Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни

Тема: Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни

План

 

1.Зародження і становлення фашистських  диктатур в країнах Європи  і Азії

2. Становище країн Центральної  та Східної Європи в 20-30-х  рр. та встановлення фашистського  режиму

3. Консолідація сил агресорів та загострення міжнародних відносин напередодні війни

 

Ключові  поняття та терміни:

• агресія, пакт,
• політика «умиротворення»,
• Вертикаль »Берлін–Рим– Токіо»,
• Сталевий пакт,
• мілітаризація,
• фашизм,
• Нацизм
• аншлюс

Мілітаризація країн світу

• В країнах-переможницях та нейтральних державах у 1925 р. чисельність збройних сил була на 1,2 млн. чол. більша, ніж у 1913 р.,
• велася підготовка військово-учбових резервів ( спортивні клуби, стрілкові союзи, бойові загони тощо, так звані неофіційні армії).
• в США конгрес прийняв у 1920 р. закон про національну оборону, який визначив верхній поріг чисельності армії (436 тис. чол.), тобто на 70% більше.

 

Загальна  чисельність неофіційних армій  найбільших капіталістичних країн  світу на 1927 р.

• Англія – 656 тис. чол.
• Італія – 800 тис. чол.
• США- 1 млн. 855 тис. чол.
• Німеччина -  4 млн. чол.

 

МІЛІТАРИЗАЦІЯ ЯПОНІЇ

• мілітаристсько-фашистські організації «Союз резервістів імперії», «Товариство вишні», «Товариство державних основ»(офіцери, 1400 тис. школярів;
• В 1930 р. 50% робітників були зайняті у військовому виробництві, 2 тис. фабрик і заводів мали військові замовлення;
• До 1931 р. приватні компанії, отримавши великі субсидії уряду, побудували 8 літакобудівних, 6 авіамоторних заводів, а також заводи точних приладів, радіообладнання та ін.

 

 

МІЛІТАРИЗАЦІЯ НІМЕЧЧИНИ

• розсадниками мілітаризму стали «Німецький офіцерський союз»( 100 тис. чол.), «Сталевий шлем» солдатські союзи ( 2 млн. чол. на 1927 р.), та ін.;
• німецькі монополісти вступали в альянси з іноземними фірмами, створювали компанії за кордоном, де вироблялася військова техніка

      ( В Швеції, Данії, Італії, Іспанії);

• У 1929 р. -13 країн, в тому числі Франція, Китай, Іспанія і Бельгія, повідомили, що Німеччина є головним постачальником зброї та боєприпасів

МІЛІТАРИЗАЦІЯ УГОРЩИНИ ТА ПОЛЬЩІ

• вся  угорська молодь від 12 до 21 року обов’язково займалася у військово-спортивному товаристві «Левенте» ( 700 тис. чол. на 1927 р.);
• 1927-29 рр. в усіх міністерствах, банках, управліннях і установах були організовані військові відділи

МІЛІТАРИЗАЦІЯ ІТАЛІЇ

• діти 6-8 років входили в загони «вовчат», 8-14 років - в воєнізовані  загони; молодь 14-18 років – в загони «авангардистів», з 18 років - в  юнацькі бойові групи;
• проводилися курси «військової культури» з молоддю
• В 1934 р. був виданий закон «Про воєнізацію італійської нації»

 

Виникнення  фашизму в Італії

В 1919 р. було створено «Союз  боротьби» на чолі з  Б. Муссоліні, який мав такі гасла:

-  весь світ ненавидить  Італію, вона оточена ворогами;

- фашизм може надати  Італії можливість отримати панування над

  Адріатичним морем;

- прогнила демократія  стала демагогічною і не здібною  вивести країну з кризи 

МІЛІТАРИЗАЦІЯ АНГЛІЇ

• кінці 20-поч. 30-х рр. діяли фашистські і профашистські організації «Імперська фашистська ліга», «Націонал-соціалістична ліга» «Зелені рубашки»;
• В 1932 р. був заснований «Британський союз фашистів» на чолі з міліонером    О. Мослі;
• 1935 р. виникло «Товариство англо-німецької співдружності», до якого увійшли представники англійського фінансового капіталу, відомі діячі консервативної партії

