу, якістю основного тексту, поглиблюється складом і змістом елементів науково-довідкового апарату (тобто супроводжувальним текстом). Ця вимога відсуває на другий план проблеми оформлення та поліграфічного виконання, які належать до “мистецтва книги”.