Леонид Данилович Кучма

Приватизація, яка у 1997-1999 роках стрімко проводилася, чомусь привнесла найбільшу вигоду лише приналежним особам до оточення президента. Так, зять Леоніда Кучми – Віктор Пінчук – став майже повністю контролювати металургійну промисловість України. За оцінками журналу “Forbes” на 2002 рік йому належало заводів і підприємств в Україні майже на 7 мільярдів доларів, водночас сума, яку він заплатив за приватизацію цього майна, не перевищувала 38 мільйонів доларів. Реальний ж дохід пересічного українця так і залишився одним з найнижчих у Європі та усьому світі.

Наприкінці 90-х років всі загальнонаціональні телеканали були підконтрольні людям Леоніда Кучми. 1+1, Інтер, та ТЕТ – контролювалися групою Медведчука-Суркіса, ICTV та частково СТБ – Пінчуком, Ера – Андрієм Деркачем.

Атмосфера страха проникла в усі засоби масової інформації, непідконтрольні президентським кланам.

Вбивство незалежного журналіста Георгія Гонгадзе, якому відрізали голову у вересні 2000 року, сколихнуло усю Україну. Наприкінці листопада того ж року колишній працівник охорони Леоніда Кучми, майор СБУ Микола Мельниченко, оприлюднив аудіозапис підслуханих ним розмов Кучми з міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченко, у яких президент ясно наказував Кравченку “…розібратися з Гонгадзе…” Весь світ став свідком нецензурних висловів Кучми по відношенню до багатьох політичних діячів України. Сам Мельниченко, якому вдалося втекти на Захід, у інтерв’ю радіо “Свобода” 30 грудня 2000 року стверджував, що “…в Україні немає більшого злочинця, ніж Леонід Кучма…”

“Касетний скандал” призвів до багатотисячних демонстрацій та заворушень у Києві у січні-березні 2001 року. Аудіозаписи Мельниченка свідчили про можливу причетність Кучми до автокатастрофи і загибелі голови Народного Руху України В’ячеслава Чорновола, про шалений тиск на ЗМІ перед президентськими виборами 1999 року, про санкціонування розкрадання російського газу в Україні. Кучма відкрито дозволяв Ігорю Бакаю (тодішньому голові “Нафтогазу України”) красти газ, але вимагав, щоб той взамін дав 200 мільйонів доларів на його передвиборчу кампанію 1999 року.

Леоніду Кучмі вдалося утриматися при владі після “касетного скандалу”. У 2001 році він навіть руками парламенту відправив у відставку прем’єр-міністра Віктора Ющенка, який хотів припинити грабунок багатств України президентськими кланами Суркіса-Медведчука, Пінчука-Тигипка, Януковича-Ахметова та посадив до в’язниці віце-прем’єра Юлію Тимошенко, яка хотіла навести порядок у енергетичній галузі.

Проте, дуже легко завжди списувати усі гріхи й негаразди на президента. Вони очевидні й болісні. Але слід пам’ятати, що саме зусиллями Л.Кучми вдалося відвернути набагато гірші варіанти розвитку подій, зокрема фінансово-економічний обвал на кшталт російського або ж «чеченізацію» чи «балканізацію», тобто громадянське протистояння і кровопролиття. Активна зовнішньополітична та зовнішньо-економічна діяльність дозволила вирішити такі нагальні проблеми, як уладнання територіальних претензій Румунії, підписання і ратифікація Великого російсько-українського договору й угоди по Чорноморському флоту. Україна отримує вкрай потрібні енергоносії. За безпосередньої участі Л.Кучми здiйснилася інтеграція України до європейських і світових структур: відбувся вступ до Ради Європи, укладено угоди з Євросоюзом та іншими міжнародними об’єднаннями.

Тези з виборчої програми Л.Кучми 1994 р.

Закон понад усе і один для всіх. Судова реформа. Президентські гарантії прав та свобод громадян. Попередження злочинів і невідворотність покарання. Джерела прибутків — під контроль держави і народу.

Викоренення корупції.