Дії фашистів в Італії

• При підтримці буржуазії відбулося посилення фашистських організацій,
• почалися погроми робітників і демократичних організацій, вбивства політичних і  профспілкових  діячів тощо.
• У 1922р. був здійснений фашистський переворот і влада була передана Беніто Муссоліні
• створені  «Велика фашистська рада» і «Добровільна міліція національної безпеки» , які контролювали діяльність парламенту і уряду
• В квітні 1926 р. - закони про контроль уряду над профспілками, про розпуск усіх «антинаціональних партій», що привело до створення однопартійної системи;
• Почався процес зрощення державного і капіталістичного господарчого апарату;
• Фашистські діячі, які були при владі, використовуючи свій статус, ставали крупними промисловцями і фінансистами  (175 чол. з 400 депутатів фашистського парламенту у 1929 р.)

 

Ідеологія фашизму

• Муссоліні : «Ми хочемо фашизувати націю. Фашизм повинен стати способом життя»
• Італійський філософ Д. Джентіле: «Для фашизму прагнення до імперії, тобто до національного розширення є життєвим проявом; «Сидіти вдома» - це ознака занепаду, народи, які піднімаються і відроджуються є імперіалістами»

Фашизація Іспанії

• В 1923 р. відбувся державний переворот  під проводом генерала Мігеля Прімо де Рівери,
• Влада обіцяла докорінну ломку колишніх порядків та добитися оновлення суспільства
• Рівера очолив фашистську партію «Патріотична спілка» і запровадив  корпоративну систему в суспільстві за зразком політики Мусоліні в Італії

Реакція світу на події в Іспанії

• Західні країни оголосили політику «невтручання» щодо подій в Іспанії, розв’язуючи руки агресорам.
• Великі монополії США надавали значну матеріальну і фінансову допомогу режимові Франко
• Гітлер і Мусоліні послали до Іспанії війська, оснащені за останнім словом техніки для допомоги режиму Франко.
• СРСР у громадянській війні підтримував республіканський уряд, тому надали допомогу озброєнням), медикаментами, продовольством, надіслано  2 тис. добровольці
• В лютому 1939 р. уряди Англії та Франції оголосили про розрив дипломатичних відносин з республіканцями та визнали фашистський уряд Франко в

Діяльність  фашистів у Німеччині

• на початку 20-х років в державі почали виникати фашистські і профашистські організації, які  мали добровільний характер формування і залучали до себе військових, молодь, службовців, робітників
• З 1919 р. почала діяти «Німецька робоча партія», перейменована у «Націонал-соціалістичну німецьку робочу партію»

Програма нацистської партії

• створення «великої Німеччини» шляхом захоплення земель та колоній;
• анулювання Версальського і Сен-Жерменського договорів;
• тільки особи німецької крові можуть бути громадянами німецької держави і допускатися до рішення питань законодавства і керівництва;
• ліквідація нетрудових прибутків і «відсоткового рабства»;
• конфіскація всіх військових прибутків, націоналізація трестів, забезпечення всезагальної участі у прибутках концернів;
• введення смертної кари для лихварів та спекулянтів

Діяльність  фашистів у Німеччині

• У  1921 р. націонал-соціалісти створили штурмові загони – СА, які мали власну кавалерію,  артилерію, технічні засоби, використовували значні  грошові засоби Баварських промисловиків);
• У 1925 р. створені СС - спеціальні загони безпеки для охорони Гітлера та для розправ над суперниками, які проходили підготовку до вуличних боїв.
• На 1931р. чисельність націонал-соціалістичної партії досягла 800 тис. чол.;
• партія фінансувалася великими промисловими монополіями і банками, зв’язаними з міжнародними діловими і політичними колами

 

Зародження  мілітаризму на Далекому Сході

                            Центром зародження фашизму стала Японія.

