Світова економічна криза 1929-1933 рр., причини, наслідки

Маловисківська ЗШ №3 І-ІІІ ступенів

 

 

 

Реферат

на тему:

«Світова економічна криза 1929-1933 рр., причини, наслідки»

 

 

Підготувала:

учениця 10-Б класу

Новіченко Марина

Вчитель:

Бакалінська О.В.

 

 

2013р.

Історія Великої депресії

Велика депресія — загальносвітова потужна економічна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця 1930-х років. У  різних країнах Велика депресія мала різні хронологічні межі, проте найбільш помітною була в країнах Західної Європи та США.

По суті, Велика депресія — це світова економічна криза, а сам термін зазвичай вживається щодо Сполучених Штатів Америки.

Великій депресії передували події Біржового краху в США 1929 року — повального спаду цін на акції, що почався 24 жовтня і набув катастрофічних масштабів 28 жовтня. 29 жовтня — день біржового краху на Уолл-стрит.

До моменту початку кризи 1% американців володіли надвисокими доходами, 42% — наднизьким. У 1929 році приблизно 100 великих корпорацій контролювали половину корпоративних фінансів Америки, а банківська система була в дикому стані — банки часто обіцяли своїм вкладникам 4-5% доходу на день.

З середини 1920-х років фондовий ринок США був повністю у владі "биків" — гравців, що грають на підвищення курсів акцій. У 1923 році фондовий індекс Dow Jones перебував на рівні 99. У серпні 1929 року він злетів на 400% і досяг 380, а 3 вересня індекс досяг рекорду 381,17 — однією з причин цього зростання була активність біржових спекулянтів.

Різко зріс обсяг заощаджень, які жителі США зберігали в банках. Процентні ставки тоді були низькі, тому банківські кредити були доступні дуже багатьом американцям, які розраховували погасити їх у майбутньому. Спекулянти брали банківські кредити для того, щоб вкласти ці гроші в акції.

Стан справ  у промисловості, здавалося, був  блискучим. Промислові компанії рапортували  про прибутки і вважали за краще  інвестувати їх у виробництво  нових видів продукції. Це спонукало  біржових гравців активно скуповувати  їхні акції. Однак у 1929 році з'ясувалося, що акції не забезпечують високого рівня дивідендів, а прогноз прибутків багатьох компаній-емітентів виявився завищеним. Компанії-емітенти стикалися з падінням обсягів продажів, у той час, як курси їхніх акцій росли.

24 жовтня 1929 (цей день увійшов в історію  як «чорний четвер») на Нью-Йоркській  фондовій біржі відбулося різке зниження акцій, це ознаменувало початок найбільшої в історії світової економічної кризи.

«Биків» змінили  «ведмеді» — гравці на зниження. Інвестори почали масово продавати  акції, спроби утримати курси акцій  не увінчалися успіхом. Вартість цінних паперів впала на 60-70%, різко знизилася ділова активність, був скасований золотий стандарт для основних світових валют.

Найсолідніші  акції — Американської компанії телефонів і телеграфу, Загальної  електричної компанії і Загальної  компанії двигунів — втратили протягом тижня до двохсот пунктів. До кінця  місяця власники акцій втратили понад 15 млрд доларів. До кінця 1929 падіння курсів цінних паперів досягло фантастичної суми в 40 млрд доларів. Закривалися фірми і заводи, тріскалися банки, мільйони людей стали безробітними.

За перші  ж три роки депресії збанкрутували 4835 банків. А охоплене панікою населення  намагалося за першої ж можливості вилучати свої заощадження з уцілілих банків, у результаті чого кількість  грошей в обігу зросла з 454 млн  доларів в 1929 році до 5699 млн доларів наприкінці 1932 року.

Криза шаленіла до 1933 року, а її наслідки відчувалися до кінця 1930-х років.

Промислове  виробництво під час цієї кризи скоротилося в США на 46%, у Великобританії на 24%, у Німеччині на 41%, у Франції на 32%. Курси акцій промислових компаній впали в США на 87%, у Великобританії на 48%, у Німеччині на 64%, у Франції на 60%. Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32 розвинених країнах налічувалося 30 млн безробітних, у тому числі в США 14 млн.

«Новий курс»  президента Франкліна Рузвельта, суть якого полягала у проведенні державно-монополістичного регулювання економіки, дозволив поступово  нормалізувати становище в країні. Політика «Нового курсу» включала в  себе регулювання цін, ініціювання  об'єднання виробників у великі підприємства, соціальну програму — встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років, та ін.

В результаті цієї кризи в США була створена Комісія з цінних паперів (Securities and Exchange Commission), яка була покликана  встановлювати правила гри та карати порушників. Також був прийнятий  закон, який заборонив зв'язок між  інвестиційними і комерційними банками, і введено державне страхування  банківських вкладів на суму, що не перевищує 100 тисяч доларів (для цього сформовано Федеральна корпорація страхування депозитів FDIC).

