Сатьяграха – філософія ненасилля Махатми Ганді . Чи потрібна вона в наш час?

 

 

Є.В. Матющенко,

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

               Сатьяграха – філософія ненасилля Махатми Ганді . Чи потрібна вона в наш час?

           Махатма Ганді  склав дивовижну  духовно - політичну технологію  . Він створив неможливе : без пострілів , кровопролиття та жорстокості змусив англічан покинути Індію, відмовитися від найдорогоціннішої «жемчужини» в Британській імперії.І це при тому,якщо враховувати,що лише за сімдесят років до Ганді індійці намагалися визволитися,підняв криваве повстання сипаїв , яке англічани придушили . В 1857 році індійцям не допомогли ружья та гармати,котрі в них були у великій кількості.А от Ганді та його послідовникам вдалося створити чудо,котре з з момента появи своєї слугувало шляхом для сотен міліонів людей по всьому  Третьому світу.

Вищезазначена проблема неодноразово була предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних істориків, політологів . Серед радянських науковців слід виділити М.Т. Степанянц, А.А. Куценков [8],Є.С. Юрлова ,О.В. Мартишин [3]. Зарубіжна школа представлена М. Райх, Є. Намбудірірад , Л.Сінхап та українських дослідників О.О.Чувпило [7],В.П. Левинський .

Проте на сьогоднішній день головним завданням даної проблематики є відхід від загальноприйнятих у вітчизняній історіографії принципів негативізму, а більш об’єктивна, на основі аналізу західної історіографії, а також виходячи з основних прямих джерел на основі праць головних дійових осіб.

Завданнями даної праці є аналіз філософії Ганді та її актуальність в наш час, а також оцінок цього вчення в історіографі.

 

            Після повернення на батьківщину (січень 1915 року) Ганді зблизився з партією Індійський національний конгрес і незабаром став одним із лідерів національно-визвольного руху Індії, ідейним керівником конгресу. Після 1-й світової війни Ганді та його послідовники виступають на багатолюдних мітингах із закликами до боротьби проти англійського панування. Цю боротьбу Ганді обмежував винятково ненасильницькими формами, засуджуючи будь-яке насильство з боку революційного народу.

           Така позиція Ганді відповідала інтересам індійської буржуазії, і партія Індійський національний конгрес підтримала її повністю. В 1919-1947 рр. Національний конгрес під керівництвом Ганді перетворився в масову національну організацію, що користувалася підтримкою народу. Залучення мас у національно-визвольний рух є великою заслугою Ганді й джерелом його величезної популярності в народі.

            Видатний індійський письменник, лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагор назвав Ганді “Махатмою”, що означає “Велика душа”. Під цим ім’ям він і увійшов до світової історії. Але сам Ганді цього пафосного імені не любив і не хотів, щоб його так називали.

           Ганді був категоричним противником роз’єднання Індії за релігійною ознакою на Республіку Індію та Пакистан. Саме тому, присвятивши життя боротьбі за самостійність батьківщини (сварадж), він відмовився приймати участь у церемонії першого підняття прапору незалежної Індії в Делі. Ганді помер не своєю смертю: у 1948 році його було вбито індуським націоналістом, представником політичного руху “Хінду Махасабха”, що заперечував можливість співжиття індусів і мусульман в єдиній індійській державі. Своїм політичним наступником Ганді називав Джавахарлала Неру, першого прем’єр-міністра незалежної Республіки Інді.

            Ганді писав: «Якщо ця сила (сатьяграха) пошириться по всьому світу, вона здійснить переворот у громадській думці, знищить диктатуру імперіалізму, який душить Західну Європу і прагне підкорити собі Схід» [6, ​​с.25].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Юрлова Е.С. Индии / Е.С.Орлова. – М.: От неприкасаемых к далитам. Москва, 2003. – 394 с.
2. Неру Дж. Відкриття Індії. - М.: Політвидав, 1989. - 460 с. 
3. Ганді М.К. Моє життя. - М.: Наука, 1959. - 612 с.
4. Чувпило О.О. / До питання про морально-етичні погляди М. К. Ганді // Індія: давнина і сучасність: зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 1. – С. 18–29
5. Намбудіріпад Є.М. Махатма Ганді і гандизм. - М.: Изд. іноземної літератури, 1960. - 199с.
6. Дев'яткін С. В. Мистецтво сатьяграхи / / Досвід ненасильства в XX столітті. Під ред. Р. Г. Апресяна. - М.: Аслан, 1996. – 346 с.
7. Globalisation of the Gandhian Way. Satyagraha Centenary International Conference. 13–20 November, 2007.
8. Gill S.S. The Dynasty. New Delhi, 1996.