Володимир Святославович Великий

            Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

                    Національний технічний університет

                   “Харківський політехнічний інститут”

                               Кафедра політичної історії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Реферат

                    На тему: Володимир Святославович Великий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                    

 

                                                                                                     Виконала: студ. гр. О-22

                                                                                      Пархоменко М. О.

                                                                                      Перевірила:

                                                                                      Мішкова С.І.

 

 

 

                                                       Харків-2013                                            

                                                    План

 Вступ

1)Володимир Красне  Сонечко

2)Державна політика  великого князя Володимира

3)Хрещення Русі. Володимир  Хреститель

Висновки

                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  На мою думку, ця тема являється актуальною і на даний час. Це доволі важливий період в історії, про який не можна забувати. Адже Володимир Великий започаткував нову добу в історії Київської Русі. Володимир упровадив далеко конструктивніший підхід до управління державою. На відміну від попередників у центрі його уваги був насамперед добробут

володінь, а не загарбання земель і збір данини. Власне за його

князювання Русь почала підноситися як цілісне суспільство  й держава. Перші роки князювання Володимира в Києві йдуть на зміцнення розхитаної системи в період поділу і міжусобної боротьби  Київської держави. Дуже важливу і важку реформу провів Володимир у внутрішніх відносинах. Політичні плани Володимира стали початковою точкою в культурній еволюції.

Найяскравішим прикладом  видатної особистості в історії  нашої країни є Володимир Великий, державний діяч і полководець, один із основоположників давньоруської  державності.

Актуальність теми дослідження. Надзвичайно великою є роль історичного  досвіду у процесі національного відродження нашого народу, в розбудові незалежної Української держави. Звернення до історії пробуджує національні та громадянські почуття, посилює історичну відповідальність дослідників. Питання про те, який внесок зробив Володимир Великий у розбудову Київської Русі, яке значення мали його реформи в усіх сферах діяльності має сьогодні не лише науково-пізнавальне, але й практичне значення.

Актуальність вивчення проблеми сьогодні зумовлюється також  тим, що, по-перше, в наш час значно підвищується інтерес в пошуках шляхів і способів виходу суспільства з кризи, побудови демократичної правової держави; по-друге, формування і розвиток національної самосвідомості громадян України посилюють інтерес до історії країни та видатних осіб.

Отже, актуальність дослідження даної проблеми зумовлюється не лише необхідністю її методологічного переосмислення, а й потребою історіософського підходу до питань участі Володимира Великого в історичному процесі, впливу на розвиток Київської Русі, нормативно-ціннісні критерії оцінки діяльності князя в цей історичний період.

Об’єктом історичного  аналізу є реформаторська діяльність Володимира Великого у сфері державотворення, релігії, культури і освіти.

Предметом дослідження  є основні напрямки і форми  діяльності Володимира Великого.

Мета: показати становище  Київської Русі та діяльність Володимира Великого; розкрити його роль в державному та національно-культурному розвитку країни в контексті складних історичних подій, виявити внесок Володимира в  піднесенні національної свідомості руського народу, посиленні його державницьких настроїв та зміцненні авторитету держави.

Досягнення поставленої  мети передбачає розв’язання таких  завдань:

- проаналізувати політику  Володимира Великого в питанні  державотворення;

- проаналізувати основні напрямки і форми релігійної діяльності Володимира;

- розкрити внесок Володимира  в розвиток національної культури.

 

Основним джерелом, з  якого можна почерпнути відомості про Володимира великого є : Запровадження християнства на Русі – К.:Наук.думка, 1988. Грушевський М.С. Історія України – К., 1992. Літопис “Повість минулих літ”,авторство якого приписують Нестору. Костомаров М.І “Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей”, Соловьев С.М. “Сочинения. Книга I”, Не обминули увагою цю тему українські вчені: Грушевський М. Історія України-Русі, Крип’якевич І.П. Велика історія України, Аркас М. Історія України-Русі, Шокалюк О.І. Історія України, Сергієнко Т.Я., Смолій В.А. Історія України (з найдавніших часів до кінця 18-го століття) та ін.

 

 

 

 

Володимир Красне Сонечко

Володимир Святославич (958? — † 15 липня 1015) — руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський(978 (або 980)-1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та його коханки-рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І, Володимир Красне Сонечко.

Син великого князя Київського Святослава I Ігоровича і його коханки Малуші, дочки Малка Любечанина, яка служила ключницею княгині Ольги. Рік народження Володимира невідомий. Його батько Святослав народився в 942, а старший син Володимира Вишеслав — близько 977, звідки історики виводять роком народження Володимира 960-й з точністю до декількох років.

Як повідомляють пізні  джерела XVI століття Никонівський і  Устюжський літописи, Володимир Святославич народився в селі Будутині, куди розгнівана Ольга відіслала Малушу. У російській історичній літературі було намагання довести, що Будутино — це село Будник (зараз урочище Буденик) під Псковом. Однак серйозних підтверджень, які б доводили цю версію, немає. Український дослідник Ю. Диба висунув версію, що Будутино — це сучасне волинське село Будятичі, яке є околицею міста Нововолинська^[3][4]. Згадка про церкву Пресвятої Богородиці, якій було передано літописне Будятино, кореспондується з документальними свідченнями XV ст., за якими Будятичі належали до угідь давнього Зимненського Свято-Успенського Святогорського монастиря.

Про подальшу долю Малуші літописи не повідомляють, а малолітній Володимир  повернувся до Києва, де перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його займався швидше за все дядько по матері Добриня, оскільки у звичаях Русі було довіряти виховання спадкоємців членам старшої дружини.