Ринок відновився до докризових значень лише через 39 років - тільки в 1954 році індекс Dow Jones перевищив  рівень 3 вересня 1929 року.

 

Причини та передумови

Серед економістів немає одностайності щодо причин Великої депресії. Існують декілька теорій щодо її передумов, але широко вважається, що у виникненні економічної кризи відіграла роль сукупність факторів.

Кейнсіанське пояснення пов'язує кризу з нестачею грошової маси. У той час гроші були прив'язані до золотого запасу, це значно обмежувало грошову масу. Водночас масштаби виробництва зростали, з'являлися нові види товарів, такі, як автомобілі, літаки, радіоприймачі. Товарна кількість, як валова, так і асортиментна збільшувалась у рази. Внаслідок обмеженості грошової маси й зростаючого надлишку товарної маси виникла сильна дефляція — ціновий спад, що викликав фінансову нестабільність, банкрутство багатьох підприємств, неповернення кредитів. Грандіозний сумарний ефект завдав шкоди навіть розвиненим галузям економіки.

Марксистське  пояснення пояснює депресію кризою надвиробництва, притаманною капіталізму.

Теорія біржової бульбашки стверджує, що інвестиції у виробництво були набагато більшими за реально необхідні.

Теорія стрімкого приросту населення пов'язує кризу з великою кількістю дітей у сім'ї. Велика кількість дітей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5 дітей на сім'ю), однак на період кризи значно скоротився відсоток природної смертності від хвороб у результаті технологічного прориву в медицині та тимчасового підвищення рівня життя.

 

Наслідки

Рівень промислового виробництва був відсунений до початку XX століття, тобто на 30 років назад.

У країнах Західної Європи нараховувалось до 30 мільйонів безробітних. Погіршилось становище фермерів, дрібних підприємців, представників середнього класу. Багато людей опинилося за межею бідності.

Значно збільшилась  популярність як ліворадикальних (комуністичних), так і праворадикальних (фашистських та радикально-націоналістничних) партій. Так, наприклад, у Німеччині владу здобула Націонал-соціалістична німецька робітни-ча партія на чолі з Адольфом Гітлером.

 

Велика  депресія в країнах світу

 

Австралія

Велика залежність Австралії від експорту сільськогосподарської продукції призвела до тяжких наслідків. Падаючий експортний попит та ціни на товари призвели до значного скорочення заробітної плати. Безробіття досягло рекордного для Австралії максимуму — майже у 32 % у 1932 році. Після 1932 року зростання цін на м'ясо та шерстяні вироби сприяло стабілізації економіки.

США

За темпами  науково-технічного прогресу і продуктивності праці промисловість США далеко перевершила всі інші країни. Автомобільна промисловість, яка виробляла щорічно  мільйони машин, створила в країні величезний ринок металу, нафти, гуми, скла та інших  матеріалів, а також потужну інфраструктуру у вигляді бензозаправних станцій, підприємств автосервісу, провокувала небувале шосейні будівництво. Внутрішній платоспроможний попит не встигав за зростанням продуктивності, і результатом цілком закономірно стало перевиробництво. Чим вищим був підйом, тим нижче виявився спад. У 1932 р. в порівнянні з 1929 р. промислове виробництво впала майже наполовину, і виявилося відкинуто на 20 років назад. Число безробітних склала 17 млн. осіб – майже 14% населення.

Економіка США  в 20-ті роки були переповнені винятками  з простих ринкових відносин. У  промисловому виробництві переважали великі корпорації, вже були прийняті антимонопольні закони, створені федеральні комісії і комітети з регулювання  окремих галузей, створена Федеральна резервна система, словом, держава вже  активно втручалася в економічне життя. Ці та інші форми втручання вже серйозно міняли традиційну віру в індивідуалізм і вільний ринок. Але все-таки, в більшості випадків вважалося, що втручання, якщо і необхідно, то час від часу, і принцип laissez faire залишався пануючим.

Америка в 20-і рр.. процвітала, але ринкова економіка розвивається циклічно. Підйоми змінюються спадами, кризами. Однак очевидна циклічність економічного розвитку, що повторюються кожні 8-10 років фази процвітання, спаду, кризи і пожвавлення вважалися дотепер нормальним явищем із здатністю до самоісправленію. Таке "благодушно" ставлення до циклічної динаміки привело до катастрофи в 1929 р., удар по всій світовій економіці. Світова економічна криза був зумовлений не тільки наслідки війни (економічними втратами, розривом традиційних економічних зв'язків, борговими зобов'язаннями і т.д.), але й тим, що війна породила безпрецедентне зростання американської економіки і перетворила США на світового кредитора. Вся світова економіка стала залежати від благополуччя американської економіки. У 20-і рр.. американська промисловість, що росте як на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, засновані на використання поточних методів, конвеєра. Але споживання аж ніяк не стало масовим. Розподіл національного багатства було вкрай нерівномірним, що не сприяло масовому попиту виробленої продукції. Вкрай нестійкою виявилася і фінансова система США. На Нью-йоркській фондовій біржі – найбільшій у світі – запанувала в 20-і рр.. небачена гарячка: підвищення курсу акцій протягом декількох років залучило на ринок цінних паперів величезні капітали. Коли ж цей спекулятивний бум досяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів. З цього моменту затріщала вся фінансова система США, а разом з нею і фінанси решти світу.

