Що таке суспільна справедливість

1. Що таке суспільна справедливість 
Згадайте будь-яку відому вам просту або складну гру і спробуйте розповісти своїм однокласникам, як треба грати. Поясніть, які у вашій грі є правила, щоб справедливо визначити переможця.

Порадьтесь у загальному колі, що означають словосполучення «справедливa гра», «справедливе правило», «справедливий суддя», «справедлива людина».

Поняття справедливість відоме людям дуже давно. Коли йдеться про взаємини окремих людей, справедливість найчастіше розуміють як правильне, неупереджене ставлення до чогось або до когось. Утім поняття «справедливість» застосовують і до суспільства загалом: суспільно справедливим визнають такий устрій, за якого кожен отримує те, на що він має право за умови, що права інших теж не порушуються.

Справедливими називають такі людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства.

Зрозуміло, що влаштувати суспільство або державу за таким принципом непросто, адже окремі люди й суспільні групи часто мають різні й навіть протилежні потреби та інтереси. Щоб їх задовольнити справедливо, суспільство завжди змушене було врегульовувати своє життя спочатку за допомогою традицій і звичаїв, згодом - законів. За давнини справедливою вважали волю богів. Часто, намагаючись виправдати свої вчинки (приміром, розв'язання війни), навіть розпочинаючи війни, люди посилались на Божу волю.

Протягом усієї історії людського  суспільства проблемою був справедливий розподіл матеріальних (насамперед їжі, житла, землі тощо) та інших благ. Людство вигадало два основних способи такого розподілу: блага слід розподіляти між людьми або порівну, або відповідно до їхніх заслуг (наприклад, того, де і як вони працюють). Справедливим завжди вважається такий розподіл благ, який відповідає заздалегідь обумовленим правилам.

Гра "Двочленні фантазії"

На столі лежать картки (малюнками вниз). У кожній купі складені окремі картки з намальованими на них одягом, тваринами, меблями і  т. п. (можуть використовуватись і  фотографії). Запрошені члени групи  беруть із купок по одній картці та показують її іншим. Учитель пропонує об'єднати одним чи кількома словами  те, що зображено на картках. Коли діти придумують підходящі слова, наприклад, "гроші" та "в'язниця", можна  попросити скласти історію. Придуману  пропозицію "Людина, яка незаконним чином узяла гроші, опинилась  у в'язниці" можна розширити  до нової історії. Можна запропонувати  уявити собі, що це була корумпована  людина і вона одержала по заслугах. Учасники можуть вибрати будь-яке  словосполучення та скласти свою історію. Можна запропонувати намалювати ілюстрації до розповіді, запросити  попрацювати у групах чи парах.

Павличко Дмитро :: ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ

ПРИТЧА  ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Прийшли  до  матері  сини. 
Стоять  похмурі,  мов  залізні. 
-  Чому  в  нас  різні  талани, 
Талани  і  прикмети  різні? 
Таж  ми  одної  крові  змах, 
Дари  кохання  непідхлібні! 
Чом  неподібні  ми  в  умах 
І  плоттю  навіть  неподібні? 
Несправедлива  таїна 
І  сила  мудрої  природи. 
Несхожі  ми,  хоч  ти  одна,  - 
Тому  між  нас  не  буде  згоди! 
А  мати  стерпла  від  жалю 
За  їхню  темноту  й  злобивість. 
-  Я  вас  однаково  люблю, 
І  в  тій  любові  -  справедливість.

ЛЮДМИЛА ЯЦУРА — СПРАВЕДЛИВІСТЬ

СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Справедливість – правильно жити. 
Одягну я політику в квіти, 
Не дозволю зганьбити я мову, 
Ще брутальне кидати слово 
Простим людям, безжально, з екрану, 
Без поваги, ятраючи рани… 
Чи у цьому вбачаєте милість? 
Із народом це справедливісь? 
Ідучи і роблячи вибір, 
Депутатам довіра, як вимір 
Честі, совісті і турботи, 
Ролі плідної в морі роботи… 
Справедливо в життя вдивлятись, 
І не бігати, не ховатись, 
Без амбіцій, користі хвилини, 
Не ховатись за інші спини, 
Слів на вітер іще не кидати… 
Не дозволю Вкраїну шматати! 
Допомоги і Божої милості 
Я прошу в ім’я справедливості, 
Процвітання і мирного спокою 
Йти вперед розумними кроками, 
Підіймати імідж по-праву. 
Справедливість – любити державу, 
Пам’ятати роду коріння, 
Дбати всім про чисте довкілля, 
Із глибин історії років 
Вилучати для себе уроки, 
Не спускатись, не гнутись ганебно, 
Берегти стяг пшениці і неба. 
Справедливісь – людей любити. 
Слід нащадкам красивий лишити. 
Говорили, синів щоб діти 
«Україна – найкраща в світі!»

Мудрий цар Соломон 
 
Давним-давно, як тільки-но Соломон став на царський престол, у сні з”явився до нього Бог і сказав: „Прохай, що тобі дати?” Соломон, знаючи як важко бути хорошим і справедливим царем, сказав Господу: „Ти призначив мене царем над великим народом, а я ще молодий і недосвідчений. Дай мені мудрості, щоб я міг справедливо керувати народом”. Бог був задоволений Соломоном і сказав: „Ти не прохав Мене зробити тебе дуже багатим, не просив у Мене довгих років життя і перемоги над ворогами, але ти просив для себе тільки мудрості, тому Я зроблю тебе наймудрішим серед людей. Також дам тобі багатство і славу, так що не буде подібного тобі царя на землі, а коли ти будеш любити Мене і виконувати заповіді мої, так як твій батько, то Я подарую тобі довголіття”.  
Бог дійсно дав Соломонові мудрість. Одного разу прийшли до нього дві жінки, що посварилися між собою і принесли маленьку дитину. Кожна із них запевняла, що ця дитина її. Щоб зрозуміти, хто з них обманює, а хто ні, Соломон наказав розрубати немовля і дати кожній по половині. Звичайно, він і не збирався вбивати дитину, але сказав так для випробування. Тоді одна із жінок сказала: „Рубайте дитину; хай не буде ні мені, ні їй”. Друга ж закричала: „Краще віддайте дитину іншій, тільки не вбивайте її”.  
Так Соломон дізнався, хто із жінок справжня мати, тому що справжня мати швидше віддасть дитину іншій, тільки б дитина лишилася живою.  
Всі ізраїльтяни дізналися, як Соломон справедливо розсудив жінок. Вони дивувалися з його мудрості і боялися його ошукати, тому що бачили, що Бог його Своєю мудрістю.

Запитання: 
Що прохав Соломон у Бога? 
Для чого Соломонові потрібна була мудрість? 
Чи був Бог задоволений таким проханням? 
Що обіцяв йому дати Бог окрім мудрості? 
Яким чином дізнався Соломон, хто справжня мати дитини? 
Чи хотів Соломон справді розрубати дитину? 
Чому він дав такий наказ?