Надійні гарантії тим, хто працює. Національна програма соціально-економічного розвитку — основа суспільного договору. Її виміри: темпи економічного зростання — не менше 7% щороку, створення 1млн. нових робочих місць, збільшення реальних доходів населення у 1,6 разів, їх захист від інфляції. Випереджаюче зростання заробітної плати.

Адресну допомогу — соціально незахищеним. Соціальний захист безробітних. Компенсація знецінених заощаджень громадянам та ошуканим вкладникам. Професійна реабілітація. Зайнятість та пільги інвалідам. Пенсійна реформа: підвищення мінімального рівня пенсій, розмір пенсій — залежно від стажу і трудового внеску.

Інтелекту нації — суспільну повагу та захищеність. Обов’язкова середня освіта, рівні можливості для безкоштовної вищої. Запровадження пільгового кредитування студентів. Підвищення зарплати вчителям, викладачам, науковцям.

Зменшити податковий тягар. Спрощення податкової системи і суттєве зниження податків. П’ятирічний мораторій на зміни у податковому законодавстві. Захист платників податків.

Стимулювати приватну ініціативу. Зміцнення середнього класу. Надійний захист приватної власності. Створення можливостей для кожного, хто хоче і може розпочати власну справу через мікрокредитування, іпотеку, пільгове оподаткування.

Промисловості, науці, технологіям — світовий рівень. Збільшення до 2% ВВП державного фінансування науково-технічної сфери. Державна підтримка високотехнологічних галузей. Стимулювання експорту високотехнологічної продукції.

Селу — нові можливості. Завершення земельної реформи. Вільний розвиток усіх форм господарювання. Сприяння колективним, приватно-орендним, фермерським та особистим підсобним господарствам. Селу — сучасний вітчизняний трактор і комбайн. Справедлива цінова політика. Розвиток ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Іпотечне кредитування. Державна підтримка соціального розвитку села.

Зовнішня політика — проукраїнська. Позаблоковість і стабільне партнерство з усіма демократичними країнами світу. Стратегічне партнерство з Росією та іншими державами. Активна робота по збереженню старих і завоюванню нових ринків українських товарів. Гарантії захисту громадян України за кордоном. Розвиток господарських міжрегіональних зв’язків. Спрощення режимів перетинання кордонів. Зміцнення зв’язків зі світовим українством.  

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постать Леоніда Кучми неоднозначна. Яскрава зірка ракетобудування, прекрасний директор одного з найбільших в Україні заводів у 70-х – 80-х і темний, напівкримінальний персонаж наприкінці 90-х – початку 2000-х років. Водночас реальну історію подій, які відбувалися не так давно в Україні, ми зможемо побачити лише через деякий час…

  Але проголошені слова, чи слова виведені на папері не так легко втілити в життя. Тому завершальна стадія Л.Кучми як Президента Україна насичена різноманітними подіями, які по-різному можна оцінювати: справа Гонгадзе, касетний скандал, наближення до себе людей з темним минулим, які балотуються у Президенти України з метою прикриття різних справ колишнього Президента, неофіційний статок Л.Кучми зріз в сотні і навіть згідно неофіційних даних у тисячі разів (!), пасивне споглядання за розвитком подій під час фальсифікації виборів, і тільки міжнародний тиск не дав пролитися крові під час “помаранчової революції” і сприяв більш-менш спокійно передати свої президентські повноваження новообраному Президентові України.

Судити завжди легше, ніж робити самому. Але можна впевнено сказати: зроблено багато. Але скільки хорошого, а скільки поганого – покаже час.

 

 

 

******

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. От нищеты и развала - к стабильности и справедливости: [О Л.Кучме] // Правда Украины. - 1994. - 16 июня. - С. 2.
2. Леонид Кучма: «Украина должна стать мостом между Западом и Востоком» : [Программа канд. на пост Президента Украины] // Всеукр. ведомости. – 1994. – 28 мая. – С. 3.
3. Кучма Л. Україна, якою я її бачу // Голос України. – 1994. – 17 черв. – С. 5.
4. Леонід Кучма: “Народ України гідний кращої долі…” // Голос України. – 1994. – 6 лип. – С. 1-2.
5. Турченко Ф.Г.  Історія України. – К., 1997