Сокольський рух на території України

Сокольський рух  на території України.

 

Сокольство – це визначний чеський феномен, який яскраво проявився в історії чеського народу, а також значною мірою вплинув і на інші суспільства. Цей феномен пов'язаний з добою Відродження, емансипацією чеської культури і всього чеського суспільства. Цей рух виступав проти насильства і за самосвідомість чехів.

Виникнення «Соколу» в лютому 1862 року пов'язано з наступом федеративного руху нової доби, який як вираження народної й громадянської активності, що пробуджується, сприяв формуванню занепаду суспільного життя в цій добі і це багато в чому компенсувало неіснуючу до цього часу політичну організацію . На чолі його стояли лише представники демократичного крила чеської буржуазної політики, і цей рух став важливим засобом мобілізації широких верств населення.

Виникнення «Соколу» було одночасно пов'язано з появою  спортивної культури в житті суспільства нової доби. В багатобічному розвитку людини, який нове суспільство почало виділяти – аби цей розвиток у повній мірі забезпечити. Передові представники чеського народу відчули місію спорту тим більше, що багатолітнє національне і соціальне притиснення, яке консервувало відсталість і багаточисленні забобони, залишило наслідки не лише в духовній сфері, але також у спортивній культурі людей.

Особливості становлення  сокільського гімнастичного руху на території сучасної України наприкінці XIX – початку XX століття відтворено розвиток сокільського гімнастичного руху на Західній Україні, яка знаходилася під владою Австро-Угорської імперії, українських землях, що входили до складу Російської імперії та Українській РСР у 20–30-х роках XX століття.

В докладі представлено суперечливий процес поширення сокільського руху на території сучасної України, яка у зазначений історичний період неодноразово кроїлася і перебувала у складі різних країн (Російська та Австро-Угорська імперії, СРСР). Така скрутна геополітична ситуація українських земель по різному впливала на становлення сокільського гімнастичного руху на її теренах.

З огляду на це було визначено передумови появи сокільства на Західній Україні, які переважно збігалися, а в деяких випадках були тотожними умовам становлення сокільського руху в Чехії, складової частини Австро-Угорської імперії. Насамперед, їх об’єднувала ідея національного відродження. Поширюючись серед різних верств населення сокільські організації проводили не лише спортивно-оздоровчу, а й патріотично-виховну діяльність із яскраво вираженим національно-визвольним рухом. На основі аналізу невідомих або маловідомих джерел та архівних фондів було виявлено, що під впливом історичних та соціально-політичних чинників (рис. 1) сокільські гімнастичні товариства на українських землях Російської імперії з’явилися наприкінці XIX століття, а саме у 1870-х роках на Волині. Це свідчить про те, що початки сокільської ідеї йдуть саме з української території держави як одного із центрів розвитку сокільського гімнастичного руху.

Міграційний рух чехів  із поневоленої Австро-Угорщиною  Чехії та ідеї всеслов’янського об’єднання сприяли проникненню сокільської ідеї на терени Російської імперії, зокрема на українські землі, що входили до її складу. Захоплення сокільською гімнастикою поступово набуває все більшого масштабу, порівняно з іншими діючими гімнастичними організаціями в Російській імперії.

 

 

 

 

     Геополітичний           Соціокультурний           Військово-політичний

           фактор*                          фактор**                                фактор***

 

                        Перший                              Другий                     

                     1870 – 1906•                        1907 – 1917••

 

Рис. 1. Фактори впливу на розвиток сокільського гімнастичного руху в різні періоди на українських землях Російської імперії:

* – міграційний рух чехів  до Російської імперії, зокрема на українські землі Волині;

** – зміна соціально-економічного  та культурного становища країни. Популяризація спортивного руху;

*** – Перша світова війна.  Участь «соколів» у військово-патріотичній  підготовці населення;

• – поява сокільського гімнастичного руху на українських землях Російської імперії, економічний та культурний розвиток країни, становлення різних видів спорту;

•• – участь «соколів» у  військово-патріотичному вихованні  населення Російської імперії

 

Сокільські товариства мали багато переваг від інших спортивних організацій: вони поєднували оздоровчу, педагогічну роботу з суспільно-громадською діяльністю; членами гімнастичних товариств «Сокіл» мали змогу бути різні за соціальним положенням верстви населення; кожне сокільське гімнастичне свято супроводжувалось масовими виступами гімнастів, музично-вокальним супроводом, читанням історико-просвітницьких лекцій, культурною програмою з елементами національно-патріотичного виховання.