• На початок 30-х рр. почався серійний випуск важких бомбардувальників, військові затрати зросли протягом 1931-1934 рр. з 29,4% до 44,2% від усіх витрат.
• Військові кола керували «Імператорським союзом резервістів» та воєнізованими спортивними товариствами, які нараховували 7 млн. чол.
• Фінансові магнати підтримували «Товариство державних основ», яке об’єднувало до 200 профашистських діячів
• 1935  р. -  400 тис. вояків,100 тис. моряків, озброєння збільшилося в 3 рази

Реакція СРСР на мілітаризацію Японії

• направлення ресурсів для укріплення  рубежів Далекого Сходу.
• Темпи будівництва в регіоні в першій половині 30-х рр. збільшилися у 22 рази,
• випуск валової продукції збільшився в 3 рази, продукції машинобудування і металообробки в 4,5 рази, видобування вугілля – в 2 рази.
• міграція населення досягла на поч. 30-х рр. 14 тис. чол.
• збільшення дивізій, зенітних батарей, авіаційних  і морських бригад, спорудження паливних сховищ тощо

Наслідки мілітаризації Європи і світу

• Протягом 20-х рр.  Ліга націй не змогла припинити гонку озброєння, збільшення воєнних бюджетів розвинених країн Європи;
• Німеччині на воєнні потреби щорічно безконтрольно і таємно виділялися  фінанси із засобів інших міністерств від 35 млн. до 74 млн. марок;
• в Японії – з 1925-1927 р. отримано 900,5 млн. йєн;
• в Італії військові доходи на душу населення зросли у 1927 р. на 64%;
• США до 1923 р. воєнні затрати зросли в 19 разів

 

Експорт зброї країнами Європи на 1931 р.

• Англія –                        13 366 тис. дол.
• США-                             3 897 тис.
• Франція –                      2 730 тис.
• Італія –                          2 243 тис.
• Чехословаччина -        3 922 тис.
• Швеція –                       3 705 тис.
• Бельгія -                       1490 тис.
• Голландія                      708 тис.

 

Встановлення  фашистського режиму в Угорщині

• В листопаді 1918 р. була проголошена Угорська республіка;
• 1919 р. -  владу очолили комуністи оголосивши Радянську республіку;
• в кінці 1919 р. антирадянський фронт ліквідував радянський режим, до влади прийшов колишній адмірал Міклош Хорті;
• Існував ряд  профашистських союзів і товариств

 

Встановлення  фашистського режиму в Румунії

• 25% складали представники національних меншин (угорці, німці, українці), права яких  обмежувалися.
• аграрне господарство, в економіці панував іноземний капітал, що інвестував 78% всіх промислових підприємств
• в 30-х рр. поступово Румунія зближувалася з Німеччиною,
• у вересні 1940 р. владу захопив генерал Антонеску, який  з 1940р. стане союзником фашистських держав

 

Встановлення  диктаторського режиму в Югославії

• 1 грудня 1918 р. була утворено Королівство сербі, хорватів і словенців, до складу якого увійшли Сербія, Словенія, Боснія, Герцеговина, Хорватія, Далмація, частина Македонії та Чорногорії (конституційна монархія);
• В 1929 р. парламентська монархія замінена абсолютним диктаторським режимом;
• 30-х рр. в країні виникли фашистські організації - «хорватські усташі», які мали фінансову підтримку від гітлерівської Німеччини ;
• З 1938 р. зовнішня політика уряду Югославії стала профашистською

 

Становище  Чехословаччини у 20-х рр.

• В листопаді 1918 р. була проголошена республіка Чехословаччина ( території Чехії, Моравії, частину Сілезії, Словаччину та Закарпатську Україну);
• Успадкувала 4/5 промислового потенціалу Австро-Угорської імперії;
• 1927-29 р. промислове виробництво перевищило на 20% довоєнний рівень, 2-ге місце в Європі  по виробництву взуття, бавовни і перше місце по виробництву цукру;
• Світова економічна криза вразила всі галузі економіки, привела до банкрутства сотні дрібних підприємств, безробіття, розорення селян

 

Національна проблема в Чехословаччині

• Серед національних меншин найбільш привілейованою групою були німці –підприємці, торгівці, дрібні власники;
• Після приходу до влади Гітлера в країні  було створено Судето-німецьку партію на чолі з К. Генлейном, яка встала на шлях приєднання до «третього рейху»;
• Партія вимагала автономію Судетської області з метою приєднання її до Німеччини.

Мюнхенська  угода

• уряди Англії та Франції рекомендували віддати Німеччині ті райони, де німці становили 50% населення.
• у вересні 1938 р. на Мюнхенській конференції, ( Німеччина, Франція, Італія,  Англія та чехословацька делегація), було прийнято рішення про передачу Німеччині Судетської області з усіма спорудами, фабриками, сировиною, шляхами сполучення