Модерн в архітектурі України кінця XIX - початку XX ст

Міністерство  освіти  і  науки  України

Київський державний інститут декоративно-прикладного 

мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Кафедра гуманітарних дисциплін

ТВОРЧА РОБОТА

на тему:

Модерн в архітектурі України  кінця XIX - початку XX ст.

Виконала: студентка II курсу

факультету  пром. дизайн

Арістова  Л. В.

Київ — 2011

В середині 90-х рр.. ХІХ  ст. в Європі виникає новий культурно-історичний напрям – Модерн., основними рисами котрого є декоративність; інтерес до культурної спадщини, витоків різних стилів – рококо, бароко; наявність національного колориту, традицій народного мистецтва.

Час переходу капіталізму в нову стадію – імперіалізм характеризувався пошуками нових форм в архітектурі. На початку ХХ ст. з’являється новий стиль – «модерн». Він виник у країнах Західної Європи і мав вплив на розвиток архітектури всього світу. Модерн надзвичайно швидко поширився і на Україні, набувши спочатку пишних форм з використанням фантастичних мотивів. В інтер’єрах  і фасадах будівель архітектори уникали чіткого виявлення граней і розмежування окремих частин. Карнизи, еркери та інші елементи часто об’єднувалися з стінами орнаментальним ліпленням, площини фасадів і стін інтер’єрів прикрашалися фантастичними майоліковими панно, хитромудрими прикрасами з витого заліза тощо. Пластичні деталі вимагали й відповідного матеріалу. З’явилося цементне ліплення і штукатурка. Захоплення скульптурними деталями привело до втрати тектонічної ясності споруд.

В 20х роках ряд споруд виконано в стилі так званого українського модерна. Прихильники його власне повторювали відомі ще до революції прийоми та форми: високі дахи з перепадами та великими звисами, лоджії з трапецієвидними завершеннями, вікна із скошеними верхніми кутами. Так був виконаний український павільйон на сільськогосподарській виставці в Москві (архітектор В. Троценко, 1923 р.), а також жилі будинки селища ХПЗ у Харкові того ж автора (1924 р.), хоч на останніх певною мірою позначився вплив народного зодчества.

Найяскравіше риси українського модерна  виявилися в будинку клубу залізничників у Крюкові (архітектор Ф. Мазуленко, 1925-1927 рр.)(Рис.1). Головний вхід тут підкреслює глибока лоджія з скошеними верхніми кутами. Такої ж форми вікна ритмічно розташовані по фасаду бічного крила. Ризаліт над головним входом завершують башти з характерними нашаруваннями даху.

Найбільший недолік цих будівель у тому, що елементи їх форм, запозичені з українських стародавніх дерев’яних споруд, не відповідали новій епосі, художнім вимогам народу, а також сучасним матеріалам, що спричинялося до ускладнення будівельних процесів.

Модерн як панівний стиль  початку ХХ ст. виражав естетичні смаки буржуазії і знайшов найбільше поширення в житловому будівництві.

Однією з перших споруд на Україні, збудованих у стилі модерн, був прибутковий будинок Кона на Миколаївській (нині Карла Маркса) вулиці в Києві (архітектори Е.П. Братман, Г.П. Шлейфер). Хоч його споруджено в 90-х роках ХІХ ст., але своїм стильовими знаками він був уже провісником нового стилю. Такі елементи зовнішнього декору будинку. Як величезний маскарон на фасаді, обрамлення входу аркою підковоподібної форми, фантастичні орнаментальні мотиви тощо, в дальшому розвитку стилю модерн мали велике поширення.

Першою громадською  будівлею, в стилі модерн, була очна поліклініка на вулиці Чкалова в Києві (архітектор Ледоховський) (Рис. 2; 2.1). Цей особняк був побудований в 1907-1908 роках. Будинок був споруджений як житловий, але був суміщений з клінікою - хірургічною лікарнею Качковського. У цьому особняку, 5 вересня 1911 помер прем'єр - міністр царської Росії П. Столипін, якого смертельно поранив анархіст Дмитро Богров під час антракту між діями опери "Цар Салтан" в міському театрі. На честь цієї людини вулиця кілька років носила назву "Столипінська".

Примхливість модерна  яскраво виявляється в жилій  будівлі, спорудженій в 1902-1903 роках на Банковій вулиці ( нині вул. Орджонікідзе) в Києві за проектом В.В. Городецького (рис. 3; 3.1;3.2). Виліплені з цементу голови носорогів, слонів, оленів, дельфінів, русалки, зображення морських хвиль, риболовських сіток та багато інших деталей були застосовані для оздоблення будинку, щоб надати йому фантастичного вигляду.