Варто відзначити, що у  період з 1870 по 1906 роки поряд із власне самостійним напрямом розвитку, сокільський  рух був тісно пов’язаний з ідеєю панславізму, навколо якої гуртувалися слов’янські народи, зокрема українці та росіяни. Це, звичайно, стало однією із причин поширення сокільського руху в Російській імперії. На її території перші гімнастичні товариства з сокільською ідеологією виникають вже у 1881 році у Санкт-Петербурзі та у 1896 році у Тифлісі (Тбілісі).

Другий період (1907–1917 роки) розвитку сокільського гімнастичного  руху – це час формування організаційних структур сокільства, визнання його державною  владою та утвердження у суспільстві не лише як гімнастичної організації, а водночас і як громадської, виховної, патріотичної, спортивної, оздоровчої течії.

Не останню роль у  цьому відіграли міжнародні взаємозв’язки  «соколів».

На початку XX століття сокільські осередки створюються у Києві (1900), Санкт-Петербурзі (1900), Харкові (1904), Ялті (1905). На українських землях Російської імперії станом на 1915 рік гімнастичні товариства «Сокіл» існували у Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі, Полтаві, Кам’янець-Подільському, Житомирі, Чернігові, Богодухові, Рівному, Квасилові, Луганську, Кривому Розі, Слов’янську, Сімферополі, Юзівці – тобто, в кожній із губерній (Київська, Харківська, Катеринославська, Подільська, Полтавська, Херсонська, Волинська, Таврійська, Чернігівська) були утворені сокільські товариства.

      На початку XX століття, саме в пік розвитку сокільського руху, відбулося декілька глобальних історичних подій, які вплинули на подальшу його долю як на міжнародному рівні, так і в Україні: Перша світова війна спричинила до закриття владою Австро-Угорської імперії «Союза Славянского Сокольства» і «Чешской Сокольской Общины», а революція 1917 року в Російській імперії призупинила діяльність сокільства на теренах Російської імперії, що відобразилось на кількості існуючих на той час гімнастичних товариств «Сокіл»

       Упродовж 1911–1913 років простежується тенденція рівномірного чисельного утворення гімнастичних товариств «Сокіл», тоді як у 1915 році – значне збільшення сокільських товариств. Це спричинено Першою світовою війною, дієву участь у якій взяли «соколи» та тим, що сокільські організації були залученні до державної ініціативи з «мобілізації спорту» і розгорнули активну діяльність з військово-патріотичного виховання населення.  
Однак у 1917 році різко зменшується кількість функціонуючих  
гімнастичних товариств «Сокіл». Події зазначеного та наступних років безпосередньо позначились на діяльності сокільських організацій у Російській імперії.

На підставі аналізу  джерел та періодики 20–30-х років XX століття встановлено, що на початку розбудови радянської системи фізичної  
культури та спорту сокільському руху належить значний доробок в організаційних аспектах, кадровому забезпеченні, теоретичній думці та практичній діяльності фізкультурно-спортивних організацій молодої пролетарської країни. При цьому, сокільські товариства намагалися здійснювати свою діяльність у тісному взаємозв’язку з народом, поєднуючи фізкультурно-спортивну діяльність з громадсько-просвітницькою роботою.

В СРСР, складовою якого  була Українська РСР, сокільська гімнастика знайшла своє втілення у різних сферах життєдіяльності суспільства: освітній і військовій, а також у новостворених пролетарських організаціях на заводах і фабриках.

Проте, незважаючи на значне поширення сокільської гімнастики, сокільський рух в СРСР був проголошений буржуазно спрямованою організацією, ідеологічним ворогом пролетаріату. Такі дії влади сприяли тому, що у 1923 році сокільство на теренах СРСР забороняється. Саме з цього часу сокільський гімнастичний рух перестає існувати на території Радянської України.

      В докладі обґрунтовано, що сокільський гімнастичний рух на території України з первинного гімнастичного перетворився на соціокультурний, національно-патріотичний феномен. Таким чином дослідження перспективою сокільського громадського, фізкультурно-спортивного руху в сучасності є відродження сокільської ідеї як нової форми національного, патріотичного, фізичного, духовного виховання українського населення.