Демографічна політика в Китаї

5 Березня Всекитайські збори  народних партій  КНР розпочали  обговорення поправок до карного  кодексу країни. Вони були прийняті: лікарям, які проінформувавши  про стать майбутньої дитини  та які роблять аборти за  статевою ознакою, загрожує тривале  ув’язнення. 

Але при наявності законів  завжди і є порушники які забезпечують попит на аборти у підпільних лікарнях. У багатьох селах працюють медпункти, де лікарі, переважно пенсійного віку, забезпечують такі «послуги».

Але лікарі знаючи про заборону казати стать майбутньої дитини цього  і не роблять, вони знаками повідомляють батьків про це. Наприклад, лікар, який обстежує жінку, закашляв, мати вже  знає, що у неї буде хлопчик, посміхнувся  – буде дівчинка. Тому порушення  закону встановити тяжко.

Однією з головних завдань  сучасної політики планування народжуваності в Китаї є встановлення природного статевого балансу. З 2001 року в країні ведеться активна кампанія, покликана донести до людей, що «дівчина - це добре».

Окрім пропаганди, діє й  система матеріальних заохочень: селянські  родини, створенні дітьми, батьки яких мали одну дитину і які тепер мають  двох дочок, кожен місяць отримують  від влади по 600 юаней ($75) на людину. Зараз таку матеріальну допомогу отримують 500 тисяч родин, причому у деяких розвинених регіонах такі субсидії досягають 800-1000 юаней ($100-125) на людину.

Не вирішено питання про  тривалість політики «про народження однієї дитини». З цього питання  було багато суперечок між державними діячами та науковцями, дискусії були гарячими, думки найрізноманітнішими. Склалось три протилежні погляди: 5-8 років, 50-80 років та діяти за обставинами. За 3-5 років ця політика не може дати очікуваних результатів, тому що не можливо за такий короткий період знизити чисельність населення до рівня розвинутих країн. Довготривале існування планування народжуваності може призвести до серйозних проблем у відтворенні населення.  Оптимальний період – одне покоління, тобто 25-30 років.

Завдяки політиці планування народжуваності, в Китаї за останні 30 років народилось на 400 мільйонів осіб менше, ніж могло  б бути, не будь цих мір. Якщо б  не проводилась ця політика населення  Китаю сьогодні складало не 1,3 мільярда, а 1,7 мільярда осіб.   Сумарний коефіцієнт народжуваності в Китаї наприкінці 70-х років становив 5,8. К середині 90-х років знизився до двох, а зараз  складає 1,8.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Китай  - стародавня країна, яка майже 2000 років розвивалась  в умовах феодалізму. Традиційні погляди  на відтворення населення з давніх-давен  формувались в умовах натурального господарства. Оскільки головна частина  населення країни мешкала в сільській  місцевості, де відтворюючі сили базуються  переважно на ручній праці і постійно існувала потреба у великій кількості  робочих рук, китайські родини мали переважно 6-8 та більше дітей. Віддавна відомі китайські приказки: «Чим раніше маєш сина, тим краще», «Чим більше синів, тим більше щастя».

Але Китай був вимушений законодавчо  обмежити розмір родини в 1970-х роках. Сьогодні середня кількість дітей, народжених однією жінкою протягом життя, в Китаї знизилась з 5,8 до 1,8. Громадянам КНР зазвичай дозволяють мати не більше однієї дитини на родину (за винятком багатоплідних  пологів), або двох на одну родину у  селі (при умові, що перша дитина – дівчина). Політика по обмеженню  народжуваності залежить від провінцій (наприклад, у  мешканців Пекіну є  можливість мати двох дітей, якщо кожен  з батьків був єдиною дитиною  в своїй родині). Окрім того, обмеження  народжуваності не таке суворе у відношенні національних меншин. У останній час  з’явились плани відмовитись  від цієї політики, але на законодавчому  рівні поки це ніяк не відобразилось.

За час діяльності політики планування народжуваності в Китаї  народилось на 400 млн. дітей менше, ніж могло б бути без цих мір. Сумарний коефіцієнт народжуваності в Китаї складає 1,8. На сьогодні населення Китаю – 1,3 мільярда осіб.

Але окрім позитивних наслідків  є і негативні. Китайське суспільство  нині признано старіючим, у наш час  знову зростає смертність тому, що зараз кількість літнього населення зростає. А відсоток громадян до 15 років знижується. У перші роки існування КНР на молодий вік приходилось 34% населення, але внаслідок жорстокої демографічної політики,спрямованої на зниження народжуваності, кількість людей у віці до 15 років значно впала до 20,8% від загальної чисельності населення. Також відслідковується порушення статевого балансу населення на117 хлопчаків народжується 100 дівчат, що не є природним. Це пов’язано із традиційними поглядами китайців, які вважали, що головне щастя для родини – народити хлопчика. Але з цим почали боротися на законодавчому рівні, лікарів які роблять аборти за статевими ознаками може очікувати ув’язнення.

Цілком політику планування народжуваності треба проводити  послідовно, результати не можуть бути швидкими, найбільш оптимальний відрізок часу для проведення цієї політики складає 25-30 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

1. Демографічний довідник «Населення світу» - М.: «Думка»; 1989 . – 478 с.
2. Максаковский В.П. Экономическая и социальная география мира: Учебник для 10 класса -  М.: Просвещение; 2006. - 358с.
3. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів ВНЗ – К.:АртЕк; 1997. – 253с.
4. Цыцарова Т.Е. Демография: Учебное пособие / Ульяновск 2009. - 96с.
5. Демографічна політика http://geo.1september.ru/article.php?ID=200103706

6. Китай планує змінити демографічну політику http://news.vl.ru/world/2008/02/29/kitdeti/

7. Якщо б не політика планування народжуваності, в Китаї мешкало б 1,7 млрд.  http:// demographia.ru/articles_N/index.html?idR=24&idArt=487