Політичні діячі Африки

 

 

 

ПОЛІТИЧНІ ДІЯЧІ АФРИКИ

 

 

Підготували:

учні 11 класу

Титаренко Ольга,

Єршов Микита

Мухаммед Наджибулла

(Афганістан)

 

Мухаммед Наджибулла́— афганський державний і політичний діяч, дипломат, начальник Служби державної інформації (ХАД) (1980–1986), генеральний секретар ЦК НДПА (1986–1992), голова Революційної ради (1986–1987) та президент Афганістану (1987–1992). На посту президента провадив політику «національного примирення», сприяв перетворенню політичного та соціального життя країни. За три роки після виведення радянських військ з Афганістану, 1992 року, уряд Наджибулли було скинуто збройною опозицією. Останні роки проживав на території місії ООН в Кабулі, поки 1996 року не був захоплений, а потім страчений талібами.

Хамід Карзай 
(Афганістан)

Хамід Карзай — президент Афганістану з червня 2002 року. У період з грудня 2001 року по червень 2002 року очолював перехідний уряд Афганістану.

У 2004 році в Афганістані відбулися перші вільні президентські вибори, на яких Карзай отримав більше 55 відсотків голосів. 7 грудня 2004 Карзай був офіційно проголошений першим вільно обраним президентом Ісламської Республіки Афганістан.

У 2003 року Карзай був удостоєний почесного лицарства від королеви Великобританії Єлизавети II, у 2004 році отримав Філадельфійську медаль Свободи.

 

 

 

 

 

Ґамаль Абдель Насер

(Єгипет)

Ґама́ль Абде́ль — діяч панарабського руху, другий президент Єгипту.Заснував і ввійшов у керівництво таємної політичної організації «Вільні офіцери», що підготувала і здійснила в ніч на 23 липня 1952 військовий переворот, у результаті якого був скинутий король Фарук I.26 липня 1952 була створена Рада революційного керівництва (РРК), офіційним главою якої був призначений Мохамед Наджиб.

23 червня 1956 року в ході національного референдуму прийнята перша республіканська конституція Єгипту. Насера було вибрано виконуючим обов'язки президента.У 1954-56 — прем'єр-міністр, одночасно виконував обов'язки президента. Із червня 1956 — президент Єгипту. Помер 28 вересня 1970 року в Каїрі в результаті інфаркту. Про Насера в Єгипті був знятий фільм «Насер 56».

Анвар Садат 
(Єгипет)

      

 Анва́р Сада́т— третій президент Єгипту, маршал.Народився 25 грудня 1918 року в багатодітній родині у селі Міт-Абуль-Ком.

Анвар Садат узяв активну участь у створенні таємної організації «Вільні офіцери» на чолі з Насером.

Після державного заколоту в липні 1952 року Садат обіймав різноманітні державні посади. Від 1960 року до 1968-го був Головою Національних зборів, у період 1964—67 років — він один із віце-президентів, а від 1969 року — єдиний віце-президент. Після смерті Насера в 1970 році Анвара Садата було обрано президентом Єгипту. Садат відмовився й від панарабських претензій попередника — так 1971 року державу було перейменовано з Об'єднаної Арабськой республіки (ОАР) на Арабську республіку Єгипет (АРЄ).

Хосні Мубарак 
(Єгипет)

Хо́сні  Муба́рак — четвертий президент  Єгипту з 14 жовтня 1981 року по 11 лютого 2011 року. Брав участь в Арабо-ізраїльській війні 1967 року. У 1970 році Мубарака було призначено Начальником штабу Єгипетських  ВПС. У квітні 1975 року за рішенням Президента Єгипту Анвара Садата Мубарака було призначено віце-президентом Єгипту, а 1978 року обрано також заступником Голови Національно-демократичної партії. До того часу Мубарак не брав участь у політичній діяльності. Згідно з  Конституцією його було призначено президентом  після того, як президента Садата вбили  на військовому параді 6 жовтня 1981 року. 11 лютого 2011 року подав у відставку  внаслідок Революції в Єгипті, передавши владу Вищій раді збройних сил.

Аятола Хомейні 
(Ірак)

Рухолла Мусаві Хомейні— аятола, рахбар (вождь), лідер ісламської революції 1979 року в Ірані. Верховний Лідер Ірану  з 1979 по 1989 рр. Викладав в Кумі, в 50-ті роки отримав титул «аятола». З 1963 року перебував в опозиції до шахського  режиму Ірану. У січні 1979 року очолив ісламську революцію в Ірані. За два тижні після втечі шаха, 1 лютого 1979 року, повернувся до Ірану. 11 лютого призначив тимчасовий уряд на чолі з Мехді Базарганом.

Відповідно  до Конституції, ухваленої в грудні 1979 року, обійняв посаду Верховного Лідера Ісламської Республіки Іран. Проживав у місті Кумі, але діяльно брав участь у політичному житті країни. Помер 3 червня 1989 року. Поховано в мавзолеї на кладовищі Бехеште-Захра. На його похорон зібралося близько 10 млн. осіб