Проблеми походження українського етносу в історичній літературі

№8 проблеми походження українського етносу в історичній літературі

Перш ніж відповідати  на питання, «як і коли виник український  етнос, як і завдяки чому став державним  та розвинувся в націю», автори вважають за необхідне спочатку відповісти на питання: а «Що» таке етнос загалом, український етнос зокрема». На їх думку, етнос - явище Космічне, він - це «породження Природи (як єдності дії енергії Землі і Неба)». Етноси є «...синтезом якостей, зумовлюваних світом метафізичним: в їхньому коді сконцентровані як фізично-біологічні чинники, так і соціокультурні, релігійно-філософські, психічні...». Вони наголошують, що «...матір'ю людини, а відтак роду, етносу, нації, є природа з її похідними - мовою, культурою, релігією». Етноси формуються Природою, яка «є синтезом географічного середовища та морально-етичної культури». Отже, унікальне співвідношення географічних та кліматичних особливостей території (це і клімат, і особливості флори та фауни, і природний ландшафт) вагомо впливають на формування етносу, кристалізацію його істотних особливостей, відмінностей від інших етносів.

Особливого значення у формуванні етносу автори надають  феномену пам'яті, що являє собою синтез свідомого і підсвідомого. Це пам'ять «землі і неба, сім'ї і роду, культу предків, богів і долі, пам'яті життя і смерті, добра і зла, тимчасового і вічного, життя і слова». Адже, як зазначають вони,«... не лише Природа, а й «пам'ять» генерує процес перетворення племен в етноси, а далі - в якості свідомості, самосвідомості та ідеології - в нації.

Знищення «пам'яті» (історії  народів, їхніх культур і мов, стосовно України -українознавства) веде до метаморфози етносів та обернення їх в інертні «маси», що стають вторинною «сировиною» для інших етносів».

Ще одним фактором генези етносів є культура, що набула вирішального значення в їх еволюції. «Фізична й духовна культура перетворювала біологічного індивіда в людину; свідомі себе люди творили роди; роди (племена) - етноси», - сказано в монографії.

Чи не основним чинникому формуванні етносів вчені вважають Мову, яка, за їхніми словами, постає як «найуніверсальніша форма об'єднувальної цілісності й «пам'яті»...». Вони стверджують, що «мова - це генотип етносу, форма універсальної цілісності його Буття і Свідомості, його Дух і Душа, - тому загибель мови є ознакою загибелі етносу». Автори наголошують на інтегративній ролі мови, зазначають, що «саме мова об'єднувала групи людей в роди, племена і державні утворення, кристалізувала етно-духовну цілісність, гармонію між мікро і макросвітом...». Мова є одночасно і «породженням людей, і деміургом етносів», вона перетворює біологічного індивіда в особистість. Отже, роблять висновок вчені, «...кожен народ-самодостатній. Його формують природа й культура. Душею нації є мова, а її геном - етнос».

Коли ж і де формується український етнос? Намагаючись  дати відповіді на ці питання, П. Кононенко і Т. Кононенко аналізують праці відомих істориків, археологів та антропологів XIX ст. (М.Грушевського, В. Щербаківського, В. Антоновича, X. Вовка, В. Хвойки, M. Максимовича) та сучасних дослідників (В.Барана [7], В. Сніжка [9]). І якщо узагальнити та систематизувати твердження авторів, то можна накреслити таку схему виникнення та формування українського етносу:

1. Український етнос  проростає з Природи не пізніше  яку V- III тис. дон.е..

2. Українська праісторія - це праісторія племен Подніпров'я.  Землі Середнього Подніпров'я ще в найдавніші періоди були заселені

однак спільність інтересів  робила свою справу: племена або  союзи племен творили державу, - а  держава прискорювала й захищала процес консолідації, збереження від  асиміляції чи й поглинання агресивними  сусідами».

Особливості процесу  консолідації українського етносу можна спостерігати і тепер: «...своїми специфічними рисами відзначаються як бойки і лемки, гуцули і галичани, так і таврійці та поліщуки, представники Чернігівщини і Київщини, Черкащини і Одещини, Криму, Кубані», але ця різноманітність - закономірна,«...бо природна українська картина - це вражаючий різноманітністю клімату, ландшафту, фауни і флори край, що і зберігає, і перехрещує генотипи, і як сотні річок є органічними притоками Дніпра, так окремі «краяни» є органічними гілками єдиного стовбура -етносу, а їхні діалекти - питомими формами єдиної літературної мови».