Історія УПА (сучасний погляд)

Ю.Борець "ОУН і УПА  в боротьбі за Українську державу"³

Автор старається схематично окреслити основні віхи історії  України, починаючи з того, "хто  ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті?". Таким чином Ю.Борець вже вкотре прагне зацікавити насамперед молодого читача, визнати правдиву, несфальсифіковану "історію України", вивчити її, зробити правильні висновки, і, збагатившись історичним досвідом, активно працювати сьогодні над зміцненням рідної держави, перетворити її на справді українську і справедливу для всіх її громадян.

Ю.Чумак "Рейд без зброї; УПА на Заході. Спогади"⁴

Спогади "Рейд без зброї" висвітлюють досі майже ніким  не досліджений останній трагічний  період боротьби УПА, коли повстанці залишили рідну землю і переправилися через Чехо-Словаччину, з великою місією на Захід.

Автор розповідає про людей  підпілля, про те, як склалася їх доля на чужині, про бої і втрати найближчих побратимів, про їх вічну любов  до свого народу і рідного краю.

П. Грицай "Грицай – "Чорнота" Я. "А рани не гоїлися, Спомини "Чорноти"."⁵

У книзі описані спогади  чатового командира УПА "Чорноти" про події, які відбувалися в 1943 – 1945 роках на Закерзонні, та про  його страдницьке життя в більшовицьких  тюрмах та концтаборах Сибіру. Тут докладно розповідається про життя каторжників, про їх боротьбу за свої права, про згуртованість і взаємопідтримку між політв’язнями різних національностей.

Євген Грицяк "Короткий опис спогадів (Для самого себе)"⁶

У розповіді "Короткий опис спогадів" читач пізнає скромного і чесного українського патріота. Обставини ув’язнення Євгена Грицяка і трагічна доля товаришів не залишили його байдужим. Він очолив норильське повстання, кинувшись у вир боротьби з безправ’ям і свавіллям радянського режиму. Історія самооборони українських політв’язнів в радянських концтаборах, людська гідність, нездоланність і мужність світлими літерами вписали ім’я Євгена Грицяка на своїх сторінках.

Іван Дмитрик "Записки українського повстанця (в лісах Лемківщини)"⁷

Іван Дмитрик  розповідає здебільшого про свою сотню (число її польової пошти було "У-94"), хоч не бракує в його споминах інформацій і про інші відділи  УПА, які діяли, якщо не постійно, то деякий, у тому самому терені. У своїх  споминах І.Дмитрик нічого не замовчує, нічого не прикрашає. Він описує правдиві історії і справжніх людей. Український повстанець у спогадах автора – це передусім людина. Людина свідома і повна віри у справу, ради якої готова була покласти життя, людина, яка безстрашно йшла у бій, але також людина, яка відчувала страх, холод, голод і біль. Людина, яка вміла радіти, але також і плакати. Цим розповідь І.Дмитрика відрізняється від тих небагатьох спогадів, які досі появилися про УПА. Спогади Дмитрика написані живо і з гумором. Читач прочитає їх з приємністю й почуттям гордості, що існувала українська військова сила, яка вистояла стільки років у боротьбі з переважаючим чисельно ворогом.

Степан Бандера "Перспективи Української Революції".⁸

У цій книзі  Степан Бандера зосереджує свою увагу  передусім на всебічній розробці перспектив української національно-визвольної революції, і це є центральна тема його творчості. Він аналізував всебічно значення спільного фронту поневолених російським імперіалізмом і комунізмом націй, об’єднаних в Антибільшовицькому Блоці Націй. Його розуміння національно-визвольної революції – це не механічний процес розгортання лише технічно-революційних актів, чи виключно реакція та утиски й переслідування, але це глибинний закорінений у світоглядних, ідеологічних, релігійних, культурних, правових, суспільних, традиційних вартостей української нації й людини – духовно-органічний процес.

Андрій Боляновський "Дивізія "Галичина", Історія"⁹

У пропонованій праці розглянуто передумови створення  українського бойового з’єднання, показано процес його організації, охарактеризовано участь дивізійних відділів у воєнних діях, простежено еволюцію дивізії "Галичина" від збройної частини німецьких військ до Першої Української дивізії Української національної Армії (1-ша УДУНА). Предметом даного дослідження є історія найбільшої української військової частини, що діяла в роки Другої світової війни.

О.М.Шимчишин "УПА в хронології"¹⁰

"УПА в  хронології" – це історія Української  Повстанської Армії, починаючи  з 20-х років ХХ ст., коли виникла  Українська військова організація (УВО) як зародок майбутньої української армії до проведення Першого Великого збору Української Головної Визвольної Ради (УГВР), який створив український парламент, що став єдиним політичним спроводом українського народу в національно-визвольній боротьбі.