Стабілізація  економіки в США до жовтня 1929 носила тимчасовий характер. В економіці  почали накопичуватися проблеми, країна неухильно сповзала до найглибшої економічної  кризи 1929-1933 рр.. Проведені дослідження показали, що "процвітання" супроводилась не звуженням прірви між бідністю і багатством, а її розширенням. Для деяких категорій населення "процвітання" так і залишилося недосяжним фантомом. Це відноситься до робітників деяких галузей промисловості (видобуток вугілля, більшість галузей легкої промисловості), дрібним підприємцям, який витісняється великим капіталом і до фермерів. Сільське населення убожіли під ударами затяжної аграрної кризи. "Ножиці" між цінами на промислові товари і сільськогосподарську продукцію весь час розсувалися, що вело до руйнування і збезземелювання фермерів. Що опинилися в лещатах кризи надвиробництва, найбільше зацікавлена в урядовому втручання, фермерство і в цілому аграрний сектор економіки були прообразом дуже недалекого майбутнього всієї економіки. Обмеження прав трудящих, гоніння на їх організації, страйкову і політичну діяльність, нестримна проповідь індивідуалізму і расизму, презирство до невдахам і знедоленим пустило глибоке коріння, створюючи умови, як висловився Рузвельт, повернення епохи "нового економічного феодалізму" – абсолютного, нічим не обмеженого свавілля олігархічної верхівки суспільства.

У 1929 р. тривалість робочого дня американського робітника  була більше, ніж в інших індустріальних країнах. Соціального страхування по безробіттю не існувало, у той час як в європейських державах воно давно вже було. Використання дитячої праці, дискримінація чорних і жінок ставили США врівень із самими відсталимикраїнами. В Америці в роки "процвітання" маси населення залишалися у владі кричущою злиднів і безправ'я, глибина масштаби яких були невідомі за межами США.

У жовтні 1929 р. на американську економіку обрушився  глибоку економічну кризу, за масштабами не мав собі рівних в історії. Велика депресія 1929-1933 рр.. – найбільш тривала економічна криза в історії промислово розвинених країн. У жовтні 1929 р. відбулася ще небачена паніка на Нью-Йоркській біржі, викликана різким падінням курсу акцій. Вартість акцій впала на 90%, масове розорення дрібних вкладників у США відразу ж позначилося на торгівлі і промисловості.

Криза швидко поширився на інші країни, в першу чергу Великобританію і Німеччину, пов'язані взаємними фінансовими зобов'язаннями з США. Падіння виробництва в США виявилося більшим, ніж в інших країнах. Загальний рівень промислового виробництва в 1933 р. впав у порівнянні з 1929 р. на 46%, a виробничі потужності були завантажені всього на одну третину. Промисловість країни була відкинута біліше, ніж на 20 років назад, до рівня 1911 Зважаючи на те, що криза була світовим і охопила всі країни без винятку, різко порушилися склалися зовнішньоекономічні зв'язки. Обороти зовнішньої торгівлі США знизилися в 3,1 рази.

Початком  кризи стало раптове безпрецедентне загальне падіння курсу акцій, виникла  біржова паніка, що переросла в  подальшому в тривалу смугу всебічного економічного хаосу. Біржова паніка лише зовні відображала настання економічної кризи, вона сама була наслідком  порушення процесу відтворення, що викликало загострення проблеми реалізації та масове відносне надвиробництво товарів. У силу труднощів збуту  і неможливості отримати де-які кредити  по всій країні прокотилася хвиля банкрутств. Згідно з офіційною статистикою, за роки кризи зазнали краху більше 110 тис. торговельних і промислових фірм, 19 великих залізничних компаній, розорилося понад 5760 банків, а разом з ними і мільйони вкладників.

Розпочавшись  в промисловості і кредитної  системи, криза охопила всі інші галузі господарства - будівництво, транспорт, торгівлю. Під впливом різкого скорочення попиту на сільськогосподарську продукцію почався сильний аграрну кризу. На 1934 р. збір пшениці упав на 36%, кукурудзи-на 45%. Катастрофічно скорочувалися посівні площі. Різко впали ціни: на пшеницю та кукурудзу – у 2,7 рази, на бавовна - більш ніж у 3 рази.