Національний музей-садиба М. І. Пирогова

Національний музей-садиба М. І. Пирогова — музей, присвячений життю та діяльності Миколи Івановича Пирогова, видатного українського та російського науковця, хірурга та педагога. Садиба Пирогова є пам'яткою історії національного значення.

Музейний комплекс розташований на південно-західній околиці нашого міста. Раніше це було село Вишня. До складу музею входять:

• будинок, у якому жив М. І. Пирогов, і де розміщена експозиція про його життя та діяльність

• музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної

• меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені М. І. Пироговим

 

Сімейна садиба

У 1861 році Микола Іванович Пирогов оселився в садибі Вишня поблизу Вінниці. В 1866-му він збудував тут цегляний півтораповерховий будинок і аптеку, впорядкував парк, де також вирощував і лікарські рослини. У цій садибі Микола Пирогов жив до останніх днів, вів наукову роботу і лікарську практику, саме тут і помер у 1881 році. На четвертий день після його смерті, тіло було набальзамовано його учнем і згодом перенесено до родинної усипальниці, над якою 1885 року була побудувана церква.

До 1902 року садибою опікувалася вдова науковця, Пирогова Олександра Антонівна. Після її смерті — спочатку молодший син Володимир, а потім внучки. Після подій 1917 року вони зі своїми сім'ями виїхали за кордон, залишились там назавжди і тривалий час садиба була занедбаною. Тоді ж відбулося пограбування поховання М. І. Пирогова: викрали шпагу (подарунок австрійського імператора Франца Йосифа) і металевий хрест, які були при покійному.

Вперше питання щодо збереження тіла М. І. Пирогова та перетворення його будинку на музей було порушено Вінницьким науковим товариством лікарів, ще на початку 20-х років. У 1927 році садибі Пирогова було надано статус державного заказника. У роки Великої вітчизняної війни пошкоджень їй завдано не було, вона вціліла, але потребувала відновлення.

27 жовтня 1944 року тут був створений музей М. І. Пирогова

 

Відкриття музею та сучасність

Урочисте відкриття музею відбулося 9 вересня 1947 року. Одночасно тут було відкрито і пам'ятник науковцю — погруддя на гранітному постаменті.

У наступні роки експозиція музею вдосконалювалася та доповнювалася об'єктами. До 150-річчя від дня народження Миколи Пирогова (у 1960 році) були відтворені його робочий кабінет і аптека, придбані деякі особисті речі та рукописи.

Головним корпусом музею-садиби є будинок, де жив Микола Іванович Пирогов. Збудований 1866 року, на сьогодні, він має статус пам'ятки архітектури і містобудування місцевого значення. Експозиція розміщується у десяти залах і вестибюлі, послідовно змальовуючи життя та діяльність Пирогова.

Вестибюль. Низка гравюр і фотографій ілюструють організацію надання медичної допомоги під час воєнних дій. Також експонуються праці М. І. Пирогова.

Зала №6. Представлені малюнки й фотографії, які відтворюють період життя М. І. Пирогова, як педагога — в Одесі та Києві, експонується його робота «Педагогічні твори». Фотокопія листа-подяки від Джузеппе Гарібальді та картина К. Кузнецова розповідають про ще один важливий епізод цього періоду: Пирогов вилікував пораненого в ногу революціонера, не вдаючись до оперативного втручання, при тому, що європейські лікарі наполягали на ампутації.

Зала № 7. Ювілейні урочистості, що відбувалися у Москві, зображені на представлених у залі копіях картин І. Ю. Рєпіна. Також експонуються вітальні і почесні дипломи, вручені Пирогову.

Зала № 8. Експозицію кабінету М. І. Пирогова складають меблі тих часів (оригінальні не збереглися), особисті речі вченого, нагороди, книги, хірургічні інструменти, а також фотографії членів родини.

Зала № 9. Серія фотографій, малюнків і картин зображає садибу М. І. Пирогова, його смерть та увічнення пам'яті.

Зала № 10. У залі представлені фотографії та картини, на яких зображено застосування ідей М. І. Пирогова під час війни 1941–1945 рр. Експонуються його роботи з воєнно-польової хірургії.

 

Аптека

Аптека, яку відкрив у 1870 році на території своєї садиби Микола Іванович Пирогов, була першою на Поділлі. Окрім продажу ліків, виготовлених, зокрема, і за власноручними рецептами Пирогова, тут здійснювався прийом хворих, а також проводилися операції.

Сучасна експозиція музею-аптеки є реконструкцією аптеки М. І. Пирогова за часів її функціонування. Її основними елементами стали фігури персонажів, виготовлені з медичної пластмаси, у відтворених інтер'єрах: аптекаря, фельдшера, хворих і самого Миколи Пирогова. Експозиція також містить старовинні терези, копії рецептурних бланків, підручники з фармакології. Біля входу до будинку висаджено основні лікарські рослини, які вчений використовував у практиці лікування.

 

Меморіальний парк

Меморіальний парк має площу 6 гектарів. До його складу входять житловий будинок, аптека, яблуневий сад. У парку зростає понад 60 видів деревних та чагарникових насаджень. Його окраса — вікова липова алея, була улюбленим місцем прогулянок Миколи Пирогова. Збереглися дві величезні ялини, посаджені 1862 року самим М. І. Пироговим.

Тераса житлового будинку

 

Вхід до музею (головний фасад житлового будинку)

Робочий кабінет М. І. Пирогова

 

 

Будинок, у якому знаходилися аптека, приймальня та операційна М. І. Пирогова

Приймальня М. І. Пирогова

 

Приміщення аптеки

 

Операційна кімната