Г.Бурнашов "Полководець  УПА"¹¹

Герой документальної повісті Головнокомандуючий Української  Повстанської Армії, генерал-хорунжий Роман Шухевич. Спираючись на досі ще невідомі документи, матеріали, письменник показує зворотній бік операції чекістів із захоплення командира та його соратників, розповідає про вшанування його пам’яті, через призму власного світосприймання допомагає російськомовному населенню України пізнати суть історичного явища УПА, на конкретних прикладах переконує, що її слід вважати воюючою стороною у Другій світовій війні. Автор веде розповідь із властивим йому ретельним дотриманням історичної правди.

Петро Содоль "Українська Повстанська Армія 1943-1949 роки. Довідник"¹²

Ця праця  містить короткий енциклопедичний  нарис історії збройної боротьби в 1943-1949 роках Української Повстанської Армії та дає читачеві неповний список – тимчасовий реєстр – членів в УГВР, провідних активістів ОУН та старшин УПА, разом із біографічними нарисами, організаційними схемами, з ілюстративним матеріалом того періоду. Основна інформація – результат дослідницької праці за минулих 15 років.

Г.Бурнашов "Лицарі честі і чину"¹³

Автор заглиблюється  у вир надзвичайно складних історичних подій, зображує характерні процеси  в боротьбі за державність України, звеличує діяльність Української Повстанської Армії, описує трагічні долі реальних осіб: Романа Шухевича, Степана Бандери, Євгена Коновальця, Юрія Тютюнника та інших. Його нариси ґрунтуються на досі незнаних архівних свідченнях, спогадах соратників та однодумців, навіть ворогів головних героїв.

Петро Дужий "Роман  Шухевич – політик, воїн, громадянин".

У книжці відомого ветерана національно-визвольної боротьби 40-50рр., члена Проводу ОУН Петра  Дужого описано епізоди Українського Опору часів Другої Світової війни, діяльність Дружин Українських Націоналістів, УПА та її Головного командира Романа Шухевича – генерала Тараса Чупринки. Спогади почесного громадянина Львова Петра Дужого є цінними насамперед тому, що він був особисто знайомий з багатьма провідними діячами визвольного руху та українського суспільного життя загалом: Зеноном Косаком, Іваном Климівим – "Легендою", Миколою Лемиком, Романом Шухевичем, Катериною Зарицькою, Патріархом Йосипом Сліпим, Василем Куком-"Лемешем", Дмитром Маївським –"Тарасом", Миколою Арсеничем, Олексою Гасиним, Осипом Дяковим-"Горновим", Дмитром Донцовим, Миколою Лебедем, Іваном Кедриним-Рудницьким, Миколою Климишиним та багатьма іншими. Спогади будуть корисні читачам, які цікавляться суспільною атмосферою західноукраїнських земель 30-50 рр. та маловідомими фактами визвольної боротьби.

Крім цього  видані:

"Повстанський  записник" М. Данилюка (Блакитного)

Статті "... За волю України", "І наша частка в перемозі"

"Історія  УПА" Ю.Киричука

М. Лебедя "УПА: Українська Повстанська Армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу"

Б.Мака (Михальчука) " Василь Сидор і справа його життя", "Юнацька чота"

В.Макара "Бойові друзі"

М.Малецького "Без ілюзій: Коментарі"

Матеріали наукової конференції всеукраїнського братства вояків УПА.

С.Мединського "Дивізійними степами"

П. Мірчука "Українська повстанська армія 1942-1952"

"Не забудеться, не проститься..."

"Останній  сталінський удар"

"Пам’ятник  слави УПА"

П.Полтави "Хто  такі бандерівці та за що вони борються"

"Про пам’ятне  видання з нагоди 50-ліття створення дивізії "Галичина"

"Регенсбург: Статті-спогади-документи"

В.Северина "Їм дзвони не громи"

Л. Стеткевича "Як з Бережан до Кадри"

Д.Чайковського "Московські вбивці Бандери перед  судом"

Я.Шумелда "Похід  ОУН на схід"

В. Щеглюка "   Як роса на сонці"

Журнал "Сучасність" (статті С. Кульчицького, Б.Червака, С.Грабовського, В.Скуратівського, В.Коваля розкривають  історію діяльності ОУН-УПА, вміщують нотатки до проблеми УПА та інше).

Я вважаю, що це ще не вся література про Українську Повстанську Армію, бо про її подвиги можна писати і писати...

 

ІІ. Документальне підтвердження подаю далі.

