Руська Трійця

У 1846–1848 роках був душпастирем  у селі Нестаничі.

Під час «весни народів» Іван Вагилевич 1848 року самовільно залишив парафію  та виїхав до Львова. Він перейшов на полонофільські позиції: проповідував ідею польсько-українського союзу під  зверхністю Польщі, став редактором газети угрупування української шляхти «Собор Руський» — «Дневник руський» і сформулював на її шпальтах програмні  засади модерного українського націоналізму.

Автор романтичних балад, поезій у  прозі, серії статей про українську літературу. Перекладав «Слово о полку  Ігоревім» українською і польською  мовами, давши науковий коментар (опубліковано у ЗНТШ, т. 234. Праці філологічної секції. Л., 1997).

З 1835 року і до кінця життя виступав, в основному, як учений, друкуючи свої цікаві фольклорно-етнографічні та історичні  розвідки в руських (українських), чеських  і польських виданнях («Русалка Дністровая», «Часопис чеського музею», «Варшавська  бібліотека», «Бібліотека Оссолінських», «Родинне коло», «Дневник Руський», «Gazeta Lwówska» та іншій місцевій періодиці). Наукова спадщина Івана Вагилевича й досі не зібрана і не вивчена.

Незважаючи на всю суперечливість життя та творчості Івана Вагилевича , він залишається для українців  шанованою персоною, будучи одним  із зачинателів українського руху просвітництва  та першовідкривачем багатьох фолькльорних українських тематик. Тому в багатьох містах та селах України шанують  автора «Руської трійці»: називаючи  вулиці його іменем, ставлячи меморіальні  дошки та пам'ятники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головацький Яків Федорович

Яків Федорович Головацький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; * 17 жовтня 1814, с. Чепелі, Бродівський район, Львівська область — †13 травня 1888, Вільнюс) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський  діяч. Співзасновник об'єднання «Руська  трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».

1831 - після закінчення Львівської  гімназії вступив на філософський  факультет Львівського університету.

1831 - разом із Маркіяном Шашкевичем  та Іваном Вагилевичем утворив  національно-патріотичний гурток  галицької молодої інтелігенції  т. з. «Руську трійцю».

1832 - перервав навчання і два  роки мандрував, переважно пішки,  містами та селами Галицької  та Угорської Русі (свою мандрівку  розпочав з Миколаєва над Дністром).

1835 - поступив у Кошицьку академію, а потім — у Будапештський  університет. У Будапешті зблизився  з чеськими, словацькими та сербськими  славістами, з допомогою яких 1837 там було видано перший галицький  альманах «Русалка Дністрова», складений  за участю Я.Головацького й  інших членів "Руської трійці", що відіграв велику роль у  галицькому літературному відродженні.

1836—1839 - продовжив навчання у Львівському університеті.

1842 - закінчив Львівську духовну  семінарію, був висвячений на священика.

Був греко-католицьким парохом  у селах Микитинці (на Коломийщині, 1842—1846) та Хмелева (нині Заліщицький  район, 1846—1848), залишаючись під церковним наглядом як "неблагонадійний".

1847 - померли два його сини, які  поховані на сільському цвинтарі у с. Хмелева.

У Хмелевій готував до друку працю  «Розправа о язиці южноруськім», упорядковував альманах «Вінок русинам на обжинки».

1846 - під псевдонімом «Гаврило  Русин» надрукував німецькою  мовою у 9-му випуску журналу  «Річник слов'янської літератури, мистецтва та науки», який видавав у Лейпцігу відомий славіст Йордан, статтю «Становище русинів у Галичині». У ній різко критикував політику уряду в національному питанні в Галичині і виступав проти переслідування національно свідомої інтелігенції.

1848 - учасник Собору руських учених у Львові.

1848-1867 - перший в історії професор  «руської мови та словесності» (української мови та літератури) у Львівському університеті, перший  завідувач кафедри руської словесності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Життя та творчість провідників  національного та культурного відродження, "будителів руського духа" в  Галичині, учасників гуртка Маркіяна Шашкевича вже з останньої  чверті ХІХ століття привертають  увагу численних дослідників.

Для творчості Шашкевича, Вагилевича та Головацького, як і для всіх тогочасних романтиків, характерне звернення до славного минулого свого народу: “Болеслав  Кривоустий під Галичем, 1139”, фольклорні стилізації “О Наливайку”, “Хмельницького обступленіє Львова” М. Шашкевича, “Dumy”, легендарно - історична балада “Мадей” Вагилевича. Ці твори не відзначалися історичною достовірністю, а лише символічно виражали інколи абстрактну віру у відродження українського народу. Подібні твори писали М. Устиянович, А. Могильницький та ін. Новим якісним  етапом у змалюванні історичного  минулого стали вже твори Т. Шевченка (“Іван Підкова”, “Тарасова ніч” та ін.). Також для Шашкевича, Вагилевича й Головацького характерне замилування  природою, що вилилось у чудову пейзажну лірику: “Підлиссє”, “Сумрак вечерній”  Шашкевича, “Весна”, “Річка” (які  мають алегоричний зміст) Головацького. Значний у них доробок і  любовної лірики: “Туга”, “Вірна”  Шашкевича, “Wspomnienie”, “Spotkanie” Вагилевича, “Два віночки” Головацького. Але найпродуктивнішим  щодо подальших наслідувань був  напевно започаткований ними жанр послання: “Слово до чтителей руського язика”, “Руська мати нас родила” Шашкевича, “До L***” Вагилевича, “Руський з  руським повстрічався…”, “Братові з-за Дунаю” Головацького. Пізніше  до цього жанру зверталися М.Устиянович (“До перемишлян”, “До “Зорі  галицької”) , А. Могильницький (“Ученим  членам Руської Матиці”), Ю. Федьковича(“Оскресни, Бояне”) та багатьох, багатьох інших.

 Етнографічні дослідження “Трійці”  започаткували українське карпатознавство,  їм належать перші у Галичині  твори з історії культурного  розвитку рідного краю та бібліографічні  видання.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1 Грушевський М. Ілюстрована  історія України. Київ-Львів, 1913. Ст.481.

2 Головацкий Я. Воспоминание  о Маркияне Шашкевиче и Иване  Вагилевиче//Литературный сборник.-Львов, 1885.- Вып.1/3- ст.11.

3 Возняк М. Століття “Зорі”  Маркіяна Шашкевича//Діло.-1934.-5трав.

4 М.Шашкевич. Азбука і абецадло// Шашкевич Маркіян. Твори.- К.,- 1973.- Ст. 126.

5 Горак Р. Д. Задля празника. У сутінках: Романи-есе.- К., 1989.- Ст. 287- 288.

6 Я. Головацький. Пам’ять Маркіяну  Руслану Шашкевичу// Вінок русинам  на обжинки.- Ч. 2.- Відень.- 1846.- Ст. 5.

7 Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

8 Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961

9 Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960

10 Франко І.Я. До біографії Івана Вагилевича. // Франко І. Я.  Зібрання творів.- К., 1982. Т. 37.

11 Гуменюк М., Кравченко Є. . Маркіян  Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Бібліографічний покажчик.- Львів, 1962

12 Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989

 

 

 

 

 

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Одеський  національний політехнічний університет

Кафедра  історії та етнографії України

 

РЕФЕРАТ

на  тему:

«Руська трійця»

 

 

 

Виконав студент

групи ОМ-131

Гуляк Інна Вікторівна

Перевірив:

Федорова  Алла Іванівна

 

 

 

Одеса 2013