Поступово форми стилю  модерн спрощуються, деталі дрібнішають, архітектори починають приділяти більше уваги композиції, пропорціям будівель (наприклад, жилий будинок по вулиці М. Заньковецької, 7 – у Києві, колишній будинок Луцького в Одесі, споруджений за проектом О.В. Линецького). У практиці зовнішнього оформлення жилих і громадських будівель намічається відхід від фантастичного декору, натомість помітне прагнення до кращого вирішення функціонального призначення споруд. Характерні для цього періоду будинки в Києві по вулиці Рейтарській, 20 (архітектор О.М. Вербицький) та Чкалова, 74 (Гончара 74 нині) (архітектор П.Ф. Альошин, 1911 р.) (Рис.4;4.1; 4.2) . Вирішуючи фасад останнього, автор проекту прагнув виявити властивості матеріалів і показати ефект від їх поєднання. Нижні три поверхи поштукатурено під камінь (при гранітному цоколі), верхній має цегляну кладку. Будинок завершується високим парапетом, оздобленим майоліковим панно з мотивами кольорового рослинного орнаменту. Несучі металеві конструкції еркерів та балконів – оголені; карнизи мають вигляд металевих жолобів. Після виставки 1911 року, на якій експонувалися проекти видатних митців російської класичної школи, в архітектурі значною мірою поширилася декаденська переробка мотивів класики ( жилі будинки: №6 по Кругло-Універсітетській вулиці в Києві, архітектор М. О. Даміловський; №13 по вул.. Сєрова в Катеринославі, архітектор О. Красносельський). Крім того, представники модерністського напряму використовували мотиви романського й готичного стилів (будинок №8 на Великій Житомирській вулиці в Києві, архітектор М.П. Бобрусов).

Отже модерн швидко прийшов  до свого виродження. Його прихильникам довелося виробляти нову платформу, викладену С.М. Серебровським з трибуни Vз’їзду російських архітекторів у 1913 році. Модерністи твердили, що з розвитком техніки змінюється уклад  життя, міцно входить у побут людей машина, і так само, як раціональна машина, має бути раціональними будинок, а раціональність споруд лише при застосуванні нових конструкцій; отже, в раціональності й чітко виявлений конструктивній будові споруд і полягає їх краса.

Риси конструктивізму  з’явилися в модерністських будівлях на початку ХХ ст. В архітектурних формах такої споруди, як Критий ринок у Києві (1910 р., архітектор Г.Гай), помітне прагнення виявити властивості матеріалів і конструкції (рис. 5; 5.1;5.2). Бессарабський ринок знаходиться на однойменній Бессарабської площі. В кінці 18 - початку 19 ст. на цьому місці знаходилася кінна поштова станція. Назва площі пов'язано з тим, що сюди приїжджали торгувати вином і фруктами селяни з південної України та Бессарабії. У будівлі ринку використовували новітні на той час конструкції. Великий торговельний зал перекрито металевими фермами зі скляним покриттям. Торговий зал розрахований приблизно на 570 торгових місць. Є холодильні камери і готель. Скульптурне оформлення виконали учні відомого українського скульптора Ф. Балавенського, які навчалися в Київському художньому інституті. Декоративне панно на фасаді - робота Т. Руденко. Горельєф "Селянин з волами" і декоративне зображення гусей на металевих воротах виконав О. Теремець.

У збудованому 1912 році в Катеринославі театрі-клубі (архітектор О.М. Гінзбург) форми спрощені до краю. Тут ще є ознаки стилю модерн, але в цілому будівля має характерні риси конструктивізму. Вона являє собою нагромадження об’ємів, прорізаних вузькими вертикальними вікнами-щілинами. Ця будівля – один з прикладів переходу від стилю модерн до конструктивізму.

Рис.1. клуб залізничників у Крюкові

Рис.2. Клиника Качковского

Рис.2.1. Вигляд на фасад

Рис.3. Будинок з химерами

Рис.3.1. Будинок з химерами

Рис.3.2 Будинок з химерами, інтер’єр

Рис.3.3 Будинок з химерами, інтер’єр

Рис.4 Доходний дім (Гончара 74)

Рис.4.1. Вигляд на парапет

Рис.4.2.  Доходний дім (Гончара 74)

Рис.5.  Критий ринок у Києві

Рис.5.1  Горельєф риноку.

Рис.6. Театр-клуб в Катеринославі