Революція країн у Східній Європі і процес розширення НАТО й ЄС

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2014 в 00:37, реферат

Краткое описание

У другій половиш 80-х років країни Східної Європи опинилися у стані глибокої економічної та соціально-політичної кризи. їх відставання від індустріально розвинутих країн Заходу дедалі більше посилювалося. Особливо помітним воно було в таких галузях, як електроніка, інформатика, обчислювальна техніка. Відстала технологія, застарілий машинний парк, низька ефективність сільського господарства були характерні тією чи іншою мірою для економіки всіх країн регіону. Неподільна монополія компартій на владу, злиття партійного й державного апарату, антидемократизм, придушення інакомислення, вирішення нагромаджених соціально-політичних проблем за допомогою сили - всі ці риси були притаманні тоталітарним режимам Східної Європи. Спроби реформування наявної системи не принесли успіху. Формально схваливши перебудову, розпочату СРСР у квітні 1985 р., лідери компартій соціалістичних країн насправді відверто негативно ставилися до неї.

Содержание

Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років……3
Процес розширення Нато…………………………………………..…6
Процес розширення ЄС………………………………………………...9

Скачать полностью (35.47 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 37.98 Кб (Скачать документ)

Для отримання членства потрібно наступне:

  • відповідність Копенгагенським критеріям, визнаних Європейською Радою в 1993 році:

    • стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу і захист меншин

    • існування функціональної ринкової економіки, так само як і здатності впоратись з конкурентним тиском та ринковими цінами у межах Союзу

    • здатність прийняти зобов'язання членства, включаючи відданість до політичних, економічних та грошово-кредитних цілей Союзу.

У грудні 1995 року Європейською Радою були переглянуті критерії членства, щоб включити до себе умови для інтеграції країни-члена через відповідне регулювання його адміністративних структур, бо важливо, щоб законодавство Євросоюзу відбивалося в національному законодавстві. Також є важливим те, що переглянуте національне законодавство має виконуватись ефективно через відповідні адміністративні та судові структури.

Процес

Перш ніж країна подасть заяву про вступ, вона, як правило, повинна підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, щоб допомогти підготувати країну до статусу кандидата і, можливо, члена.

Багато з країн не задовольняють навіть критеріям, необхідним задля початку переговорів раніше, ніж вони можуть застосовуватися, тому потрібні роки, щоб підготуватися до процесу. Угода про асоційоване членство допомагає підготуватись до цього першого кроку.

Коли країна офіційно подає заяву на членство, Рада просить Комісію висловити свою думку щодо готовності країни почати перемовини. Рада може прийняти або відхилити думку Комісії. Рада лише один раз відхилила думку Комісії — у випадку з Грецією, коли Комісія відмовляла Раду від вступних переговорів.


Рік

День/Місяць

Подія

1950

9 травня

Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман представив свою пропозицію щодо об'єднання Європи, відомої як план Шумана. Ця подія вважається початком європейської інтеграції, яка в кінцевому підсумку привела до створення Європейського Союзу.

1952

23 липня

За Паризьким договором 1951 року було створено Європейська спільнота з вугілля та сталі (ЄСВС). Засновниками стали Бельгія, Франція, Нідерланди, Люксембург, Німеччина та Італія.

1958

1 січня

За Римськими договорами країни-члени ЄСВС заснували Європейську економічну спільноту (ЄЕС), яка пізніше перетворилась в Європейську Спільноту (ЄС) і Європейську спільноту з атомної енергії(Євратом).

1973

1 січня

Перше розширення — Велика Британія, Данія та Ірландія приєдналась до ЄЕС. У Норвегії більшість населення проголосувало проти членства в ЄЕС.

1981

1 січня

Друге розширення — Греція приєдналась до ЄЕС.

1985

1 лютого

Ґренландія (самоврядна з 1979 року) вийшла зі складу ЄЕС.

1986

1 січня

Третє розширення — Іспанія та Португалія приєднались до ЄЕС.

1990

3 жовтня

Об'єднання Німеччини — НДР приєдналась до ФРН і стала частиною ЄЕС.

1993

1 листопада

Формальне створення Європейського Союзу

1995

1 січня

Четверте розширення — Австрія, Фінляндія і Швеція приєднались до ЄС. У Норвегії та Швейцарії жителі проголосували проти членства в ЄС.

2004

1 травня

П'яте розширення (частина Ι) — Кіпр, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Словаччина,Словенія, Угорщина і Чеська Республіка приєдналися до ЄС.

2007

1 січня

П'яте розширення (частина ΙΙ) — Болгарія і Румунія приєднались до ЄС .

2013

1 липня

Шосте розширення (частина ΙΙ) — Хорватія приєдналась до ЄС .




 

 


Информация о работе Революція країн у Східній Європі і процес розширення НАТО й ЄС