1. Повідомлення  про загибель Шефа Головного  Військового Штабу УПА Олекси  Гасина – полковника "Лицаря" (документ з Архіву громадських  організацій України):¹⁴

"Секретарю ЦК КП(б)У  товаришу Хрущову М.С.

Повідомлення про ліквідацію військового референта центрального проводу ОУН Гасина Олексія Івановича, псевдо "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота".

Оперативною групою МВС  УРСР у січні 1947 р. агентурним шляхом було встановлено, що в районі сіл Конюхів і Жулин Стрийського району Дрогобицької області переховується військовий референт центрального проводу ОУН – Гасин Олексій Іванович, псевдонім "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота".

На підставі відомостей, що надійшли у МВС УРСР, був опрацьований план проведення чекістсько-військової операції з метою захоплення або ліквідації "Лицаря".

В одному з бандитів, що були вбиті 20 січня цього року розвідувально-пошуковою  групою, яка діяла по зовнішньому  кільцю району операцій, побіля села Лани-Соколівські Стрийського району Дрогобицької області особистими зв’язковими "Лицаря": Мельником Іваном, Мельник Анною, Чуплякевичем Євстафієм впізнаний Гасин Олексій Іванович за псевдом "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота"...

Труп "Лицаря" був  доставлений в УМВС по Львівській області, де додатково був упізнаний  колишнім членом центрального проводу  ОУН "Сергієм" – М.Степаняком, який знав "Лицаря" зі спільної праці  в центральному проводі ОУН в 1941-1942 році.

Міністр Внутрішніх справ УРСР

Генерал-лейтенант Строкач

25.1.47

(прийняв по ВЧ капітан  Пушкін)"

 

2. За що бореться УПА¹⁵

Політична боротьба українського народу за Українську Державу  ввійшла в повну фазу. На це склалися ріст внутрішньої сили українського народу і зовнішня політична обстановка. Виявом цієї організованої боротьби є Українська Повстанча Армія (УПА).

УПА, обороняючи український  народ перед терором окупантів, творить збройну силу, яка закріпить  здобутки Української Національної Революції, та, перетворившись в Українську Народну Армію, стане на захист УССД перед зовнішніми ворогами.

УПА – це збройна сила українського народу, боротися в рядах  УПА – це почесний обов’язок  кожного громадянина України.

УПА бореться:

• За самостійну Соборну Українську Державу на українській землі.
• За новий справедливий лад і порядок в Україні без панів, поміщиків, капіталістів та більшовицький комісарів.
• За новий справедливий міжнародний лад і порядок в світі, побудований на пошануванні прав кожного народу та його незалежний всесторонній розвиток у власних державних формах.
• Проти німецького та московського імперіялістичних наїзників, що змагають до поневолення та знищення українського народу.
• Проти імперіялізмів, як джерела воїн і поневолення народів.

Більшовицьких парашутистів УПА вважає за передовий загін московських імперіалістів і поборює нарівні з німецькими грабунковими бандитами.

Українська  Повстанча Армія

(Підпільна  газета "Вісті": огляд воєнно-політичних  подій) р.І, ч.І грудень 1943р.

 

3. З архівної  слідчої справи 11-30853 в УСБУ по Львівській області.

З анкети арештованого

Голяш Григорій Іванович народився 1910 р. у с. Вишки  Козівського району Тернопільської області. Проживає на нелегальному положенні  у Львові. Українець. Без паспорта. Громадянин СРСР, безпартійний, з селян.

Батьки: мати – Голяш Тетяна Семенівна, 62 р.н. Дружина – Гулай Марія Андріївна, 1918 р. нар., живе у Таджицькій РСР.

Зріст середній, фігура середня, плечі горизонтальні, шия коротка. Волосся темно русяве з сивиною, очі сірі, лице овальне, чоло високе скошене, брови дуговидні, рот малий, губи тонкі, підборіддя пряме, вуха овальні, має два вогнепальні наскрізні поранення в області грудей. На лівій повіці мала бородавка.

Арештований 5.05.1950 р. із санкції прокурора внутр. військ МДБ за відношенням 2 к. п/с  УМДБ Львівської області.

Анкета заповнена  в слідчому відділі УМДБ області, місто Львів.

Акт

16.06.1950 р. Львів

Мною, фельдшером ВТ Львівської обл. Лейтенантом медслужби  Ляхович Р.Л., у присутності чергового  внутрішньої тюрми УМДБ Львівської області мол. Лейтенанта Дерябіна і слідчого слідгрупи МДБ УРСР майора Декаль складений акт у тому, що о 4 год. 50 хв. ранку з кабінету 70 з/к №33 вискочив у вікно і смерть наступила миттєво.